Рішення

від 13.01.2014 по справі 906/1681/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" січня 2014 р. Справа № 906/1681/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Мусійчук О.В. (довіреність №2904/13-01 від 29.04.13.)

від відповідачів: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (м.Київ)

до 1) Приватного підприємства "Паралель" (м.Житомир)

2) Підприємства "Ніко-Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вєсєлкова Рудольфа Степановича (м. Житомир)

про визнання договору недійсним та стягнення 43616,19 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору суборенди нежитлових приміщень, укладеного 27.08.13 між ТОВ "Споживчий центр", ПП "Паралель" та Підприємством "Ніко-Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів", про стягнення з Підприємства "Ніко-Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" на свою користь 10108,01 грн. суборендної плати та про стягнення з ПП "Паралель" на свою користь 33508,18 грн. збитків.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що при укладенні договору суборенди позивача не було проінформовано про те, що орендодавець не набув права власності на приміщення; станом на дату укладення договору суборенди орендоване приміщення знаходилось під арештом; з 21.09.13 позивач не мав доступу до орендованого приміщення; на час укладання договору оренди, орендоване приміщення вже знаходилось в оренді у третьої особи за договором оренди від 16.01.13; директор ПП"Паралель" при укладенні договору перевищив свої повноваження, оскільки зазначений договір повинен затверджуватись зборами учасників підприємства, однак договір не був ними затверджений. Вказані обставини в подальшому призвели до неможливості використання позивачем приміщення.

Заявляючи вимогу про стягнення збитків позивач посилається на норми ст.230 ч.2 ЦК України та зазначає, що позивач поніс витрати на ремонт приміщення в розмірі 6646,08 грн та витрати на оплату орендної плати за два місяці. Введення позивача в оману призвело до неможливості в подальшому використовувати приміщення, що спричинило збитки.

Відповідачі надали письмові відзиви, в яких позов не визнають в зв'язку з його безпідставністю (а.с.78,81-82).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням письмових пояснень від 13.01.14.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені вчасно і належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Третя особа - Вєсєлков Р.С. в засідання суду не з'явився. 13.01.14 через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про витребування та долучення до матеріалів справи договору оренди нежилих приміщень, який укладений між ТОВ "Споживчий центр" та ПП "Паралель"; заява про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Адамовича О.О., оскільки він володіє інформацією щодо договору оренди укладеного між ТОВ "Споживчий центр" та ПП "Паралель"; заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі; заява про об'єднання в одне провадження судових справ №906/1809/13, №906/1810/13 та №906/1681/13.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Вєсєлкова Р.С. щодо витребування договору оренди нежилих приміщень, який укладений між ТОВ "Споживчий центр" та ПП "Паралель", оскільки з клопотання не вбачається яке відношення має цей договір до суті спору. До того ж в матеріалах справи міститься Договір оренди вказаних приміщень, який укладено 26.08.13 між ПП "Паралель" та Підприємством "Ніко-Тех" (а.с.87), про який йдеться в спірному договорі.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Вєсєлкова Р.С. щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Адамовича О.О., оскільки вимог до цієї особи позивачем не заявлено.

Суд відхиляє клопотання Вєсєлкова Р.С. щодо відкладення розгляду справи за безпідставністю, оскільки у відповідності до ст.28 ГПК України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, інтереси громадянина може представляти будь-яка особа на підставі виданої ним нотаріально посвідченої довіреності.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Вєсєлкова Р.С. щодо об'єднання в одне провадження судових справ №906/1809/13, №906/1810/13 та №906/1681/13, оскільки згідно ст.58 ГПК України, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, однак вказані позивачем судові справи не є однорідними та не пов'язані між собою.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (суборендар/позивач), Приватним підприємством "Паралель" (орендодавець/ відповідач1) та Підприємством "Ніко-Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" (орендар/відповідач2) укладено договір суборенди нежитлових приміщень (в подальшому - договір), відповідно до умов якого відповідач 1 (орендодавець) за участю відповідача 2 (орендаря) зобов'язався передати позивачу (суборендар) приміщення за адресою: м.Житомир, вул.Київська, буд.114, а саме: нежитлове приміщення, гуртожитку №12 літ.А, першого поверху № 12-1, 12-2, 12-3, 12-4, 12-5 (в подальшому - приміщення), а позивач зобов'язався сплатити оренду плату у порядку, передбаченому договором.

За Актом приймання-передачі від 01.09.13 вказане приміщення було передане позивачу в суборенду (а.с.17).

Згідно розділу 5 договору, суборендна плата нараховується за кожний місяць протягом строку суборенди, починаючи з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Орендна плата за кожен місяць суборенди складає 5054,00грн. за об'єкт в цілому і сплачується суборендарем на користь орендаря, тобто на користь Підприємства "Ніко-Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів". Суборендна плата за перший та останній місяці користування об'єктом суборенди здійснюється шляхом оплати на поточний рахунок орендаря не пізніше п'яти робочих днів з моменту підписання даного договору.

На виконання п.5.3 договору позивач сплатив відповідачу 2 суборендну плату за перший та останній місяці користування об'єктом суборенди у розмірі 10108,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 693 від 02.09.2013р. (а.с.18).

Позивач просить визнати недійсним вказаний договір суборенди, оскільки при укладенні договору ПП "Паралель" ввело позивача в оману щодо наявності в ПП "Паралель" права на передачу в приміщень в оренду.

Відповідно до ст. 761 ч.1 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В даному випадку відповідач 1 укладаючи оспорюваний договір суборенди повинен бути власниками предмету суборенди, або мати майнові права на нього.

Укладаючи договір суборенди на підтвердження права власності на майно відповідач 1 пред'явив позивачу договір купівлі продажу від 31.08.2004, витяг про реєстрацію вказаного договору в Державному реєстрі правочинів та витяг про реєстрацію права власності, яка проведена на підставі вказаного договору (а.с.24-27).

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на підставі договору купівлі продажу від 23.01.2008 реєстратором 29.01.2008 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ПП «Автоприват» на приміщення №№ 12-1, 12-2, 12-3, 12-4, 12-5 загальною площею 53,2 кв.м. по вул. Київській, 114 в м.Житомирі. ПП «Автоприват» зареєстроване як власник вказаних приміщень по день видачі вказаної довідки (27.12.13). До 29.01.2008 власником вказаного нерухомого майна було ПП "Паралель" (відповідач 2) (а.с.98).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 05.10.2010 у справі №2-1378/10 визнано недійсним вищевказаний договір купівлі продажу від 23.01.2008 та зобов'язано Приватне підприємство «Автоприват» повернути Приватному підприємству «Паралель» отримане за договором нерухоме майно (а.с.105-107). Отже право власності на приміщення мало знову перейти до ПП «Паралель».

Разом з тим, відповідно до ст. 182 ч.1 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 334 ч.4 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином на момент укладення спірного договору суборенди ні орендодавець (відповідач1), ні орендар (відповідач2) не мали права власності чи майнові права на предмет оренди. При цьому ПП «Паралель» достовірно знаючи про те, що право власності на приміщення не зареєстровані за підприємством, свідомо вводить позивача в оману зазначаючи, що воно (підприємство) є власником цих приміщень, зокрема вказує про це в пункті 1.2 договору.

Відповідно до ст. 230 ч.1 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Стаття 230 ЦК України має посилання на статтю 229 ЦК України в частині визначення поняття обставин, що мають істотне значення. Такою обставиною є зокрема обставина щодо прав сторони правочину, тобто в даному випадку права власності орендодавця на предмет договору суборенди.

ПП «Паралель» замовчало існування такої обставини як відсутність зареєстрованого права власності на предмет оренди, тобто навмисно ввело в оману позивача щодо обставини, яка має істотне значення, тому господарський суд задовольняє позов в цій частині та визнає недійсним вказаний договір суборенди.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 10108,01грн. в повернення сплаченої орендної плати за два місяці. Вимогу позивач мотивує тим, що йому чинились перешкоди в користуванні орендованим приміщенням, в зв'язку з чим з 21.09.2013 він змушений був припинити користування ними.

Вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не представлено доказів того, що відповідачі чинили будь-які перешкоди позивачу в користуванні приміщеннями, які є предметом договору суборенди.

Також позивач просить стягнути з відповідачів понесені ним збитки у подвійному розмірі в сумі 33508,18грн. Обгрунтовуючи розмір збитків позивач вказує, що збитками є його витрати на оплату орендної плати за два місяці (10108,01 грн.) та витрати на ремонт предмету суборенди (6646,08 грн). Разом в подвійному розмірі сума збитків становить 33508,18 грн.

Позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо збитків, пов'язаних зі сплатою орендної плати за два місяці в подвійному розмірі, господарський суд встановив, що позивач мав можливість користуватися приміщеннями не менше двох місяців, відповідачі йому перешкод в цьому не чинили. Зв'язок відповідачів з особами, які ймовірно чинили позивачу перешкоди в користуванні приміщеннями, не встановлено.

Щодо збитків, які пов'язані з витратами позивача на ремонт приміщення, господарський суд зазначає наступне.

Укладаючи договір суборенди приміщення позивач розраховував безперешкодно використовувати його у підприємницькій діяльності. Господарський суд визнав недійсним договір суборенди на підставі ст. 230 ч.1 ЦК України, тобто в зв'язку із вчиненням правочину під впливом обману.

Частиною 2 статті 230 ЦК України визначено, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Маючи намір тривалий термін використовувати приміщення для власних потреб позивач зробив ремонтні роботи в приміщенні, що підтверджується договором підряду від 02.09.2013, який укладений позивачем з ПП «Архіград» на виконання робіт по ремонту приміщень, кошторисом до договору на суму 6646,08 грн., платіжним дорученням №1068 від 16.09.13 про оплату позивачем на користь ПП «Архіград» 6646,08 грн.

З кошторису вбачається, що роботи носять косметичний характер та спрямовані на комфортне користування майном, тому не потребували згоди орендодавця. Зроблені в результаті ремонту поліпшення не можна відокремити від об'єкту суборенди без його пошкодження.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що неправомірні дії відповідача1, які пов'язані з введенням позивача в оману, призвели до додаткових витрат, які поніс позивач, і які він би не поніс, в разі правомірності дій відповідача 1. Ці витрати полягають у витратах на ремонт приміщення в розмірі 6646,08 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином витрачені позивачем 6646,08 грн. є збитками, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 1 в подвійному розмірі, тобто в розмірі 13292,16 грн.

Крім того, в пункті 9.5 договору, сторони домовились, що у випадку порушення зобов'язань за цим договором перед суборендарем відповідальність, штрафні санкції та сплата завданих збитків покладається тільки на орендодавця, тобто на ПП «Паралель».

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідачів пропорційно сумі задоволених вимог. При цьому суд враховує, що позов про визнання договору недійсним пред'явлений до обох відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір суборенди нежитлових приміщень, який укладений 27.08.13 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", Приватним підприємством "Паралель" та Підприємством "Ніко-Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів".

3. Стягнути з Підприємства "Ніко - Тех" Житомирської обласної Ради Українського Фонду "Реабілітація інвалідів" (10030, м.Житомир, вул.Київська, 74; ідентифікаційний код 35021485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м.Київ,вул.Саксаганського, 133 А; поштова адреса: 01021, м.Київ, вул.Інститутська,13; ідентифікаційний код 37356833) - 573,50грн. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Паралель" (10020, м.Житомир, вул.Київська, буд.114, 1 поверх; код 32886125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м.Київ,вул.Саксаганського, 133 А; поштова адреса: 01021, м.Київ, вул.Інститутська,13; ідентифікаційний код 37356833) - 13292,16грн. збитків, 1097,83грн. судового збору.

5. Відмовити в позові в частині стягнення 30324,03грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 20.01.2014

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3-відповідачам (рек. з повідом.)

4-третій особі (рек. з повідом.)