Постанова

від 13.01.2014 по справі 2а-4398/11/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2014 р. 18:25 Справа №2а-4398/11/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим до Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної медико-соціальної експертної комісії, Кримської республіканської установи "Центр медико-соціальної експертизи", Республіканської медико-соціальної експертної комісії №3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання протиправними дій та скасування акту, визнання нечинним рішення та спонукання до виконання певних дійза участю:

представника позивача - Халілова Ельвіна Ікрамівна, довіреність № 06-22 від 09.01.14;

представника відповідача (Кримської республіканської установи "Центр медико-соціальної експертизи") - Велім Олена Валеріївна, довіреність № 310 від 08.06.11;

третя особа - ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольським МУГУ МВС України в Криму;

представник відповідача (Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної медико-соціальної експертної комісії,) - не з'явився;

представник відповідача (Республіканської медико-соціальної експертної комісії №3) - не з'явився.

Суть спору: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (далі - позивач, Відділення ВД ФССНВ та ПЗУ в м. Сімферополі) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідач 1, Міжрайонна спеціалізована туберкульозна МСЕК), Кримської республіканської установи "Центр медико-соціальної експертизи" (далі - відповідач 2, КРУ «ЦМСЕ»)з вимогами про (з урахуванням уточненого адміністративного позову (т.1а.с.36)):

- визнання протиправними дії Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної МСЕК по встановленню ступеню втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із заліком строку з 21.01.2008;

- Скасування акту огляду від 09.02.2011 № 344 Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної МСЕК ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в частині заліку строку визначення ступеню втрати професійної працездатності з 21.01.2008.

- Визнання нечинним рішення Кримської Республіканської установи «ЦМСЕ» від 11.02.2011 про залишення в силі рішення Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної медико-соціальною експертною комісією (акт від 09.02.2001 №344).

Позовні вимоги мотивовано порушенням порядку проведення огляду установами МСЕК, оскільки Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317. МСЕК не надано повноваження визначати дату встановлення інвалідності та ступеню втрати працездатності із заліком строку, якій враховує період до подання документів до МСЕК.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.05.2011 було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2011 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, та третього відповідача - Республіканську медико-соціальну експертну комісію №3 (далі - відповідач 3ё Республіканську МСЕК № 3).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених в позові, та пояснив, що огляд ОСОБА_1 було проведено Міжрайонною спеціалізовано туберкульозною МСЕК за участю представника ВД ФССНВ та ПЗУ в м. Сімферополі. Проте, 09.02.2011 не розглядалось та не приймалось рішення стосовно визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках. Вказане рішення було прийнято на засіданні МСЕК тільки 04.03.2011. Представник позивача зазначив, що документи, на підставі яких було прийнято рішення про визначення ступеню втрати професійної працездатності надійшли до МСЕК пізніше ніж 09.02.2011.

Представник позивача також пояснив, що на його думку протиправність прийнятого рішення підтверджується порушенням Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, відповідно до якого датою встановлення інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії необхідних документів.

Представник позивача наполягав на тому, що акти форми Н-1 та Н-5, які підтвердили нещасний випадок, що трапився із ОСОБА_1, було затверджено тільки 23.02.2011 на виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011, яке в подальшому було скасовано.

На думку позивача рішення щодо заліку строк визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 з 21.01.2008 (дата встановлення інвалідності) суперечить матеріалам медичної справи ОСОБА_1

Представник позивача вважає неправомірним й прийняте КРУ «Центр медико- соціальної експертизи» рішення за наслідками розгляду скарги позивача, оскільки на засідання, на якому на його думку розглядалась скарга (24.03.2011).

Представник відповідача 2 (КРУ «Центр медико-соціальної експертизи») проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях від 05.07.2011 № 365 (т.1.а.с.56), відповідно до яких зазначив, що оскаржуваний акт огляду було складено на підставі актів форми Н-1 та Н-5 від 22.02.2011, Рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011, проведеного огляду потерпілої, та висновку експерта від 05.06.2009, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи. Складений акт на думку представника відповідача відповідає Положенню про медико-соціальну експертизу та не порушує Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальну страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричинили втрату працездатності».

В додаткових поясненнях від 13.01.2014 (т.2.а.с.127), відповідач посилався на наявність Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим по праві №2а-8283/12/0170/1 від 07.11.2013, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, відповідно до якої суд підтвердив правомірність встановлення причин інвалідності - трудове каліцтво.

Третя особа (ОСОБА_1) проти позову заперечувала з підстав, наведених в письмових запереченнях (т.1.а.с.96) та додаткових поясненнях (т. 2 а.с.102). ОСОБА_1 пояснила, що вважає доводи позивача необґрунтованими, оскільки КРУ «Центр МСЕ» жодних рішень не приймало, а те, що позивач вважає рішенням є лист з відповіддю на звернення позивача, яке не є рішенням суб'єкта владних повноважень. ОСОБА_1 зазначила, що акт Н-1 не є єдиним документом, якій є обов'язковою умовою провадження медико-соціальної експертизи. В даному випадку, підставою для висновку МСЕК щодо визначення дати та причини встановлення інвалідності третій особі - нещасний випадок на виробництві та ступеню втрати професійної працездатності у відсотках із заліком строку, було рішення суду, яке на час складання Акту огляду МСЕК набрало законної сили, та медичні документи, складені за наслідками проведеного обстеження, які встановили стійке порушення функцій організму.

Право здійснювати залік строку встановлення інвалідності внаслідок трудового каліцтва за минулий період надано МСЕК Законом України «Про пенсійне забезпеченння».

Третя особа також наголошувала на помилковості доводів позивача щодо визначення права потерпілого на отримання матеріального забезпечення, соціальних послуг, страхових виплат виключно з дати складання Актів по формі Н-5, Н-1, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» такого зв'язку не встановлює.

Представники 1-го та третього відповідачів в судове засідання 13.01.2013 не з'явились, про час та місце судового розгляду сповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи за наявними доказами.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Міжрайонною спеціалізованою туберкульозною Медико-соціальною експертною комісією було складено акт огляду МСЕК № 344(т.1.а.с.232-239) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з яким огляд МСЕК було проведено з 02.02.2011 по 09.02.2011, в графі 30 якого було внесено експертне рішення:

30.4 - третя група інвалідності - трудове каліцтво, захворювання в наслідок нещасного випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та пов'язаний з виробництвом.

В графі 31 Акту огляду зазначено: ступень втрати працездатності - 50%, залік часту за минулий час - з 21.01.2008, Постанова Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2009 , висновок експерта від 05.06.2009, Рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011, строк переогляду - 21.01.2013.

Акт Огляду № 344 підписано членами МСЕК (Овсянников, Мельничук, Попов, Філіпова).

Філіпова є представником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим, яка підписала акт огляду з зауваженнями: «нормальне обґрунтування по прийнятому рішенню про залік строку ступеню втрати професійною працездатності у відсотках не надано».

Крім того, на акту огляду № 344 було зроблено запис - 11.03.2011 - Республіканська медико-соціальна експертна комісія № 3 - підстав для перегляду акту № 344 від 09.02.2011 не має, підписи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Не погодившись зі складеним актом огляду № 344 в частині заліку строку встановлення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 із заліком строку з 21.01.2008, позивач звернувся до суду.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єкта владних повноважень, до яких належать органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У даному випадку мають місце відносини стосовно здійснення повноважень органів охорони здоров'я у сфері визначення ступеню непрацездатності осіб та порядку визнання недійсним актів таких органів, у відповідності до діючого законодавства.

Згідно з частиною другою статті 69 Основ законодавства про охорону здоров'я, експертиза тривалої або стійкої втрати працездатності здійснюється медико-соціальними експертними комісіями(далі - комісії, МСЕК), які встановлюють ступінь та причину інвалідності, визначають для інвалідів роботи і професії, доступні їм за станом здоров'я, перевіряють правильність використання праці інвалідів згідно з висновком експертної комісії та сприяють відновленню працездатності інвалідів.

Висновки органів медико-соціальної експертизи про умови і характер праці інвалідів є обов'язковими для власників та адміністрації підприємств, установ і організацій.

Аналогічні норми передбачені Положення про медико-соціальну експертизу.

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317(зі змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №1317) метою медико-соціальної експертизи є виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Терміни, що використовуються у вказаному Положенні вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону інвалідність - міра втрати здоров'я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних факторів.

Згідно ч. 3 ст.7 Закону залежно від ступеня розладу функцій організму та обмеження життєдіяльності особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Відповідно до п.п.19.24,25 Положення №1317, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. Комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Голова або члени комісії, винні у прийнятті неправильного рішення і незаконній видачі документів про інвалідність, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.4 Положення №1317 Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. Утворення, реорганізація та ліквідація Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських, міських, міжрайонних, районних медико-соціальних експертних комісій та призначення і звільнення їх керівників визначається Положенням про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ та Положенням про Кримський республіканський, обласний, Київський та Севастопольський міський центр (бюро) медико-соціальної експертизи, які затверджуються МОЗ.

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим, представник якого входить до складу Міжрайонної спеціалізованою туберкульозної МСЕК.

Відповідачами по справі є Кримська республіканська установа «Центр медико-соціальної експертизи» Міністерства охорони здоров'я Ради міністрів АР Крим, Республіканська медико-соціальна експертна комісія №3, Міжрайонна спеціалізована туберкульозна медико-соціальна експертна комісія.

Кримська республіканська установа «Центр медико-соціальної експертизи» створений на базі міжрайонних, спеціалізованих, та Республіканських МСЕК наказом по відділу охорони здоров'я Ради міністрів Кримської АРСР від 04.01.1992 (в подальшому перейменовано на підставі Наказу від 07.02.2008 № 19-АЛМ Республіканського центру медико-соціальної експертизи), діє на підставі Положення, затвердженого Міністром охорони здоров'я АР Крим 22.12.2009, є юридичною особою, ідентифікаційний код 22236759 (т. 1а.с.175-189).

Республіканська МСЕК № 3 діє на підставі положення, затвердженого головним лікарем КРУ «Центра МСЕ» 24.06.2010 (т. 1а.с.184), до завдань якої віднесено, зокрема здійснення організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю МСЕК, які курирує Республіканська МСЕК № 3, перевірка рішень цих комісій.

Міжрайонна спеціалізована туберкульозна МСЕК діє на підставі положення, затвердженого Головним лікарем КРУ «Центр МСЕ» 22.12.2010 (т.1.а.с.187), до завдань якої віднесено встановлення стану життєдіяльності, тривалою або постійної втрати працездатності, групи, причини та строку настання інвалідності, а також ступеню втрати працездатності у відсотках робочим, службовцям, які отримали трудове каліцтво або інше пошкодження здоров'я , пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, професійними захворюваннями, а також осіб, які підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню, нужденності їх в додаткових видах допомоги.

Таким чином, медико-соціальні експертні комісії є державними установами, які перебувають у віданні МОЗ, утворюються з відповідних територіальних органів, приймають рішення з питань, які відносяться до їх компетенції, висновки за якими обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Суд зазначає, що центри медико - соціальної експертизи є державними установами, кожний з яких очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації, до складу яких входять медико-соціальні експертні комісії.

Враховуючи викладене, Кримська республіканська установа «Центр медико - соціальної експертизи», Міжрайонна спеціалізована туберкульозна медико - соціальна експертна комісія, Республіканська МСЕК № 3, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, вказана справа є справою адміністративної юрисдикції, оскільки адміністративний позов подано з метою вирішити спір щодо реалізації відповідачами владних управлінських функцій.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду від 30.09.2010 по справі №К-3447, від 17.02.2009.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено; 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу (п.17 Положення № 1317) медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінпраці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери (абз. 2 п.10Положення №1317).

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою(п.19 Положення №1317).

У разі коли голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, їх думка зазначається в акті огляду комісії, який подається у триденний строк Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, що приймає відповідне рішення. Рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ. (п.п.21,22 Положення №1317).

Акт огляду МСЕК на час виникнення спірних правовідносин (09.02.2011) оформлювався відповідно до Форми №157/о, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я №224 від 19.05.2003. В розділі 30 зазначеної форми вказується «експертне рішення», яке включає висновок про умови і характер праці, рекомендації по соціально-трудовій реабілітації, рекомендації по медичній реабілітації, групу інвалідності, причини інвалідності, строк встановлення інвалідності, дата чергового перегляду, час настання інвалідності, ступень втрати працездатності у відсотках, потреба у додаткових видах допомоги , документи, що є підставою для прийняття експертного рішення, обґрунтування експертного діагнозу, обґрунтованість направлення на МСЕК. В пункті 33 "Документи, які були підставою для винесення експертного рішення" перераховуються всі документи, які стали основою для прийняття рішення МСЕК, вказується назва установи, яка видала документ, дата і номер кожного документа, коротко викладається зміст тієї частини документа, яка стала основою для прийняття рішення про причину, час настання інвалідності, ступінь втрати працездатності і т. ін. В пункті 34 "Стисле обґрунтування експертного рішення" зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги, в необхідних випадках, посилаючись на відповідний пункт нормативного документа.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінпраці та Радою Федерації незалежних профспілок України(п.20 Положення №1317).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що рішення, оформлене медико-соціальною експертною комісією у вигляді Акту огляду є правовим актом суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Аналогічна норма викладена в ч. 2 ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 затверджено Положення про порядок , умови та критерії встановлення інвалідності (надалі - Порядок № 1317).

Згідно п. 26 вказаного Порядку причинами інвалідності є, зокрема:загальне захворювання; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я), професійне захворювання.

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для встановлення інвалідності, протягом семи днів з дня надходження документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.( за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.)(п.7 Порядку № 1317).

Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.

Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд. Інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 35, ст. 2337), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві (п.п.8,9 Порядку №1317).

Ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання (п.11 Порядку № 1317).

У разі встановлення інвалідності і ступеня втрати здоров'я комісія розробляє на підставі плану медичної реабілітації, що обов'язково надається лікарем, або за участю лікаря індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації та відповідальні за виконання. Комісія відповідає за якість розроблення індивідуальної програми реабілітації інваліда та здійснює у межах своїх повноважень контроль за її виконанням. Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. (п.п.21,22 Порядку № 1317).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працювала в Центрі телекомунікаційних послуг (м. Сімферополь) Кримської філії ВАТ «Укртелеком» на посаді заступника начальника центру з питань продаж послуг.

В 2007 році у ОСОБА_1 трапилось погіршення стану здоров'я, внаслідок чого вона отримала захворювання -бронхіальна астма.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала 3-тю групу інвалідності за загальним захворюванням «Бронхіальна астма» на підстав Акту огляду МСЕК від 21.01.2008 № 159(т.1.а.с.213), дата чергового переогляду - 21.01.2009.

В подальшому відповідно до Акту огляду МСЕК від 17.06.2009 № 134 3-я група інвалідності та 50% ступеню втрати професійної працездатності було підтверджено (т.1.а.с.229), дата чергового переогляду 01.02.2011.

Вказані акти огляду МСЕК оскаржені членом комісії - представником Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим оскаржені не були

Судом встановлено, що Акт огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344(т.1.а.с.232) був наслідком чергового переогляду ОСОБА_1 та не може розглядатись як самостійне рішення про встановлення групи інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, без врахування Актів огляду МСЕК від 21.01.2008 № 159 та від 17.06.2009 №134.

Актом огляду МСЕК № 344 3-я група інвалідності по захворюванню з діагнозом «Бронхіальна астма, сенсибілізація до формальдегіду», була підтверджена, причина інвалідності «загальне захворювання з 21.01.2008» змінена на причину інвалідності «Трудове каліцтво - захворювання внаслідок нещасного випадку на виробництві із заліком строку з 21.01.2008, строк переогляду - 21.01.2013 (п.п.30.4,30.5,30.6,30.7,30.8 Акту огляду МСЕК № 344) було визначено на підставі:

- витягу з історії хвороби Харьковського НДІДТ та ПЗ від 07.12.2007 про встановлення 14.11.2007 діагнозу захворювання бронхіальна астма, що виникло внаслідок дії формальдегіду(т. 1 а.с. 224);

- акту огляду МСЕК від 21.01.2008 про встановлення 3-ї групи інвалідності по захворюванню бронхіальна астма з причиною інвалідності «загальне захворювання з 21.01.2008 строком на один рік (т.1.а.с.213);

- медичних документів, складених за наслідками обстеження, які визначаються клініко-функціональний діагноз «захворювання бронхіальна астма», причину захворювання «сенсибілізація до формальдегіду» та встановлює стійке порушення функцій організму;

- рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 по справі №22-ц/0190/217/11, відповідно до якого нещасний випадок, що відбувся 13.03.2007, визнаний пов'язаним з виробництвом, що трапився при виконанні трудових обов'язків та встановлений факт отримання захворювання бронхіальна астма на виробництві (т.1.а.с.30);

- медичних висновків Міністерства охорони здоров'я АР Крим від 29.01.2009 та КРУ «Бюро судово-економічної експертизи» від 02.12.2010(проведення якої було призначено Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25.05.2010 по справі №22-ц/3079/2010), відповідно до яких було встановлено прямий зв'язок погіршення стану здоров'я та розвиток захворювання бронхіальна астма внаслідок дії формальдегіду, 2-го класу шкідливості якій виявлено СЕС на робочому місці в концентрації вище допустимої норми(т. 1 а.с. 109, 113).

50% ступеню стійкої втрати професійної працездатності із заліком строку з 21.01.2008 , строк переогляду - 21.01.2013(п.п.3.1.1,31.2 Акту огляду МСЕК № 344) встановлено на підставі:

- Ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2009 про призначення судової експертизи МСЕК по встановленню втрати професійної працездатності зі дня стійкої втрати працездатності з 21.01.2008(т. 1 а.с. 122);

- Експертного висновку судово-економічної експертизи від 17.06.2009(т. 1 а.с. 124);

- Акту огляду МСЕК від 17.06.2009 № 134 «про встановлення 50% ступеню втрати професійної працездатності з 21.01.2008 по 01.02.2011»(т.1.а.с.221);

- Актів Н-5, Н-1 від 22.02.2011(т. 1 а.с. 17-29).

Суд враховує, що надані експертні висновки підтвердили обставину, що ОСОБА_1 ніколи не хворіла до грудня 2006 року на бронхіальну астму. При проведені огляду в МСЕК 21.01.2008 ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності по захворюванню: «Бронхіальна астма ІІІ ст.». При проведені огляду в МСЕК 19.01.2009 третя група інвалідності та діагноз було підтверджено. Експертами було встановлено, що причиною розвитку бронхіальної астми у ОСОБА_1 було токсичний виплив на організм пар формальдегіду.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 року по справі № 22-ц/0190/217/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.02.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконними та скасовано акти Н-5 та НПВ, складені комісією по розслідуванню нещасного випадку, який стався 13 березня 2007 року з ОСОБА_1. Визнано нещасний випадок з ОСОБА_1, який відбувся 13 березня 2007 року, таким, що стався під час виконання нею трудових обов'язків і пов'язаний з виробництвом. Зобов'язано ВАТ «Укртелеком» скласти акти форми Н-1, Н-5 про нещасний випадок, що стався 13 березня 2007 року з ОСОБА_1, як такий, що пов'язаний з виробництвом.

Рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 року по справі № 22-ц/0190/217/11 набрало чинності 25.01.2011 року.

Судом встановлено, що на виконання рішення Апеляційного суду АРК комісією з розслідування нещасного випадку складені акти за формою Н-5 та Н-1 від 22.02.2011 р., які затверджені 23.02.2011 р.

Представник позивача вважає, що Акт огляду МСЕК № 344 не міг бути складений 09.02.2011 року, оскільки єдиною підставою для визначення причини встановлення інвалідності, причин інвалідності - «Трудове каліцтво - захворювання внаслідок нещасного випадку на виробництві із заліком строку з 21.01.2008», ступень втрати професійної працездатності у відсотках - 50%, могли бути тільки Акти Н-1 та Н-5.

З такими доводами позивача суд не погоджується, оскільки Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено низку документів, на підставі яких визначається інвалідність, ступень втрати професійної працездатності у відсотках, а не тільки Актів Н-1 та Н-5.

При цьому на час прийняття рішення Міжрайонною спеціалізованою туберкульозною МСЕК набрало законної сили та було чинним Рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 року по справі № 22-ц/0190/217/11, яким було встановлено, що з 16:00 по 17:00 13 березня 2007 року у ОСОБА_1 на робочому місці мало місце інтоксикація організму, внаслідок якої, вона з 14 березня 2007 на протязі 14 місяців була позбавлена працездатності та отримала трудове каліцтво - інвалідність 3-ї групи по захворюванню.

Приймаючи рішення щодо встановлення факту нещасного випадку, якій трапився із ОСОБА_1 на виробництві підчас виконання трудових обов'язків, Апеляційний суд АР Крим виходив з такого.

Згідно ч.ч.2,4 ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №1105-XIV) страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Апеляційним судом АР Крим було зазначено, що матеріалами справи доведено факту перевищення гранично допустимих норм концентрації формальдегіду на робочому місці ОСОБА_1, наявності причинного зв'язку між перебуванням в приміщенні з підвищеним рівнем формальдегіду та розвитком захворювання - бронхіальна астма.

Вказане рішення було прийнято відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України, згідно ст. 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, чинність рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 на час складання Акту огляду МСЕК № 344, суд вважає, що не може бути підставою для скасування Акту огляду тільки складання Актів форми Н-1 та Н-5 пізніше ніж акт огляду МСЕК - 23.02.2011 р.

Крім того, суд враховує, що вже після складання зазначених Актів Н-1 та Н-5 правомірність прийнятого рішення було перевірено Республіканською МСЕК № 3, про що 11.03.2011 було зроблено запис в Акті огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344. При чому, дії Республіканської МСЕК № 3 оскаржено не було.

Крім того, посилання позивача на те, що тільки Акт Н-1 та Акт Н-5 є підставою для встановлення інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, внаслідок нещасного випадку на виробництві, суперечить обставинам даної справи, оскільки інвалідність ОСОБА_1 було встановлено на підставі Акту огляду МСЕК від 21.01.2008 № 159, а 50% втрати професійної працездатності визначено відповідно до Акту огляду МСЕК від 17.06.2009 № 134.

Оскаржуваний Акт № 344 лише підтвердив наявність групи інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності у відсотках та змінив причину інвалідності - бронхіальна астма, отримана в наслідок загального захворювання на трудове каліцтво.

Обґрунтованість рішення, викладеного в Акті огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344 , щодо зміни причин інвалідності на трудове каліцтво, було перевірено під час розгляду адміністративної справи № 2а- 8284/12/0170/1 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим до Кримської Республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи», Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної медико-соціальної експертної комісії., по якій 07.11.2013 Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013, в задоволені адміністративного позову було відмовлено. (т.2.а.с.4,36).

Вирішуючи вказану справу Окружний адміністративний суд АР Крим дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 в Акті огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344 було правомірно встановлено причину інвалідності - трудове каліцтво.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо відсутності підстав для заліку строку встановлення ОСОБА_1 причин інвалідності - «Трудове каліцтво - захворювання внаслідок нещасного випадку на виробництві та 50% ступеню втрати професійної працездатності із заліком строку з 21.01.2008» суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 30 Закону №1105-XIV ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

21.01.2008 року це саме дата встановлення інвалідності ОСОБА_1 (акт огляду МСЕК від 21.01.2008 № 159 за захворюванням - бронхіальна астма), при чому з цієї дати ані причина інвалідності, ані захворювання не змінилось.

Згідно ч.1 ст.28 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст.21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, тобто нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (ч.2 ст.13 цього Закону).

Пунктом 4 ч.1 ст.43 Закону №1105-XIV передбачено, що застрахований має право у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені ст.21 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

Проаналізувавши положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд дійшов висновку, що ним не встановлюється залежність настання у застрахованої особи права на отримання допомог та страхових виплат від дати встановлення їй МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, оскільки як зазначалось раніше таке право виникає (настає) не інакше як з часу настання страхового випадку (події).

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2011 по справі №К-10122/09.

Окрім того, право на залік строку за минулий період надано МСЕК ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1999 № 1788-ХІІ.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо протиправності прийнятого рішення - Акту огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344.

Суд враховує доводи позивача, що на час розгляду справи Рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 було скасовано Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2011 року за касаційною скаргою директора Кримської філії ВАТ «Укртелеком» Клименко В.В. на рішення апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 року касаційну скаргу директора Кримської філії ВАТ «Укртелеком» Клименко В.В. задоволено частково; рішення апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», третя особа , а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (т. 1 а.с. 59)

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 15.03.2012 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.02.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 05.02.2010 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополі АР Крим про визнання незаконними і скасування актів форми Н-5, НПВ, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання скласти акти про нещасний випадок закрито(т. 1 а.с. 152) .

Проте, Постановою Верховного Суду України від 17.04.2013 року скасовано ухвалу ВССУ від 06.07.2012 року та справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (т.2.а.с.13).

Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.06.2013 року скасовано ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 15.03.2012 року, справа направлена на новий розгляд до апеляційного суду(т. 2 а.с. 16).

Рішенням Колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 16.10.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 05.02.2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними і скасовані акти Н-5 та НВП, складені комісією по розслідуванню нещасного випадку, який стався 13 березня 2007 року з ОСОБА_1; визнано нещасний випадок з ОСОБА_1, який відбувся 13.03.2007 року таким, що стався під час виконання нею трудових обов'язків і пов'язаний з виробництвом; зобов'язано ПАТ «Укртелеком» скласти акти форми Н-1, Н-5 про нещасний випадок, що стався 13.03.2007 року з ОСОБА_1, як такий, що пов'язаний з виробництвом(т. 2. а.с. 19).

Також судом встановлено, що Акти Н-1,Н-5 від 23.02.2011 було скасовано наказом від 23.08.2011 № 338 Кримської Філії ПАТ «Укртелеком».

ОСОБА_1, не погодившись з зазначеним наказом, оскаржила його до суду, проте Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 13.11.2012 по справі №2/122/2797/2012, залишеним без змін Апеляційним судом АР Крим від 23.01.2013 (т.1.а.с.258-260), в задоволені позову було відмовлено.

Під час судового розгляду також встановлено, що на виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2013 комісією з розслідування нещасного випадку Кримської філії ПАТ «Укртелеком» було складено нові Акти форми Н-1 та Н-5, які затверджено 17.12.2013 року (т.2.а.с.131).

Проте, судом було встановлено, що дата 21.01.2008, з якої було зроблено залік строку інвалідності та визначення 50% ступеню втрати професійної працездатності, була визначена на підставі Актів огляду МСЕК від 17.06.2009 № 134 та від 21.01.2008 № 159, у зв'язку з чим скасування Рішення Апеляційного суду АР Крим від 25.01.2011 та Актів Н-1,Н-5 від 23.02.2011 вже після складання Акту огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344, не є підставою для скасування оскаржуваного Акту.

До того ж, рішенням Апеляційного суду АР Крим від 16.10.2013 підтверджено всі обставини нещасного випадку з ОСОБА_1. в 2007 року, якій пов'язаний з виробництвом, та мав наслідки виникнення бронхіальної астми та встановлення інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності у відсотках.

Враховуючи, що акт огляду ОСОБА_1 від 09.02.2011 року № 344, складений Міжрайонною спеціалізованою туберкульозною медико - соціальною експертною комісією, на даний час не скасовано, суд приходить до висновку, що повідомлення Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи» в листі від 24.03.2011 за вих. № 126 про відсутність підстав для перегляду рішення, внесеного до акту огляду МСЕК від 09.02.2011 № 344, та про прийняття рішення Республіканською МСЕК № 3 від 11.03.2011 (в листі помилково зазначено від 11.02.2011) про відсутність підстав про перегляд рішення є правомірним.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення КРУ «Центр МСЕ» не приймалось, вказане рішення було прийнято саме - Республіканською МСЕК № 3, проте дії вказаної комісії позивач не оскаржує.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення Кримської республіканської установи «Центр медико-соціальної експертизи», викладене у листі від 24.03.2011 року за вих.. № 126 про залишення в силі рішення МСЕК № 344 задоволенню не підлягають.

Більш того, Кримська Республіканська установа «Центр медико-соціальної експертизи» взагалі не наділена повноваженнями стосовно скасування актів огляду МСЕК, оскільки вищестоящим органом для Міжрайонної спеціалізованої туберкульозної медико-соціальної експертної комісії є Республіканський МСЕК №3, який згідно п.4 Положення про медико-соціальну експертизу №1317, курирує спеціалізовану туберкульозну МСЕК, яка заявлена відповідачем по справі.

Дані висновки суду узгоджуються з п. 23 Положення №1317, в якому визначено, що висновок МСЕК можуть бути оскаржений до Республіканської МСЕК, яким є Республіканський МСЕК №3, а не КРУ «Центр медико-соціальної експертизи», який наділений виключно організаційно-розпорядчими функціями стосовно спеціалізованих МСЕК.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволені адміністративного позову.

В судовому засіданні 13.01.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови складено та підписано 20.01.2014р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.

З оригіналом згідно Котарева Г.М.