Рішення

від 20.01.2014 по справі 912/1784/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 рокуСправа № 912/1784/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1784/13

за позовом: Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави, м. Кіровоград

до відповідачів:

І - Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

ІІ - Приватного підприємства "Грінфолд-16", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Ніка Плюс-Єлисаветград", м. Кіровоград

про визнання недійсними та скасування пунктів рішення, визнання недійсним договору

Представники:

від прокуратури - Юшицина К.С., прокурор відділу прокуратури м.Кіровограда (посвідчення № 023071 від 21.11.13 р.);

від відповідача І - Андрєєв А.О., довіреність № 674-мр/з від 24.09.13, головний спеціаліст відділу представництва інтересів в судах юридичного управління Кіровоградської міської ради;

від відповідача ІІ - Довженко Д.С., довіреність № б/н від 23.12.13;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор м. Кіровограда звернувся з позовною заявою в інтересах держави до відповідачів: Кіровоградської міської ради та приватного підприємства "Грінфолд-16" з наступними вимогами:

визнати недійсним та скасувати пункт 21 рішення Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005 р. "Про регулювання земельних відносин";

визнати недійсним та скасувати пункт 26 рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 р. № 1632 "Про регулювання земельних відносин";

визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Грінфолд-16" від 10.09.2007 р. № 643, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2007 за № 88.

В обґрунтування підстав позову вказано про те, що передача відповідачеві ІІ в оренду земельної ділянки відбулася без розробленого проекту відведення земельної ділянки та без отримання погоджень проекту відповідними службами і за відсутності обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації. Зазначено, що незаконність рішення органу про надання земельної ділянки в оренду є підставою для визнання недійсним відповідного договору оренди землі у відповідності зі ст. 215 Цивільного кодексу України.

Мотивуючи порушення інтересів держави, прокурор послався на ст. 14 Конституції України, якою встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а отже незаконне надання в користування земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. Зазначено, що згідно ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, яким є Державна інспекція сільського господарства. Однак, у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду з позовною заявою, внаслідок чого подання позову здійснено самостійно прокурором в інтересах держави.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2013 р. поданий позов прокурора прийнято господарським судом до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою від 11.12.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватне підприємство "Ніка Плюс-Єлисаветград".

Заявою від 15.01.2014 р. прокурор уточнив позовні вимоги щодо першої вимоги та згідно чого прокурор просить визнати недійсним та скасувати пункт 21 рішення Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005 "Про регулювання земельних відносин" в редакції від 27.12.2005 (рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 р. № 1632 "Про регулювання земельних відносин") (а.с. 155). Необхідність вказаного уточнення мотивовано тим, що пункт 21 рішення Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005 на час подання позову існує в редакції пункту 26 рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 № 1632 (а.с. 93).

Відповідачем І - Кіровоградською міською радою позовні вимоги прокурора визнано повністю, про що надано відповідні пояснення (а.с. 30, 130-131).

Відповідач ІІ - приватне підприємство "Грінфолд-16" позовні вимоги заперечив та просить відмовити у їх задоволенні з наступних підстав: прокурором не дотримано спеціальну процедуру перевірки, яка передує зверненню до суду; оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства; інтереси держави не порушено; з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі має право звертатись власник землі або інша зацікавлена особа, що має право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору (відзив від 25.12.2013 р., а.с. 137-138). Заявою від 25.12.2013 р. відповідач ІІ просить застосувати строк позовної давності (а.с. 136).

В судовому засіданні 20.01.2014 р. прокурором позовні вимоги підтримано повністю; відповідачем І позов не заперечено; відповідач ІІ позов заперечив згідно поданого відзиву; представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. оголошувалась перерва з 15:07 год. до 16:45 год. 20.01.2014 р.

Господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 20.01.2014 р. за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що сформульовані прокурором в заяві від 15.01.2014 р. уточнення в частині вимоги про визнання недійсним та скасування пункту 21 рішення Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005 "Про регулювання земельних відносин" не є відмінними від позовних вимог, які заявлялись при зверненні з позовною заявою, господарський суд розглядає справу з урахуванням зазначених вище уточнень.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2005 р. на сімнадцятій сесій четвертого скликання Кіровоградської міської ради прийнято рішення № 1597 "Про регулювання земельних відносин", пунктом 21 якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати приватному підприємству "Ніка Плюс-Єлисаветград" в оренду на 25 років площею 500,00 кв.м (в тому числі по угіддях: 500,00 кв.м землі змішаного використання) по вул. Єгорова (біля будинку вул. Гагаріна, 9) під розміщення торговельного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в запасі (а.с. 38-70).

Пунктом 26 рішення Кіровоградської міської ради № 1632 від 27.12.2005 р. внесено зміни до пункту 21 названого вище рішення від 08.12.2005 р. № 1597 та викладено його у наступній редакції: "Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати приватному підприємству "Грінфолд-16" в оренду на 25 років площею 500,00 кв.м (в тому числі по угіддях: 500,00 кв.м землі змішаного використання) по вул. Єгорова (біля будинку вул. Гагаріна, 9) під розміщення торговельного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в запасі" (а.с. 13).

На підставі вказаного рішення № 1632 від 27.12.2005 р. між Кіровоградською міською та приватним підприємством "Грінфолд-16" укладено 10.09.2007 р. договір оренди землі №643 про надання в оренду земельної ділянки для розміщення адміністративно-торгово-побутового комплексу, яка знаходиться по вул. Єгорова (біля будинку вул. Гагаріна, 9) в місті Кіровограді, загальною площею 500,00 кв.м землі змішаного використання (а.с. 14-16).

Договір укладено на двадцять п'ять років та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2007 р. за №88.

Досліджуючи спірні правовідносини, господарський суд враховує, що за приписами ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34).

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірних рішень) передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Отже, наведеною нормою встановлювались випадки, за наявності яких надання в оренду земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок, а саме - у разі зміни їх цільового призначення та із земель запасу під забудову.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 500,00 кв.м по вул. Єгорова (біля будинку вул. Гагаріна, 9) у місті Кіровограді надавалась приватному підприємству "Грінфолд-16" із земель запасу під забудову. Вказане, зокрема слідує з тексту оспорюваного рішення, умов договору оренди землі від 10.09.2007 р. та не заперечується сторонами.

Отже, передача зазначеної земельної ділянки в оренду має здійснюватись з розробленням проекту відведення в порядку, встановленому ст. 123 Земельного кодексу України.

Згідно ч.ч. 2-6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття оспорюваних рішень) умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, що діяв на час прийняття радою оспорюваних рішень та укладення договору, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі, зокрема, рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлювалось, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі (ст. 9). Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 4 ст. 35).

З матеріалів справи слідує, що пунктом 25 рішення Кіровоградської міської ради № 632 від 27.12.2005 р. внесено зміни до абзацу 2 пункту 20 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 р. № 1597 та погоджено місце розташування і надано приватному підприємству "Грінфолд-16" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 25 років площею 0,05 га (в тому числі по угіддях: 0,05 га землі змішаного використання) по вул. Єгорова (біля будинку Гагаріна, 9) для розміщення адміністративно-торгово-побутового комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с. 12).

Пунктом 26 рішення Кіровоградської міської ради № 1632 від 2712.2005 р., яким внесено зміни до пункту 21 рішення ради № 1597 від 08.12.2005 р. та яке стало підставою для передачі в оренду та укладення з приватним підприємством "Грінфолд-16" договору оренди землі, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надано відповідачеві ІІ в оренду відповідну земельну ділянку.

До матеріалів справи прокурором надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Грінфолд-16" в оренду на 25 років площею 500,00 кв.м. під розміщення адміністративно-торгово-побутового комплексу по вул. Єгорова (біля будинку Гагаріна, 9) м. Кіровоград (а.с. 96-116).

Дослідивши наданий проект, господарський суд встановив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Грінфолд-16" в оренду на 25 років площею 500,00 кв.м. під розміщення адміністративно-торгово-побутового комплексу по вул. Єгорова (біля будинку Гагаріна, 9) м. Кіровоград фактично розроблено після прийняття Кіровоградською міською радою рішення про затвердження відповідного проекту.

Так, клопотання приватного підприємства "Грінфолд-16" до розробника проекту, яким виступило приватне підприємство "Альфа-землепроект", про підготовку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Грінфолд-16" подано 01.06.2006 р. (а.с. 101). Титульний аркуш проекту відведення, пояснювальна записка до проекту, умови відведення земельної ділянки, технічне завдання датовані 2006 роком (а.с. 96-98, 102-103). Висновки щодо погодження проекту надано: Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів - 02.02.2007 р. (а.с. 104); Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області - 13.08.2007 р. (а.с. 105); державною санітарно-епідеміологічною службою м. Кіровограда - 02.02.2007 р. (а.с. 106); Управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних ресурсів - 12.02.2007 р. (а.с. 107); відділом охорони культурної спадщини, туризму та курортів Управління культури і туризму - 11.09.2006 р. (а.с. 108). Державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Грінфолд-16" проведена та позитивний висновок отримано 28.08.2007 р. (а.с.116).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази розроблення іншого проекту землеустрою щодо відведення приватному підприємству "Грінфолд-16" в оренду відповідної земельної ділянки, який би за періодом його розробки і погодження, отримання позитивного висновку експертизи співпадав з датою прийняття Кіровоградською міською радою рішення про його затвердження. Натомість, Кіровоградська міська рада в своїх поясненнях до суду викладені прокурором у позові обставини не заперечила, тоді як відповідач повідомлені прокурором обставини документально не спростував.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що Кіровоградською міською радою прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання приватному підприємству "Грінфолд-16" в оренду відповідної земельної ділянки за фактичної відсутності такого проекту та без погодження проекту відповідними органами (службами) і без отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації, чим порушено вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та не дотримано порядок передачі в оренду, встановлений наведеними нормами.

Господарський суд враховує, що пунктом 21 рішення Кіровоградської міської ради №1597 від 08.12.2005 р. питання щодо затвердження проекту землеустрою і надання в оренду земельної ділянки вирішувалось стосовно приватного підприємства "Ніка Плюс-Єлисаветград". Пунктом 26 рішення Кіровоградської міської ради №1632 від 27.12.2005 р. внесено зміни до названого вище рішення та вирішено затвердити проект землеустрою, акт визначення збитків і надати в оренду відповідну земельну ділянку приватному підприємству "Грінфолд-16". Згідно пояснень управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради від 25.12.2013 р. вказані зміни внесено у зв'язку з відмовою попереднього замовника - приватного підприємства "Ніка Плюс-Єлисаветград" від земельної ділянки, а також клопотання нового заявника - приватного підприємства "Грінфолд-16" (а.с. 134-135).

Отже, на час звернення прокурора з позовом у даній справі пункт 21 рішення Кіровоградської міської ради №1597 від 08.12.2005 р. "Про регулювання земельних відносин" існує в редакції пункту 26 рішення Кіровоградської міської ради №1632 від 27.12.2005 р. "Про регулювання земельних відносин", а отже є правомірним звернення прокурора з позовом (з урахуванням його уточнення) про визнання недійсним та скасування пункту 21 рішення Кіровоградської міської ради №1597 від 08.12.2005 р. в редакції пункту 26 рішення Кіровоградської міської ради №1632 від 27.12.2005 р. та про визнання недійсним і скасування пункту 26 рішення Кіровоградської міської ради №1632 від 27.12.2005 р., яким вносились відповідні зміни.

При цьому, названі вище пункти рішень є такими, що не відповідають вимогам вказаного вище законодавства в цілому, оскільки вирішенні в них питання (затвердження проекту відведення, акту визначення збитків та надання в оренду) є взаємопов'язаними та стосуються надання в оренду земельної ділянки приватному підприємству "Грінфолд-16", незаконність якої встановлено вище. Також враховано, що згідно затвердженого акта збитки власників землі та землекористувачам відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Крім того, як слідує з умов договору оренди землі від 10.09.2007 р. № 643, шляхом укладення названого договору було виконано рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 р. № 1632 "Про регулювання земельних відносин".

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення договору від 10.09.2007 р.) встановлювалось, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у зазначеній вище редакції) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На дату укладення між відповідачами оспорюваного договору оренди землі від 10.09.2007 р. проект землеустрою був розроблений, погодження відповідних служб та позитивний висновок державної експертизи отримано. Однак, розроблений проект затверджено не було, так як рішення про затвердження проекту відведення прийнято раніше ніж розроблено сам проект. Окрім того, встановлений вище факт незаконності пункту 26 рішення Кіровоградської міської ради № 1632 від 27.12.2005 р., означає невідповідність вимогам законодавства укладеного на його виконання договору та свідчить про відсутність передбаченої нормою ч.1 статті 124 Земельного кодексу України обов'язкової передумови для укладення договору оренди землі - рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Грінфолд-16" договір оренди землі від 10.09.2007 р. № 643, суперечить положенням ст. ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України в редакції, які діяли на момент укладення оспорюваного договору, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

Як слідує з положень ст. 21 Цивільного кодексу України, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, та порушення таким актом прав або інтересів відповідної особи.

За змістом частин 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, обов'язковою умовою визнання акта та правочину недійсним є, крім їх невідповідності вимогам законодавства, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта та укладення договору прав і охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Господарський суд враховує приписи ст. 14 Конституції України, якими унормовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України (ст. 2 названого вище Закону).

Отже, порушення вимог закону при наданні в оренду земельної ділянки за оскаржуваними у справі рішеннями і договором порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів і є підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011, є Державна інспекція сільського господарства України.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011, визначені повноваження та завдання Держсільгоспінспекції сільського господарства та передбачено, що основними завданнями Держсільгоспінспекції України, відповідно до п. 3 даного Положення, є: реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (пункт 6 Положення).

З приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі звернення державного органу з відповідним позовом, необхідним є з'ясування наявності у нього передбаченого законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання позову до суду.

Між тим, Держсільгоспінспекція не наділена повноваженнями звертатися до суду з позовами.

Господарський суд враховує, що відповідно до Закону України від 18.09.12 № 5288-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" у ст. 2 та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України внесені зміни, а саме: частину другу ст. 2 Господарського процесуального кодексу України доповнено реченням такого змісту: "У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві". Частину другу статті 29 Господарського процесуального кодексу України доповнено реченням такого змісту: "У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача."

Також внесені зміни до ст.ст. 35, 36 Закону України "Про прокуратуру", де визначено здійснення представництва прокурором в суді державних інтересів, та зазначено, що таке має місце за наявності порушень або загрози порушень інтересів держави.

Таким чином, за наявності підстав, передбачених вказаними статями, з метою представництва держави, прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами.

Зміст поняття "державні інтереси" розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р., в якому зазначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Прокурор згідно поданого у даній справі позову доводить порушення вимог земельного законодавства, у т.ч. з боку органу місцевого самоврядування - Кіровоградської міської ради, та порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням і охороною землі як національного багатства, що свідчить про правомірність звернення прокурора для захисту інтересів держави до господарського суду з даним позовом, у якому прокурор відповідно до вимог ст. 29 Господарського процесуального кодексу України виступає у статусі позивача.

Наведене вище спростовує доводи відповідача ІІ щодо відсутності порушення інтересів держави у спірних правовідносинах. Крім того, відповідач ІІ не доводить порушення прокурором процедури перевірки, що слідує з наступного.

Згідно ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках (ст. 21 Закону).

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 Закону (ст. 21 Закону).

Із матеріалів справи вбачається, що 28.10.2013 р. до прокуратури м. Кіровограда надійшов лист Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 від 28.10.2013 "Про надання інформації", зі змісту якого вбачається, що в ході вивчення матеріалів відведення земель на території м. Кіровограда Держсільгоспінспекцією в Кіровоградській області було встановлено, зокрема, що в справі по укладенню договору з ПП "Грінфолд-16" від 10.09.2007 №643, зареєстрованого 14.09.2007 №88 для розміщення адміністративно-комерційного комплексу по вул. Єгорова (біля вул. Гагаріна, 9) площею 0,05 га терміном оренди 25 років, містяться не всі необхідні документи (а.с.20-21).

Для здійснення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Кіровоградській міській раді прокурором м. Кіровограда 28.10.2013 р. прийнято постанову про проведення перевірки (а.с. 117).

На підставі зазначеної постанови прокурором проведено перевірку, під час якої встановлено порушення вимог земельного законодавства при передачі Кіровоградською міською радою в оренду приватному підприємству "Грінфолд-16" земельної ділянки, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Виходячи з наведеного та встановлених вище порушень вимог законодавства і інтересів держави, звернення прокурора з даним позовом про визнання недійсним і скасування пунктів рішень Кіровоградської міської ради та про визнання недійсним договору оренди землі є правомірним, а позовні вимоги є обґрунтованими та наявні підстави для їх задоволення.

Поряд з цим, відповідачем подано заяву про застосування до вимог про визнання недійсним рішень та визнання недійсним договору позовної давності (а.с. 136).

Обґрунтовуючи пропуск прокурором позовної давності відповідач послався на те, що оспорюваний договір оренди землі укладено 10.09.2007 р. і строк позовної давності сплив 10.09.2010 р.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, господарський суд враховує, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор , позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор (п. 4.1. постанови пленуму ВГСУ № 7 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Виходячи з викладеного, вирішальним при з'ясуванні питання пропуску прокурором м.Кіровограда позовної давності у даній справі, є те, коли саме прокурору стало відомо про невідповідність вимогам чинного законодавства спірних рішень та договору, а не те, коли останньому стало відомо про прийняття рішень та укладення договору.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурору м. Кіровограда стало відомо про порушення вимог чинного за оскаржуваними ним рішеннями і договором після надходження листа Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 від 28.10.2013 "Про надання інформації" та проведення перевірки.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що станом на день звернення прокурора з позовом у даній справі позовна давність не сплила.

На підставі викладеного позовні вимоги прокурора м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради про визнання недійсним та скасування пункту 21 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 року №1597 "Про регулювання земельних відносин" в редакції від 27.12.2005 р. рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 року №1632 "Про регулювання земельних відносин" та про визнання недійсним та скасування пункту 26 рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 року №1632 "Про регулювання земельних відносин"; позовні вимоги до Кіровоградської міської ради та до приватного підприємства "Грінфолд-16" про визнання недійсним договору оренди землі від 10.09.2007 року № 643 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 49 Господарського процесуального України, частиною третьою якої встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно пункту 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. Відповідно до пункту 2.11. названої постанови якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається: на відповідача І (Кіровоградська міська рада) за двома вимогами немайнового характеру про визнання недійсним та скасування пункту 21 рішення від 08.12.2005 року №1597 і пункту 26 від 27.12.2005 року №1632; на відповідача І (Кіровоградська міська рада) та на відповідача ІІ (ПП "Грінфолд-16") за вимогою немайнового характеру про визнання недійсним договору оренди землі від 10.09.2007 р. № 643 в рівних частках.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати пункт 21 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 р. №1597 "Про регулювання земельних відносин" в редакції від 27.12.2005 р. рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 р. №1632 "Про регулювання земельних відносин".

Визнати недійсним та скасувати пункт 26 рішення Кіровоградської міської ради від 27.12.2005 р. №1632 "Про регулювання земельних відносин".

Визнати недійсним договір оренди землі від 10.09.2007 р. № 643, укладений між Кіровоградською міською радою (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) та приватним підприємством "Грінфолд-16" (25009, м. Кіровоград, просп. Правди, 28, ідентифікаційний код 33372381), зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2007 року за №88.

Стягнути з Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 2 867,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства "Грінфолд-16"(25009, м. Кіровоград, просп. Правди, 28, ідентифікаційний код 33372381) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 573,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити приватному підприємству "Ніка Плюс-Єлисаветград" за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 64.

Повне рішення складено 24.01.2014 р.

Суддя В.В.Тимошевська