ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 січня 2014 року 10:55 № 826/17729/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Оджиковський В.О. (довіреність від 26.09.2013 р.)
від відповідача-1: Покотило Д.Ю. (довіреність від 27.12.2013 р. №3.1./01-6/13013)
від відповідача-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Автомотів Юроп Корпорейшн» до Південної митниці Міндоходів (Відповідач-1 ) ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області (Відповідач-2 ) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови, стягнення надміру сплачених коштів,-
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Автомотів Юроп Корпорейшн» з позовом до Південної митниці Міндоходів та ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, а саме:
- рішення від 27.06.2013 № 50040403/2013/000001/2 та картку відмови № 500040403/2013/02804 від 27.06.2013 р. (далі - перший епізод ),
- рішення від 01.07.2013 № 500040403/2013/000002/1 та картку відмови 500040403/2013/02806 від 01.07.2013 р. (далі - другий епізод ),
- рішення від 01.07.2013 № 500040403/2013/000003/1 та картку відмови № 500040403/2013/02805 від 01.07.2013 р. (далі - третій епізод ),
- рішення від 29.07.2013 № 500040403/2013/000004/2 та картку відмови № 500040403/2013/02807 від 29.07.2013 р. (далі - четвертий епізод ),
- рішення від 31.07.2013 № 500040403/2013/000000/1 та картку відмови № 500040403/2013/02808 від 31.07.2013 р. (далі - п'ятий епізод ),
- рішення від 13.08.2013 № 500040403/2013/000005/1 та картку відмови № 500040403/2013/02809 від 13.08.2013 р. (далі - шостий епізод ),
- рішення від 13.08.2013 № 500040403/2013/000006/2 та картку відмови № 500040403/2013/02810 від 13.08.2013 р. (далі - сьомий епізод ),
- рішення від 30.08.2013 № 500040403/2013/000007/2 та картку відмови № 500040403/2013/02811 від 30.08.2013 р. (далі - восьмий епізод ).
Окрім того, позивач просить стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені митні платежі у розмірі 988 707,73 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за зовнішньоекономічними контрактами з трьома нерезидентами (продавцями) імпортував автомобілі марки BYD різних моделей. Митну вартість автомобілів було визначено за першим методом.
Однак, як зазначає позивач, митниця не погодилась з визначеною позивачем митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких митна вартість була визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому, як зазначає позивач, митниця виходила з недостовірності наданих позивачем відомостей, зокрема: підпис у контракті відрізняється від підпису, яким завірено додатки та інвойс; відомості про оплату, вказані у контракті і додатках відрізняються від умов, визначених в інвойсі та зазначала про наявність інших недоліків, які на думку митниці мали місце.
Позивачу було запропоновано надати додаткові документи. Однак, через ненадання запитуваних документів, відповідач-1 прийшов до висновку, що митну вартість не можна визначити за першим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості.
Проте, як вважає позивач, відповідач-1 вийшов за межі контролю правильності митної вартості товару. Підставою для коригування митної вартості стала не перевірка числового значення та розрахунків позивача, а відомості, які, як вважає позивач, не стосуються ціни на товар.
Водночас, як по суті зазначає позивач, він надав митниці повний пакет документів, необхідних для митного оформлення товару за першим методом визначення митної вартості, які містили всі відомості необхідні для визнання митної вартості за першим методом.
Позивач вважає, що відсутні підстави для використання іншого методу, ніж метод ціни договору. Зазначає, що позивач не є пов'язаною особою з продавцем товарів, наявні всі складові митної вартості, відповідачем-1 порушена процедура винесення рішень про коригування.
З урахуванням наведеного у сукупності позивач просить задовольнити позов.
Митниця у запереченнях на позов не погоджується із заявленими вимогами та по суті зазначає, що декларантом надавались документи, які містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості, що унеможливило визначення митної вартості за першим методом та, у свою чергу, зумовило прийняття спірних рішень про коригування митної вартості на підставі наявної у митного органу інформації. З підстав, викладених у спірних рішеннях та запереченнях на позов, митниця вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та не вбачає підстав для їх скасування та, відповідно, для повернення коштів з бюджету.
Представник казначейства у судове засідання не з'явився, проте у запереченнях на позов зазначив про розгляд справи за відсутності представника казначейства та просив у задоволенні позову відмовити. Враховуючи наведене та з урахуванням положень п. 4 ст. 122 КАС України, судом ухвалено розглядати справу за відсутності представника казначейства.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.01.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем, митницею та казначейством матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, щодо обставин митного оформлення товару за першим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 27.06.2013 № 50040403/2013/ 000001/2 та картки відмови у митному оформленні № 500040403/2013/ 02804 від 27.06.2013 р.), слід зазначити наступне.
Між позивачем та компанією Shenzhen BYD Auto Co. LTD (КНР) укладено контракт № B/N від 03.01.2013 р. поставки автомобілів.
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком № V-12-401248-1 від 08.01.2013 р. обумовлено поставку автомобілів в кількості 26 одиниць на загальну суму 265 170 доларів США. Згідно з додатком оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Оформлено інвойс від 08.01.2013 р. Згідно з додатком та інвойсом оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Сторонами також укладено доповнення № 1 до вищевказаного додатку до контракту.
Згідно з цим доповненням до додатку оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після виробництва.
Товар представлений для митного оформлення за МД від 18.06.2013 р. № 500040403/2013/ 004625 . Разом із декларацією для митного оформлення надані документи, зазначені у гр. 44 МД.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час здійснення митницею контролю митницею встановлено, що: (1) підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; (2) відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; (3) відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; (4) згідно з контрактом, додатками до нього та інвойсом вказано умови поставки FOB Гаунчжоу, проте у сертифікаті-заяві на страхування вказано маршрут перевезення Хуанпу-Іллічівськ, а також у довідці про транспортні витрати вказано маршрут перевезення Хуанпу-Іллічівськ; (5) згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; (6) дата оформлення експортної декларації (22.03.2013 р.) передує даті подання декларації (25.03.2012 р.).
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
27.06.2013 р. записом на ДМВ (декларації митної вартості) декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 04.03.2013 р. № 500040403/2013/001588 - 11472,15 доларів США за штуку. У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом з 10913,15 доларів США до 11 472,15 доларів США.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 27.06.2013 р. № 50040403/2013/004793, де митна вартість та митні платежі визначені з урахуванням спірного рішення.
Щодо обставин митного оформлення товару за другим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 01.07.2013 № 500040403/2013/ 000002/1 та картки відмови 500040403/2013/ 02806 від 01.07.2013 р.), слід зазначити наступне.
27.06.2013 р. позивачем до митниці подано МД № 500040403/2013/ 004792 для митного оформлення автомобілів марки BYD кількості 120 одиниць загальною вартістю 693 240 доларів США. Разом з МД надані документи, зазначені у гр.. 44 МД, копії яких залучено до матеріалів справи. Товар ввозився за контрактом B/N від 06.06.2011 р., укладеним з компанією BYD Auto Co. (КНР).
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком та інвойсом оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Згідно з доповненням до вказаного додатку до контракту оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після виробництва.
Під час здійснення митного контролю митницею встановлено, що: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; у доповненні до додатку до контракту невірно вказано порт призначення (Одеса ), що не відповідає відомостям, зазначеним в інших товарно-супровідних документах (Іллічівськ ).
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
01.07.2013 р. записом на ДМВ (декларації митної вартості) декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 03.04.2013 р. № 500040403/2013/002548 - 7174,38 доларів США за штуку, ніж заявлено декларантом 6678,3786 доларів США. У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом до 7174,38 доларів США за штуку.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 01.07.2013 р. № 50040403/2013/ 004836 , де митна вартість та митні платежі визначені з урахуванням спірного рішення.
Щодо обставин митного оформлення товару за третім епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 01.07.2013 № 500040403/2013/ 000003/1 та картки відмови № 500040403/2013/ 02805 від 01.07.2013 р.), слід зазначити наступне.
27.06.2013 р. позивачем до митниці подано МД № 500040403/2013/ 004791 для митного оформлення автомобілів марки BYD у кількості 67 одиниць загальною вартістю 402 754 доларів США. Разом з МД надані документи, зазначені у гр. 44 МД, копії яких залучено до матеріалів справи. Товар ввозився за контрактом B/N від 06.06.2011 р., укладеним з компанією BYD Auto Co. (КНР).
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком та інвойсом оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Згідно з доповненням до вказаного додатку до контракту оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після виробництва.
Під час здійснення митного контролю митницею встановлено, що: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; у доповненні до додатку до контракту невірно вказано порт призначення (Одеса ), що не відповідає відомостям, зазначеним в інших товарно-супровідних документах (Іллічівськ ).
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
01.07.2013 р. записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. У гр.. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 03.04.2013 р. № 500040403/2013/002548 - 7174,38 доларів США за штуку, ніж заявлено декларантом 6678,3786 доларів США. У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом до 7174,38 доларів США за штуку.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 04.07.2013 р. № 50040403/2013/004886, де митна вартість та митні платежі визначені з урахуванням спірного рішення.
Щодо обставин митного оформлення товару за четвертим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 29.07.2013 № 500040403/2013/ 000004/2 та картки відмови № 500040403/2013 /02807 від 29.07.2013 р.), слід зазначити наступне.
Товар ввозився за контрактом № B/N від 03.01.2013 р. на поставку автомобілів, укладеним між позивачем та компанією Shenzhen BYD Auto Co. LTD (КНР).
Для митного оформлення пред'явлено автомобілі марки BYD кількості 14 одиниць загальною вартістю 185 206 доларів США. Разом з МД надані документи, зазначені у гр. 44 МД, копії яких залучено до матеріалів справи.
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком та інвойсом оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Згідно з доповненням до додатку оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після виробництва.
Товар представлений для митного оформлення за МД від 19.07.2013 р. № 500040403/2013/ 005208 . Разом із декларацією для митного оформлення надані документи, зазначені у гр. 44 МД.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час здійснення митницею контролю митницею встановлено, що: (1) підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту, інвойс та пакувальний лист; (2) відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; (3) відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; (4) згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; (5) дата оформлення експортної декларації (10.05.2013р.) передує даті подання декларації (14.05.2013); (6) виписка з балансу від 12.07.2013 р. № 520 не містить достатньої інформації для підтвердження митної вартості; (7) інвойс від 08.01.2013 р., а в експертному висновку - від 12.07.2013 р. № 12/320; ціна з 01.01.2013 р. - 14222 доларів США за одиницю.
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника.
Станом на 29.07.2013 р. додаткові документи не були надані.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 18.04.2013 р. № 500040403/2013/003068 - 15590,98 доларів США за штуку, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом 14 552,46 доларів США. У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом з 14 552,46 доларів США до 15590,98 доларів США за одиницю продукції.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 30.07.2013 р. № 50040403/2013/005430, де митна вартість та митні платежі визначені з урахуванням спірного рішення.
Щодо обставин митного оформлення товару за п'ятим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 31.07.2013 № 500040403/2013/000000/1 та картки відмови № 500040403/2013/02808 від 31.07.2013 р.), слід зазначити наступне.
31.07.2013 р. позивачем до митниці подано МД № 500040403/2013/ 005452 для митного оформлення автомобілів марки BYD кількості 66 одиниць. В МД визначено вартість за рахунком 352 044,00 доларів США. Разом з МД надані документи, зазначені у гр. 44 МД, копії яких залучено до матеріалів справи. Товар ввозився за контрактом B/N від 06.06.2011 р., укладеним з компанією BYD Auto Co. (КНР).
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком оплата: 20 % на протязі 30 днів з початку виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Згідно з інвойсом оплата: 20 % перед відвантаженням з фабрики, 80% на протязі 180 днів після відвантаження з порту.
Згідно з доповненням до вказаного додатку до контракту оплата: 20 % перед відвантаженням з фабрики, 80% на протязі 180 днів після відвантаження з порту.
Під час здійснення митного контролю митницею встановлено, зокрема, що: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
31.07.2013 р. записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості.
У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 03.04.2013 р. № 500040403/2013/002548 - 5654 доларів США за штуку, та при доданні транспортних витрат та страховки митна вартість за одиницю митна вартість одиниці товару складає 6627 доларів США ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом 5334 доларів США за штуку, та при доданні транспортних витрат та страховки у декларанта склала 6307,82 доларів США. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом з 5334 дол. США до 6627 доларів США за одиницю.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 31.07.2013 р . № 50040403/2013/ 005470 , де митна вартість та митні платежі визначені з урахуванням спірного рішення.
Щодо обставин митного оформлення товару за шостим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 13.08.2013 № 500040403/2013/ 000005/1 та картки відмови № 500040403/2013/ 02809 від 13.08.2013 р.), слід зазначити наступне.
Товар ввозився за контрактом № B/N від 03.01.2013 р. на поставку автомобілів, укладеним між позивачем та компанією Shenzhen BYD Auto Co. LTD (КНР).
Згідно з інвойсом до поставки обумовлено 90 одиниць автомобілів марки BYD загальною вартістю 899 010 доларів США.
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком та інвойсом оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження з порту.
Згідно з доповненням до додатку оплата: 20 % передоплата до моменту виробництва, 80% протягом 180 днів після виробництва.
Товар представлений для митного оформлення за МД від 08.08.2013 р. № 500040403/2013/ 005633 щодо імпорту 20 автомобілів . Разом із декларацією для митного оформлення надані документи, зазначені у гр. 44 МД.
Під час здійснення митного контролю митницею встановлено, зокрема, що: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника.
13.08.2013 р. записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів з 1 - 18 товари в МД, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 04.03.2013 р. № 500040403/2013/001588 - 10 207 доларів США та при доданні складових митної вартості складає 11 404,58 доларів США за штуку, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом 9648 доларів США за штуку, та при доданні складових митної вартості склала 10845,59 доларів США, та в 19 та 20 товарах згідно МД, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим МД від 04.03.2013 р. № 500040403/2013/001588 - 11056 доларів США за штуку та при доданні складових митної вартості складає 12254,61 дол. США, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом - 10330 дол. США та при доданні складових митної вартості складає - 11528,61 дол. США.
У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована відповідно до вищенаведеного.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 13.08.2013 р. № 50040403/2013/ 005800 щодо імпорту 20 автомобілів, де митна вартість визначена декларантом та сплачені митні платежі визначені з посиланням на вищезгадану МД, рішення про коригування та картку відмови у прийнятті митної декларації.
Слід зазначити, що позивачем у позові окремо заявлено до стягнення з Державного бюджету України суми митних платежів також за іншою МД від 15.08.2013 р. № 50040403/2013/ 005845 щодо імпорту 49 автомобілів .
Однак, зазначена МД є первинною, тобто є поданою вперше для оформлення окремої партії товару.
Відносно наведеної МД відповідачем не приймалося рішення про коригування митної вартості та картки відмови . За даною МД декларантом самостійно визначив митну вартість та розмір митних платежів. У той же час, за цією МД позивач також заявляє вимогу про повернення надміру сплачених, на його думку, митних платежів, при нарахуванні яких самостійно використав раніше прийняте рішення про коригування.
Щодо обставин митного оформлення товару за сьомим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 13.08.2013 № 500040403/2013/ 000006/2 та картки відмови № 500040403/2013/ 02810 від 13.08.2013 р.), слід зазначити наступне.
Товар ввозився за контрактом B/N від 06.06.2011 р., укладеним з компанією BYD Auto Co. (КНР).
Згідно з інвойсом обумовлено поставку 180 одиниць вищезгаданих автомобілів на загальну суму 991 570 доларів США.
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком оплата: 20 % на протязі 30 днів з початку виробництва, 80% протягом 180 днів після відвантаження.
Згідно з інвойсом оплата: 20 % перед відвантаженням з фабрики, 80% на протязі 180 днів після відвантаження з порту.
Згідно з доповненням до вказаного додатку до контракту оплата: 20 % перед відвантаженням з фабрики, 80% на протязі 180 днів після відвантаження з порту.
Товар представлений для митного оформлення за МД від 08.08.2013 р. № 500040403/2013/ 005634 щодо імпорту 47 автомобілів . Разом із декларацією для митного оформлення надані документи, зазначені у гр. 44 МД.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час здійснення митницею контролю митницею встановлено, що: (1) підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту, інвойс та пакувальний лист; (2) відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; (3) відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; (4) згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника.
13.08.2013 р. записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів з 1по 24 товари по МД, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 03.04.2013 р. № 500040403/2013/002548 - 6200 дол.ШСША за штуку та при доданні складових - 7174,38 дол.США, ніж рівень митної вартості, заявлений декларантом - 5704 дол. США за штуку та при доданні складових митної вартості 6678,38 доларів США, та з 25 по 47 товарах згідно МД, митне оформлення яких проведено - є більшим - МД від 03.04.2013 р. № 500040403/2013/002548 - 5654 $ та при доданні складових митної вартості - 6627,82 $, ніж рівень митної вартості, заявлений декларантом - 5334 $ та при доданні складових митної вартості склала 6307,82$.
У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом відповідно до вищенаведених розрахунків.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішень позивачем подано нову МД від 23.08.2013 р. № 50040403/2013/ 006095 щодо імпорту 47 автомобілів, де митна вартість визначена декларантом та сплачені митні платежі визначені з посиланням на вищезгадану первинну МД, рішення про коригування та картку відмови у прийнятті митної декларації.
Слід зазначити, що позивачем у позові окремо заявлено до стягнення з Державного бюджету України суми митних платежів також за іншою МД від 23.08.2013 р. № 50040403/2013/ 006096 щодо імпорту 67 автомобілів .
Однак, зазначена МД є первинною, тобто є поданою вперше для оформлення окремої партії товару.
Відносно наведеної МД відповідачем не приймалося рішення про коригування митної вартості та картки відмови . За даною МД декларантом самостійно визначив митну вартість та розмір митних платежів. У той же час, за цією МД позивач також заявляє вимогу про повернення надміру сплачених, на його думку, митних платежів, при нарахуванні яких самостійно використав раніше прийняте рішення про коригування.
Щодо обставин митного оформлення товару за восьмим епізодом (щодо рішення про коригування митної вартості від 30.08.2013 № 500040403/2013/ 000007/2 та картки відмови № 500040403/2013/ 02811 від 30.08.2013 р.), слід зазначити наступне.
Товар ввозився за контрактом B/N від 24.05.2013 р., укладеним з компанією BYD Auto Industry Co. LTD (КНР).
Обумовлена поставка 50 автомобілів вищевказаної марки на загальну суму 532 395 доларів США.
Згідно з контрактом оплата здійснюється у наступному порядку: 100% оплата вартості товару проводиться згідно з додатками до контракту; 20% передоплата згідно з додатками; остаточно 80% - перед доставкою товару в порт відвантаження на підставі офіційного факсимільного чи електронного повідомлення від постачальника .
Згідно з додатком від 06.06.2013 р. оплата: 20 % на протязі 30 днів з дати завершення виробництва, але не пізніше дати відвантаження, 80% протягом 110 днів після відвантаження.
Згідно з інвойсом від 06.06.2013 р. оплата: 20 % перед відвантаженням з фабрики, 80% на протязі 110 днів після відвантаження з порту.
Згідно з доповненням до вказаного додатку до контракту оплата: 20 % перед відвантаженням з фабрики, 80% на протязі 110 днів після відвантаження з порту.
Товар представлений для митного оформлення за МД від 30.08.2013 р. № 500040403/2013/ 006276 щодо імпорту 30 автомобілів . Разом із декларацією для митного оформлення надані документи, зазначені у гр. 44 МД.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час здійснення митницею контролю митницею встановлено, що: (1) підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту, інвойс та пакувальний лист; (2) відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; (3) відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; (4) згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.
Таким чином, як зазначає митниця, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: первинну бухгалтерську документацію, бухгалтерський регістр, калькуляцію фірми - робника, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника; висновки про вартісні та якісні характеристики товару.
30.08.2013 р. записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.
При цьому, у ДМВ декларантом зазначено про зобов'язання сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, яка визначена митним органом.
У ДМВ декларантом також зазначено, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
З наведеного вбачається проведення консультацій між декларантом та митним органом та обрання за результатами консультацій методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості.
У гр. 33 рішення викладено вищевказані обставини та зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів з 1 по 15 в МД, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 04.03.2013 р. № 500040403/2013/001588 - 10207 дол. США за штуку, ніж рівень митної вартості, заявлений декларантом - 9648 дол. США за штуку, та рівень митної вартості товарів 16 -30 в МД, митне оформлення яких вже проведено, є більшим - МД від 04.03.2013 р. № 500040403/2013/001588 - 11056 доларів США за одиницю, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом 10 330 доларів США.
У рішенні зазначено, що згідно з положенням п. 1 ст. 55 МКУ митним органом здійснено коригування. Вказується, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. При цьому та у зв'язку з наведеним зазначається про неможливість застосування першого методу. На рішенні міститься підпис декларанта про його отримання.
Митна вартість скоригована за другим методом відповідно до вищенаведених розрахунків.
На підставі зазначеного рішення прийнято оскаржувану картку відмови.
Позивачем подано нову МД від 30.08.2013 р. № 50040403/2013/ 006301 (за рішення про коригування митної вартості від 30.08.2013 № 500040403/2013/ 000007/2) щодо імпорту 30 автомобілів, де митна вартість та митні платежі визначені з урахуванням оскаржуваних рішень.
Слід зазначити, що позивачем у позові окремо заявлено до стягнення з Державного бюджету України суми митних платежів також за іншою МД від 30.08.2013 р. № 50040403/2013/ 006306 щодо імпорту 220 автомобілів (сума за рахунком 1 216 030 доларів США).
Однак, зазначена МД є первинною, тобто є поданою вперше для оформлення окремої партії товару.
Відносно наведеної МД відповідачем не приймалося рішення про коригування митної вартості та картки відмови . За даною МД декларантом самостійно визначив митну вартість та розмір митних платежів. У той же час, за цією МД позивач також заявляє вимогу про повернення надміру сплачених, на його думку, митних платежів, при нарахуванні яких самостійно використав раніше прийняте рішення про коригування.
Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 257 МК України (в редакції на час подання позивачем МД) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари , мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 МК України).
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення , а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).
Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів ; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів .
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів , які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари , якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів , які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 10 цієї статті 58 МК України «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)» при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості ), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи , зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України (в редакції на час прийняття спірного рішення) рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, в контексті застосованого митницею другого методу, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами , що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
В даному випадку , дослідивши наявні у справі документи, які надавались позивачем у зв'язку з митним оформленням товарів, суд погоджується із зауваженнями, визначеними митницею під час розгляду поданих декларантом документів з первинними МД та приходить до висновку, що надані за всіма вищезгаданими епізодами матеріали дійсно не містили всіх необхідних відомостей, у т.ч. передбачені контрактами, мають розбіжності, неузгодженості , зазначені митницею , у т.ч. щодо очевидної відмінності підписів на контрактах та додатках до них, що об'єктивно зумовлювало виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів щодо достовірності наданих документів та повноти наданих декларантом відомостей, а отже і правильності визначення позивачем митної вартості.
При цьому, позивач посилається, зокрема, на те, що додаткові документи до контрактів були підписані Miranda Huang на підставі довіреності. У той же час, дослідивши переліки документів, які подавалися саме під час митного оформлення, вбачається відсутність такої довіреності у складі матеріалів, що супроводжували митні декларації.
Крім того, позивач посилається на те, що ціни за контрактом визначались з урахуванням «Програми цін на 2013 рік», яка надана до матеріалів справи. Однак, зазначений документ під час митного оформлення митниці не подавався.
При цьому, із документів, які супроводжували контракти щодо однієї і тієї ж партії товару, слід зазначити, що маючи однакову значимість для цілей виконання контракту (додатки, доповнення до додатків та інвойси), вони дійсно мають розбіжності, а саме - в них зазначено різні строки розрахунків та порядок їх проведення, а також , у вищезгаданих випадках, - відмінності щодо порту призначення, що об'єктивно зумовлювало виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів щодо достовірності та правильності заявлених відомостей щодо митної вартості та її складових, оскільки зміна строків розрахунків, зміна порту призначення супроводжується у звичайній діловій практиці зміною рівня цін на товар.
Крім того, як встановлено митницею, згідно з контрактами митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин, чого в даному випадку не було дотримано, що відповідно, зумовлювало виникнення сумнів щодо наявності взаємозв'язку товарів та документів, та відповідно належності наведених у документах відомостей до відповідної партії товару, а відтак, і виникнення сумнівів щодо повноти та достовірності заявлених декларантом відомостей.
З огляду на ведене та з урахуванням положень п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, відносно права митного органу упевнитись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для митного оформлення, вбачається правомірною та цілком обґрунтованою вимога митниці щодо витребування додаткових документів для цілей здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості та встановлення достовірності заявленої позивачем митної вартості та, відповідно, наданих до митного оформлення документів.
Однак, в даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, позивачем не було надано митниці додатково витребуваних документів.
З огляду на наведене слід зазначити, що відповідно до ч. 2. ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується , якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як зазначалося, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3. ст. 58 МК України).
У зв'язку з цим та з урахуванням приписів ч. 2. ст. 58 МК України є цілком правомірним та обґрунтованим невизнання митницею заявленої позивачем за першим методом митної вартості товару та застосування наявної у митного органу цінової інформації відповідно до положень ст. 59 МК України («Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів»), тобто наступного методу визначення митної вартості, відомості щодо чого (використаної інформації/МД) у документальному виразі залучені до матеріалів справи. В контексті наведеного слід зазначити, що позивачем під час розгляду справи не спростовано обґрунтованості незастосування митницею попереднього методу визначення митної вартості.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість прийнятих митницею рішень про коригування митної вартості та, виходячи з положень ч. 6. ст. 54, ч. 12 ст. 264 МК України та встановлених вище судом обставин, суд приходить до висновку про правомірність прийняття карток відмови, які ґрунтуються на вищезгаданих рішеннях про коригування митної вартості.
У взаємозв'язку з наведеним суд додатково також зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари є підставою для відмови у митному оформленні товарів.
Надані позивачем після прийняття оскаржуваних рішень додаткові документи (в порядку ч. 8 ст. 58 МК України) не усувають наведених вище неузгодженостей/розбіжностей та недоліків, у т.ч. щодо неповноти заявлених відомостей, що, відповідно, також вказує на відсутність у митниці підстав для скасування в порядку ч. 9 ст. 55 МК України власних рішень про коригування митної вартості та прийняття рішень про визнання заявленої позивачем митної вартості. При цьому, суд зазначає, що митницею дотримано вимоги п. 9 ст. 55 МК України та надано заявнику (позивачу) обґрунтовану відповідь щодо відмови у визнанні митної вартості на підставі додатково наданих документів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1. ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, як приходить до висновку суд, спірні рішення (про коригування митної вартості, картки відмови) є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для їх скасування не має та у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Враховуючи наведене, суд також не вбачає підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення коштів з Державного бюджету України, що у свою чергу також зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позову і у цій частині та у цілому (у повному обсязі).
При цьому, що стосується окремих вищезгаданих трьох епізодів, де позивач просить стягнути з бюджету надміру сплачені, як вважає позивач, митні платежі за : МД від 15.08.2013 р. № 50040403/2013/005845, МД від 23.08.2013 р. № 50040403/2013/006096 та МД від 30.08.2013 р. № 50040403/2013/006306, за якими позивачем самостійно визначено грошові зобов'язання перед бюджетом (митні платежі) та за якими митницею не приймалися рішення про коригування митної вартості та картки відмови, слід зазначити наступне.
Так, згідно з приписами п. 54.1. ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою .
Відповідно до п. 56.11. ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, що, відповідно, вказує на безпідставність вимог позивача щодо повернення з бюджету митних платежів, сплачених за згаданими МД, за якими позивачем самостійно визначено та сплачено митні платежі.
Щодо судового збору, то, враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову та те, що позивачем при зверненні з позовом сплачено лише 459 грн. судового збору (173+286), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, виходячи з положень зазначеного закону та розміру заявлених позивачем майнових вимог, загальна сума судового збору, що підлягала сплаті на час звернення до суду, складала максимальний розмір - 4 588 грн. Виходячи з наведеного та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 4 129,00 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, для цілей виконання вимог ч. 3 ст. 258 КАС України та для цілей стягнення судового збору, підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Автомотів Юроп Корпорейшн» (код з ЄДР 37770495: адреса: 03062, м. Київ, пр.. Перемоги, 67) - залишити без задоволення .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Автомотів Юроп Корпорейшн» (код з ЄДР 37770495: адреса: 03062, м. Київ, пр.. Перемоги, 67) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 129,00 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007; код бюджетної класифікації 22030000; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови суду складено та підписано 23.01.2014 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2014 |
Оприлюднено | 25.01.2014 |
Номер документу | 36784174 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні