Постанова

від 23.12.2013 по справі 2а-3100/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року місто Київ № 2а-3100/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., суддів Журавля В.О., Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Приватного підприємства «Деметра Інтер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова спілка» простягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (з урахуванням заміни позивача його правонаступником), звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Деметра Інтер» (далі - відповідач, ПП «Деметра Інтер»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова спілка» (далі - відповідач, ТОВ «Українська агропромислова спілка») про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова спілка» має сплатити на користь відповідача - Приватного підприємства «Деметра Інтер» кошти в сумі 4 893 950, 40 гривень як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином, натомість Приватне підприємство «Деметра Інтер» має відшкодувати на користь Державного бюджету України кошти в сумі 4 893 950, 40 гривень як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день та час до суду з'явився позивач, відповідачі до суду не з'явилися. Від ПП «Деметра Інтер» надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого було відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю. ТОВ «Українська агропромислова спілка» про причини неявки суд не повідомила.

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з протокольною ухвалою від 17.12.2013, суд постановив про розгляд справи за відсутності представників відповідачів у порядку письмового провадження.

Відповідачі проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Деметра Інтер» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 33847883.

19.05.2011 Білоцерківською ОДПІ Київської області було проведено перевірку відповідача - ПП «Деметра Інтер», за результатами якої складено Акт від 19.05.2011 № 3140/23-2/33847883/126 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Деметра Інтер» код за ЄДРПОУ: 33847883 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення ПП «Деметра Інтер» вимог податкового законодавства, а саме:

- пункт 3.1 статті 3, пункт 5.1 статті 5, пункт 10.1 статті 10, підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 41 058, 00 гривень, в тому числі за ІV квартал 2010 року 41 058, 00 гривень;

- пункт 10.1, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 633 413, 00 гривень, в тому числі за липень 2010 року на 288 008, 00 гривень, за жовтень 2010 року на 185 190, 00 гривень, за листопад 2010 року на 145 594, 00 гривень, за грудень 2010 року на 14 261, 00 гривень;

- підпункти 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 № 889- ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів при перерахуванні коштів за надані послуги у жовтні 2010 року в сумі 1905, 00 гривень;

- стаття 9 Закону України від 22.12.1994 № 320/94-ВР «Про державну реєстрацію фізичних осіб - платників податку та інших обов'язкових платежів», наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми № 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зі змінами та доповненнями) від 29.09.2003 № 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за № 960/8281, а саме підприємством в звіті за 4 квартал 2010 року занижені дані про утримання податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів фізичній особі;

- пункт 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями), надано недостовірну інформацію про проведені поточні зовнішньоекономічні операції.

На підставі Акта перевірки від 19.05.2011 № 3140/23-2/33847883/126, Білоцерківською ОДПІ Київської області були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000760220/1285 від 31.05.2011 на суму грошового зобов'язання 340, 00 гривень;

- № 0001050232/1284 від 31.05.2011 за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму грошового зобов'язання за основним платежем 41 058, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 265, 00 гривень;

- № 0000460171/1286 від 31.05.2011 за платежем по податку з доходів фізичних осіб на суму грошового зобов'язання за основним платежем 1 905, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 476, 25 гривень;

- № 0001060232/1283 від 31.05.2011 за платежем по податку на додану вартість на суму грошового зобов'язання за основним платежем 633 413, 00 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 158 353, 00 гривень.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0001060232/1283 від 31.05.2011 про донарахування податку на додану вартість було оскаржене в судовому порядку, однак, на день розгляду справи постанова суду у справі № 2а-2736/11/1070 законної сили не набрала.

Поряд із винесенням податкових повідомлень-рішень, податковий орган дійшов висновку, що згідно частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України правочин, укладений між відповідачами, має ознаки нікчемності та звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідачів коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд відмічає наступне.

З Акта перевірки встановлено, що за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 відповідачем - ПП «Деметра Інтер» задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 15 136 294, 00 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 позивачем встановлено його завищення всього у сумі 633 413, 00 гривень, в тому числі за липень 2010 року на 288 008, 00 гривень, за жовтень 2010 року на 185 190, 00 гривень, за листопад 2010 року на 145 594, 00 гривень, за грудень 2010 року на 14 261, 00 гривень.

Позивач зазначив, що в ході проведення перевірки, відповідно до наданих підприємством документів встановлено взаємовідносини відповідача ПП «Деметра Інтер» з відповідачем - ТОВ «Українська агропромислова спілка» за період з 01.04.2010 по 31.03.2011.

Супровідним листом ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська від 20.01.2011 № 1388/7/23-314 до Білоцерківської ОДПІ надано Акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Українська агропромислова спілка» від 19.01.2011 № 180/23-307/36641236 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Оптдевайс» (код за ЄДРПОУ: 36900457) та контрагентами-покупцями за період з 01.04.2010 по 30.09.2010. Згідно вищезазначеного Акта встановлено, що ТОВ «Українська агропромислова спілка» порушено частину першу статті 203, статті 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання від ТОВ «Оптдевайс».

У вищенаведеному Акті зазначено, що згідно з поданою ТОВ «Українська агропромислова спілка» до ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська податковою декларацією з ПДВ за липень 2010 року (вх. № 10043533 від 21.09.2010) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 100 672, 00 гривень.

Згідно даних розділу 1 «Податкові зобов'язання» додатку 5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за липень 2010 року, встановлено, що одним із покупців товару у липні 2010 року є ПП «Деметра Інтер», сума ПДВ 288 008, 00 гривень.

Згідно даних розділу 2 «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за липень 2010 року, встановлено, що постачальниками товару у липні 2010 року виступили наступні підприємства: ТОВ «Оптдевайс», сума ПДВ 2 775 649, 06 гривень.

Згідно з поданою ТОВ «Українська агропромислова спілка» до ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010 року (вх. № 10058982 від 02.12.2010) позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 169 455, 00 гривень.

Згідно даних розділу 1 «Податкові зобов'язання» додатку 5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за вересень 2010 року, встановлено, що одним із покупців товару у вересні 2010 року є ПП «Деметра Інтер», сума ПДВ 777 650, 40 гривень.

Згідно даних розділу 2 «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за вересень 2010 року, встановлено, що постачальниками товару у вересні 2010 року виступили наступні підприємства: ТОВ «Оптдевайс», сума ПДВ 3 316 981, 64 гривень.

Відповідно до Акта невиїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» від 26.11.2010 № 4943/23-20/36900457 в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по ПДВ за період з 01.04.2010 по 30.09.2010, отриманого ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська із супровідним листом Васильківської ОДПІ від 26.11.2010 № 2142/7/23-216 вбачається, що під час перевірки достовірності та правомірності внесення сум ПДВ ТОВ «Оптдевайс» до складу податкових зобов'язань встановлено наступне.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб з метою проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Оптдевайс» на підставі пункту 5 частини шостої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу від 17.11.2010 № 497-П, направлення від 18.11.2010 № 338/458 здійснено виїзд на адресу підприємства та встановлено, що фактично суб'єкт господарювання не знаходиться за адресою: село Рославичі, вулиця Гоголя, будинок 15/А.

Працівниками ВПМ ДПІ в Обухівському районі здійснено вихід за вказаною адресою, в результаті якого встановлено, що підприємство та його посадові особи за місцем юридичної адреси не знаходяться, про що було складено довідку від 21.10.2010 за № 204 та від 23.11.2010 № 271 про не встановлення фактичного місцезнаходження платників податків.

Позивачем зазначено, оскільки ТОВ «Оптдевайс» за юридичною адресою згідно з установчими документами не знаходиться, то не має можливості встановити його фактичне місцезнаходження, а, відповідно, факт виписки податкових накладних ТОВ «Оптдевайс» усім своїм контрагентам підтвердити не можливо.

ТОВ «Оптдевайс» зареєстроване Васильківською РДА Київської області 26.02.2010, про що вчинено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1 333 102 0000 001607.

ТОВ «Українська агропромислова спілка» взято на податковий облік Васильківською ОДПІ 27.02.2010 за № 17362, стан якого « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Директорами ТОВ «Українська агропромислова спілка» являлися:

- ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) - за період з моменту реєстрації підприємства (виступає засновником ТОВ «Оптдевайс») до 17.09.2010;

- ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) - 17.09.2010.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 12.03.2010 № 100274137, видане Васильківською ОДПІ, і.п.н. платника ПДВ: 369004510074.

Перевіркою ТОВ «Оптдевайс» встановлено, що підприємство до Васильківської ОДПІ з 26.02.2010 по 30.09.2010 було подано одну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств - за півріччя 2010 року (вх. № 17026 від 19.07.2010), за підписом керівника ТОВ «Українська агропромислова спілка» ОСОБА_1 Згідно з даними цієї декларації, основні засоби на балансі підприємства відсутні.

Декларації з ПДВ за березень 2010 року - липень 2010 року подавалась до Васильківської ОДПІ за підписом керівника, засновника ТОВ «Оптдевайс» ОСОБА_1 Декларації з ПДВ за серпень 2010 року - вересень 2010 року та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Декларації з ПДВ за 2010 рік подавалась до Васильківської ОДПІ за підписом керівника ТОВ «Оптдевайс» (з 17.09.2010 року) - ОСОБА_2

Оскільки місцезнаходження посадових осіб не відомо, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» Васильківської ОДПІ, АІС ОР ДПА у місті Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт» Васильківської ОДПІ, ТАХ Васильківської ОДПІ, АРМ «Аудит» Васильківської ОДПІ, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

Опрацювання документів податкової звітності та баз даних дозволило встановити, що податковий кредит ТОВ «Оптдевайс» формувався за рахунок ТОВ «Доорс» (код 35803717). Згідно службової записки ВПМ ДПІ в Обухівському районі від 23.11.2010 за № 160 відносно ТОВ «Доорс» СВ Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу № 08-3835 від 19.11.2010 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України. Так, згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України в місті Києві від 17.11.2010 за № 1151, відбитки печатки на уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Доорс» (код 35803717), поданих у жовтні 2010 року за період з травня по вересень 2010 року, та на підставі яких формувались податкові зобов'язання для ТОВ «Оптдевайс» нанесені не печаткою ТОВ «Доорс», відбитки якої містяться в основних деклараціях за період з травня по вересень 2010 року.

Згідно направлення від 18.11.2010 № 339/459 та наказу від 17.11.2010 № 498-П Васильківської ОДПІ, провести перевірку ТОВ «Доорс» не можливо через відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресами. Від підрозділу податкової міліції отримані довідки про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Доорс» від 21.10.2010 за № 205; від 23.11.2010 за № 269.

Крім того, згідно наданих пояснень ОСОБА_3, який був засновником та директором ТОВ «Доорс» з моменту реєстрації до 21.09.2010, будь-яких фінансово-господарських операцій з ТОВ «Оптдевайс» не проводилося, крім того печатка новому засновнику не передавалася, бо була загублена в місті Києві 23.09.2010. Крім того, згідно Положення КМУ № 88 «Про забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи складаються під час здійснення господарських операцій або одразу після їх завершення та підписуються відповідальними особами. Також, дані уточнюючих розрахунків та інформаційних ресурсів вказують, що податковий кредит ТОВ «Доорс» по ПДВ формувався за рахунок ПП «Техавтокомплект» (код 33057436), яке за відповідні періоди звітність не подавало, та якому 23.04.2010 було анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, на думку позивача, з наведеного випливає, що уточнюючі розрахунки, подані до Васильківської ОДПІ ТОВ «Оптдевайс» за квітень - вересень 2010 року, не підтверджені відповідними первинними документами.

Крім того позивач зазначив, що аналіз поданої податкової звітності свідчить, що подання уточнюючих розрахунків у ТОВ «Оптдевайс» відбулося після внесення змін у ЄДР щодо зміни керівників. До Васильківської ОДПІ протягом вересня-листопада 2010 року надавалися уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, на підставі яких формувалися значні обсяги податкових зобов'язань по контрагентах-покупцях. При цьому податковий кредит формувався без наявності первинних документів, що складені у встановленому чинним законодавством порядку.

Липень 2010 року - встановлено завищення задекларованого ТОВ «Оптдевайс» податкового зобов'язання на суму ПДВ 111 904 185, 00 гривень, сформованого за рахунок контрагентів-покупці в тому числі по ТОВ «Українська агропромислова спілка» (сума ПДВ 2 804 411, 06 гривень).

Вересень 2010 року - встановлено завищення задекларованого ТОВ «Оптдевайс» податкового зобов'язання на суму ПДВ 107 558 288, 00 гривень, сформованого за рахунок контрагентів-покупці в тому числі по ТОВ «Українська агропромислова спілка» (сума ПДВ 3 316 981, 63 гривень).

При перевірці податкового кредиту ТОВ «Оптдевайс» встановлено завищення задекларованого ТОВ «Оптдевайс» податкового кредиту на суму ПДВ 343 784 148, 00 гривень, який згідно уточнюючих розрахунків формувався за рахунок ТОВ «Доорс», яке у свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект» (код 33057436), яким за відповідні періоди звітність не подавалася, та якому 23.04.2010 було анульовано свідоцтво платника ПДВ. (Квітень 2010 року - сума ПДВ 5 844 764, 00 гривень, травень 2010 року - сума ПДВ 19 834 135, 00 гривень, червень 2010 року - сума ПДВ 124 060 457, 00 гривень, липень 2010 року - сума ПДВ 41 378 236, 00 гривень, серпень 2010 року - сума ПДВ 53 174 958, 00 гривень, вересень 2010 року - сума ПДВ 99 491 418, 00 гривень).

Позивач також зазначив, що ТОВ «Оптдевайс», ТОВ «Доорс» не мали достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності.

Тому, діяльність ТОВ «Оптдевайс» була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків.

У зв'язку з вищенаведеним, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В періоді, який підлягав перевірці податковий кредит ПП «Деметра Інтер» формувався за рахунок ТОВ «Українська агропромислова спілка» в частині отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Оптдевайс», яке формувало кредит за рахунок ТОВ «Доорс», яке у свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект».

Отже, позивач дійшов висновку, що ТОВ «Оптдевайс», ТОВ «Доорс», ПП «Техавтокомплект» фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували операції з товаром, на які не мали права власності, тобто проводили безтоварні операції. Таким чином, вважає позивач, взаємовідносини між ПП «Деметра Інтер» в частині отриманих товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Українська агропромислова спілка» є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Водночас суд дійшов висновку, що висновки позивача складаються виключно з припущень, які не мають документально підтверджених доказів, зважаючи на наступне.

Щодо взаємовідносин ПП «Деметра Інтер» з ТОВ «Українська агропромислова спілка», слід зазначити наступне.

Основним видом діяльності (КВЕД) ПП «Демерта Інтер» є 29.53.1 Виробництво машин та устаткування для перероблення сільгоспродуктів. До видів діяльності ТОВ «Українська агропромислова спілка» (КВЕД) за період взаємовідносин відносились: 40.22.0 Розподілення та постачання газу, 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 51.51.0 Оптова торгівля паливом, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Так, судом встановлено, що з метою здійснення своєї господарської діяльності між відповідачем - ПП «Деметра Інтер» було укладено договір з відповідачем - ТОВ «Українська агропромислова спілка» № УГ-10/120 від 01.07.2010.

Відповідно до пункту 1 договору, ТОВ «Українська агропромислова спілка» продає, а ПП «Деметра Інтер» купує комплектуючі устаткування для сушіння, зберігання та транспортування зернових культур на загальну 1 728 048, 00 гривень, в тому числі ПДВ -288 008, 00 гривень.

Згідно пункту 3 вказаного договору товар постачається покупцю на умовах «Самовивіз».

На виконання умов вищезазначеного договору між сторонами, ТОВ «Українська агропромислова спілка» було виписано податкові накладні від 02.07.2010 № 788 на загальну суму 673 920, 00 гривень, з них ПДВ 112 320, 00 гривень та № 938 від 08.07.2010 на загальну суму 1 054 128, 00 гривень, з них ПДВ 175 688, 00 гривень.

ПП «Деметра Інтер» було укладено договір з ТОВ «Українська агропромислова спілка» № УГ-021/131 від 01.09.2010.

Відповідно до пункту 1 вищезазначеного договору, ТОВ «Українська агропромислова спілка» продає, а ПП «Деметра Інтер» купує комплектуючі устаткування для сушіння, зберігання та транспортування зернових культур на загальну 3 165 902, 40 гривень, в тому числі ПДВ 527 298, 06 гривень.

Згідно пунктів 3,5 вищезазначеного договору № УГ-021/131 від 01.09.2010 - покупець здійснює оплату за обладнання і комплектуючі на протязі 90 днів після підписання договору та згідно з умовами постачання товару покупцем здійснюється - самовивіз комплектуючих до устаткування сушіння, зберігання та транспортування зернових культур.

На виконання вимог договору № УГ-021/131 від 01.09.2010 між ПП «Деметра Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка» продавцем виписано податкові накладні № 2547 від 08.09.2010 на загальну суму 268 202, 40 гривень, з них ПДВ 44 700, 40 гривень, № 2724 від 15.09.2010 на загальну суму 607 524, 00 гривень, з них ПДВ 101 254, 00 гривень, № 2384 від 18.09.2010 на загальну суму 1 111 140, 00 гривень, з них ПДВ 185 190, 00 гривень.

Судом встановлено, що договори між ПП «Деметра Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка» № УГ-10/120 від 01.07.2010 та № УГ-021/131 від 01.09.2010 є реальними, консенсуальними та оплатними, а тому відсутні правові підстави для визнання вказаних договорів недійсними.

Також суд зазначає, що ПП «Деметра Інтер» (покупець) було укладено договір поставки з ТОВ «Українська агропромислова спілка» (продавець) № УГ-021/139 від 27.09.2010. Згідно умов вказаного договору продавець продає, а покупець купує шляхом передоплати комплектуючі до устаткування для сушіння зернових культур SUKUP U 7024 на суму 3 165 902, 40 гривень, в тому числі ПДВ 527 298, 06 гривень.

Згідно пункту 3 договору, постачання товару здійснюється на умовах «Самовивіз».

Розрахунок між суб'єктами господарювання проводився у безготівковій формі шляхом перерахування попередньої сплати. Кошти в сумі 1 500 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 250 000, 00 гривень було перераховано згідно з платіжним дорученням від 30.09.2010 № 1257.

ПП «Деметра Інтер», одержало у встановленому порядку податкові накладні від ТОВ «Українська агропромислова спілка» від 02.07.2010 № 788 на загальну суму 673 920, 00 гривень, з них ПДВ 112 320, 00 гривень та № 938 від 08.07.2010 на загальну суму 1 054 128, 00 гривень, з них ПДВ 175 688, 00 гривень, № 2547 від 08.09.2010 на загальну суму 268 202, 40 гривень, з них ПДВ 44 700, 40 гривень та податкову накладну № 2724 від 15.09.2010 на загальну суму 607 524, 00 гривень, з них ПДВ 101 254, 00 гривень, № 2384 від 18.09.2010 на загальну суму 1 111 140, 00 гривень з них ПДВ 185 190, 00 гривень, та правомірно включило суми ПДВ до податкового кредиту, копії вищевказаних документів наявні в матеріалах справи.

На думку позивача, у періоді, що підлягав перевірці, податковий кредит ПП «Деметра Інтер» формувався за рахунок ТОВ «Українська агропромислова спілка» в частині отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Оптдевайс», яке сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект».

Однак, з таким твердженням суд не погоджується, оскільки ПП «Деметра Інтер» не несе та не має нести господарсько-правові зобов'язання та юридичної відповідальності по діям та правочинам контрагентів у 3,4 ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей суб'єктів господарювання.

У рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Однак, в Акті перевірки не наведено належних доводів, також позивачем жодними доказами не підтверджено, що правочини між ПП «Деметра Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка» спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є недійсним.

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Позивачем в адміністративному позові зазначена норма законодавства України, на підставі якої повинно бути здійснено стягнення в дохід держави вартості послуг (товарів), отриманих відповідачем по вищевказаним правочинам, а саме, зазначенні вимоги статті 208 Господарського кодексу України, відповідно до яких, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Вказана стаття передбачає декілька варіантів наслідків визнання недійсним господарського зобов'язання, яке вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, залежно від наявності наміру на його укладення в однієї або в обох сторін.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Щодо безпосередньо наслідків такої недійсності зобов'язання, то перший варіант застосовується за наявності наміру в обох сторін. Якщо зобов'язання виконане обома сторонами, то в доход держави за рішенням суду стягується все отримане ними за зобов'язанням, а при виконанні зобов'язання тільки однією стороною з іншої сторони стягується в доход держави все отримане нею, а також все те, що належить першій стороні на відшкодування отриманого.

Другий варіант припускає наявність наміру лише в однієї із сторін господарського зобов'язання. У цьому випадку все отримане стороною, яка мала намір вчинити протиправний правочин, повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане іншою стороною, яка такого наміру не мала, або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Білоцерківська ОДПІ в адміністративному позові не навела доказів про спрямованість умислу посадових осіб відповідачів на порушення публічного порядку та про наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, відповідачі не були зареєстрований юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Позивачем також не надано суду доказів визнання правочинів між ПП «Деметра Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка», недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як ПП «Деметра Інтер» так і його контрагента ТОВ «Українська агропромислова спілка».

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час судового розгляду позивач не доказав суду належними та достатніми доказами факту укладення між відповідачами нікчемних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Твердження позивача про порушення відповідачем частин другої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України не відповідає дійсності і ґрунтується на невірному тлумаченні вказаних норм.

Як встановлено судом, факти надання товарів та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Суд також зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів поставки, які позивач вважає нікчемними, виникли між двома юридичними особами.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які позивач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи обидві сторони правочину є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за договорами поставки, укладеними між відповідачами мали реальний характер - товари постачальником були доставлені, прийняті і оплачені покупцем, факт отримання товарів та грошей сторонами та відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення цих правочинів відповідало волі сторін.

Також, суд звертає увагу на наступні обставини, які були встановлені під час судового розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Київської області № 12/054-11 від 08.04.2011 (далі - Рішення № 12/054-11), що набрало законної сили (у перегляді за нововиявленими обставинами Білоцерківській ОДПІ було відмовлено), було відмовлено ТОВ «Українська агропромислова спілка» в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Оптдевайс» про визнання договорів недійсними (копія рішення наявна в матеріалах справи).

ТОВ «Українська агропромислова спілка» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсними договорів про надання послуг № 0109-уас від 01.07.2010 (далі - договір 1) та надання послуг № 0109-уас від 01.09.2010 (далі - договір 2), а також договору поставки № 0107-10УАС від 01.07.2010 (далі - договір 3). В обґрунтування заявлених позовних вимог, ТОВ «Українська агропромислова спілка» посилалося на порушення вимог закону при укладенні вищевказаних договорів. А саме: при укладенні договорів 1, 2 на надання послуг, між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору та не включено до договору його обов'язкових умов, а при укладенні договору 3 постачальник, тобто відповідач, не підтвердив права власності на товар, що передавався ним покупцю, тобто позивачу, згідно з умовами договору 3.

Господарським судом Київської області було зроблено висновок, що доводи позивача (ТОВ «Українська агропромислова спілка») щодо недосягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов договору при укладенні договорів 1, 2 та посилання, як на підставу визнання зазначених договорів недійсними, на те, що правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, спростовуються долученими до матеріалів справи актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) № 31074 від 31.07.2010 та № 2053 від 02.09.2010, що підтверджують прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт.

Господарський суд Київської області дійшов висновку, що прийняття позивачем (ТОВ «Українська агропромислова спілка») товару згідно з умовами договору 3 та відсутність у позивача претензій до відповідача щодо якості товару тощо, підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі векселя в рахунок оплати заборгованості позивача перед відповідачем за переданий останнім товар згідно з умовами договору 3 від 07.09.2010 та 05.10.2010.

Крім цього, Господарський суд Київської області вважає недоведеним посилання позивача (ТОВ «Українська агропромислова спілка») на відсутність у відповідача (ТОВ «Оптдевайс») трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, необхідного для надання послуг, а також здійснення поставки, що свідчить, на думку позивача, про відсутність у відповідача необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, оскільки жодних документів, що підтверджують зазначені обставини, позивач суду не надав.

Тобто, обставини встановлені в Рішенні Господарського суду Київської області № 12/054-11 (визнані правомірними та дійсними - договір про надання послуг № 0109-уас від 01.07.2010, договір надання послуг № 0109-уас від 01.09.2010, а також договір поставки № 0107-10УАС від 01.07.2010, укладені між ТОВ «Українська агропромислова спілка» та ТОВ «Оптдевайс») свідчать про відсутність ознак нікчемності вказаних правочинів.

Таким чином суд і на підставі вищенаведеного також дійшов висновку, що ПП «Деметра Інтер» під час ведення фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період діяло в межах правового поля, а доводи позивача є безпідставними і не підтвердженими.

Щодо обставин, встановлених в адміністративній справі № 2а-0470/2446/11 за адміністративним позовом ТОВ «Українська агропромислова спілка» до ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська та до старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська, інспектора податкової служби ІІ рангу Стрєлюхіна Олександра Юрійовича про визнання протиправними дії посадової особи та про зобов'язання вчинити певні дії, судом встановлено наступне.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 у справі № 2а-0470/2446/11 адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська щодо складання акта перевірки № 180/23-307/36641236 від 19.01.2011, у решті позовних вимог відмовлено.

Дослідивши вказану постанову Дніпровського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 у справа № 2а-0470/2446/11, судом встановлено, що мотивуючи прийняте рішення суд виходив з відсутності повноважень у податкового органу щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 2а-0470/2446/11 було скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 у справі № 2а-0470/2446/11 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Українська агропромислова спілка» відмовлено у повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного мотивована наявністю повноважень у податкового органу проводити такого роду перевірки і робити висновки щодо нікчемності правочинів. Тобто, фактично підставами для відмови у задоволенні позову у справі № 2а-0470/2446/11 було те, що суд апеляційної інстанції не знайшов порушень з боку податкового органу по проведенню перевірки і наявності повноважень по формуванню певних висновків.

У зв'язку з цим, суд у даній адміністративній справі досліджував реальність операцій між ПП «Деметра Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка» виходячи з наявних у матеріалах справи доказів і встановлював фактичні обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог.

За таких обставин, провівши системний аналіз положень законодавства України та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки правові підстави для стягнення коштів як вартості майна, отриманого за нікчемними, на думку позивача, правочинами, відсутні та документально не підтверджені.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідачі не надали суду жодних доказів понесення ними судових витрат, тому судові витрати присудженню з Державного бюджету України на їх користь не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Шевченко А.В.

Судді: Журавель В.О.

Спиридонова В.О.