Постанова

від 21.05.2009 по справі 5/655

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/655

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2009 р.                                                                                    № 5/655  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.,

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі),Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКолективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.09

у справі № 5/655

господарського судуПолтавської області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області

доКолективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат"

за участюПрокуратури Полтавської області

провизнання права власності

за участю представників від:

позивача Миськів В.М. (дов. від 12.03.09)

відповідачаПасько О.М. (дов. від 08.01.09)

прокурораШокіна Т.В. (посв. №61)

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Полтавської області звернулося регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з позовом до Колективного  підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" про визнання права державної власності на об'єкт соціально-культурного призначення, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 18, та знаходиться на балансі КП "Полтавський м'ясокомбінат", а саме, будівлю гуртожитку з обладнанням: телевізор "Янтарь", шафи плательні.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.08 (суддя Гетя Н.Г.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване правомірністю набуття відповідачем права власності та гуртожиток. За результатом апеляційного перегляду справи Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гаврилюка О.М., суддів: Корсакової Г.В., Мельника С.М.) 18.02.09 прийняв постанову, якою рішення місцевого суду скасував, позов задовольнив: визнав право державної власності на об'єкт соціально-культурного призначення, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 18, та знаходиться на балансі колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", а саме: будівлю гуртожитку з обладнанням: телевізор "Янтарь", шафи пательні. Постанова мотивована порушенням процесу приватизації.

Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скарга мотивована тим, що апеляційним судом невірно застосовані норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.92 між Фондом державного майна України та організацією орендарів Полтавського м'ясокомбінату укладений договір оренди Д-1588, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно Полтавського м'ясокомбінату, а саме: основні фонди, незавершене капітальне будівництво, виробничі запаси в т.ч. незавершене виробництво, грошові кошти, оборотні кошти, статутний фонд, фонд розвитку виробництва, амортизаційний фонд, обладнання, що підлягає монтажу.Згідно абз. 12 розділу 5 даного договору орендар наділений правом викупу орендованого майна.

Наказом регіонального відділення ФДМУ по Полтавській області №146-ІН від 12.04.94  створена комісія з інвентаризації та оцінки майна орендного підприємства “Полтавського м'ясокомбінату”. За результатами проведеної інвентаризації 03.06.94 комісією складено акт оцінки вартості майна орендного підприємства “Полтавський м'ясокомбінат”, відповідно до якого вартість цілісного майнового комплексу Полтавського м'ясокомбінату становить 52586298 тис. крб.

Відповідно до рішення арбітражного суду Полтавської області від 16.06.95 №32/6пд, залишеного без змін постановою Вищого арбітражного суду України №04-1/Пл32/6-пд-13/110 від 03.10.95, РВ ФДМ України по Полтавській області зобов'язано до 10.07.95 підписати проект додаткової угоди до договору № Д-1588 від 24.11.92 щодо умов викупу орендованого орендним підприємством “Полтавський м'ясокомбінат” державного майна, а в разі відмови від підписання зазначеної додаткової угоди, останню вважати укладеною з 10.07.95. Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 15-17.08.95 №43/6пд, яке залишено без змін постановою Вищого арбітражного суду України №04-1/Пл43/6пд-6/71 від 01.11.95, РВ ФДМ України по Полтавській області було також зобов'язано до 01.09.95 підписати надісланий ОП “Полтавський м'ясокомбінат” проект договору купівлі-продажу державного майна, що орендується останнім за договором оренди Д-1588, а в разі відмови підписати зазначений договір, вважати його укладеним з 10.07.95.

Відповідно до п.1.1 даного договору купівлі-продажу державного майна, продавець зобов'язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу Полтавського м'ясокомбінату, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 6 на земельній ділянці загальною площею 19.1 га, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, передбачених цим договором. Майно підприємства включає в себе  всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації. Покупець зобов'язаний в установлений договором термін сплатити продавцю ціну об'єкта приватизації, яка відповідно до абз. 5 п. 2.3.додаткової угоди від 10.07.95 становить 5839775 тис. крб. Виконання умов договору сторонами підтверджується актом прийому передачі проданого державного майна від 30.04.96 та свідоцтвом про власність №103 від 30.04.96.

Вважаючи, що спірний об'єкт не перейшов у власність відповідача за вищевказаним договором купівлі-продажу, РВ ФДМ України по Полтавській області звернулось з позовом до господарського суду. Задовольняючи позов, апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що в акті прийому-передачі від 30.04.96 державного майна не значаться об'єкти соціально-культурного призначення, тобто фактично положення ст.24 Закону України “Про приватизацію державного майна” сторонами не реалізовані.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне. Ст. 127 Житлового кодексу Української PCP передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території УРСР, утворюють житловий фонд

(ст. 4 вказаного Кодексу).

Відповідно до ст.ст. 4-6 цього Кодексу, гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду, а відтак згідно з вимогами ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизації не підлягають. Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів. Таким чином, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду, не підлягали приватизації, відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", що діяла в редакції на час аналізованих правовідносин, товариству покупців, створеному працівниками підприємства, згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою, відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

За пунктами 41, 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 року № 717 (яка була чинною на час проведення приватизації спірного майна), вартість майна цілісного майнового комплексу, зокрема, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, що приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.

Згідно ст. 27 даного Закону, при приватизації майна державного підприємства, як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Стаття 128 ЦК УРСР в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, передбачала, що право власності  у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Також, відповідно до п. 1.2.  договору купівлі-продажу державного майна при викупі право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі.

Однак, як встановлено судами, в акті прийому-передачі від 30.04.96 державного майна не значаться об'єкти соціально-культурного призначення, тобто фактично положення ст. 24 Закону України “Про приватизацію державного майна” сторонами не реалізовані. Свідоцтво про право власності №103 від 30.04.96 видавалось на підставі вищевказаних договору купівлі-продажу та акту прийому передачі, а тому не є доказом того, що відповідачу були передані у власність об'єкти соціально-культурного призначення.

Як встановлено апеляційним судом, гуртожиток  з обладнанням, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 18, передавався відповідачу не у власність, а у безоплатне користування без зміни форми власності та обліковувався на його балансі. В той же час перебування на балансі підприємства спірного майна також не може бути підставою для визнання за останнім права власності на нього, оскільки відповідно до п.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-05/255 від 02.04.94 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" це не є безспірною ознакою права власності. Тому, ні передача у безкоштовне користування, ні  прийняття на баланс не обумовлює передачу права власності на об'єкти соціально-культурного призначення.

Так, виходячи з того, що відповідач не сплачував вартість спірного об'єкту –гуртожитку з обладнанням за адресою: м. Полтава, вул. Павленківська, 18,  оскільки вартість цілісного майнового комплексу була зменшена на вартість майна соціально культурного призначення, не отримував спірні об'єкти за актом прийому-передачі, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, що вони перебувають у власності держави, та обґрунтовано відмовив у позові. Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.09 у справі

№ 5/655 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

Л. Стратієнко