cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2014 року м. Київ К/800/7078/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014
та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013
у справі № 825/3474/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт»
до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 24.12.2012 № 0000132330/407 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 615 974,42 грн., у т.ч.: 483 362,14 грн. основного платежу та 132 612,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агроконтракт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, складено акт № 349/22/31015881 від 05.12.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 187.1 ст. 187 , п. 189.4 ст. 189 , пп. 192.1.1 п. 192.1 , п. 192.3 ст. 192 , п. 198.2 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 591 223 грн., завищено податок на додану вартість в сумі 52 769 грн., збільшено залишок від'ємного значення в сумі 479 215 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 24.12.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000132330/407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 684 839,25 грн., в т.ч.: 538 454 грн. основного платежу та 146 385,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач до суду оскаржує вказане податкове повідомлення-рішення лише в частині нарахування грошового зобов'язання в розмірі 615 974,42 грн., в т.ч.: 483 362,14 грн. основного платежу та 132 612,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В судовому порядку встановлено, що податок на додану вартість, вказаний у податкових накладних, перелічених на 17-21 арк. акту перевірки в загальній сумі 189 477,03 грн., не був включений до податкових зобов'язань в ті податкові періоди, коли ці податкові накладні складалися. Помилки позивач виявив самостійно.
З метою самостійного виправлення помилки на суму 189 477,03 грн., позивачем ще до початку перевірки дану суму включено до податкових зобов'язань за квітень, травень, червень, липень 2012 року.
Крім того, позивач самостійно сплатив штраф згідно платіжних доручень від 07.09.2012 № 503 в сумі 15 000 грн. та від 17.09.2012 № 511 в сумі 2 164 грн.
Проте, податковим органом без врахування вказаних обставин, всю суму відображено в акті перевірки, як заниження податку на додану вартість, у зв'язку з чим платнику податків збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість, шляхом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, в акті перевірки також встановлено завищення задекларованих позивачем показників по рядку 8.1 декларації «Коригування згідно зі ст. 192 розділу V Податкового кодексу України обсягів постачання та податкових зобов'язань» в сумі 288 293 грн., в т.ч. за січень 2011 року - 5 289 грн., за грудень 2011 року - 15 290 грн., за січень 2012 року - 108 294 грн., за лютий 2012 року - 159 420 грн. та заниження задекларованих позивачем показників по рядку 8.1 декларації «Коригування згідно зі ст. 192 розділу V Податкового кодексу України обсягів постачання та податкових зобов'язань» в сумі 474 792 грн., в т.ч.: за травень 2012 року - 109 770 грн., за червень 2012 року - 297 993 грн., за липень 2012 року - 67 029 грн.
Зазначений висновок податковим органом зроблений на підставі того, що позивачем при поверненні товару, раніше переданого для реалізації за договором комісії, зменшено нараховані суми податку на додану вартість не за ті податкові періоди, коли фактично відбувалось повернення товару, а за ті періоди, коли товар передавався для реалізації. При цьому, той факт, що повернення товару дійсно відбувалось, а також те, що ТОВ «Агроконтракт» мало при цьому законне право зменшувати раніше нараховані суми податкових зобов'язань, в акті перевірки не заперечується. Зокрема, це стосується складених при поверненні товару розрахунків коригування кількісних і вартісних показників на загальну суму ПДВ 285 464 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Відповідно до п. 192.3 ст. 192 зазначеного Кодексу результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.
Оскільки в судовому порядку встановлено, що позивач самостійно виявив та виправив помилки до моменту проведення перевірки, допущені у раніше поданій податковій декларації, а спірна сума податкових зобов'язань була відображена позивачем у складі податкових декларацій з податку на додану вартість за наступні податкові періоди, та сплачено штраф, тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 615 974,42 грн., у т.ч.: 483 362,14 грн. основного платежу та 132 612,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 31.10.2014 |
Номер документу | 41150673 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні