Ухвала

від 22.01.2014 по справі 35/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 35/287 22.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житилорембудсервіс" Деснянського району м. Києва

про стягнення 5 498 738,65 грн.

за заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Колісниченко А.О., Сніжко О.Ю. - представники за дов.

Від ВДВС (заявник): Мурихін С.В. - представник за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням від 14.11.2011 позов задоволено повністю. На виконання зазначеного рішення 02.12.2011 виданий наказ.

10.01.2014 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення від 14.11.2011.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, згідно ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

До заяви додано поштові квитанції №0685 та №0686 від 09.01.2014 та опис вкладення у цінний лист від 09.01.2014, з яких вбачається, що на адресу позивача та відповідача направлено заяву про розстрочку виконання рішення на 6 арк. з доданими до неї документами - всього на 95 арк., що відповідає вимогам ст. 56 ГПК України.

Ухвалою від 13.01.2014 розгляд заяви призначено на 22.01.2014.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду зави повідомлені належним чином.

Представник ВДВС підтримав свою заяву про розстрочку виконання рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2014 надав письмові пояснення по суті заяви та просив суд задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення рівними частинами по 50 000,00 щомісяця.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення від 14.11.2011, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже було зазначено вище, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

КП "Житлорембудсервіс" - боржник, є балансоутримувачем житлового та частини нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Києва в Деснянському районі міста Києва та виконавцем комунальних послуг.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору.

Комунальне підприємство є виконавцем комунальних послуг у Деснянському районі м. Києві, споживачами, за договорами укладеними з комунальним підприємством та постачальниками, є мешканці Деснянського району міста Києва, з якими у нього укладені договори.

Відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 № 80 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" від 06.01.2000 № 12 "Про вдосконалення розрахунків за житлово-комунальні послуги" з метою прискорення надходжень платежів населення за житлово-комунальні послуги на рахунки підприємств-постачальників встановлено певні особливості, а саме - запроваджено порядок розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги із залученням посередника - КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", якого уповноважено здійснювати розщеплення платежів населення за житлово-комунальні послуги на складові цих послуг. На виконання цих розпоряджень КП "ГІОЦ" розщеплює отримані від населення м. Києва платежі за комунальні послуги між їх виробниками.

Так як зазначає боржник, безпосередніми отримувачами коштів населення за комунальні послуги є виробники цих послуг та кошти, сплачені населенням, одразу спрямовуються на їх розрахункові рахунки ПАТ "Київенерго", ПАТ "Київводоканал", ПАТ "Київгаз".

До матеріалів справи боржник надав довідку, відповідно до якої станом на 01.01.2014 заборгованість боржника перед ПАТ "Київгаз" становить 5 954,70 грн., перед ПАТ "Київенерго" - 4 819,20 грн., перед ПАТ "Київводоканал" - 57 634,70 грн.

В свою чергу, як зазначає боржник, він безперебійно здійснює всі можливі заходи щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги з населення, активно веде претензійно-позовну роботу.

Як вбачається, з матеріалів справи, 31.10.2013 державним виконавцем, за заявою стягувача, в порядку ст.ст.52, 57, 65 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, копії яких також направлені до банківських установ.

Та в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що на арештованих рахунках знаходяться грошові кошти, які використовуються підприємством-боржником для виплати заробітної плати своїм працівникам, здійснення загальнообов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів та цільових фондів, сплата судових витрат за розгляд справ в судах про стягнення заборгованості по комунальним послугам з населення.

В підтвердження своїх пояснень, боржник зазначив, що повне одночасне виконання рішення дестабілізує роботу підприємства як балансоутримувача і виконавця комунальних послуг та в підтвердження скрутного матеріального становища надав копію балансу підприємства та звіт про фінансові результати підприємства, де вказується, що збиток його становить 795 000,00 грн.

Подальше повне виконання рішення суду призведе до порушення вимог Закону України "Про оплату праці" в частині заробітної плати працівникам КП "Житлорембудсервіс", чим порушаться права працівників підприємства, гарантованих ст. 43 Конституції України.

Прийнявши до уваги пояснення боржника та ВДВС, суд при цьому зазначає, що слід також врахувати, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення суми невиконаного грошового зобов'язання у тому числі із застосуванням заходів примусового характеру передбачених законодавством.

Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення є обов'язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд також враховує, що відповідно до вимог Конституції України рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебуває наказ господарського суду міста Києва від 02.12.2011 у справі №35/287 про стягнення з КП по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, всього: 5 524 474,65 грн., враховуючи судові витрати.

Заявник просить суд розстрочити виконання рішення від 14.11.2011 рівними частинами по 50 000,00 грн. щомісячно, що за розрахунком суду - на 9 років.

Під час розгляду даної заяви суд взяв до уваги значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, враховував матеріальні інтереси боржника. Суд також врахував, те, що стягувач здійснює господарську діяльність, має зобов'язання щодо здійснення різного роду виплат, а також те, що неотримання грошових коштів істотно погіршує його фінансовий стан, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість розстрочення виконання рішення суду у даній справі на 9 років, оскільки такий термін є досить значним.

Таким чином, заслухавши пояснення представників відповідача, ВДВС та дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги фінансовий стан відповідача та ступінь його вини у виникненні спору, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін спору, суд вирішив частково задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №35/287 від 14.11.2011 на 36 місяців рівними частинами по 153 457,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №35/287 від 14.11.201, задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №35/287 від 14.11.2011 (згідно наказу суду від 02.12.2011) на 36 (тридцять шість) місяців шляхом проведення платежу Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4Б, ідентифікаційний код 03346331) рівними частинами щомісячно починаючи з січня 2013 року по грудень 2016 року включно по 153 457,63 грн., всього: 5 524 474,65 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова