Ухвала

від 16.01.2014 по справі 825/3474/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3474/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О .А.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача Підгорного К. Є., представника відповідача Качанки О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Менської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт" до Менської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 № 0000132330/407 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 615 974,42 грн., в т.ч. за основним платежем - 483 362,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 132 612,28 грн., що прийнято за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агроконтракт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р., якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 05.12.2012 р. № 349/22/31015881.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, особу, що з'явилася, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Агроконтракт" (ід. код 31015881) зареєстровано як юридичну особу 09.08.2001 р. Коропською районною державною адміністрацією, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР серії АБ № 139788, а.с. 68-70) і взято на облік в органах державної податкової служби як платника податків з 20.07.2000 р. за № 293, зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію від 17.04.2001 р. № 33585726).

На підставі направлень від 19.11.2012 р. № 203, № 204, відповідно до наказу від 19.11.2012 р. № 342, згідно із п. 78.2, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, Менською МДПІ (правонаступник - Менська ОДПІ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агроконтракт".

Перевірка проводилась з 20.11.2012 р. по 26.11.2012 р., про що складено Акт від 05.12.2012 р. № 349/22/31015881 (а.с. 12-67).

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки, з-поміж іншого, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189, пп. 192.1.1 п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Агроконтракт":

- занижено ПДВ всього в сумі 591 223,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 5 289,00 грн., за лютий 2011 року - 401,00 грн., за листопад 2011 року - 5 284,00 грн., за грудень 2011 року - 138 370,00 грн., за січень 2012 року - 265 752,00 грн., за лютий 2012 року - 176 127,00 грн.;

- завищено ПДВ всього в сумі 52 769,00 грн., в т.ч. за червень 2011 року - 2 625,00 грн., за липень 2011 року - 674,00 грн., за травень 2012 року - 5 466,00 грн., за червень 2012 року - 37 381,00 грн., за липень 2012 року - 6 623,00 грн.;

- збільшено залишок від'ємного значення всього в сумі 479 215,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки Менською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, від 24.12.2012 р. № 0000132330/407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 684 839,25 грн. (за основним платежем - 538 454,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 146 385,25 грн.), з них у спірній частині в розмірі 615 974,42 грн., в т.ч. за основним платежем - 483 362,14 грн., штрафні (фінансові) санкції - 132 612,28 грн. (а.с. 11).

В ході судового розгляду встановлено, що факт того, що ПДВ, вказаний у податкових накладних, перелічених на 17-21 арк. Акту перевірки, в загальній сумі 189 477,03 грн. не був включений до податкових зобов'язань в ті податкові періоди, коли ці податкові накладні складалися, позивач виявив самостійно.

По мірі виявлення помилки з метою її самостійного виправлення усю вказану вище суму ПДВ, ще до початку перевірки, ТОВ "Агроконтракт" належним чином включило до своїх податкових зобов'язань, в т.ч. за квітень 2012 року - 900,00 грн., за травень 2012 року - 79 125,43 грн., за червень 2012 року - 70 088,36 грн., за липень 2012 року - 39 363,24 грн.

Також, судом встановлено, що позивач самостійно сплатив штраф згідно платіжних доручень від 07.09.2012 р. № 503 в сумі 15 000,00 грн. та від 17.09.2012 р. № 511 в сумі 2 164,00 грн.

Менською МДПІ без врахування вищевказаних обставин, всю зазначену суму відображено в Акті перевірки як заниження ПДВ, у зв'язку з чим ТОВ "Агроконтракт" збільшено грошове зобов'язання по ПДВ, шляхом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, як зазначено на 21 арк. Акту перевірки, перевіркою відображеного у рядку 8.1 декларації "Коригування згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань" показників за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р. у загальній сумі 146 733,00 грн. на підставі таких документів: податкових декларацій з ПДВ з додатками, головної книги, журналів-ордерів, реєстрів виданих податкових накладних, податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, первинних банківських документів, накладних та інших первинних документів встановлено завищення задекларованих ТОВ "Агроконтракт" показників по рядку 8.1 декларації "Коригування згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань" в сумі 288 293,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 5 289,00 грн., за грудень 2011 року - 15 290,00 грн., за січень 2012 року - 108 294,00 грн., за лютий 2012 року - 159 420,00 грн. та заниження задекларованих ТОВ "Агроконтракт" показників по рядку 8.1 декларації "Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань" в сумі 474 792,00 грн., в т.ч. за травень 2012 року - 109 770,00 грн., за червень 2012 року - 297 993,00 грн., за липень 2012 року - 67 029,00 грн.

Даний висновок податковим органом обґрунтовується тим, що ТОВ "Агроконтракт" при поверненні позивачу товару, раніше переданого для реалізації за договором комісії, зменшувало нараховані суми ПДВ не за ті податкові періоди, коли фактично відбувалось повернення товару, а за ті періоди, коли товар передавався для реалізації. При цьому, той факт, що повернення товару дійсно відбувалось, а також те, що ТОВ "Агроконтракт" мало при цьому законне право зменшувати раніше нараховані суми податкових зобов'язань, в Акті перевірки не заперечується. Зокрема, це стосується складених при поверненні товару розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, перелічених на 22-38 арк. Акту перевірки, на загальну суму ПДВ 285 464,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 192.3 ст. 192 Кодексу результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а-в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на наведені вище норми колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з матеріалів справи вбачається, що платник податків допущені ним і самостійно виявлені помилки у раніше поданій податковій декларації не тільки має право, а зобов'язаний самостійно виправляти, при цьому мірою відповідальності за заниження податкового зобов'язання минулого періоду у разі самостійного виявлення та виправлення такої помилки є сплата штрафу у розмірі від 3 до 5 відсотків, але не донарахування відповідного податку та штрафних санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, щодо того, що оскільки належний до сплати (перерахування) до бюджету ПДВ визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а від'ємне значення такої різниці по завершенні звітного (податкового) періоду не втрачається, а зараховується, в т.ч. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то від того, коли така різниця зменшиться - в періоді, коли товар передавався для реалізації за договором комісії або в періоді, коли його було повернуто, значення суми податкового кредиту не втрачається.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в акті перевірки посилань на несплату позивачем податкових зобов'язань або їх заниження, наприклад, внаслідок господарських операцій, що не мають доказів реальності.

Навпаки, по мірі виявлення помилки з метою її самостійного виправлення усю вказану вище суму ПДВ, ще до початку перевірки, ТОВ "Агроконтракт" належним чином включило до своїх податкових зобов'язань, в т.ч. за квітень 2012 року - 900,00 грн., за травень 2012 року - 79 125,43 грн., за червень 2012 року - 70 088,36 грн., за липень 2012 року - 39 363,24 грн.

Також, судом встановлено, що позивач самостійно сплатив штраф згідно платіжних доручень від 07.09.2012 р. № 503 в сумі 15 000,00 грн. та від 17.09.2012 р. № 511 в сумі 2 164,00 грн.

Таким чином, збільшуючи податкове зобов'язання, відповідач тим самим здійснив спробу застосування до позивача подвійного оподаткування, а задоволення вимог апеляційної скарги фактично призведе до сплати позивачем ПДВ з одних і тих самих операцій у подвійному розмірі.

Аналогічні наслідки матиме донарахування позивачу ПДВ за повернення товару за періоди, коли товар передавався, за умови, що ТОВ "Агроконтракт" мало право зменшити на цю суму свої податкові зобов'язання за періоди, коли товар повертався.

Підсумовующи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що всі самостійно виявлені факти нарахування, але не включення податкових зобов'язань до раніше поданої податкової звітності, були відображені позивачем у складі податкових декларацій з ПДВ за податкові періоди, наступні за періодами, у яких виявлено факти заниження податкових зобов'язань.

Отже, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність твердження відповідача щодо заниження позивачем ПДВ в сумі 483 362,14 грн., у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 р. № 0000132330/407 у спірній частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 615 974,42 грн., в т.ч. за основним платежем - 483 362,14 грн., штрафні (фінансові) санкції - 132 612,28 грн. є таким, що прийнято податковим органом протиправно.

Також, колегія суддів зазначає, що сума штрафу у розмірі 132 612, 28 грн. нарахована позивачу протиправно оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, протиправним є донарахування ПДВ в сумі 483 362,14 грн., на яку цей штраф нараховувався.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Менської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт" до Менської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 21.01.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.