Ухвала

від 16.01.2014 по справі 810/3631/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3631/13-а( в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Терелецька О.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішка» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фішка» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 № 0002622300 та № 0002632300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фішка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» за весь період фінансово-господарської діяльності з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ». За результатами вказаної перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 05.07.2013 № 421/22-01/32214657.

Відповідно до Акту перевірки встановлені позивачем порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р.25 Декларації) за травень, червень, липень 2011 року на суму 700 006,00 грн.; пп.14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за 2010 рік на суму 875 007,00 грн.

Як слідує зі змісту Акта перевірки, підставою донарахування позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є факт господарських правовідносин у перевіряємому періоді з контрагентом - ТОВ «САНОІЛ ТОРГ».

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 № 0002622300 та № 0002632300.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладеним договорам.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25 листопада 2010 року між ТОВ «Фішка» (покупець) та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 25-11-10, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, згідно специфікації до договору. За умовами договору загальна кількість товару, що поставляється визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору; плата за товар здійснюється шляхом 100% оплати загальної вартості партії товару, впродовж 30 календарних днів з моменту підписання сторонами актів прийому - здачі товару; оплата може здійснюватись шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; у загальну вартість товару включаються транспортні витрати, тара та упаковка; право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару вантажоодержувачеві; товар поставляється на умовах і в терміни, вказані в специфікації до договору; товар приймає вантажоодержувач; вантажоодержувач зобов'язаний упевнитися у відповідності товару вимогам, кількості і якості, викладеним у договорі; продавець надає наступні документи: рахунок-фактуру, акт/накладну на товар, податкову накладну, сертифікати якості.

Виконання зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної від 16.12.2010 № РН-0000019, податкової накладної від 16.12.2010 № 20, платіжних доручень від 18.01.2011 № 8, від 12.07.2011 № 426, від 13.07.2011 № 453, від 14.07.2011 №497, від 15.07.2011 № 521, від 18.07.2011 № 529, від 19.07.2011 № 536, від 20.07.2011 № 548, від 21.07.2011 № 569, від 22.07.2011 № 572, від 25.07.2011 № 592, від 26.07.2011 № 626, від 27.07.2011 № 639.

У подальшому придбаний позивачем товар за вказаним договором було експортовано.

Так, ТОВ «Фішка» (комітент) укладено договір комісії від 25.11.2010 № 25/11/10-К із ТОВ «ЮГЕКОТОП» (комісіонер), відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені і за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних угод з продажу товару, асортимент, кількість, ціна і інші характеристики якого визначаються у відповідному додатку до цього договору комісії. За умовами договору мінімальна експортна ціна вказується комітентом в додатку; товар є власністю комітента до моменту його реалізації покупцеві - нерезиденту. Згідно додатку №1 від 16.12.2010 до договору комісії №25/11/10-К від 25.11.2010, перелік майна переданого комітентом комісіонерові: олія соняшникова нерафінована кількості, метричні тони (350, 880); базис постачання на експорт: FOB - порт Миколаїв (причал №3) Україна, сумарна винагорода комісіонеру (сума комісійної винагороди, винагороди за делькредере і відшкодування витрат) за укладання зовнішньоекономічних угод за додатком №1 від 16.12.2010 до договору комісії №25/11/10- К від 25.11.2010 складає 194,42 грн. без ПДВ (233,30 грн. з ПДВ) з однієї тони товару. Відповідно до умов договору комісії №25/11/10-К та додатку №1 від 16.12.2010 на передачу комітентом комісіонерові олії соняшникової нерафінованої ТОВ «Фішка» виписано акт про прийом товару за якістю і кількістю №1 від 16.12.2010 (місце передачі товару ч. Миколаїв, вул. Громадянська,117).

На виконання умов договору комісії ТОВ «ЮГЕКОТОП» на адресу ТОВ «Фішка» надано: звіт комісіонера від 27.01.2011 №1, згідно якого комісіонер, згідно з умовами комітента, заключив контракт на продаж товару комітента №0069/10 від 29.11.10 з Фірмою OREXIM LIMITED (покупець), згідно якого покупець придбав товар в кількості 350,880, по ціні 1 285,0 дол. США на загальну суму 450 880,80 дол. США, на умовах FOB - порт Миколаївський морський торговий порт, у відповідності з вказівками комітента; податкову накладну від 27.01.2011 №19; акт №17-08775/10 здачі - приймання роботи з випробувань продукції за договором №17-08775/10 від 20.12.2010; акт №ОУ-0000267 здачі - приймання робіт (надання послуг (відвантаження) по договору №СТ01-о/1009 від 01.09.10; B/L №4 (коносаменту), B/L №5 (коносасменту); санітарний сертифікат на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту №1130 від 24.12.2010; радіологічний сертифікат №190-2097, фітосанітарний сертифікат №75/15-010/ЕС- 375709, CERTIFICATE OF ORIGIN№894666, CERTIFICATE OF ORIGIN№894667; WEIGHT CERTIFICATE №11010-1594/1, QUALITY CERTIFICATE №11010-1594/2.

Комісіонер здійснив митне оформлення вантажу, що підтверджується ВМД №504000015/2010/003448 від 31.12.10, перерахував кошти (валютну виручку) на рахунок позивача, що підтверджується виписками по рахунку «Сбербанк Росії» від 14.01.2011, від 17.01.2011, від 18.01.2011. Згідно платіжного доручення №697 від 03.08.2011 ТОВ «Фішка» перерахувало ТОВ «ЮГЕКОТОП» комісійну винагороду в розмірі 81 861,71 грн., в т.ч. ПДВ 13 643,62 грн. за проведення операції по договору комісії №25/11/10-К від 25.11.2010.

Отже, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 21.01.2014 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.