11/78-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
14 травня 2009 р. Справа 11/78-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВМП «Антарія»,
смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Баварія Гарден», м. Вінниця
про стягнення 22 861 грн. 75 коп..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:
від позивача - Ю. Савчук за довіреністю;
від відповідача - не з‘явився.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Баварія Гарден»заборгованості за дилерською угодою від 10.01.2005р. в загальному розмірі 22 861 грн., з яких: 11062,75 грн. –основний борг, 6059 грн. –пеня, 767 грн. –3% річних та 4973 грн. –інфляційні нарахування.
Позов мотивовано тим, що відповідно до дилерської угоди № 05/05 від 10.01.2005р. укладеної між сторонами, ТОВ НВМП «Антарія» згідно накладних передало ТОВ «Баварія Гарден» насіння овочевих культур на загальну суму 12562,75 грн., яке останній зобов‘язався реалізувати протягом одного місяця, а кошти від реалізації перерахувати на рахунок ТОВ НВМП «Антарія». В порушення взятих на себе зобов‘язань ТОВ «Баварія Гарден» перерахувало лише 1500 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 11 062,75 грн..
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 23.03.2008р. та 16.04.2009р. щодо надання пояснень щодо обставин викладених в позовній заяві № 87 від 26.12.2008р., дилерської угоди № 05/05 від 10.01.2005р. та доказів її виконання, накладних № А-0000786 від 28.09.2005р., № А-0000790 від 03.10.2005р., довіреності серії ЯКО № 922547 від 27.09.2005р., докази проведення часткових розрахунків за угодою, установчих документів та довідки ЄДРПОУ не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №129172.
Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
10 січня 2005 року між ТОВ НВМП «Антарія» (позивач) та ТОВ «Баварія Гарден»(відповідач) укладено дилерську угоду № 05/05 за умовами якої позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов‘язання від свого імені і за свій рахунок продавати і розповсюджувати насіння овочевих культур згідно з Специфікаціями, що є невід‘ємною частиною цього договору.
На виконання умов угоди позивач згідно накладних № А-000786 від 28.09.2005р. та № А-0000790 від 03.10.2005р. передав відповідачу товар на загальну суму 12562,75 грн., які останній прийняв згідно довіреності серії ЯКО № 922547 від 27.09.2005р.
Відповідно до п. 5.3 угоди відповідач зобов‘язався перераховувати позивачу всі грошові кошти отримані від продажу продукції не пізніше 30 числа поточного місяця.
Пунктом 3.2.5 угоди визначено, що у випадку невиконання доручення протягом терміну визначеного угодою, відповідач зобов‘язаний повернути позивачу продукцію протягом 14 календарних днів.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов‘язання за угодою виконав частково, а саме 29.05.2006р. перерахував на рахунок позивача лише 1500 грн.. Продукції позивачу не повернув, як те визначено п. 3.2.5 угоди.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 11 062,75 грн. підлягають задоволенню.
Пунктом 7.2. угоди встановлено, що в разі затримки оплати за проданий товар відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період за який нараховується пеня від суми виниклої заборгованості за кожен прострочений день.
Як вбачається з розрахунку ціни позову, позивач просить стягнути пеню в розмірі 6059 грн. за період з 01.01.2006р. по 09.08.2008р. виходячи з приписів ЦК України.
Суд не може погодитись з твердженням позивача щодо нарахування пені за нормами ЦК України, оскільки між сторонами договору виникли господарські правовідносини і до них слід застосовувати норми ГК України, як спеціального закону, який регулює господарські відносини.
Так, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачений спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, ч.6 ст.232 ГК України, передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ст. 258 ЦК України в 1 рік.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що кінцевим терміном проведення розрахунків за реалізований товар є 30.11.2006 р., період нарахування пені обмежений ч.6 ст.232 ГК України складає з 01.12.2006р. по 01.05.2007р..
Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк на стягнення пені, оскільки з позовом до суду він звернувся 17.03.2009р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Отже позивачем правомірно нараховано 4549 грн. інфляційних втрат за період з січня 2006 року по вересень 2008р..
Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких становить 767 грн. за період з 01.01.2006р. по 09.09.2008р..
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Враховуючи, що відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, а вказані вище позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 4696 від 30.01.2009р. зайво сплачено 11 грн. 38 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Баварія Гарден»(21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 20, к. 307, 308, код 31743576) на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВМП «Антарія»(08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 2б, код 13722568) 11 062 (одинадцять тисяч шістдесят дві) грн. 75 коп. –боргу; 767 (сімсот шістдесят сім) грн. –3% річних, 4973 (чотири тисячі дев‘ятсот сімдесят три) грн. –інфляційних нарахувань; 168 (сто шістдесят вісім) грн. 03 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 86 (вісімдесят шість) грн. 73 коп. –відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові в частині стягнення 6059 грн. пені відмовити.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю НВМП «Антарія»(08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 2б, код 13722568) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 11грн. 38 коп..
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Рішення оформлено та підписано 18.05.2009р.
Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 –позивачу –(08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 2б)
3 –відповідачу –(21050, м. Вінниця, вул.. Театральна, 20, к. 307,)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3668721 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні