Постанова

від 15.01.2014 по справі 901/3101/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 901/3101/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Воронова Г.В., довіреність № 3127 від 30 грудня 2013 року (Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" )

відповідача: Волков В.Є., директор, наказ " 18-к від 23 липня 2013 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент")

третьої особи: не з'явився (Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал")

третьої особи: Косова О.Я., довіреність № 01-4/157/2 від 28 січня 2013 року (Державне підприємство "Керченський морський рибний порт")

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шаратов Ю.А.) від 15 листопада 2013 року у справі № 901/3101/13

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, буд.14,Київ 135,01135)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" (вул. Д. Донського, 3-32,Керч,98320)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал" (вул. О.Невського, 8,Сімферополь,95000)

2. Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49,Керч,98320)

про стягнення заборгованості у розмірі 574721,57 грн.

ВСТАНОВИВ :

18 вересня 2013 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" про стягнення заборгованості у розмірі 574721,57 грн. (а.с. 3-9, т. 1).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" свого обов'язку за договором від 06 червня 2013 року № 03-02-087/КО зі сплати сум корабельного збору за проходження акваторії Керч-Єнікальського каналу суднами, щодо яких відповідач діє як судновий агент.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2013 року у справі № 901/3101/13 позовні вимоги задоволенні частково (а.с. 278-286, т. 1).

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Керч - Агент" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" пеню у розмірі 48,40 грн., штраф - 26,06 грн.

У задоволені іншої частини позову відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що поняття акваторія морського порту (портова акваторія), визначене у Законі України "Про морські порти України", на відміну від поняття встановленого у старій редакції статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України, містить виключення щодо не охоплення ним судового ходу, водні об'єкти (простір) - Керч-Єнікальський канал та підхідні канали до нього, які є судновим ходом, не дивлячись на включення їх акваторій у межі акваторії морського порту Керч, що не входять у внутрішню акваторію порту, постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406, не є портовою акваторією передбаченою у пункті другому частини першої та частині четвертій статті 22 Закону України "Про морські порти України". На підставі цього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутні підстави для сплати корабельного збору відповідачем за прохід Керч-Єнікальським каналом та підхідними каналами суден, які знаходяться під його агентуванням. В наслідок чого, також відсутні й підстави для стягнення сум пені та штрафу за несвоєчасну сплату корабельного збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 574721,07 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити, а саме, стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 574721,07 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, оскільки при його прийняті мало місце неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду, викладеним у рішенні, обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги вказує, що судновий хід, дійсно, відповідно до підпункту другого пункту першого статті першої Закону України „Про морські порти України", не входить в акваторію морського порту (портову акваторію). Проте ствердження, що такі гідротехнічні споруди як Керч-Єнікальський канал і підхідний канал теж не входять до складу акваторії морського порту, не відповідає положенням закону, а також фактичним обставинам справи.

Крім того, заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до пункту четвертого статті 1 Закону України „Про морські порти України" Керч-Єнікальський канал і підхідний канал є гідротехнічними спорудами морських портів, які розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден. Таким чином, якщо судно рухається по акваторії зазначених гідротехнічних спорудах, то воно рухається безпосередньо по водному простору акваторії морського порту, з урахуванням допустимих глибин цих споруд. Зазначена обставина фактично і практично підтверджується тим, що відповідач сплатив відповідні суми канального збору, за фактичне проходження суден по вказаним гідротехнічним спорудам. Отже, цей факт повністю виключає те, що судна, які перебували під агентським обслуговуванням відповідача, нібито слідували судновим ходом.

Також, заявник апеляційної скарги стверджує, що Керч-Єнікальський канал і підхідний канал є невід'ємною частиною акваторії морського порту Керч, оскільки судна не можуть здійснювати по ним рух окремо від власне самої акваторії.

Більш детально доводи викладенні у апеляційній скарзі.

13 січня 2014 року від Кримського республіканського підприємства "Порт-Термінал" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що морські судна відповідача проходили по Керч-Єнікальським каналом і підхідному каналу Керченського морського торгівельного порту, канали є судновим ходом і виключаються з поняття акваторії морського порту (портової акваторії), згідно Закону України „Про морські порти України". Відповідач оплатив канальний збір в повному розмірі та не здійснювався захід в акваторію Керченського морського торгівельного порту, а саме, судна не швартувалися і не стояли біля причалів позивача, а також не маневрували між ними, а тому відсутні всі правові підстави для нарахування та сплати корабельного збору на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

В судовому засіданні, яке призначено на 15 січня 2014 року, представник Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судове засідання, яке призначено на 15 січня 2014 року, Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал" явку уповноваженого представника не забезпечило, про час та місце судового засідання повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомило.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа, може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2013 року між Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (далі - Порт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" (далі - Агент) укладено договір № 03-02-087/КО (далі - Договір) (а.с.30-33, т. 1).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 3.11, 3.11.3, 5.1, 5.2, 5.3 Договору, Порт зобов'язався надавати послуги суднам під українським та іноземними прапорами, що заходять в порти та судноремонтні підприємства м. Керчі, проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом в/із Азовське море, та знаходяться під агентським обслуговуванням Агента. Агент здійснює свою діяльність згідно із чинними положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, обов'язкових постанов по Порт, Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього, Зведення звичаїв Порту, іншими нормативними документами та умовами договору. При транзитному проході Керч-Єнікальським каналом не пізніше п'ятого робочого дня с дати проходу судном каналу агент зобов'язаний отримати в ТЕК порту рахунок на оплату послуг, портових зборів, який Агент зобов'язаний посвідчити своїм підписом, печаткою, та повернути 2 примірника рахунку.

Вартість послуг порту та портових зборів визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1544, наказу Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року № 214 (в редакції з урахуванням змін та доповнень), вільних тарифів, затверджених начальником порту, з урахуванням Податкового кодексу України. Агент попередньо здійснює перерахування належних порту зборів і плат за послуги за кожне судно, що заходить під його агентуванням, у розмірі 100% передоплати до відходу судна. Агент зобов'язаний здійснити по транзитному проходу оплату рахунку, а по судну, що заходить, різницю між раніше сплаченою сумою за попереднім рахунком та виконавчим рахунком, не пізніше десяти банківських днів з дати оформлення відповідного рахунку порту.

Наказом Міністерства інфраструктури України "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 19 березня 2013 року № 163 реорганізовано державні підприємства морського транспорту, зокрема, Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт", шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них, відповідно до розподільчих балансів, та утворено внаслідок виділу державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до пункту другого постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 03 червня 2013 року № 407, яка набула чинності 14 червня 2013 року, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України "Про портові збори" від 12 жовтня 2000 року № 1544.

13 червня 2013 року між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", яка є правонаступником Держаного підприємства "Керченський морський торговельний порт", та товариством з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 06 червня 2013 року (а.с. 34-35).

Вказаною додатковою угодою було змінено преамбулу договору та реквізити сторін у зв'язку із реорганізацією Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт". Окрім того, викладено у новій редакції абзац перший пункту 5.1 Договору від 06 червня 2013 року, та встановлено, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, яким затверджено відповідні збори, плата, тарифи. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи, сторони під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями. Розмір зборів, плат, тарифів на послуги, що надаються та які не підлягають державному регулюванню, визначається згідно вільних цін, що діють на момент надання відповідних послуг, встановлених сторонами у договорі.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із частиною першою статті 116, частиною першою статті 117 Кодексу торговельного мореплавства України в морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Морський агент, зокрема, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту.

Під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі зі сплати портових зборів (частина перша статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 22 Закону України "Про морські порти України" від 17 травня 2012 року № 4709-VI, який набрав чинності 14 червня 2013 року, у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316 затверджений Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Згідно із пунктами 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3 вказаного Порядку нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Із суден груп А, Б і Г справляється корабельний збір за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до Порядку.

Канальний збір за проходження суден Керч-Єнікальським каналом справляється на користь власника каналу. Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до Порядку. Нарахування канального збору здійснюється також за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунки:

- від 15.07.2013 № 40 ispr на суму 14929,10 доларів США, що еквівалентно 119328,30 грн.;

- від 15.07.2013 № 72 ispr на суму 12385,94 доларів США, що еквівалентно 99000,81 грн.;

- від 15.07.2013 № 73 ispr на суму 12385,94 доларів США, що еквівалентно 99000,81 грн.;

- від 30.07.2013 № 144 на суму 14929,10 доларів США, що еквівалентно 119328,30 грн.;

- від 30.07.2013 № 151 на суму 12385,94 доларів США, що еквівалентно 99000,81 грн.;

- від 30.07.2013 № 151 на суму 500,00 доларів США, що еквівалентно 3996,50 грн.;

- від 03.08.2013 № 194 на суму 14929,10 доларів США, що еквівалентно 119328,30 грн.;

- від 11.08.2013 № 219 на суму 7403,52 доларів США, що еквівалентно 59176,34 грн.;

- від 19.08.2013 № 257 на суму 14605,10 доларів США, що еквівалентно 116738,56 грн.;

- від 27.08.2013 № 283 на суму 18537,28 доларів США, що еквівалентно 148168,48 грн.;

- від 05.09.2013 № 337 на суму 18537,28 доларів США, що еквівалентно 148168,48 грн.;

- від 08.09.2013 № 345 на суму 16736,46 доларів США, що еквівалентно 133774,52 грн.;

- від 23.09.2013 № 391 на суму 14875,10 доларів США, що еквівалентно 118896,67 грн.;

- від 26.07.2013 № 7453 на суму 114,05 доларів США, що еквівалентно 911,60 грн.;

- від 07.08.2013 № 7701 на суму 114,05 доларів США, що еквівалентно 911,60 грн. (а.с. 36, 44, 50, 56, 61, 155, 159, 163, 166, 170, 174, 181, 188, 191, т. 1).

Вказані рахунки відповідачем сплачено частково, а саме:

- 9038, 84 доларів США по рахунку від 15.07.2013 № 40 ispr;

- 7521,34 доларів США по рахунку від 15.07.2013 № 72 ispr;

- 7521,34 доларів США по рахунку від 15.07.2013 № 73 ispr;

- 18077,68 доларів США по рахунку від 30.07.2013 № 144 (переплата 3 148,58 доларів США);

- 7021,34 доларів США по рахункам від 30.07.2013 № 151;

- 18077,68 доларів США по рахунку від 03.08.2013 № 194;

- 2664, 42 доларів США по рахунку від 11.08.2013 № 219;

- 8714,84 доларів США по рахунку від 19.08.2013 № 257;

- 11061,16 доларів США по рахунку від 27.08.2013 № 283;

- 11061,16 доларів США по рахунку від 05.09.2013 № 337;

- 10095,50 доларів США по рахунку від 08.09.2013 № 345;

- 8984,84 доларів США по рахунку від 23.09.2013 № 391 (а.с. 67-71, 197-203, т. 1).

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, сума несплаченої різниці у розмірі 568346,28 грн. виникла у зв'язку із несплатою товариством з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" суми канального збору у розмірі 500 доларів США, що еквівалентно 3996,50 грн., а також суми корабельного збору у розмірі 564349,78 грн. (3996,50 + 564349,78 грн. = 568346,28 грн.).

Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону України "Про морські порти України" від 17 травня 2012 року № 4709-VI, канальний збір справляється на користь власника каналу, а корабельний збір на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту десятого частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України" операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Пунктами другим, п'ятнадцятим частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України" встановлено, що акваторія морського порту (портова акваторія) це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден. Судновий хід - водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

Отже, згідно із вказаними нормами сплата корабельного збору пов'язана із використанням операційної акваторії причалу (причалів) та портової акваторії. При цьому до портової акваторії не відноситься судновий хід.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання акваторій морських портів" від 03 червня 2013 року № 406, визначені межі акваторії морського порту Керч, яку надано у користування державному підприємству "Адміністрація морських портів України". Межі акваторії морського порту Керч (система координат WGS-84) включають внутрішню акваторію порту, акваторію Керченського підхідного каналу, акваторію Керч-Єнікальського каналу, акваторію району якірної стоянки № 452 (перевантажувального рейду), акваторію району якірної стоянки № 471А, акваторію району якірної стоянки № 471В, акваторію району якірної стоянки № 471С, акваторію району якірної стоянки № 471Е, суміжну акваторію з державним підприємством "Керченський морський рибний порт" із західної сторони охоронної зони лівої сторони Керченського підхідного каналу, акваторію фарватеру № 28 поромної переправи тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, морські судна, які були під агентуванням товариства з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент", заходили в акваторію Керченського морського рибного порту наступним курсом: захід у фарватер Керч-Єнікальського каналу, далі по Павловському коліну до 11 поворотного буя, далі по Бурунському коліну до 20 поворотного буя, далі поворот в коліно Єні-Кале і прямим курсом до 24 поворотного буя, після чого - поворот у підхідний канал Керченського морського торговельного порту, далі прямим курсом до 10 поворотного буя, після чого - поворот на підхідний канал Керченського морського рибного порту (акваторія Керченського морського рибного порту), вхід у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту, маневрування і швартування до причалів 9, 10 Кримського республіканського підприємства "Порт-Термінал" (а.с. 105, 218-221, 263-266, т. 1).

Вказані обставини не заперечуються й позивачем.

Таким чином, у даному випадку, морські судна, що знаходились під агентуванням відповідача, не заходили у внутрішню акваторію морського порту Керч, не швартувалися та не стояли біля причалів цього порту, не користувались операційною акваторією причалу (причалів) позивача, а лише проходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту Керч-Єнікальським каналом і підхідним каналом Керченського морського торговельного порту.

Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України" судноплавний канал це гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.

Тобто, з огляду на наведене визначення, судноплавний канал є видом суднового ходу, оскільки він є водним шляхом (водним простором) призначеним для проходу (руху) суден.

Керч-Єнікальський канал є єдиним безпечним штучно створеним водним шляхом у Керчинській протоці для суден з осадкою до 8 метрів, ця обставина є загальновідомою, та не заперечується й Позивачем. Більш того, як випливає з пояснень представників сторін та третіх осіб, транзитний рух суден між Керченським морським торговельним портом і Керченським морським рибним портом може бути забезпечений лише із використанням Керч-Єнікальського каналу та підхідних каналів до нього.

Тобто, Керч-Єнікальський канал та підхідні канали до нього повністю відповідають поняттю судновий хід, визначеному у пункті п'ятому частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України".

Суд першої інстанції правомірно не прийняв доводів позивача про те, що Керч-Єнікальський канал та підхідні канали до нього входять до акваторії морського порту Керч (портової акваторії) з огляду на наступне. Пунктом 2 Розділу VI Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України" від 17.05.2012 № 4709-VI, який набрав чинності 14.06.2013, викладено у новій редакції статтю 74 Кодексу торговельного мореплавства України, якою раніше поняття акваторії морського порту визначалось як відведені порту водні простори. У наслідок вказаних змін, визначення поняття акваторія морського порту (портова акваторія), з 14 червня 2013 року, зокрема, й в період, в якому позивачем були виставлені рахунки на сплату корабельного збору, врегульовано виключно у пункті 2 частини першої Закону України "Про морські порти України" від 17 травня 2012 року № 4709-VI.

Оскільки, поняття акваторія морського порту (портова акваторія), визначене у вказаному Законі, на відміну від поняття встановленого у старій редакції статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України, містить виключення щодо не охоплення ним судового ходу, водні об'єкти (простір) - Керч-Єнікальський канал та підхідні канали до нього, які є судновим ходом, не дивлячись на включення їх акваторій у межі акваторії морського порту Керч, що не входять у внутрішню акваторію порту, постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406, не є портовою акваторією передбаченою у пункті другому частини першої та частині четвертій статті 22 Закону України "Про морські порти України".

Таким чином, відсутні підстави для сплати корабельного збору Відповідачем за прохід Керч-Єнікальським каналом та підхідними каналами суден, які знаходяться під його агентуванням. В наслідок чого, також відсутні й підстави для стягнення сум пені та штрафу за несвоєчасну сплату корабельного збору.

Прострочена заборгованість зі сплати суми канального збору у розмірі 500 доларів США була сплачена товариством з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" після порушення провадження у справі платіжним дорученням від 24 вересня 2013 року № 227, (а.с. 268, т. 1).

Отже, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем зі сплати канального збору.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 3 частини першої, зазначеної статті встановлена сплата неустойки.

Пунктом 5.3 Договору від 06 червня 2013 року встановлено, що за відсутності оплати у десятиденний строк з дати оформлення рахунку порту, агент сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з одинадцятого банківського дня з дати оформлення відповідного рахунку порту до повного погашення суми заборгованості, а також сім процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Пеня на суму заборгованості зі сплати канального збору у розмірі 500 доларів США за період з 30 липня 2013 року до 16 вересня 2013 року, визначений позивачем, складає 48,40 грн., а сума штрафу за той самий період - 26,06 грн.

Судом перевірено розрахунок сум пені та штрафу та встановлено, що він є правильним (а.с. 14, т. 1).

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 48,40 грн. та суми штрафу у розмірі 26,06 грн., і про відмову у задоволенні інших позовних вимог.

Стосовно доводів апеляційної скарги, слід зазначити, що вони у повному обсязі спростовуються матеріалами справи.

Слід також відзначити, що морські судна, які були під агентуванням відповідача, проходили Керч-Єнікальський канал та підхідні канали Керченського морського торгівельного порту і підхідний канал Керченського морського рибного порту і після цього заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту. Дані морські судна не здійснювали заходу в акваторію Керченського морського торгівельного порту, а проходили судновим ходом по каналах. За прохід Керч-Єнікальський каналом і підхідному каналі Керченського морського торгівельного порту стягується канальний збір, який відповідачем сплачений у повному обсязі.

Крім того, прохід по вищевказаним каналам не відповідає поняттю портової акваторії та операційної акваторії причалу (причалів) з таких підстав:

- при проході морських суден по каналам не здійснюється стоянка морських суден;

- при проході морських суден по каналам стягувалась плата за прохід - канальний збір (вхід/вихід), який сплачений відповідачем у повному обсязі;

- при проході морських суден по каналам відсутні гідротехнічні споруди, призначені для безпечного маневрування судів під час швартових операцій;

- у Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні гідротехнічні споруди, призначені для маневрування і стоянки суден;

- у Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні причали, які у розумінні підпункту дванадцятого пункту першого статті 1 Закону України „Про морські порти України" визначаються як „гідротехнічні споруди", які мають швартові і відбійні пристрої і призначені для стоянки суден та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Також, вхід/вихід суден, агентом яких є відповідач, не оформлювався капітаном морського порту Керченської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", а тому прохід відповідними суднами меж акваторії морського порту Керч, визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання акваторій морських портів" від 03 червня 2013 року № 406, виключно в частині здійснення транзитного проходу зазначеними Керч-Єнікальським і підхідним каналами без здійснення власне заходження до морського порту Керч з метою подальшого заходу до причалів інших суб'єктів господарювання, де в подальшому здійснювались вантажні операції, які не входять до вищезазначених меж акваторії морського порту Керч.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною послугою, яка надавалася з боку позивача і встановлена наказом № 316 - це послуга, пов'язана з проходом судів по Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі, яка оплачена канальним збором, тобто, судна, які направлялись до причалів Кримського республіканського підприємства "Порт-Термінал".

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, апеляційна Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2013 року у справі № 901/3101/13 не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 42, 43, 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"- залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2013 року у справі № 901/3101/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, буд.14,Київ 135,01135)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Керч-Агент" (вул. Д. Донського, 3-32,Керч,98320)

3. Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал" (вул. О.Невського, 8,Сімферополь,95000)

4. до господарського суду Автономної Республіки Крим

Державному підприємству "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49,Керч,98320)