Ухвала

від 03.11.2015 по справі 2а-3100/11/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/49784/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року

у справі №2а-3100/11/1070

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - Білоцерківська ОДПІ)

до Приватного підприємства «Деметра Інтер» (надалі - ПП «Деметра Інтер»),

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова спілка» ( надалі - ТОВ «Українська агропромислова спілка»)

про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

встановив:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Деметра Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка», в якому поставлено питання про стягнення з ТОВ «Українська агропромислова спілка» на користь ПП «Деметра Інтер» коштів в сумі 4893950,40грн., як вартість майна отриманого за нікчемним правочином, та стягнення з ПП «Деметра Інтер» на користь Державного бюджету України коштів в сумі 4893950,40грн., отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014р., в позові відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Деметра Інтер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., про що складено акт №3140/23-2/33847883/126 від 19.05.2011р.

За наслідками проведеної перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток;

- п. 10.1, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість;

- п.п. 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів при перерахуванні коштів за надані послуги у жовтні 2010р.;

- ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію фізичних осіб - платників податку та інших обов'язкових платежів», наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми № 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зі змінами та доповненнями) від 29.09.2003р. № 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003р. за № 960/8281, а саме підприємством в звіті за 4 квартал 2010р. занижені дані про утримання податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів фізичній особі;

- п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме - надано недостовірну інформацію про проведені поточні зовнішньоекономічні операції.

На підставі акту перевірки 31.05.2011р податковим органом прийнято податкові наступні повідомлення-рішення:

- №0000760220/1285, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства, в розмірі 340,00грн.;

- №0001050232/1284, яким нараховано суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму за основним платежем 41058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10265,00грн.;

- №0000460171/1286, яким нараховано суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму за основним платежем 1905,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 476,25 грн.;

- №0001060232/1283, яким нараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму за основним платежем 633413,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 158353,00грн.

Відповідно до акту перевірки, в період що перевірявся, податковий кредит ПП «Деметра Інтер» формувався за рахунок ТОВ «Українська агропромислова спілка» в частині отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Оптдевайс», яке формувало кредит за рахунок ТОВ «Доорс», яке у свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект».

На підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 20.01.2011р. №1388/7/23-314 щодо взаємовідносин ТОВ «Українська агропромислова спілка» з ТОВ «Оптдевайс» та іншими контрагентами-покупцями, позивач дійшов висновку, що ТОВ «Оптдевайс», ТОВ «Дооре», ПП «Техавтокомплект» фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували операції з товаром, на які не мали права власності, тобто проводили безтоварні операції. Таким чином, на думку позивача взаємовідносини між ПП «Деметра Інтер» в частині отриманих товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Українська агропромислова спілка» є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що основним видом діяльності ПП «Демерта Інтер» є виробництво машин та устаткування для перероблення сільгосппродуктів. До видів діяльності ТОВ «Українська агропромислова спілка» відносились: розподілення та постачання газу, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі.

З метою здійснення господарської діяльност між ПП «Демерта Інтер» та ТОВ «Українська агропромислова спілка» було укладено ряд договорів, а саме:

- №УГ-10/120 від 01.07.2010р., відповідно до якого ТОВ «Українська агропромислова спілка» продає, а ПП «Деметра Інтер» купує комплектуючі устаткування для сушіння, зберігання та транспортування зернових культур

- №УГ-021/131 від 01.09.2010р., за умовами якого ТОВ «Українська агропромислова спілка» продає, а ПП «Деметра Інтер» купує комплектуючі устаткування для сушіння, зберігання та транспортування зернових культур;

- №УГ-021/139 від 27.09.2010р., за умовами якого ТОВ «Українська агропромислова спілка» продає, а ПП «Деметра Інтер» купує шляхом передоплати комплектуючі до устаткування для сушіння зернових культур.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується належними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі №2а-2736/11/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 31.05.2011р. №0001060232/1283, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 773940,00грн., у тому числі за основним платежем на суму 619152,00грн. та за штрафними санкціями 154788,00грн.

Рішенням Господарського суду у Київської області від 08.04.2011р. по справі №12/054-11, яке набрало законної сили, відмовлено ТОВ «Українська агропромислова спілка» в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Оптдевайс» про визнання договорів недійсними.

Господарський суд Київської області встановив прийняття ТОВ «Українська агропромислова спілка» товару згідно з умовами договору та відсутність у позивача претензій до відповідача щодо якості товару тощо, актів приймання-передачі векселя в рахунок оплати заборгованості позивача перед відповідачем за переданий останнім товар згідно з умовами договору від 07.09.2010р. та 05.10.2010р. Обставини встановлені судом (визнані правомірними та дійсними - договір про надання послуг №0109-уас від 01.07.2010р., договір надання послуг №0109-уас від 01.09.2010р., а також договір поставки №0107-10УАС від 01.07.2010р., укладені між ТОВ «Українська агропромислова спілка» та ТОВ «Оптдевайс») свідчать про відсутність ознак нікчемності вказаних правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно акту перевірки податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, наданих ПП «Демерта Інтер» при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та змісту.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності ПП «Демерта Інтер» чи ТОВ «Українська агропромислова спілка» та відсутності реальності господарських операцій.

У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст.208 названого Кодексу передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку про те, що для кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок, та як наслідок -застосування зазначених конфіскаційних санкцій до учасників такого правочину, Закон передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність цього правочину публічно-правовим актам держави, що одночасно становить правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту. Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник. Без з'ясування наведених фактичних даних саме по собі порушення норм податкового законодавства є підставою для нарахування податкових зобов'язань платникам-учасникам такого правочину, однак не є свідченням укладення правочину, який порушує публічний порядок.

Оскільки податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів здійснення відповідачами господарських операцій з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі щодо притягнення посадових осіб відповідача (носіїв умислу) до кримінальної відповідальності за свідоме укладення спірного договору з метою ухилитися від оподаткування або безпідставно отримати податкову вигоду, тому правильними є висновки судів про відсутність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

За таких обставин, колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

І.Я. Олендер