Постанова

від 21.01.2014 по справі 905/5515/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 905/5515/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М. Воліка І.М. Кролевець О.А. (доповідач у справі) розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецького правового центру "Магістр" на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. у справі № 905/5515/13 господарського суду Донецької області за позовомПрокурора міста Донецька в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, 2. Донецької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю Донецького правового центру "Магістр" простягнення 51 800,00 грн. за участю представників:

прокуратури: Баклан Н.Ю.

позивача-1: не з'явився

позивача-2: не з'явився

відповідача: Фіщук Д.А.

в с т а н о в и в :

Прокурор міста Донецька звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області (надалі - "Інспекція") та Донецької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Донецького правового центру "Магістр" (надалі - "ТОВ ДПЦ "Магістр") про стягнення 51 800,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видалення зелених насаджень.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" від 08.04.1999 р. № 559 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 р. № 111 (надалі - "Постанова № 559").

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2013 р. (суддя Харакоз К.С.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ ДПЦ "Магістр" на користь держави на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької міської ради завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 51 800,00 грн., а в доход Державного бюджету України - 1 720,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності порушення відповідачем норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також відповідності положенням Постанови № 559 здійсненого Інспекцією розрахунку суми збитків, заподіяних державі зазначеним порушенням.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. (судді Дучал Н.М., Склярук О.І., Ушенко Л.В.) рішення місцевого господарського суду змінено, а саме завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 51 800,00 грн., відповідно до вимог законодавства, стягнуто на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Донецької міської ради, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. При цьому апеляційним господарським судом зазначено про правильність висновку місцевого господарського суду по суті вирішення спору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ ДПЦ "Магістр" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права, та передати справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією 25.02.2013 р., за участю директора структурного підрозділу ТОВ ДПЦ "Магістр" ЖЕК-1, було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України ТОВ ДПЦ "Магістр", за результатами якої складено акт № 11/36, який підписано всіма учасниками перевірки.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ДПЦ "Магістр" ЖЕК-1 було здійснено видалення зелених насаджень, а саме двадцяти чотирьох дерев на придомовій території будинків №№ 1, 3а, 3б, 5 по проспекту Київському в Київському районі міста Донецька, при цьому рішення Донецької міської ради та ордер на видалення зелених насаджень у ЖЕК-1 ТОВ ДПЦ "Магістр" відсутні.

Інспекцією винесено Постанову № 11/60 від 28.02.2013 р. про накладення адміністративного стягнення (штрафу в розмірі 510,00 грн.) на майстра технічної ділянки ЖЕК-1 ТОВ ДПЦ "Магістр".

Інспекцією, у відповідності з положеннями Постанови № 559, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем державі в результаті пошкодження до ступеня повного припинення росту двадцяти чотирьох дерев на придомовій території будинків №№ 1, 3а, 3б, 5 по проспекту Київському в Київському районі міста Донецька, який дорівнює 51 800,00 грн.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Згідно з положеннями п. п. 3, 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р., видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку). Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, а матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме видалення дерев до ступеню повного припинення росту без відповідного дозволу (ордеру) спеціально уповноваженого органу.

При цьому, ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" закріплює, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судами попередніх інстанцій правомірно зазначено, що у спірних правовідносинах для визначення розміру заподіяної шкоди підлягає застосуванню Постанова № 559.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку щодо порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, а саме здійснення видалення дерев до ступеню повного припинення росту без відповідного дозволу (ордеру) спеціально уповноваженого органу, в результаті чого державі заподіяно збитки. Враховуючи дане, а також здійснену судами арифметичну перевірку заявлених до стягнення сум коштів, колегія суддів погоджується з висновком про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, тобто в сумі 51 800,00 грн.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про необхідність розподілу стягуваної шкоди між Державним бюджетом України, обласним бюджетом Донецької обласної ради та місцевим бюджетом Донецької міської ради.

Твердження відповідача, викладені в касаційній скарзі, висновків господарських судів не спростовують. Крім того, відповідач жодним чином не спростував факт порушення ним вимог чинного природоохоронного законодавства.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецького правового центру "Магістр" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. у справі № 905/5515/13 залишити без змін.

Головуючий суддяА. Демидова СуддіІ. Волік О. Кролевець