Постанова

від 18.02.2014 по справі 35/287

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ 35/287

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.02.2014 року по справі № 35/287 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київгаз" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року по справі № 35/287 (суддя - Літвінова М.Є.)

за заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення по справі

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району

м. Києва

про стягнення 5 498 738,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі 4 651 531,70 грн., з яких: 4 384 579,47 грн. - сума основного боргу, 63 478,80 грн. - інфляційних збитків, 203 473,43 грн. - 3% річних, та стягнення судових витрат.

05.10.2011 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 5 498 738,65 грн., з яких: 4 384 579,26 грн. - сума основного боргу, 907 132,10 грн. - інфляційних збитків, 207 027,29 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва на користь публічного акціонерного товариства "Київгаз" 4 384 579,26 грн. - основного боргу, 907 132,10 грн. - інфляційних втрат, 207 027,29 грн. - процентів річних, 25 500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 02.12.2011 року виданий наказ.

10.01.2014 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшла заява про розстрочку виконання рішення від 14.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року заяву Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 35/287 від 14.11.2011 року, задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 35/287 від 14.11.2011 року (згідно наказу суду від 02.12.2011 року) на 36 (тридцять шість) місяців шляхом проведення платежу комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва на користь публічного акціонерного товариства "Київгаз" рівними частинами щомісячно, починаючи з січня 2013 року по грудень 2016 року включно по 153 457,63 грн., всього: 5 524 474,65 грн.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, позивач, публічне акціонерне товариство "Київгаз", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволені заяви.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у ухвалі місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 35/287 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року по справі № 35/287 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд ухвали зазначеною колегією на 18.02.2014 року.

17.02.2014 року від представника публічного акціонерного товариства "Київгаз" надішли письмові пояснення по суті справи.

У зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці, розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 35/287 колегію суддів у складі головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року по справі № 35/287 апеляційну скаргу прийнято до провадження зазначеною колегією.

18.02.2014 року від комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" надійшли письмові пояснення по суті спору, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, в яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київгаз" - без задоволення.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду ухвали доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника ВДВС, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року по справі № 35/287 - залишається без змін.

Як визначає ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання (п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва на користь публічного акціонерного товариства "Київгаз" 4 384 579,26 грн. - основного боргу, 907 132,10 грн. - інфляційних втрат, 207 027,29 грн. - процентів річних, 25 500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 02.12.2011 року виданий наказ.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

10.01.2014 року до господарського суду міста Києва звернувся Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві з заявою про розстрочку виконання рішення від 02.12.2011 року по справі № 35/287. Заяву про розстрочку виконання рішення державний виконавець обґрунтував неможливістю виконати рішення суду через те, що КП "Житлорембудсервіс" - боржник, є балансоутримувачем житлового та частини нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Києва в Деснянському районі міста Києва та виконавцем комунальних послуг, але в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що на арештованих рахунках знаходяться грошові кошти, які використовуються підприємством-боржником для виплати заробітної плати своїм працівникам, здійснення загальнообов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів та цільових фондів, сплата судових витрат за розгляд справ в судах про стягнення заборгованості по комунальним послугам з населення (а.с. 5-10, т. 2).

Крім того, боржник зазначив, що повне одночасне виконання рішення дестабілізує роботу підприємства як балансоутримувача і виконавця комунальних послуг, та в підтвердження скрутного матеріального становища надав копію балансу підприємства та звіт про фінансові результати підприємства, де вказується, що збиток його становить 795 000,00 грн.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, чинний Господарсько-процесуальний кодекс України надає суду право за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, а не застосовувати зазначені дії разом.

Як вбачається із оскаржуваною ухвали, судом першої інстанції задоволено заяву частково.

Підставами для застосування розстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та роз'яснення ВГСУ від 12.09.1996 року № 02-5/333 про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При частковому задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанії виходив з того, що вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Оскільки, КП "Житлорембудсервіс" - боржник, є балансоутримувачем житлового та частини нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Києва в Деснянському районі міста Києва та виконавцем комунальних послуг, а згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору, то комунальне підприємство є виконавцем комунальних послуг у Деснянському районі м. Києві, споживачами, за договорами укладеними з комунальним підприємством та постачальниками, є мешканці Деснянського району міста Києва, з якими у нього укладені договори.

Відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 № 80 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" від 06.01.2000 № 12 "Про вдосконалення розрахунків за житлово-комунальні послуги" з метою прискорення надходжень платежів населення за житлово-комунальні послуги на рахунки підприємств-постачальників встановлено певні особливості, а саме - запроваджено порядок розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги із залученням посередника - КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", якого уповноважено здійснювати розщеплення платежів населення за житлово-комунальні послуги на складові цих послуг. На виконання цих розпоряджень КП "ГІОЦ" розщеплює отримані від населення м. Києва платежі за комунальні послуги між їх виробниками.

Так безпосередніми отримувачами коштів населення за комунальні послуги є виробники цих послуг та кошти, сплачені населенням, одразу спрямовуються на їх розрахункові рахунки ПАТ "Київенерго", ПАТ "Київводоканал", ПАТ "Київгаз".

До матеріалів справи додано довідку, відповідно до якої станом на 01.01.2014 року заборгованість боржника перед ПАТ "Київгаз" становить 5 524,5 тис.грн., перед ПАТ "Київенерго" - 4 819,20 грн., перед ПАТ "Київводоканал" - 57 634,70 грн.

31.10.2013 року державним виконавцем, за заявою стягувача, в порядку ст.ст.52, 57, 65 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, копії яких також направлені до банківських установ.

В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що на арештованих рахунках знаходяться грошові кошти, які використовуються підприємством-боржником для виплати заробітної плати своїм працівникам, здійснення загальнообов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів та цільових фондів, сплата судових витрат за розгляд справ в судах про стягнення заборгованості по комунальним послугам з населення.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що повне одночасне виконання рішення дестабілізує роботу підприємства як балансоутримувача і виконавця комунальних послуг, що підтверджується копією балансу підприємства та звітом про фінансові результати підприємства, де вказується, що збиток його становить 795 000,00 грн. та подальше повне виконання рішення суду призведе до порушення вимог Закону України "Про оплату праці" в частині заробітної плати працівникам КП "Житлорембудсервіс", чим порушаться права працівників підприємства, гарантованих ст. 43 Конституції України.

Таким чином, заслухавши пояснення представників відповідача та ВДВС суд вирішив частково задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 35/287 від 14.11.2011 року на 36 місяців рівними частинами по 153 457,63 грн.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку та розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку чи відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарські суди повинні встановлювати інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушують інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього, у зв'язку з тим, що заявник просить надати досить великий термій часу для отримання вищезазначених документів, то колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без змін оскаржуваної ухвали, оскільки державний виконавець та відповідач довели наявність конкретних обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі № 35/287 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київгаз" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року по справі № 35/287 залишити без задоволення.

2. Ухвала господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року у справі № 35/287 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 35/287 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

К.В. Тарасенко