Ухвала

від 20.01.2014 по справі 2-1070/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Осіпенко Л.М.

Доповідач - Темнікова В.І.

Справа № 2-1070/12

Провадження № 22ц/782/52/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого: Темнікової В.І.,

суддів: Коновалової В.А., Ступіної Я.Ю.,

за участю секретаря - Скоробогатової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 грудня 2013 року по заяві ОСОБА_3 про скасування арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання за ним права власності на житловий будинок.

Відповідачка звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому також просила розділити сумісне майно подружжя, яке було придбане ними в період шлюбу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 квітня 2011 року було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2, а також на автомобіль „Тойота Авенсіс", 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який також зареєстрований за ОСОБА_2.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 18 квітня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 було задоволено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18 квітня 2013 року було скасовано з ухваленням по справі нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було задоволено частково. Суд визнав спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, однокімнатну квартиру, розташовану в АДРЕСА_2, автомобіль „Тойота Авенсіс", 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1, автомобіль Volkswaqen „Transporter",1997 року випуску, державний номер НОМЕР_3; розділив зазначене майно, виділивши ОСОБА_3 житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль Volkswaqen „Transporter",1997 року випуску, державний номер НОМЕР_3, а ОСОБА_2 - однокімнатну квартиру, розташовану в АДРЕСА_2, автомобіль „Тойота Авенсіс", 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Крім того, суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю вартості часток в спільному сумісному майні 70794 грн. 50коп.

03 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просив зняти арешт з житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та автомобіля Volkswaqen „Transporter", 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_3.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 грудня 2013р. було скасовано арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 27.04.2011 року на з житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та постановити по справі нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 залишити без задоволення..

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, просила розглянути справу за її відсутністю.

Позивач ОСОБА_3 не визнав доводи апеляційної скарги, просив її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін. При цьому не заперечував, що рішення в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 70794 грн. 50коп. ним не виконано через відсутність достатніх коштів, також пояснив, що буде звертатися до суду з заявою про розстрочку виконання рішення в цій частині.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч. 3,5,6 ст.. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається із матеріалів справи, судом під час винесення ухвали від 23 грудня 2013 року вказані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що оскільки рішенням апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.04.2013 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково, а саме визнано спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, автомобіль Volkswaqen „Transporter", 1997 року випуску, д/н НОМЕР_3., однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, автомобіль „Тойота Авенсіс", 2009 року випуску д/н НОМЕР_2 та поділено спільне майно подружжя, а саме: виділено ОСОБА_3 в рахунок його 1/2 частки: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль Volkswaqen „Transporter", 1997 року випуску, д/н НОМЕР_3., виділено ОСОБА_2 в рахунок її 1/2 частки: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль „Тойота Авенсіс", 2009 року випуску д/н НОМЕР_2 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю вартості часток в спільному сумісному майні в сумі 70794,50 грн., то відпала необхідність у забезпеченні позову. Так як рішення набуло чинності, суд вважав за необхідне зняти арешт, накладений на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Стосовно вимог про зняття арешту з автомобілю Volkswaqen „Transporter", 1997 року випуску, д/н НОМЕР_3 суд дійшов висновку про те, що вони задоволенню не підлягають, оскільки арешт на вказаний автомобіль накладений не був.

Однак, як убачається з матеріалів справи, в ній відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_2 про час і місце розгляду заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, яка заперечує проти скасування заходів забезпечення позову. Розгляд справи у її відсутності, без належного повідомлення її про час і місце розгляду справи, позбавив її права надати свої заперечення проти заявленої вимоги та обґрунтувати їх, що в свою чергу свідчить про порушення судом порядку, для вирішення даного питання, а тому ухвалу суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення заявленої ОСОБА_3 вимоги в порядку, передбаченому діючим цивільно - процесуальним законодавством.

При скасуванні ухвали суду з зазначених підстав, обговорення інших доводів апеляційної скарги є передчасним, так як вони можуть стати предметом розгляду справи судом першої інстанції під час повторного розгляду справи.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315, 151- 154 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: