Постанова

від 20.11.2013 по справі 826/13261/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2013 року 09 год. 40 хв. № 826/13261/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 0005342202, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (далі - позивач, ТОВ «Імпел Гріффін Груп») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 0005342202.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 09.04.2013р. № 331/22-2/35634872, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імпел Гріффін Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Торгова компанія «ТФМ-Груп» (ідентифікаційний код 37242144) за період лютий 2012 року, документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 25.09.2013р. б/н, додаткові документи (зокрема: роздруківку акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.01.2013р. № 376/22.9/37242144 про неможливість проведення зустрічно звірки ТОВ «ТФМ-Груп» (ідентифікаційний код 37242144) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за лютий 2012 року, документи щодо вжиття заходів по встановленню місцезнаходження платника податків (ТОВ «ТФМ-Груп»)). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (ідентифікаційний код 35634872) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТФМ-Груп» (ідентифікаційний код 37242144) за період лютий 2012 року, за результатами якої складений Акт від 09.04.2013р. № 331/22-2/35634872. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Імпел Гріффін Груп» допустило порушення норм ст. 185, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за звітний період лютий 2012 року в сумі 482 380, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.01.2013р. № 376/22.9/37242144 про неможливість проведення зустрічно звірки ТОВ «ТФМ-Груп» (ідентифікаційний код 37242144) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за лютий 2012 року. За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013р. за № 0005342202, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

31 жовтня 2013 року судом було ухвалено про перехід розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 05.04.2013р. по 09.04.2013р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 05.04.2013р. № 1109, працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (ідентифікаційний код 35634872) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТФМ-Груп» (ідентифіка-ційний код 37242144) за період лютий 2012 року, за результатами якої складений Акт від 09.04.2013р. № 331/22-2/35634872 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 4 - 5 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки, а саме за результатами аналізу податкової декларації ТОВ «Імпел Гріффін Груп» з податку на додану вартість за лютий 2012 року та Додатку № «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до такої Декларації, перевіряючим встановлено, що податковий кредит у зазначеному періоді частково сформований позивачем за рахунок господарських операцій з контрагентом ТОВ «ТФМ-Груп» (ідентифікаційний код 37242144) на суму податку на додану вартість у розмірі 482 380, 00 грн.

При цьому ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС був складений Акт від 28.01.2013р. № 376/22.9/37242144 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТФМ-ГРУП», код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за лютий 2012 року». Згідно тексту цього Акта ДПІ від 28.01.2013р. № 376/22.9/37242144 господарські операції ТОВ «ТФМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 37242144) не підтверджуються як можливість здійснення цим підприємством реальної господарської діяльності (з огляду на відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність транспортних засобів, виробничого устаткування та обладнання, трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства), так і не встановлено фактів отримання ТОВ «ТФМ-Груп» товарів (послуг) від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

У Висновках цього Акта від 28.01.2013р. № 376/22.9/37242144 зазначено про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «ТФМ-ГРУП» з рядом підприємств, в т.ч. ТОВ «Імпел Гріффін Груп».

На підставі вищевикладеного працівник відповідача дійшов висновку про безпідставне формування позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 482 380, 00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТФМ-Груп».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 09.04.2013р. № 331/22-2/35634872 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Імпел Гріффін Груп» наступних норм законодавства України: ст. 185, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за звітний період лютий 2012 року в сумі 482 380, 00 грн.

23 квітня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 28.01.2013р. № 376/22.9/37242144 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0005342202, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог ст. 185, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Імпел Гріффін Груп» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 723 570, 00 грн., в т.ч. 482 380, 00 грн. - основний платіж, 241 190, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.07.2013р. № 1774/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 05.08.2013р. № 8288/6/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги ТОВ «Імпел Гріффін Груп» на податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013р. за № 0005342202 були залишенні без задоволення, а таке спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду було встановлено, що 01 липня 2011 року між ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (Замовник), в особі генерального директора Опанасюка В.В., та ТОВ «ТФМ-Груп» (Виконавець), в особі директора Селезньова В.І., був укладений письмовий договір на надання послуг з прибирання. За умовами цього Договору Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника якісно і власними силами, та за допомогою субпідрядників, надавати послуги, обумовлені цим Договором (зокрема, згідно п. 1.3 Договору - комплекс робіт з прибирання приміщень і площ Замовника, адреси, обсяги, строки та вартість яких визначені в Додатку № 1 до зазначеного Договору), сприяти здійсненню інших функцій, пов'язаних з діяльністю Замовника, а також надавати інші послуги, за згодою сторін, а Замовник, в свою чергу, - приймати та оплачувати такі послуги згідно умов цього Договору.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що на підставі цього Договору замовник в подальшому може замовляти роботи, необхідність яких виникатиме протягом терміну дії Договору. Замовлення на обслуговування нових об'єктів оформлюється за 10 календарних днів до бажаної дати початку обслуговування Об'єкту шляхом надання Виконавцеві заявки на додаткові роботи, форма якої вказана в Додатку № 4 цього Договору.

Виконання додаткових робіт оформлюється шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до даного Договору. Перелік і вартість додаткових робіт, які можуть бути замовлені Замовником і виконані Виконавцем, наведені в Додатках № 2 і № 3 цього Договору (п. 1.5 і п. 1.6 Договору).

Прийняття наданих послуг здійснюється Замовником шляхом підписання актів здачі-прийняття виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання відповідних актів від Виконавця (пп. 2.2.4 п. 2.2 цього Договору).

Відповідно до п. 3.1 і п. 3.6 вказаного Договору загальна вартість робіт, що надаються Замовнику Виконавцем визначається у Додатку № 1 до Договору. Оплата виконаних робіт проводиться Замовником протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт, не зважаючи на факт отримання від Виконавця відповідного рахунку на оплату.

Строк дії Договору за умови його підписання - з 01 липня 2011 року по 01 липня 2012 року.

Відповідно до письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих в судовому засіданні по даній справі 26 вересня 2013 року, ТОВ «Імпел Гріффін Груп» здійснює такий вид господарської діяльності як надання послуг третім особам з прибирання приміщень. У зв'язку з наявністю великої кількості замовлень позивач змушений був залучити до виконання таких послуг і робіт субпідрядників, в т.ч. ТОВ «ТФМ-Груп».

На підтвердження фактів отримання замовлених послуг від контрагента позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору про надання послуг з прибирання від 01.07.2011р. № 1012/1;

- Додатку № 1 («Перелік Об'єктів і Вартості Робіт») - незаповнена форма, Додатку № 2 («Клінінгові послуги. Замовляються за окремою Заявою»), Додатку № 3 («Додаткові сервісні послуги. Замовляються за окремою Заявкою»), Додатку № 4 («Типова форма Заявки на Додаткові роботи») - зразок, Додатку № 5 («Акт виявлених дефектів») - зразок;

- заявки на виконання робіт від 20.12.2011р. по Договору від 01.07.2011р. № 1012/1, за якою період виконання робіт з прибирання визначений період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.02.2012р. № ОУ-00000008 на суму 456 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 150, 00 грн.), від 22.02.2012р. № ОУ-0000009 на суму 101 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 883, 33 грн.), від 24.02.2012р. № ОУ-0000010 на суму 132 020, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 003, 33 грн.), від 27.02.2012р. № ОУ-0000011 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.), від 28.02.2012р. № ЩУ-0000012 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.), від 29.02.2012р. № ОУ-0000013 на суму 734 686, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.), оформлених сторонами за результатами нібито надання ТОВ «ТФМ-Груп» послуг з прибирання на загальну суму 2 894 280, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 380, 00 грн.). За результатами дослідження текстів цих актів судом встановлено, що вони не містять конкретних переліку і обсягів наданих послуг (натомість в усіх Актах наявна загальна фраза «Прибирання приміщення»), найменувань і адрес Об'єктів таких послуг. Крім того, даний акт не містить такого обов'язкового реквізиту первинного документа як місце його складання, П.І.П., особи відповідальної за прийняття результатів господарських операцій та підписання актів (від імені Замовника);

- податкових накладних від 21.02.2012р. за № 1 на суму 456 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 150, 00 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 22.02.2012р. за № 2 на суму 101 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 883, 33 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 24.02.2012р. за № 3 на суму 132 020, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 003, 33 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 27.02.2012р. за № 4 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 28.02.2012р. за № 5 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 29.02.2012р. за № 6 на суму 734 686, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»);

- довідки Київського відділення № 3 АТ «Єврогазбанк» від 14.08.2013р. № 16.2/8-1332/08, виданої позивачу, з відомостями про суми коштів перерахованих з рахунку ТОВ «Імпел Гріффін Груп» № 260093017275 на рахунок ТОВ «ТФМ-Груп» в цьому ж Банку. Згідно цієї довідки від 14.08.2013р. на рахунок Виконавця протягом лютого 2012 року було перераховано кошти на загальну суму 2 442 194, 00 грн. (відомості про наявність в складі цим сум коштів ПДВ в довідці не зазначені. В графі «Призначення платежу» вказано про «оплату за послуги прибирання згідно рах. № 1 від 03.01.12р. та № 2 від 01.02.2012р.»). При цьому, суд зважає на те, що за умовами спірного Договору на надання послуг з прибирання, оплата за надані послуги (виконанні роботи) та відповідно виставлення рахунків на оплату таких послуг (робіт) проводиться сторонами лише після оформлення і підписання відповідних актів здачі-прийняття виконаних робіт ;

- оборотно-сальдової відомості позивача по субрахунку бухгалтерського обліку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за лютий 2012 року, згідно якого за ТОВ «Імпел Гріффін Груп» обраховується заборгованість по операціям з ТОВ «ТФМ-Груп» на загальну суму 1 968 886, 00 грн.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договору від 01.07.2011р. № 1012/1, зокрема: заявок на замовлення послуг з прибирання певних Об'єктів протягом місяця лютого 2012 року, рахунків на оплату спірних послуг, організаційно-розпорядчих документів щодо визначення працівників підприємства (Замовника) відповідальних за проведення нагляду за повнотою, якістю та своєчасністю виконання Виконавцем замовлених послуг і робіт, рекламацій на усунення виявлених недоліків, актів виявлених дефектів, тощо, позивач суду не надав.

Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: свого Статуту, довідки органу статистики відносно ТОВ «Імпел Гріффін Груп», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Імпел Гріффін Груп»; свідоцтва про реєстрацію платника податків ТОВ «ТФМ-Груп», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ТФМ-Груп»; довідки про наявні трудові ресурси ТОВ «Імпел Гріффін Груп» станом на 01.02.2013р. і на 24.09.2013р.; оборотно-сальдової відомості ТОВ «Імпел Гріффін Груп» по субрахунку бухгалтерського обліку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» за лютий 2012 року; договору оренди від 01.01.2012р. № 10-А, укладеного між ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (як Орендарем) з ПАТ «Завод побутової та промислової хімії» (Орендодавцем), щодо платного строкового користування складськими приміщеннями загальною площею 120 м 2 , що входять до складу майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 6; договорів на прибирання приміщень, укладених ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (як Виконавцем) з суб'єктами господарювання-замовниками протягом 2010 - 2011 років (за умовами цих договорів виконання Виконавцем комплексу робіт з прибирання приміщень здійснюється безпосередньо його власними силами та власними засобами і устаткуванням); оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Імпел Гріффін Груп» по субрахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за лютий 2012 року.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Імпел Гріффін Груп» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання спірних послуг і робіт саме підприємством ТОВ «ТФМ-Груп» (як субпідрядником).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання комплексу послуг з прибирання приміщень (певних об'єктів), передбачених договором від 01.07.2011р. № 1012/1, від названого вище контрагента належними первинними і розрахунковими документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова