Ухвала

від 23.06.2015 по справі 826/17729/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ К/800/40413/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С., суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т., секретаря судового засідання Кальненко О. І.,

за участю: представників позивача - Оджиковського В. О., Шинкаренка І. В., Гураля Я. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомотів Юроп Корпорейшн" до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення суми,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомотів Юроп Корпорейшн" звернулось з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, а саме: рішення № 50040403/2013/000001/2 та картку відмови № 500040403/2013/02804 від 27 червня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000002/1 та картку відмови 500040403/2013/02806 від 01 липня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000003/1 та картку відмови № 500040403/2013/02805 від 01 липня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000004/2 та картку відмови № 500040403/2013/02807 від 29 липня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000000/1 та картку відмови № 500040403/2013/02808 від 31 липня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000005/1 та картку відмови № 500040403/2013/02809 від 13 серпня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000006/2 та картку відмови № 500040403/2013/02810 від 13 серпня 2013 року; рішення № 500040403/2013/000007/2 та картку відмови № 500040403/2013/02811 від 30 серпня 2013 року; стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені митні платежі в сумі 988 707 грн 73 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2014 року відмовлено в задоволені позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач - Південна митниця Міндоходів - звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що позивач здійснював митне оформлення автомобілів за восьми митними деклараціями. Зазначено, що між позивачем та продавцем укладено контракти на поставки автомобілів.

З метою митного оформлення придбаного товару позивачем подані митні декларації (МД): від 18 червня 2013 року № 500040403/2013/004625; від 27 червня 2013 року № 500040403/2013/004792; від 27 червня 2013 року № 500040403/2013/004791; від 19 липня 2013 року № 500040403/2013/005208; від 31 липня 2013 року № 500040403/2013/005452; від 08 серпня 2013 року № 500040403/2013/005633; від 08 серпня 2013 року № 500040403/2013/005634; від 30 серпня 2013 року № 500040403/2013/006276.

Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною контрактів щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду поданих документів Митницею запропоновано декларанту надати додаткові документи: первинну бухгалтерську документацію, бухгалтерський регістр, калькуляцію фірми - виробника, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника; висновки про вартісні та якісні характеристики товару.

30 серпня 2013 року записом на ДМВ декларант повідомив про неможливість подання витребуваних документів.

У зв'язку з цим митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості: від 27 червня 2013 року № 500040403/2013/000001/2; від 01 липня 2013 року № 500040403/2013/000002/1; від 01 липня 2013 року № 500040403/2013/000003/1; від 29 липня 2013 року № 500040403/2013/000004/2; від 31 липня 2013 року № 500040403/2013/000000/1; від 13 серпня 2013 року № 500040403/2013/000005/1; від 13 серпня 2013 року № 500040403/2013/000006/2; від 30 серпня 2013 року № 500040403/2013/000007/2, якими визначено митну вартість товарів за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

На підставі коригування винесені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів: № 500040403/2013/02804 від 27 червня 2013 року; № 500040403/2013/02806 від 01 липня 2013 року; № 500040403/2013/02805 від 01 липня 2013 року; № 500040403/2013/02807 від 29 липня 2013 року; № 500040403/2013/02808 від 31 липня 2013 року; № 500040403/2013/02809 від 13 серпня 2013 року; № 500040403/2013/02810 від 13 серпня 2013 року; № 500040403/2013/02811 від 30 серпня 2013 року.

Передумовами для прийняття рішень про коригування митної вартості стали виявлені неточності (розбіжності) в наданих позивачем до митного оформлення документах.

Так, за митною декларацією від 18 червня 2013 року № 500040403/2013/004625 Митниця вказала, що: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; згідно з контрактом, додатками до нього та інвойсом вказано умови поставки FOB Гаунчжоу, проте у сертифікаті-заяві на страхування вказано маршрут перевезення Хуанпу-Іллічівськ, а також у довідці про транспортні витрати вказано маршрут перевезення Хуанпу-Іллічівськ; згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; дата оформлення експортної декларації (22 березня 2013 року) передує даті подання декларації (25 березня 2012 року).

За митною декларацією від 27 червня 2013 року № 500040403/2013/004792 Митниця вказала: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; у доповненні до додатку до контракту невірно вказано порт призначення (Одеса), що не відповідає відомостям, зазначеним в інших товарно-супровідних документах (Іллічівськ).

За митною декларацією від 27 червня 2013 року № 500040403/2013/004791: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; у доповненні до додатку до контракту невірно вказано порт призначення (Одеса), що не відповідає відомостям, зазначеним в інших товарно-супровідних документах (Іллічівськ).

За митною декларацією від 19 липня 2013 року № 500040403/2013/005208: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту, інвойс та пакувальний лист; відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин; дата оформлення експортної декларації (10 травня 2013 року) передує даті подання декларації (14 травня 2013 року); виписка з балансу від 12 липня 2013 року № 520 не містить достатньої інформації для підтвердження митної вартості; інвойс від 08 січня 2013 року, а в експертному висновку від 12 липня 2013 року № 12/320; ціна з 01 січня 2013 року - 14222 доларів США за одиницю.

За митною декларацією від 31 липня 2013 року № 500040403/2013/005452: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.

За митною декларацією від 08 серпня 2013 року № 500040403/2013/005633: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту та інвойс; відомості про оплату за товар, вказані у контракті та у додатках до контракту, відрізняються від умов оплати вказаних в інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати; згідно з умовами контракту митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.

За митною декларацією від 08 серпня 2013 року № 500040403/2013/005634: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту, інвойс та пакувальний лист; відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.

За митною декларацією від 30 серпня 2013 року № 500040403/2013/000007/2: підпис у зовнішньоекономічному договорі відрізняється від підпису, яким завірено додатки до контракту, інвойс та пакувальний лист; відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати вказаних у додатках до контракту та інвойсі; відсутня інформація про здійснення остаточної оплати; згідно з контрактом митна декларація країни відправлення повинна містити інформацію про покупця та номери кузовів завантажених автомашин.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано витребуваних митницею додаткових документів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари .

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими , чому з поданих документів неможливо встановити дані складові , та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника .

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на розбіжності, відсутність всіх відомостей у поданих документах, які не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Між тим, відповідачем не вказано, яким чином відсутність відомостей, про які вона зазначає в оскаржуваних рішеннях, впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто такі обставини не впливають на митну вартість товару.

Отже митниця не спростувала числові значення складових митної вартості товарів такими сумнівами.

З поміж зазначеного, суд касаційної інстанції звертає увагу, що розбіжності, наявні ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари мають бути у документах, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що підстав витребовувати у декларанта додаткові документи у митного органу не було, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, не обґрунтовані у розумінні ст. 53 Митного кодексу України.

Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Будь-які заперечення працівників Митниці без зазначення їх у п. 33 рішень про коригування митної вартості не заслуговують на увагу та не можуть бути належними доказами у цій справі.

Отже сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Таким чином, наявними матеріалами справи достеменно підтверджується те, що Митницею витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначенні митної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових під час подання МД.

Отже, визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання дій митниці протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Оскільки висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, то скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: