Ухвала

від 14.01.2014 по справі 2а-5049/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року м. Київ К/800/19088/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р.

у справі № 2а-5049/12/1070

за позовом Дочірнього підприємства «Аттіс»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Аттіс» (далі - позивач, ДП «Аттіс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 08.10.2012 р. № 00000392301.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Києво-Святошинському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ДП «Аттіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Стар Лайн-К» та за травень 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Либертин», за наслідками якої складено акт перевірки від 24.09.2012 р. № 340/22-2/24918056.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: ч. 5 ст.203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг); п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на 388 419,00 грн.

За результатами перевірки 08.10.2012 р. ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення - рішення №00000392301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 388 419,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.01.2011 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Старлайн-К» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №0401, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

За результатами господарської операції були належним чином складені: видаткова накладна від 10 січня 2011 р. №РН-0000020, податкова накладна від 10.01.2011 р. №20, виписка з особового рахунку про сплату товару, товарно - транспортна накладна від 10.01.2011 р.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Либертин» (продавець) був укладений договір поставки №1503 від 01.03.2011 р., відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

За результатами господарської операції були належним чином складені: видаткові накладні від 05 травня 2011 року №РН-0000251, від 12 травня 2011 року №РН-0000269 від 12 травня 2011 року №РН-0000252; податкові накладні від 05.05.2011 року №251, від 12.05.2011 року №252, від 12.05.2011 року №269; виписки з особового рахунку про сплату товару; товарно - транспортні накладні від 05.05.2011 року та від 12.05.2011 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є оброблення металевих відходів та брухту чорних металів та оброблення брухту та відходів кольорових металів. Позивач має ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів та на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів.

Одержаний від контрагентів товар був реалізований ТОВ «Тін-Імпекс» за договором поставки товару №19/08 від 04.08.2009 року та ТОВ «Катех-Енерго» за договором купівлі-продажу №8УК від 10.12.2009 року.

За результатами вищевказаних господарських операцій були належним чином складені: товарно-транспортні накладні, податкові та видаткові накладні, приймально-здавальні акти.

Крім того, позивачем укладалися договори: з ТОВ «Сервіс»-ГУВ № 9/2 від 01.09.2008 про передачу ДП «Аттіс» у строкове платне користування відкритої площадки з метою зберігання металобрухту, загальною площею 1050 квадратних метрів, що розташована за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 3; з ТОВ «Сервіс»-ГУВ № 9/2 від 01.09.2008 про передачу ДП «Аттіс» у строкове платне користування складського приміщення закритого типу площею 509,9 квадратних метри для зберігання металобрухту, що розташоване за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 3.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем обґрунтовано сформовано податковий кредит за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Старлайн-К» та ТОВ «Либертин».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов