Постанова

від 14.01.2014 по справі 2а/0570/15820/2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2014 р. м. Київ К/800/30760/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Маріель» на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі№ 805/1048/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маріель» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 805/1048/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України, ст. 250 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маріель» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 23.09.2009 року по 01.05.2012 року за контрактом від 25.09.2009 року № 016/09 складено акт № 1712/22813/34094002 від 07.06.2012 року, яким зафіксовано порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки прострочено надходження виручки в іноземній валюті на 85 днів на суму 5 625,00 євро.

На підставі акта перевірки відповідачем 18.06.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172240, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 15 204,00 грн.

03.07.2012 року відповідачем виставлено ТОВ «Маріель» податкову вимогу № 621 на суму 15 204,00 грн., яка отримана директором підприємства 05.07.2012 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25.09.2009 року між ТОВ «Маріель» та компанією «BIGOZORGANIC» укладено контракт № 016/09 про продаж пшона, якісні характеристики якого відповідають нормативним документам, наведеним в специфікаціях. Загальна кількість товару 25 МТ, ціна товару - 300,00 євро/мт. Загальна сума контракту складає 7 500,00 євро. Усі витрати банка покупця несе покупець, а банка постачальника - постачальник. Валюта платежу і контракту - євро. Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.

На виконання умов контракту ТОВ «Маріель» відвантажено товар згідно ВМД № 700000005/9/011939 від 23.10.2009 року на загальну суму 90 056,25 грн., що по курсу НБУ 12,0075 грн./євро складає 7 500,00 євро, граничний термін надходження валютної виручки 21.04.2010 року. Валютні кошти надійшли згідно меморіального ордеру № 614 від 24.11.2009 року на суму 1 875,00 євро (22298,36 грн.).

Станом на 22.04.2010 року у ТОВ «Маріель» виникла надстрокова дебіторська заборгованість у сумі 5 625,00 євро.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Оскільки відвантажений товар не було оплачено у строки, встановлені контрактом, ТОВ «Маріель» звернулось з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України для примусової виплати.

30.03.2011 року по справі АС № 224в/2010 за позовом ТОВ «Маріель» (Україна) до «BIGOZORGANIC» (Великобританія) про стягнення заборгованості 7 500,00 євро вартості поставленого товару винесено рішення на користь ТОВ «Маріель».

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 цього Закону).

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ТОВ «Маріель» порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме прострочено надходження виручки у іноземній валюті на 85 днів на суму 5 625,00 євро.

При цьому, судами відхилено посилання скаржника на положення ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки частини друга зазначеної статті встановлює, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується враховуючи наступне.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано платнику штрафні санкції за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в період з 22.04.2010 року по 17.07.2010 року, коли діяла редакція статті 250 Господарського кодексу України, яка передбачала, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Висновки судів першої та апеляційної про необхідність застосування положень частини другої статті 250 Господарського кодексу України (в реакції від 02.12.2010 року), є помилковими, оскільки вказані положення є нормами матеріального права та підлягають застосуванню в редакції, чинній на момент здійснення правопорушення.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача став висновок, викладений в акті перевірки від 07.06.2012 року № 1712/22813/34094002, про порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за період з 22.04.2010 року по 17.07.2010.

Отже, що застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним, а тому спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

У зв'язку із протиправністю податкового повідомлення-рішення № 0000172240 підлягає скасуванню і податкова вимога від 03.07.2012 року № 621.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового про задоволення позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріель» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі № 805/1048/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби 18.06.2012 року № 0000172240.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби № 621 від 03.07.2012 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак