Рішення

від 06.05.2008 по справі 4/41-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/41-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 травня 2008 р.            Справа 4/41-08

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді                  В. Білоуса

При секретарі судового засідання А. Логінові

за участю представників:

позивача      : І. Люлькіс - за довіреністю, В. Ковінька -

               директор;

відповідача   : А. Третяк - за довіреністю;

3-тьої особи  : Л. Швець, Л. Гаєвський - за довіреностями.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом

приватного виробничо-комерційнго підприємства "Будівельник", вул. Пестеля 65, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 30806734 до приватного підприємства "ЕФА-сервіс" вул. Архітектора Артинова, 3, м. Вінниця, 21100 поштова адреса: вул. Стеценка, 61, м. Вінниця, 21009, код 13325655, третя особа: Вінницький обласний центр зайнятості, вул. Червоноармійська, 3-а, м. вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 05392714 про розірвання договору № 22 підряду на капітальне будівництво будинку соціального призначення в смт. Чернівці, Вінницької області, укладеного між приватним виробничо-комерційним підприємством "Будівельник", м. Тульчин, Вінницька область та приватним підприємством "ЕФА-сервіс", м. Вінниця 22.12.2006р., -

ВСТАНОВИВ :

Позивач в листі № 54 від 25.04.2008р. заявив клопотання про уточненняпозовних вимог, в якому просить розірвати договір № 22 від 22.12.2006р. в зв'язку із припиненням фінансування Вінницьким обласним центром зайнятості, як то передбачено п. 13.2. названого договору.

Представник відповідача, 3-тьої особи проти цього клопотання не заперечили. З огляду на права надані позивачу ст. 22 ГПК України, суд прийшов до висновку про задоволення вказаного клопотання.

Відповідач у відзиві на позов поданому 06.05.2008р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Покликались на те, що твердження позивача, що відповідачем не виконувались умови договору № 22 від 22.12.2006р. фактично не відповідають дійсності. Зазначив, що відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: "справи  у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав", чинним законодавством не передбачено такий спосіб захисту права, як визнання розірваним договору. Наголошує на тому, що позивачем не підтверджені факти порушення відповідачем умов договору, також пояснив, що в липні 2007р. позивач не звертався до відповідача із пропозицією розірвати договір підряду.

Представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали. Із запереченнями відповідача проти позову не погодилися. Пояснили, що в липні 2007р. від 3-тьої особи був отриманий лист від 18.07.2007р. про зупинення на невизначений термін Державним центром зайнятості, м. Київ за кошторисом видатків фінансування добудови об'єкту. Тому позивач та 3-тя особа неодноразово зверталися до відповідача з листами від 08.10.2007р., 24.10.2007р., 02.11.2007р., 07.11.2007р., 30.11.2007р., 11.12.2007р., 21.12.2007р., 04.01.2008р. про припинення фінансування будівництва, проведення комісійно-контрольних обмірів виконаних підрядних робіт і підписання повноважними особами акту контрольних обмірів, в зв'язку із відмовою працівників підписати в жовтні 2007р. акт контрольних обмірів робіт, оскільки акти виконаних робіт за квітень-липень 2007р. були підписані і оплачені відповідачу, а такі роботи виконав не в повному обсязі та вимагали від відповідача передати 3-тій особі об'єкт будівництва для охорони та консервації. Тільки в листі № 2 від 08.01.2008р. відповідач повідомив, підтвердив невиконання ряду робіт і зобов'язався  їх довиконати до 21.04.2008р.. В листі № 85 від 24.04.2008р. повідомив про виконання до 21.01.2008р. недовиконаних раніше робіт, але об'єкт для консервації і охорони 3-тій особі не передав. В листі від 21.12.2007р. пропонував розірвати договір. Ненадання згоди відповідачем на розірвання  договору, невиконання відповідачем оплачених робіт, неповернення 3-тій особі об'єкту будівництва під охорону та консервацію представники позивача пояснили причиною виникнення спору.

Третя особа в письмових поясненнях поданих суду 25.04.2008р. та його представники в судовому засіданні пояснили, що з позивачем, як переможцем тендеру на закупівлю підрядних робіт за державні кошти, був укладений договір № 25 на виконання підрядних робіт з будівництва будинку соціального призначення в смт. Чернівці, вул. Лісова від 19.12.2006р. договірною динамічною ціною 1 681 870 грн. 80 коп.. Письмової згоди на укладення позивачем з відповідачем договору № 22 підряду на капітальне будівництво добудови будинку соціального призначення в смт. Чернівці Вінницької області із динамічною ціною будівельних робіт в сумі 1676180 грн. не давав. Пояснили, що відповідач також брав участь в тендері на закупівлю робіт за державні кошти щодо вказаного об'єкту але переможцем не визнався. Переможцем тендеру було визнано позивача з яким і було укладено договір № 25 від 19.12.2006р.. Будівництво здійснювалось за рахунок державних коштів. Фінансування здійснювалось Державним центром зайнятості України, м. Київ. В зв'язку із припиненням фінансування відповідачу було запропоновано провести контрольні обміри виконаних робіт, скласти за їх результатами акт, довиконати оплачені за квітень-липень 2007р., але не виконані фактично роботи та повернути об'єкт центру зайнятості для охорони і консервації. Про до виконання оплачених робіт відповідач повідомив тільки в квітні 2008р. але об'єкт  будівництва не передав, договір із позивачем не розірвав.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані в справу докази надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ч. 1 ст. 83 ГПК України, ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 236 ЦК України, ст. 207 ГК України прийшов до висновку про визнання недійсним договору № 22  підряду на капітальне будівництво добудови будинку соціального призначення  в смт. Чернівці Вінницької області, укладеного між позивачем і відповідачем 22.11.2006р., як такого, що суперечить ст. ст. 1, 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" від 22.02.2000р. № 1490-111 чинного на дату укладення даного договору, а відтак і про відмову у задоволенні позову про розірвання названого договору, оскільки тільки дійсний правочин, який укладений із додержанням, в момент винесення, вимог законодавства, створює права, обов'язки, юридичні наслідки і розірвати договір можна лише той, що відповідає вимогам закону, діючого на момент укладення договору. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Третьою особою на виконання Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22.02.2000р. № 1490-111 (надалі Закон України № 1490-111 від 22.02.2000р.)чинного  до 02.04.2008р. було проведено в листопаді 2006р. торги (тендер) на закупівлю робіт - будівництво будинків соціального призначення (чотирьох об'єктів лотів) Оратівського, Теплицького, Чернівецького і Шаргородського районних центрів зайнятості. В інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних тендерів України" за жовтень 2006р. № 42 (263) за № 28810 було опубліковане оголошення про ці торги в яких замовником виступала третя особа. Джерелом фінансування вказаних об'єктів були кошти Фонду загальнообов'язкового  державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фінансування здійснювалось Державним центром зайнятості, згідно бюджету Фонду на 2007 рік за статтею "Створення умов прийому та обслуговування громадян та роботодавців". Це стверджується  зведеним кошторисом розрахунку вартості будівництва добудови будинку соціального призначення Чернівецького районного центру зайнятості затвердженого заступником директора Державного центру зайнятості Граніком К.В. в сумі 2003, 027 тис. грн. наказом Державного центру зайнятості № 12 від 15.02.2007р.. Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.02.2006р. № 1490-111 кошти страхування на випадок безробіття є державними коштами. Звітом про результати здійснення процедур відкритих торгів щодо закупівлі робіт з будівництва будинків соціального призначення, Переліком відхилених тендерних пропозицій, Інформацією про вибір переможців закупівлі, листом третьої особи від 17.11.2006р. № 09-526 стверджується визнання позивача переможцем торгів в частині лоту № 3 - "Будівництво будинків соціального призначення в смт. Чернівці" як такого, що набрав найбільшу  кількість балів - 100 із ціною тендерної пропозиції відповідача.

19.12.2006р. третя особа (за договором - Замовник) уклала з позивачем  ( за договором - Генпідрядник), як переможцем торгів (тендеру) на закупівлю робіт за державні кошти, договір № 25 на виконання підрядних робіт по будівництву будинку соціального призначення в смт. Чернівці, вул. Лісова. Договірна динамічна ціна робіт сторонами цього договору визначена в сумі 1681870 грн. 80 коп., що відповідає тендерній пропозиції. Строк виконання робіт з грудня 2006р. по грудень 2007р..

22.12.2006р., через три дні після укладення договору № 25, позивач (за договором № 22 - Підрядник) уклали договір № 22 підряду на капітальне  будівництво добудови будинку соціального призначення в смт. Чернівці Вінницької області  (надалі - договір № 22) із договірною, динамічною ціною робіт в сумі 1676180 грн.. Тобто, предмет договору № 22, укладеного між позивачем і відповідачем збігається із предметом договору № 25, укладеного між третьою особою і позивачем, як переможцем торгів на закупівлю робіт за державні кошти. Це свідчить про те, що позивач за договором № 22 передав виконання повністю всіх робіт, які мав виконувати як переможець торгів на закупівлю робіт за державні кошти, відповідачу. Різниця в ціні робіт вказаної в договорі № 25 і договорі № 22 складає 5690 грн. 80 коп. (1681870 грн. 80 коп. - 1676180 грн.) пояснюється комісійною винагородою позивача. Таким чином, укладення договору № 22 дозволило відповідачу стати виконавцем робіт, оплата за яких проводяться за державні кошти, не ставши переможцем торгів, що є порушенням ст. 1, 29 Закону України № 1490-111 від 22.02.2000р., чинного на момент укладення договору № 22 від 22.12.2006р..

Згідно преамбули ст. 1, 29 Закону № 1490-111 від 22.02.2000р., метою цього Закону є створення конкурсного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Замовником є розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим законом, при цьому замовником вважається суб'єкт тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчих координацій. Державна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти  у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником  в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі на умовах міжвідомчої координації. Акцепт тендерної пропозиції - це прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки, та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове   підтвердження учаснику в акцепті  тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі. Договір про закупівлю - це письмова угода між замовником та учасником - переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт за відповідну плату. Переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого в результаті  оцінки визнана найкращою та акцептованою. Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. З огляду на це, договір про закупівлю робіт за державні кошти може бути укладений тільки замовником – розпорядником державних коштів та тільки з переможцем процедури закупівлі учасником, тендерна пропозиція якого в результаті оцінки визнана найкращою та акцептована.

Уклавши договір № 22 від 22.12.2006р. на весь обсяг робіт, які були предметом торгів (тендеру) закупівлі за державні кошти, позивач всупереч вимогам закону перебрав на себе повноваження замовника – розпорядника державних коштів, і здійснив закупівлю робіт у відповідача в інтересах 3-ї особи, що забороняється законом (ст. 1 ЗУ № 1490-111), а відповідач всупереч вимогам закону фактично уклав названий договір не ставши, в установленому законом порядку переможцем торгів (тендеру) на закупівлю робіт за державні кошти, оскільки тендерна пропозиція відповідача була відхилена.

Це свідчить про те, що договір № 22 від 22.12.2006р. між позивачем та відповідачем, суперечить ст. 1, 29 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» від 22.02.2000р. № 1490-111 чинного на момент укладення названого договору. Аналогічно ст. 1, 29 Закону України від 22.01.2000р. № 1490-111 з 02.04.2008р. регулює порядок закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, укладення договорів за результатами торгів на закупівлю робіт за державні кошти і Тимчасове Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. № 274 і яке набрало чинності 02.04.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано недійсним.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаній з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Тому, оскільки суд прийшов до висновку про те, що договір № 22 підряду на капітальне будівництво побудови будинку соціального призначення в смт. Чернівці, Вінницької області, який укладено 22.12.2006р. між ПВКП «Будівельник», м. Тульчин (позивач) та ПП «Ефа-сервіс» м. Вінниця (відповідач) підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить закону, чинному на момент вчинення правочину, вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Договір № 22 від 22.12.2006р. не є договором субпідряду в розумінні ст. 319 ГПК України. Згідно змісту вказаної норми підрядник за згодою замовника має право залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Тлумачення вказаної норми, і зокрема вислів «залучати до виконання робіт», дає підставу вважати субпідрядним договором такий при якому за договором із замовником генеральний підрядник частину робіт виконує сам, а частина робіт за згодою замовника передається субпідряднику.

В договорі субпідряду сторонами мають бути «Замовник» яким є генеральний підрядник за основним договору підряду та субпідрядник – особа яка виконує частину підрядних робіт. Тому договір за яким Генпідрядник передає весь обсяг робіт, які він зобов'язаний був виконати для замовника за договором підряду, не може вважатися договором субпідряду.

В п. 6.1 договору № 25 від 19.12.2006р. передбачалося право позивача залучати за згодою замовника (Вінницького обласного центру зайнятості) третіх осіб. Замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208, 654 ЦК України правочин між юридичними особами мають вчинятися у письмовій формі. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Укладення договору про виконання робіт відповідачем, які позивач мав виконувати самостійно за договором № 19 від 19.12.2006р. є певною формою зміни договору. Тому з огляду на п. 6.1 договору № 25 від 19.12.2006р., вимоги ст. 208, 654 ЦК України позивач мав в письмовій формі звернутися до 3-ї особи із проханням надати згоду на залучення 3-х осіб для виконання частини робіт, а третя особа в письмовій формі мала надати таку згоду. Як встановлено судом, 3-я особа в письмовій формі згоди на передачу позивачем відповідачу частини робіт і тим паче всіх робіт які позивач мав сам виконувати за договором № 19, не давала.

Дійсно в п. 13.2 договору № 22 було передбачено право позивача розірвати договір, надіславши за 30 календарних днів повідомлення відповідачеві у разі прийняття рішення про припинення будівництва, в тому числі шляхом консервації або ліквідації незавершеного будівництва з відшкодуванням всіх затрат за договором. 3-я особа 17.07.2007р. № 25 видала наказ про консервацію об'єктів будівництва, передачу їх замовнику в зв'язку із відсутністю фінансування. Обов'язок забезпечення охорони об'єктів незавершеного будівництва покладено на директора Чернівецького базового центру зайнятості. Позивач в зв'язку із цим звертався до відповідача із листом № 156 від 21.12.2007р. в якому пропонував договір № 22 від 22.12.2006р. після підписання акту передачі законсервованого об'єкту будівництва Замовнику. Відповідач в листі № 2 від 08.01.2008р. обіцяв завершити до 21.01.2008р. закінчити недовиконані роботи. Про їх до виконання повідомив лише в листі № 85 від 24.04.2008р. без оформлення відповідного акту.

Права і обов'язки породжує тільки договір, який не суперечить закону, той договір може бути розірваний тільки той, який укладений у відповідності до вимог законодавства. Оскільки суд прийшов до висновку що договір № 22 від 22.12.2006р. суперечить законодавству, чинному на момент його укладення то він не може бути розірваний з підстав вказаних в ньому (п. 13.2, 13.4), а відтак і не можуть бути задоволені позовні вимоги про розірвання названого договору.

В зв'язку з визнанням договору недійсним судом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, а не за позовом зацікавленої сторони, суд не вирішує питання про наслідки визнання названого договору недійсним , передбачені законом.

В зв'язку з тим, що як позивач, так і відповідач обидва неправильно діяли укладаючи договір № 22 від 22.12.2006р., то судові витрати на державне мито, інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу, в загальній сумі 203 грн., на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, підлягають розподілу порівну між позивачем і відповідачем по 101 грн. 50коп. на кожного.

          Керуючись ст. 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, ч. 2 ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 83, 84, 115 ГПК України, -  

ВИРІШИВ :

1. Договір підряду на капітальне будівництво добудови будинку соціального призначення в смт. Чернівці Вінницької області, укладений 22.12.2006р. між ПВКП "Будівельник", м. Тульчин, Вінницька область і ПП "ЕФА-Сервіс", м. Вінниця визнати недійсним.

2. В позовних вимогах про розірвання договору № 22 від 22.12.2006р. відмовити.

3. Судові витрати на державне мито та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу розподілити між позивачем і відповідачем порівну, тобто по 101 грн. 50 коп. на кожного.

4. Стягнути з приватного підприємства "ЕФА-сервіс", вул. Архітектора Артинова, 3, м. Вінниця, 21100 поштова адреса: вул. Стеценка, 61, м. Вінниця, 21009 (неповна інформація про реквізити: код ЄДРПОУ 13325655) на користь приватного виробничо-комерційнго підприємства "Будівельник", вул. Пестеля 65, м. Тульчин, Вінницька область, 23600 (неповна інформація про реквізити: код ЄДРПОУ 30806734) 101 грн. 50 коп. для відшкодування судових витрат. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копії даного рішення направити рекомендованою поштою позивачу, відповідачу та третій особі або вручити їх повноважним представникам під розписку.

          Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 06.05.2008р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 12.05.2008р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

  Суддя                               

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі