Постанова

від 15.01.2014 по справі 38/381

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 38/381

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивачаКононюк С.Т. (дов. від 09.01.2014 р.) Жуков Д.О. (дов. від 08.11.2013 р.) відповідачаРимар С.Ю. (дов. від 27.12.2013 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. у справі № 38/381 господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Роса" доВідкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" третя особаГоловне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення 1 229 303, 60 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Роса" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" (відповідач) 1 229 303, 60 грн., з яких: 1 010 744, 40 грн. основного боргу, 183 251, 87 грн. 3% річних та 183 251, 87 грн. інфляційних втрат.

25.10.2010 р. Приватним підприємством "Роса" до суду першої інстанції подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" 1 443 718, 22 грн., з яких: 1 010 744, 40 грн. основного боргу, 73 681, 25 грн. 3% річних, 283 315, 57 грн. інфляційних втрат та 75 977, 00 грн. збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, посилаючись на приписи статей 536, 625, 853, 875, 879, 882, 886 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 231 Господарського кодексу України вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості виконаних позивачем робіт з будівництва дитячого садку на 30 місць і повної середньої школи на 96 учнів в с. Підгірці Обухівського району Київської області за договором підряду на капітальне будівництво від 12.07.2004 р. № 1207-2004. Водночас, позивач, посилаючись на приписи статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 623 Цивільного кодексу України вказував на те, що через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду від 12.07.2004 р. з Приватного підприємства "Роса" на підставі судових рішень у інших справах були стягнуті штрафні санкції, нараховані у зв'язку з не проведенням ним розрахунків за договорами, укладеними з субпідрядниками, що вважав збитками, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. у даній справі (суддя Власов Ю.Л.) у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними доказами фактичного виконання ним робіт за договором підряду у сумі заявленій до стягнення. Відмовляючи у стягненні 75 977, 00 грн. збитків місцевий суд вказав на не доведеність наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між невчасною сплатою відповідачем вартості виконаних робіт та простроченням позивача зі сплати виконаних субпідрядниками робіт.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. (колегія суддів: головуючий Руденко М.А., Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. у даній справі залишено без змін з тих же підстав.

Приватне підприємство "Роса" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, а також на неповно з'ясовані обставин, які мають значення для справи, зокрема, скаржник вважає, що судами не враховано того, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, наголошує на відсутності вмотивованої відмови відповідача від підписання акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт чи своєчасних зауважень до виконаних робіт, та вважає, що останній безпідставно відмовився від прийняття робіт.

У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Київспецтранс" просить рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. у даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. у даній справі колегією суддів у складі: головуючого Корсака В.А., суддів: Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/9 від 09.01.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці для розгляду справи № 38/381 сформовано колегію суддів у складі: головуючого Ходаківської І.П., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що 12.07.2004 р. між Приватним підприємством "Роса" (генеральним підрядником) та Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" (замовником), укладено договір підряду № 1207-2004, за умовами якого відповідач доручив позивачеві будівництво об'єкту: "Дитячого садку на 30 місць і повної середньої школи на 96 учнів в с. Підгірці Обухівського району Київської області".

Розділом 5 вказаного договору сторони погодили суму договору та порядок проведення розрахунків, зокрема, визначили, що вартість будівельно-монтажних робіт за цим договором складає 5 258 950, 00 грн., ПДВ 20% - 1 051 790 грн., всього з ПДВ - 6 310 740, 00 грн. Джерело фінансування - державний бюджет. Сторони домовились також, що оплата за виконані роботи буде провадитись на користь генерального підрядника лише за збудований відповідно до затвердженої проектної документації і зданий у встановлений строк об'єкт. Протягом терміну виконання робіт відповідач буде сплачувати на користь позивача грошові суми за кожен виробничий етап (календарний місяць), згідно календарного графіку виконання робіт (Додаток №2); розрахунки за об'єкт будуть проводитись наступним чином: 1) розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі пункту 7 статті 51 Бюджетного кодексу України, а у разі затримки бюджетного фінансування розрахунку за виконані роботи здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок; 2) грошові кошти виплачуються за кожний виробничий етап (календарний місяць) в строки згідно до календарного графіку виконання робіт (Додаток № 2) згідно довідки за формою КБ-2в, КБ-3 з урахуванням суми завдатку; 3) остаточний розрахунок проводиться після закінчення робіт по об'єкту при дотриманні всіх інших умов, погоджених сторонами в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 8.1. - 8.5 вказаного договору закінчений будівництвом об'єкт пред'являється позивачем технічній приймальній комісії для прийняття в експлуатацію. Технічна приймальна комісія створюється замовником не пізніше 5 робочих днів до встановленого в календарному графіку виконання робіт, (Додаток №2) строку введення об'єкту в експлуатацію. До моменту пред'явлення об'єкта технічній приймальній комісії протягом всього терміну будівництва відповідач для контролю за якістю закінчених виробничих етапів призначає робочі кваліфікаційні комісії. Встановлення робочою кваліфікаційною комісією відповідності виконаних робіт вимогам будівельних норм і правил та проектній документації та відповідність встановленого на об'єкті устаткування технічним умовам та проектній документації оформлюється відповідними довідками про відповідність, які передаються на розгляд технічній приймальній комісії.

Згідно пунктів 8.9, 8.10 договору після усунення усіх зауважень виявлених робочою комісією призначається державна комісія. До складу державної комісії включаються представники сторін, експлуатаційної організації, автора проекту, запрошуються представники органів: державного санітарного нагляду, державного пожежного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, охорони праці, архбудконтролю. Головою Державної комісії призначається представник замовника.

Судами також встановлено, що між сторонами укладались додаткові угоди до договору підряду від 12.07.2004 р., якими сторони погоджували вартість робіт, які повинні були виконані підрядником.

25.06.2007 р. робочою приймальною комісією складений акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, згідно з яким об'єкт пред'явлений робочій приймальній комісії "Дитячий садок на 30 місць та повна середня школа на 96 учнів в с. Підгірці, Обухівського району" готовий для пред'явлення державній приймальній комісії.

27.07.2007 р. між Приватним підприємством "Роса" та Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" укладений договір, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" зобов'язалось за рахунок власних сил, засобів, техніки та устаткування виконати якісно і у встановлені строки комплекс робіт з облаштування благоустрою території спортивного комплексу на будівництві об'єкта: "Дитячий садок на 30 місць і повна середня школа на 96 учнів в с. Підгірці Обухівського району", а позивач зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

31.08.2007 р. Державною приймальною комісією складений акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затверджений розпорядженням голови Обухівської райдержадміністрації від 08.02.2008 р. № 275, відповідно до якого будівництво дитячого садка на 30 місць і повної середньої школи на 96 учнів в с. Підгірці здійснено генеральним підрядником - Приватним підприємством "Роса", будівельно-монтажні роботи проводились з жовтня 2004 року - серпня 2007 року. Інвестиційна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 17 274 393 грн., вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 17 274 393 грн.

Таким чином, як встановлено судами, об'єкт будівництва за договором підряду від 12.07.2004 р., а саме "Дитячий садок на 30 місць та повна середня школа на 96 учнів в с. Підгірці, Обухівського району" прийнятий в експлуатацію.

Судами попередніх інстанцій встановлено і те, що 25.12.2007 р. між Приватним підприємством "Роса" та Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" складений акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість останнього за виконані роботи за вказаним договором складає 1 796 406, 09 грн. Цей акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.

Як встановлено судами, визначена сторонами заборгованість у розмірі 1 796 406, 09 грн. сплачена відповідачем на рахунок позивача 27.12.2007 р., що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням № 23.

27.12.2007 р. між Приватним підприємством "Роса" та Відкритим акціонерним товариством "Київспецтранс" підписана додаткова угода до договору підряду, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни до пункту 5.2. договору від 12.07.2004 р. та викласти його у наступній редакції: "у зв'язку з перерахунком вартості будівельно-монтажних робіт зданого в експлуатацію об'єкту "Будівництво дитячого садка на 30 місць та повної середньої школи на 96 учнів в с. Підгірці Обухівського району Київської області" (акт державної комісії від 31.08.2007 р.) та позитивним висновком "Київоблінвестекспериза" від 12.12.2007 р. № 246/2007/01 загальна вартість договору збільшена на 2 731 125, 70 грн. і складає 16 703 377, 70 грн., у т.ч. ПДВ 2 783 896, 30 грн. У відповідності до Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 р. обсяг будівельно-монтажних робіт, що підлягають виконанню позивачем в 2007 році становить 8 853 200, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1 475 533, 33 грн. Фінансування виконаних робіт: кошти міського бюджету, а саме: кошти цільових фондів КФК 240900 - 8853200,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1 475 533, 33 грн. Джерела фінансування можуть уточнюватись у зв'язку з внесенням змін до Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік".

Судами встановлено також, що Приватним підприємством "Роса" було скеровано Відкритому акціонерному товариством "Київспецтранс "довідку про вартість виконаних у грудні 2007 року підрядних робіт (форма № КБ-3) на суму 1 010 744, 40 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року № 44/12/07, № 45, № 43/8/07 (форма № КБ-2), однак останнім акти не підписано.

Судами також встановлено, що позивач звертався до відповідача листами від 21.04.2008 р. та від 24.09.2008 р., в яких просив сплатити заборгованість в сумі 1 010 744, 40 грн. і повернути підписані акти виконаних робіт, проте останнім вказана вимога залишена без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Роса" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" 1 443 718, 22 грн., з яких: 1 010 744, 40 грн. основного боргу, 73 681, 25 грн. 3% річних, 2 83 315, 57 грн. інфляційних втрат та 75 977, 00 грн. збитків.

Зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються, з урахуванням особливостей, Господарським та Цивільним кодексами України. Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. Істотні та звичайні умови підрядних договорів визначаються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона - підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони - замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 840 Цивільного кодексу України визначено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

За приписами статті 875 Цивільного кодексу України договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, виходячи з підстав позову та мотивів за якими відповідач заперечує позовні вимоги, при вирішенні даного спору дослідженню підлягає питання виконання сторонами зобов'язань за договором підряду від 12.07.2004 р., а саме щодо реального виконання позивачем робіт на спірну суму та несплату цих коштів відповідачем, у разі встановлення судом обставин щодо виконання позивачем таких робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Роса" на підтвердження своїх вимог та факту виконання ним робіт на суму заявлену до стягнення, посилається на акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року (форма №КБ-2) № 44/12/07 на суму 352 494, 00 грн., № 45 на суму 539 945, 60 грн., №4 3/8/07 на суму 460 825, 20 грн., які відповідачем не підписані.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши усі обставини справи та зібрані у справі докази, оцінивши у сукупності з іншими доказами у справі відповідно до вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 12.03.2013 р. встановили, що позивачем не доведено обставин щодо фактичного виконання ним робіт за договором від 12.07.2004 р. на суму, заявлену до стягнення.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про неприйняття посилань позивача на додаткову угоду від 27.12.2007 р. як на підставу наявності боргу, оскільки, як установлено судами, будівельні роботи з будівництва садка та школи закінчені у серпні 2007 року , про що свідчить акт Державної приймальної комісії від 31.08.2007 р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, тобто зобов'язання за договором від 12.07.2004 р. виконані у серпні 2007 року, а зміна ціни в договорі після його виконання суперечить вимогам статті 632 Цивільного кодексу України.

Щодо посилань позивача на те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірного зобов'язання, то таке твердження не може бути підставою для скасування постанови у справі, виходячи з того, що судами не встановлено фактичного виконання позивачем робіт на спірну суму, окрім цього, як вбачається зі змісту судових рішень у даній справі, суди надали оцінку листу Головного управління комунального господарства КМДА № 059/1-2-3623 від 13.09.2010 р., та обґрунтовано вказали на те, що цей лист не підтверджує факту виконання позивачем робіт у грудні 2007 року на суму 1 010 744, 40 грн.

Виходячи з того, що суди визнали недоведеним факт виконання позивачем підрядних робіт на суму заявлену до стягнення, а вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основного зобов'язання про стягнення боргу за виконанні роботи за договором підряду від 12.07.2004 р., висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача 1 010 744, 40 грн. основного боргу, 73 681, 25 грн. 3% річних, 283 315, 57 грн. інфляційних втрат, визнається правомірним.

Відносно вимог Приватного підприємства "Роса" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" 75 977, 00 грн. збитків, то колегія суддів також погоджується з висновком судів обох інстанцій про відмову у стягненні цих коштів виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками, зокрема, розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, тому для відшкодування збитків необхідно встановити та довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина заподіювача збитків. За відсутності хоча б одного із зазначених фактів відповідальність особи не настає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність причино-наслідкового зв'язку між частковою несплатою відповідачем коштів за договором підряду від 12.07.2004 р. № 1207-2004 та невиконанням позивачем своїх зобов'язань зі сплаті коштів за виконані роботи перед субпідрядником, тобто судами встановлено відсутність усіх складових цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" збитків.

За таких встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Роса".

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються встановленими під час розгляду справи судами попередніх інстанцій обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. у справі № 38/381 господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді: М. Данилова

Т. Данилова