Ухвала

від 26.11.2015 по справі 826/10999/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року м. Київ К/800/23193/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Єрьоміна А.В.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі №826/10999/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натімпекс» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування рішень, стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Натімпекс» звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2013 року №100270000//2013/700375/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 травня 2013 року №100270000/2013/40435; стягнення коштів, сплачених як фінансова гарантія.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською міжрегіональною митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів (фініки сушені), що ввозилися на територію України, прийняті необґрунтовані рішення щодо її коригування та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2013 року № 100270000/2013/700375/2 та картку відмови від 27 травня 2013 року № 100270000/2013/40435 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У поданій касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 13.12.2012 № 02-12/2012 фірма «BOUDJEBEL S.A. VACPA» (Туніс) продає, а ТОВ «НАТІМПЕКС» (Україна) купує товар відповідно до специфікацій на умовах поставки CFR - Одеса згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно із специфікацією від 19.04.2013 № 4 до контракту продавець продав, а покупець купив партію товару «фіники з кісткою» сорту Деглет Нур у кількості 26 250 кг (5250 картонних коробок по 5 кг). Торгова марка NATURFOODS. Виробник фірма «BOUDJEBEL S.A. VACPA» (Туніс). Вартість партії товару визначається виходячи з ціни 1,62 доларів США за кг.

З метою ввезення на митну територію вказаної партії товару декларантом позивача до Київської регіональної митниці подано попередню митну декларацію від 23.05.2013 № 100270000/2013/838547.

27.05.2013 до митного поста «Столичний» Київської регіональної митниці декларантом позивача подано електронну митну декларацію № 100270000/2013/200316 для здійснення митного контролю та митного оформлення зазначеної партії товару.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подані наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 02.10.2012 № 100/2012/0000767;

- міжнародну автомобільну накладну CMR від 23.05.2013 № 7081130/1;

- коносамент від 05.05.2013 № TN 1304244;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 13.05.2013 № 254;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.05.2013 б/н;

- розрахунок ціни (калькуляція) від 01.03.2013 б/н;

- рахунок-фактура (інвойс) від 30.04.2013 12/13-00732;

- зовнішньоекономічний контракт від 13.12.2012 № 02-12/2012;

- специфікацію до контракту від 19.04.2013 № 4;

- довідку Солом'янської ДПІ в про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) від 01.04.2013 № 998;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, радіологічного контролів товару (наявність на товаросупровідних документах відбитків штампів відповідних контролюючих органів);

- фітосанітарний сертифікат Туреччини від 02.05.2013 № TN/СР/001341;

- сертифікат про походження товару від 02.05.2013 № Е 452325;

- копію митної декларації країни відправлення від 04.04.2013 № 451861.

Митна вартість товарів задекларована позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та склала 42525 доларів США (1,62 доларів США/кг).

27.05.2013 посадовою особою митного органу направлено декларанту позивача електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів, а саме:

- страхові документи, якщо здійснювалось страхування товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та\або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та\або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

У той же день митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.05.2013 №100270000/2013/700375/2, яким митну вартість товару «фініки сушені» скориговано за резервним (шостим) методом з 1,62 до 2,39 доларів США за 1 кг..

Внаслідок коригування митної вартості позивачу також відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за декларацією від 27.05.2013 № 100270000/2013/200316, у зв'язку з чим прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2013 № 100270000/2013/40435.

Приймаючи оскаржувані рішення, митний орган вказав, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки подані до митного оформлення документи містять розбіжності (а саме, прайс-лист містить посилання на комерційні умови поставки CFR-Одеса та адресований для ринку України). Крім того, декларантом не було надано висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

Протягом строку дії фінансової гарантії позивач листом від 18.06.2013 № 01-18/06-2013 направив до Митниці додаткові документи на підтвердження правильності задекларованої митної вартості товару за основним методом. Зокрема, крім документів, що вже подавались під час митного оформлення товару, додатково надано пакувальний лист від 30.04.2013 з перекладом, а також копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 13.06.2013 № ЧЦ-139/2.

Розглянувши додаткові документи митний орган вказав, що експертом не був здійснений аналіз цін подібних (аналогічних) товарів, тобто не досліджено кон'юнктуру ринку. Крім цього, надана калькуляція собівартості товару не містить даних щодо вартості тари, пакування, маркування, доставки товарів, що не відповідає умовам пункту 2 зовнішньоекономічного контракту від 13.12.2012 № 02-12/2012. У зв'язку з цим, листом від 02.07.2013 № 14.1/2-26/1321 митниця повідомила про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 27.05.2013 № 100270000/2013/700375/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2013 № 100270000/2013/40435 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картки відмови як таких, що прийняті безпідставно, за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, а також вартість додаткових витрат на транспортування оцінюваних товарів.

Твердження митного органу про наявність у поданому позивачем разом з декларацією прайс-листі посилань на комерційні умови поставки CFR-Одеса та його спрямованість для ринку України, які суперечать суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенціальних покупців, обґрунтовано не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду в судах попередніх інстанцій не надано.

Крім того, відповідач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.05.2013 № 100270000/2013/700375/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2013 № 100270000/2013/40435.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: