Постанова

від 27.12.2013 по справі 826/10999/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2013 року 13 год. 00 хв. № 826/10999/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НАТІМПЕКС» до 1. Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2013 року № 100270000//2013/700375/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 травня 2013 року № 100270000/2013/40435, стягнення грошових коштів на загальну суму 38 127, 81 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «НАТІМПЕКС» (далі - позивач) з позовом до Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, (далі - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2013 року № 100270000//2013/700375/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 травня 2013 року № 100270000/2013/40435, стягнення грошових коштів на загальну суму 38 127, 81 грн.

Позивач вважає, що поданий ним комплект документів відповідав вимогам ст. 53 Митного кодексу України та у повній мірі підтверджував правомірність заявлення митної вартості товару за основним методом. Натомість, відповідач-1 без наведення сумнівів у задекларованій вартості, безпідставно витребував додаткові документи. При цьому, застосувавши шостий (резервний) метод, митний орган не довів неможливість послідовного застосування попередніх п'яти методів (від першого до п'ятого).

Необґрунтоване, на думку позивача, коригування митної вартості призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів на загальну суму 38 127,81 грн., які підлягають поверненню.

Відповідач-1 позовні вимоги заперечує, посилаючись на розбіжності у товаросупровідних документах, а також ненадання позивачем у повному обсязі додатково витребуваних документів.

Відповідач 2 через канцелярію суду подав заперечення проти позову від 07.08.2013 № 05-12/2538-10270, у яких з посиланням на норми Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364, а також Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1000/7188, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених вище.

Представник відповідача-2 в судові засідання не з'явився, у письмових запереченнях проти позову від 07.08.2013 № 05-12/2538-10270 просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом 17 вересня 2013 року було ухвалено про перехід розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо правомірності рішення відповідача - 1 стосуються порядку визначення митної вартості товарів під час їх ввезення на митну територію України.

Встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 13.12.2012 № 02-12/2012 фірма «BOUDJEBEL S.A. VACPA» (Туніс) продає, а ТОВ «НАТІМПЕКС» (Україна) купує товар відповідно до специфікацій на умовах поставки CFR - Одеса згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно із специфікацією від 19.04.2013 № 4 до контракту продавець продав, а покупець купив партію товару «фіники з кісткою» сорту Деглет Нур у кількості 26 250 кг (5250 картонних коробок по 5 кг). Торгова марка NATURFOODS. Виробник фірма «BOUDJEBEL S.A. VACPA» (Туніс). Вартість партії товару визначається виходячи з ціни 1,62 доларів США за кг (а.с. 26).

Таким чином, поставка товару здійснювалась безпосередньо від виробника товару на підставі прямого зовнішньоекономічного контракту.

З метою ввезення на митну територію вказаної партії товару декларантом позивача до Київської регіональної митниці було подано попередню митну декларацію від 23.05.2013 № 100270000/2013/838547 (а.с. 8).

27.05.2013 до митного поста «Столичний» Київської регіональної митниці декларантом позивача було подано електронну митну декларацію № 100270000/2013/200316 для здійснення митного контролю та митного оформлення зазначеної партії товару. Як свідчить графа 44 зазначеної декларації, на підтвердження заявлених відомостей також були подані наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 02.10.2012 № 100/2012/0000767;

- міжнародна автомобільна накладна CMR від 23.05.2013 № 7081130/1;

- коносамент від 05.05.2013 № TN 1304244;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 13.05.2013 № 254;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.05.2013 б/н;

- розрахунок ціни (калькуляція) від 01.03.2013 б/н;

- рахунок-фактура (інвойс) від 30.04.2013 12/13-00732;

- зовнішньоекономічний контракт від 13.12.2012 № 02-12/2012;

- специфікація до контракту від 19.04.2013 № 4;

- довідка Солом'янської ДПІ в про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) від 01.04.2013 № 998;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, радіологічного контролів товару (наявність на товаросупровідних документах відбитків штампів відповідних контролюючих органів);

- фітосанітарний сертифікат Туреччини від 02.05.2013 № TN/СР/001341;

- сертифікат про походження товару від 02.05.2013 № Е 452325;

- копія митної декларації країни відправлення від 04.04.2013 № 451861.

Митна вартість товарів була задекларована позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та склала 42 525 доларів США (1,62 доларів США/кг).

27.05.2013 о 17 год. 40 хв. посадовою особою відповідача - 1 було направлено декларанту позивача електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів, а саме:

- страхові документи, якщо здійснювалось страхування товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та\або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та\або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с. 9).

Вказане електронне повідомлення було отримано декларантом позивача 27.05.2013 о 17 год. 41 хв., про що до митного органу було направлено відповідне підтвердження.

27.05.2013 відповідачем - 1 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.05.2013 № 100270000/2013/700375/2, за яким митну вартість товару «фініки сушені» скориговано за шостим (резервним методом) з 1,62 до 2,39 доларів США/кг (а.с. 11-12).

Як свідчить графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості» відповідач -1 вказав, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки подані до митного оформлення документи містять розбіжності (а саме, прайс-лист містить посилання на комерційні умови поставки CFR-Одеса та адресований для ринку України). Крім того, декларантом не було надано висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

Внаслідок коригування митної вартості було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за декларацією від 27.05.2013 № 100270000/2013/200316, у зв'язку з чим прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2013 № 100270000/2013/40435 (а.с. 13-14).

Товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією від 27.05.2013 № 100270000/2013/200383 шляхом надання позивачем гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Загальна сума сплачених митних платежів склала 118 344,76 грн., з якої 80 216,95 грн. - сума митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та 38 127, 81 грн. - різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.15-16).

Протягом строку дії фінансової гарантії позивач листом від 18.06.2013 № 01-18/06-2013 направив відповідачу - 1 додаткові документи на підтвердження правильності задекларованої митної вартості товару за основним методом. Зокрема, крім документів, що вже подавались під час митного оформлення товару, додатково було надано пакувальний лист від 30.04.2013 з перекладом, а також копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 13.06.2013 № ЧЦ-139/2.

Розглянувши додаткові документи відповідач - 1 вказав, що експертом не був здійснений аналіз цін подібних (аналогічних) товарів, тобто не досліджено кон'юнктуру ринку. Крім цього, надана калькуляція собівартості товару не містить даних щодо вартості тари, пакування, маркування, доставки товарів, що не відповідає умовам п. 2 зовнішньоекономічного контракту від 13.12.2012 № 02-12/2012. У зв'язку з цим, відповідач -1 листом від 02.07.2013 № 14.1/2-26/1321 повідомив про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.20-21).

Оцінюючи правовідносини, які є предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів, не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, що не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Разом з тим, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких обмежень, зокрема, належить обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

За результатами вивчення оскаржуваного рішення від 27.05.2013 № 100270000//2013/7003752/2 суд відзначає, що у ньому відсутнє обґрунтування відповідача - 1 щодо неможливості застосування кожного з попередніх методів (від першого до п'ятого) (а.с. 11-12).

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність дій митниці щодо застосування одразу шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти методів, як передбачено ст. 57 Митного кодексу України, за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про коригуванні митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.01.2011 (справа 21-56а10), від 07.02.2011 (справа № 21-76а10), від 14.11.2011 (справа 21-213а11), від 06.02.2012 (справа 21-418а11).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що витребовуючи каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару, а також платіжні та\або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, відповідач-1 не звернув уваги га те, що вказані документи подавались разом з митною декларацією та були наявні у митного органу. Це підтверджується даними графи 44 митної декларації від 27.05.2013 № 100270000/2013/200316, а також даними графи 18 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Зокрема, за кодом 3002 згідно з класифікатором документів у відповідних графах вказано платіжне доручення від 13.05.2013 № 254, а під кодами 3014 та 3021 - прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.05.2013 б/н, розрахунок ціни (калькуляція) від 01.03.2013 б/н відповідно.

Під час судового розгляду справи відповідачем-1 не надано обґрунтованих пояснень стосовно доцільності повторного витребування у декларанта позивача вищевказаних документів.

Також, суд звертає увагу на те, що умови поставки CFR "вартість і фрахт" згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. При цьому, у сторін немає зобов'язань щодо страхування товару.

У зв'язку з цим, суду незрозуміло підстави для витребування відповідачем 1 у позивача документів щодо страхування товару.

Доводи відповідача-1 про наявність у прайс-листі посилань на комерційні умови поставки CFR-Одеса та його спрямованість для ринку України, які суперечать суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенціальних покупців, суд відхиляє, оскільки чинне законодавство не встановлює будь - яких вимог щодо форми та змісту прайс - листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд.

На підтвердження задекларованої митної вартості товару позивачем надано експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 13.06.2013 № ЧЦ-139/2, відповідно до якого контрактна вартість «фініків сушених з кісткою» виробництва фірми «BOUDJEBEL S.A. VACPA» на умовах поставки CFR-Одеса може складати 1,62 доларів США за кг (а.с.35). Вказаний висновок зроблено, в тому числі на підставі прайс-листа, отриманого експертом від виробника засобами електронної пошти, а також контрактної практики за 2013 рік та сайту виробника (www.boudjebeldates.com).

Суд звертає увагу на те, що експерт врахував ціноутворюючі фактори даної зовнішньоекономічної поставки (пряма поставка безпосередньо від виробника, значні обсяги партії, стовідсоткова передплата). У зв'язку з цим, посилання відповідача-1 на те, що експертом не аналізувалась кон'юнктура ринку суд оцінює критично. Чинне законодавство не містить вимоги про те, що висновок експертної організації має обов'язково містити аналіз цінової політики інших виробників подібної продукції. Така ж вимога не висувалась і відповідачем - 1.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що аргументи митниці не можуть бути підставою для неврахування експертного висновку.

Відповідно до п. 3 зовнішньоекономічного контракту розрахунок за товар, що поставляється, має здійснюватись на підставі інвойсу, шляхом банківського переказу на рахунок продавця до дати ввезення товарів на митну територію України.

100% від суми кожного інвойсу повинні бути перераховані до дати ввезення товарів на митну територію України (а.с. 22). Таким чином, поставка товару здійснюється на умовах 100 % передоплати.

Як свідчить платіжне доручення в іноземній валюті від 13.05.2013 № 254 позивачем сплатив на користь продавця 42 525 дол. США, що відповідає вартості, вказаній у інвойсі від 30.04.2013 12/13-00732 (а.с.30).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач - 1 як суб'єкт владних повноважень під час розгляду справи не довів, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої ціни товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.05.2013 № 100270000/2013/700375/2 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2013 № 100270000/2013/40435, суд відзначає, що підставою для її прийняття стало коригування митної вартості товарів. Встановлена у судовому порядку невідповідність такого рішення вимогам закону обумовлює необхідність скасування і картки відмови та задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовної вимоги про стягнення надмірно сплачених коштів, то позивачем не було доведено того, що ним була дотримана процедура, передбачена розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364, зокрема в частині поданні відповідної заяви до відповідача 1 з наданням підтверджуючих документів, а тому суд не вбачає порушеного права позивача в цій частині позовних вимог. У зв'язку з цим, у задоволенні цієї позовної вимоги суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірні по справі рішення та відмовити в задоволенні решти позовних вимог .

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 34, 41 грн. відповідно до задоволених немайнових вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТІМПЕКС» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2013 року № 100270000/2013/700375/2 та картку відмови від 27 травня 2013 року № 100270000/2013/40435 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТІМПЕКС» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50, ідентифікаційний код 38241183) 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова