КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/15017/13-а( у 11-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
16 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстар Лоджістік» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003712207, №0003722207 від 11.09.2013, -
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ «Інстар Лоджістік» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003712207, №0003722207 від 11.09.2013.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Інстар Лоджістік» (код ЄДРПОУ 30383144) відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ № 343131 від 06.09.2013 зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.06.1999 (номер запису в ЄДР 1 068 120 0000 004676). Місцезнаходження ТОВ «Інстар Лоджістік»: 03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34.
ТОВ «Інстар Лоджістік» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.06.1999 за № 1442 та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП) № 51277/10/29-218 від 27.02.2008.
Згідно свідоцтва № 100103658 від 11.04.2008 позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 303831426503).
ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі підпункту 75.1.5 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 540 від 12.08.2013 та направлення № 2110/22-07 від 14.08.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інстар Лоджістік» (код за ЄДРПОУ 30383144) по взаємовідносинах з ТОВ «ВКФ «Міланна» (код за ЄДРПОУ 30523272), МППФ «Андромеда» (код за ЄДРПОУ 14020271), ТОВ «Промислова компанія «Нашира» (код за ЄДРПОУ 37474667), ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс» (код за ЄДРПОУ 32770202), ПП «Шуін» (код за ЄДРПОУ 31927432), ТОВ «Джеспала» (код за ЄДРПОУ 31723832), ТОВ «Кубей» (код за ЄДРПОУ 30519231), ПП «Толіман» за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, за результатами якої складено акт № 151/1/22-07/30383144 від 28.08.2013.
Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог:
- п. 138.2 ст. . 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 884 540, 00 грн., а саме по періодах:
- за ІІІ квартал 2010 року на суму 181 379, 00 грн.;
- за IV квартал 2010 року на суму 127 933, 00 грн.;
- за І квартал 2011 року на суму 246 115, 00 грн.;
- за ІІ квартал 2011 року на суму 214 926, 00 грн.;
- за ІІІ квартал 2011 року на суму 298 568, 00 грн.;
- за IV квартал 2011 року на суму 321 722, 00 грн.;
- за І квартал 2012 року на суму 200 135, 00 грн.;
- за ІІ квартал 2012 року на суму 542 878, 00 грн.;
- за ІІІ квартал 2012 року на суму 415 363, 00 грн.;
- за IV квартал 2012 року на суму 335 521, 00 грн.
- п. 198 3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 2 648 347, 00 грн., а саме по періодам:
- за липень 2010 року на суму 104 388, 00 грн.;
- за серпень 2010 року на суму 16 097, 00 грн.;
- за вересень 2010 року на суму 16 202, 00 грн.;
- за жовтень 2010 року на суму 44 857, 00 грн.;
- за листопад 2010 року на суму 18 217, 00 грн.;
- за грудень 2010 року на суму 31 755, 00 грн.;
- за січень 2011 року на суму 38 667, 00 грн.;
- за лютий 2011 року на суму 60 658, 00 грн.;
- за березень 2011 року на суму 88 567, 00 грн.;
- за квітень 2011 року на суму 57 056, 00 грн.;
- за травень 2011 року на суму 57 339, 00 грн.;
- за червень 2011 року на суму 58 098, 00 грн.;
- за липень 2011 року на суму 76 763, 00 грн.;
- за серпень 2011 року на суму 65 438, 00 грн.;
- за вересень 2011 року на суму 101 523, 00 грн.;
- за жовтень 2011 року на суму 134 835, 00 грн.;
- за листопад 2011 року на суму 76 600, 00 грн.;
- за грудень 2011 року на суму 56 957, 00 грн.;
- за січень 2012 року на суму 48 340, 00 грн.;
- за лютий 2012 року на суму 73 835, 00 грн.;
- за березень 2012 року на суму 65 430, 00 грн.;
- за квітень 2012 року на суму 73 927, 00 грн.;
- за травень 2012 року на суму 140 210, 00 грн.;
- за червень 2012 року на суму 33 833, 00 грн.;
- за липень 2012 року на суму 70 000, 00 грн.;
- за серпень 2012 року на суму 71 667, 00 грн.;
- за вересень 2012 року на суму 70 000, 00 грн.;
- за жовтень 2012 року на суму 196 750, 00 грн.;
- за листопад 2012 року на суму 206 298, 00 грн.;
- за грудень 2012 року на суму 210 319, 00 грн.;
- за січень 2013 року на суму 133 367, 00 грн.;
- за лютий 2013 року на суму 150 356,00 грн.
11.09.2013 на підставі акту перевірки № 151/1/22-07/30383144 від 28.08.2013 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0003712207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123. 1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ «Інстар Лоджістік» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 3 218 557, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 884 540, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 334 017, 00 грн.;
- № 0003722207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123. 1 ст. 123, п. 7, підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України за порушення п. 198 3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ «Інстар Лоджістік» збільшено сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3 220 344, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 648 347, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 571 997, 00 грн.
Зміст п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 (який частково втратив чинність, в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01.01.2011), п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01.01.2011), ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 (в редакції на момент спірних правовідносин), п. 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Виходячи з правового аналізу п. 1.7 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.5, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України за № 165 від 30.05.1997, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.
Водночас, приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту та до складу витрат включено суми за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ «ВКФ «Мілана», МППФ «Андромеда», ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс», ПП «Шуін», ТОВ «Джеспла», діяльність яких не спрямована на настання реальних наслідків.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові зобов'язання позивачу було нараховано по взаємовідносинах з ТОВ «ВКФ «Мілана», МППФ «Андромеда», ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс», ТОВ «Джеспла».
Позивачем в підтвердження правомірності формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість на дано суду наступні документи:
- договір № 16/С від 04.04.2012 про навантажувально-розвантажувальні роботи, укладений між ТОВ «Інстар Лоджістік» (Замовник) та МПП - Фірма «Андромеда» (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню та кріпленню вантажу, його сепаруванню тощо; збереження вантажів, включаючи роботи по складській підготовці вантажу до перевезення, так і переупаковку і ремонт тари для забезпечення повного збереження вантажу під час перевезення, сортування, нанесення на вантаж повного та чіткого маркування, передбаченого правилами перевезення вантажу, та інші.
Відповідно до п. 3.4 Договору факт виконання договірних зобов'язань Виконавця підтверджується Актом надання послуг. Даний Акт складається і підписується представниками обох сторін по факту надання послуг.
- договір № 4/04 від 04.04.2012 про надання послуг по прибиранню приміщень, укладений між ТОВ «Інстар Лоджістік» (Замовник) та МПП - Фірма «Андромеда» (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується згідно умов та положень Договору та відповідних Додатків, виконати послуги по прибиранню приміщень Замовника від забруднень, а Замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Відповідно до п. 2.4 Договору факт виконання договірних зобов'язань Виконавця підтверджується Актом надання послуг. Даний Акт складається і підписується представниками обох сторін по факту надання послуг.
На виконання вказаних договорів позивачем надано акти надання послуг, податкові накладні.
- договір про надання послуг № 11 від 18.03.2011, укладений між ТОВ «Інстар Лоджістік» (Замовник) та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана» (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданнями Замовника протягом зазначеного строку надавати за плату наступні послуги, а саме: підбір кодів УКТ ЗЕД товарів, підготовку та набір митних декларацій, консультації з митного оформлення вантажу, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.
Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору здавання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється актом наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 днів після фактичного надання послуг.
На виконання вказаного договору позивачем надано акти надання послуг, податкові накладні, а також перелік товарів підбір кодів УКТ ЗЕД на які було здійснено, копії відповідних вантажно-митних декларацій.
Окрім цього, позивачем надано також копію протоколу обшуку від 14.05.2013, відповідно до якого у позивача було вилучено старшим слідчим СВ ДПІ у Голосіївському районі ДПС первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Мілана», а саме: реєстр актів про надання послуг за 2011 рік, за 2012 рік, реєстр податкових накладних за 2011 рік, за 2012 рік.
- договір про надання послуг № 17ТБ від 05 квітня 2012 року, укладений між ТОВ «Інстар Лоджістік» (Замовник) та ТОВ «Аудиторська фірма «Компроміс - Аудит» (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданнями Замовника протягом зазначеного строку надавати за плату наступні послуги, а саме: підбір кодів УКТ ЗЕД товарів, підготовку та набір митних декларацій, консультації з митного оформлення вантажу, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.
Відповідно до п. 3.5 вказаного Договору здавання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється актом наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 днів після фактичного надання послуг.
На виконання вказаного договору позивачем надано довідку про вартість послуг, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, а також перелік товарів підбір кодів УКТ ЗЕД на які було здійснено, копії відповідних вантажно-митних декларацій.
- договір про надання аудиторських та інформаційно-консультаційних послуг № 42 від 01.06.2009, укладений між ТОВ «Інстар Лоджістік» (Замовник) та ТОВ «Аудиторська фірма «Компроміс - Аудит» (Виконавець), за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання надавати персоналу Замовника аудиторські послуги на інформаційно - консультаційні послуги з питань бухгалтерського та податкового обліку компанії. Аудиторські послуги охоплюють поточну (минулу, перспективну) діяльність Замовника. Мета надання послуг - виказування незалежної професійної думки у формі порад та роз'яснень економічно-правових ситуацій, які виникають (виникли, плануються, передбачаються) в ході діяльності Замовника.
По закінченню місяця сторони укладають Акт прийому-передачі фактично наданих робіт, який є підставою для сплати послуг Виконавця (п. 3.2 Договору).
На виконання вказаного договору позивачем надано Додатки до договору, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти надання послуг, податкові накладні, а також детальний опис наданих послуг.
- Договір про надання складських послуг № 01/05-2009 від 14.03.2009, укладений між ТОВ «Джеспла» (Виконавець) та ТОВ «Інстар Лоджістік» (Замовник), за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданнями Замовника протягом установленого в Договорі строку надавати за плату послуги по зберіганню вантажів, включаючи послуги по складській підготовці вантажу до перевезення, так і перепакування, сортування, нанесення на вантаж, маркування, передбаченого правилами перевезення вантажу, та інші послуги, а Замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.
Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом надання послуг, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками в кінці кожного місяця протягом дії цього Договору (п. 2.6 Договору).
На виконання вказаного договору позивачем надано акти надання послуг, податкові накладні, а також детальний опис наданих послуг.
Оплата за вказаними договорами підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Інстар Лоджістік».
Окрім цього, оплата за вказаними договорами також підтверджується довідками банків про перерахування коштів, а саме: довідкою ПАТ «ВТБ Банк» від 12.08.2013 р. № 2371/1002, від 01.10.2013 року № 3024/100-2, довідкою ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі Банк») від 03.10.2013 р. № ВД 73-434, від 03.10.2013 р. № ВД 73-932.
Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані письмові докази свідчать про фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ «Інстар Лоджістік».
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Відповідач в підтвердження своєї позиції та нікчемності укладених вище правочинів посилається на акт Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 30/22-2/30523272 від 24.07.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» (код ЄДРПОУ 30523272), щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фруком» (код 38256383); ТОВ «Імортель груп» (код 31663229); ТОВ «Еко-Сервіс» (код 34751286); ТОВ «Скомп» (код 38256357); ТОВ «Прімум Компані» (код 37779105); ТОВ «Саміро Холдинг» (код 37563814); ТОВ «Рекламна агенція Принцепс» (код 36827126); ТОВ «Нашира» (код 37474667); ТОВ «Детемо» (код 37563821); ТОВ «Автобудсервіс-7» (код 35063331); ТОВ «Новий градъ» (код 37779084) за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р.», акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 19.07.2013р. № 89/22-00/32770202 07300 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Консалтингова Компанія «Компроміс» (код за ЄДРПОУ 32770202) щодо підтвердження господарських відносин з щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий 2012р., березень 2012р., травень 2012р. та липень 2012р.» та акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 № 146/22-4/14020271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання МППФ «Андромеда» (код ЄДРПОУ 14020271) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року».
Відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілана» податковим органом не встановлено реальності здійснення ним господарських відносин із підприємствами - покупцями та підприємствами постачальниками за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.
Згідно акту неможливості проведення зустрічної звірки МППФ «Андромеда» за результатами її проведення у останнього не підтверджено реальність здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців за період 01.01.2011 по 30.06.2013.
У відповідності до акту неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Консалтингова Компанія «Компроміс» податковим органом встановлено відсутність у вказаного товариства об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2012 по 31.03.2012. Окрім цього, вказаним актом також встановлено, що господарські операції між ТОВ «Консалтингова Компанія «Компроміс» та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджується виходячи з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що на думку податкового органу, свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу свідчить про безтоварність операцій по ланцюгу постачання.
На підставі вказаних вище висновків, податковим органом зроблено у акті перевірки № 151/1/22-07/30383144 від 28.08.2013 висновок про відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ВКФ «Мілана», МППФ «Андромеда», ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс», ТОВ «Джеспла».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у зв'язку з ненаданням відповідачем актів про неможливість проведення зустрічних звірок, суд позбавлений можливості дослідити питання співставлення бухгалтерських та інших документів вказаних вище суб'єктів господарювання, а тому в силу ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України вказані посилання не можуть бути належними доказами в обґрунтування заперечення відповідача.
Також, вказані висновки зроблені без врахування умов (предмету) вищевказаних договорів, які були укладені між позивачем та його контрагентам, відповідні первинні документи органами державної податкової служби під час проведення зустрічних звірок не досліджувалися.
Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 04.07.2013, який являється директором та засновником ТОВ «Джеспла» та відповідно до якого останній зареєстрував ТОВ «Джеспла» за винагороду без наміру здійснення господарсько-фінансової діяльність, документів податкової та бухгалтерської звітності не підписував та нічого не уповноважував, з огляду на наступне.
З дослідженого в судовому засіданні в суді першої інстанції Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.10.2013, судом першої інстанції встановлено, що вказана особа є керівником ТОВ «Джеспла» з 26.09.2011, в той час як фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «Джеспла» відповідно до наданих первинних документів здійснювалися в період з 14.03.2009 по 16.09.2011. Проте, згідно наданих первинних документів, вони від імені ТОВ «Джеспла» підписані ОСОБА_4
Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, як зазначалося вище, відповідачем надано лише протокол допиту. Проте, відповідних вироків суду ним не надано, а тому такі докази не можуть визнаватися судом належними, оскільки не містять інформації щодо обставин формування податкового кредиту позивачем.
Таким чином, за вказаних вище обставин висновки відповідача спростовуються зазначеними вище первинними документами, що були складені за результати господарської діяльності позивача з ТОВ «ВКФ «Мілана», МППФ «Андромеда», ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс», ТОВ «Джеспла».
Судом першої інстанції вірно зазначено, що ТОВ «ВКФ «Мілана», МППФ «Андромеда», ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс», ТОВ «Джеспла» у періоді, який перевірявся були зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі і як платники ПДВ, володіли у повному обсязі правосуб'єктністю.
У зв'язку із цим, висновки податкового органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ВКФ «Мілана», МППФ «Андромеда», ТОВ «Консалтингова компанія «Компроміс», ТОВ «Джеспла», з урахуванням наданих позивачем первинних документів, є передчасними та такими, які не відповідають фактичним обставинам справи.
З акту перевірки № 151/1/22-07/30383144 від 28.08.2013 вбачається, що відповідачем встановлено порушення податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами, за дії яких позивач відповідальність не несе.
З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат та про протиправність збільшення позивачу суми податку на додану вартість та податку на прибуток, а також про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта про те, що первинні документи, складені за участю ТОВ «Інстар Лоджістікс» та його контрагентів, не підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Також, на думку колегія суддів, є безпідставними посилання апелянта про наявність кримінальних проваджень, в межах яких було отримано певну інформацію, вилучені договори та інші документи, а також печатки ряду підприємств, оскільки сам факт наявності кримінального провадження та вилучення речей і документів інших товариств не свідчить про незаконність ТОВ «Інстар Лоджістікс» податкових зобов`язань та податкового кредиту.
Крім того, у відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосування штрафу, можливо лише у разі порушення платником податків норм чинного законодавства та самостійним визначенням у зв'язку з цим податкового зобов'язання контролюючим органом.
Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
На вимогу ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 21.01.2014.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2014 |
Оприлюднено | 24.01.2014 |
Номер документу | 36768014 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кучма А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні