Постанова

від 22.01.2014 по справі 913/1834/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 справа №913/1834/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАгапова О.Л. Геза Т.Д. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився за участю прокурора - Русланова Г.М. прокурор відділу прокуратури Донецької області Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргон», м. Антрацит, с. Вишневе Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 20 вересня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 23.09.20123року) у справі№913/1834/13 (суддя Середа А.П.) за позовомПрокурора міста Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аргон», м. Антрацит, с. Вишневе Луганської області прозобов'язання звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргон», м. Антрацит, с. Вишневе Луганської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1905 га, розташовану за межами населених пунктів на землях промисловості на відстані 20-25 метрів від породного відвалу колишньої шахти №56 ім. Дзержинського, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Матвіївській сільській раді Свердловського району Луганської області; земельної ділянки площею 0,1905 га, розташовану за межами населених пунктів на землях промисловості на відстані 20-25 метрів від породного відвалу колишньої шахти №56 ім. Дзержинського, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Матвіївській сільській раді Свердловського району Луганської області, повернути позивачу - Луганській обласній державній адміністрації у придатному для використання стані.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20 вересня 2013року позовну заяву прокурора міста Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" - про зобов'язання звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку задоволено повністю. Судовий збір у розмірі 1147,00грн. стягнуто з відповідача.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не дотримався вимог чинного земельного законодавства, тобто не отримав відповідного рішення Луганської облдержадміністрації про надання йому у користування спірної земельної ділянки, не уклав договір оренди земельної ділянки, але, незважаючи на це, самовільно приступив до її використання для власних потреб. Цей факт був незаперечно встановлений Держсільгоспінспекцією відповідно до повноважень, наданих їй статтею 6 Закону України від 19.06.03 року №963-ІV "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Відповідач визнав факт користування спірною земельною ділянкою без дотримання порядку, визначеного чинним законодавством.

Апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргон», м. Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2013року повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У скарзі апелянт зазначає, що відповідач використовував земельну ділянку погодившись із користувачем цієї ділянки. Відповідач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами №5701 від 14.01.2013року. Крім того, відповідач на даний час здійснює всі заходи для отримання земельної ділянки у користування.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції помилково не застосовано абз.3 ст.18 Закону України «Про надра», яким передбачено, що місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і відповідачу дозволу на розробку корисних копалин одночасно не надано остаточного документу для використання відповідачем земельної ділянки.

Прокурор у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (від 09.12.2013року №02-48/10957) просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Луганської області без змін. У судове засідання 21.01.2014року позивач не з»явився .

Відповідач (апелянт) у судове засідання не з»явився. Поштовий конверт у якому була направлена ухвала про порушення апеляційного провадження повернувся на адресу суду із відміткою поштового відділення про відсутність такої організації за адресою: 94696, Луганська область, Антрацитівський район, село Вишневе, вул. Свердлова, б.4, саме ця адреса зазначена апелянтом в апеляційній скарзі та на поштовому конверті, в якому направлена апеляційна скарга. Апеляційною інстанцією двічі відкладався розгляд справи, однак, апелянт у судове засідання не з»явився та не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до роз»яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з»ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 29 травня 1996 року прийнято рішення №192/6 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, які зайняті проммайданчиками шахти №56, шахти №57, західної збойки №2, східної збойки №2, східної збойки №3, східної збойки №55, вертикального ствола №4 шахтоуправління ім. Дзержинського в/о "Ровенькиантрацит"", - пунктом 1 якого було затверджено фактичне користування земельними ділянками, які зайняті проммайданчиком шахти №56 площею 2,45 га; проммайданчиком шахти №57 площею 7,20 га; західною збойкою №2 площею 1,86 га; східною збойкою №2 площею 1,05 га; східною збойкою №3 площею 1,70 га; східною збойкою №55 площею 1,50 га, вертикальним стволом шахти №4 площею 2,40 га, - кожна з яких розташована в районі селища Дзержинського міста Свердловська Луганської області.

Відповідно до п. 2 цього рішення на шахтоуправління ім. Дзержинського покладено обов'язок оформити документи на право постійного користування землею у встановленому порядку.

На виконання рішення №192/6 шахтоуправління отримало Державний акт на право постійного користування землею І-ЛГ №006207 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 18,157 га - для розміщення проммайданчиків шахт та збойок; державна реєстрація від 07.08.1997 №258. Сторонами зазначається, що Державний акт є чинним на даний час.

Відповідно до довідки управління Держземагентства у м. Свердловську Луганської області надало від 18.09.2013 за №4-03/8742, земельна ділянка площею 2,4461 для обслуговування проммайданчика шахти №56 Відокремленого підрозділу "Шахта ім. Дзержинського" на підставі рішення Свердловської міської ради від 31.08.2011р. №252 надана у постійне користування ДП "Ровенькиантрацит", на підтвердження чого видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою №173761, державна реєстрація від 29.11.2011р. №4424284430000050.

Земельна ділянка розташована на території Матвіївської сільської ради за межами населених пунктів, їй надано кадастровий №4424284400:28:002:0039; вона належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та перебуває у державній власності.

Як вбачається із Плану-схеми до акту перевірки (а.с.22) самовільно зайнята земельна ділянка знаходиться на відстані 29-25м. від породного підвалу на проммайданчику шахти №56 ім.Дзержинського на землях промисловості Матвіївської міської ради.

Листом ДП "Ровенькиантрацит" за вих. №1-3/104 від 19.09.2013р. підтверджується, що вищезазначений Державний акт є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, маючи намір здійснювати розробку надр шляхом видобування кам'яного вугілля, у 2009 році звернувся до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" з приводу узгодження відпрацювання погашених запасів вугілля, які знаходяться в охоронних целіках поблизу похилих стволів колишньої шахти №56 ім.Дзержинського ДП "Ровенькиантрацит". ДП "Ровенькиантрацит" узгодило таке відпрацювання (протокол технічної наради ДП "Ровенькиантрацит" № б/н від 25.03.2009) (а.с.132-134).

Правонаступник ДП "Ровенькиантрацит" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЕК Ровенькиантрацит" підтвердило факт вищезгаданого узгодження (вих. №2-9/1997 від 11.12.2012 (а.с.136) та вих. №03/11272 від 13.12.2012 (а.с.137)).

Свердловська міська рада на її підставі 29.09.2010р. прийняла рішення №987 "Про попереднє погодження надання земельної ділянки для видобування корисних копалин", при цьому у п.1 рішення зазначила про попереднє погодження надання для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин земельної ділянки ТОВ "Аргон" площею 1,0 га, яка знаходиться на території колишньої шахти №56 ім. Дзержинського ДП "Ровенькиантрацит" (а.с.131).

У подальшому, відповідач з тих же підстав звернувся також до Луганської обласної ради, яка 31.08.2011р. прийняла рішення №6/93 "Щодо погодження клопотання ТОВ "Аргон" про надання в користування з метою розробки родовища кам'яного вугілля на полі закритих шахт №56, №57 у Свердловському районі Луганської області", - яким погодила однойменне клопотання відповідача, але за умови оформлення ним права користування земельними ділянками та підземного способу розробки родовища (а.с.130).

14.01.2013р. відповідач у Державній службі геології та надр України отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний №5701, у місці знаходження шахтоділянки, виділеної у межах поля діючої шахти ім. Дзержинського (закрита шахта №56) та закритої шахти №57, пласт h8; термін дії дозволу - 8 років (а.с.141).

До матеріалів справи не надано доказів прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування (оренду) відповідачу.

Державною інспекцією сільського господарства у Луганській області складено акт №2 обстеження земельної ділянки від 16.07.2012року за №02, яким встановлено, що 12.07.2012р. Держсільгоспінспекцією виявлено факт самовільного зайняття ТОВ "Аргон" спірної земельної ділянки (а.с.13).

16.07.2012року складено протокол про адміністративне правопорушення №000013, з якого вбачається, що ТОВ "Аргон" порушило вимоги статей 125 та 126 Земельного кодексу України (а.с.14);

Постановою про накладення адміністративного стягнення №0004 у зв'язку з порушенням ТОВ "Аргон" в особі директора Гомжина Віктора Миколайовича вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України та ст. 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.10);

Розрахунком розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття вищезгаданої земельної ділянки, відповідно до якого шкода становить 4228,41 грн. (а.с.12);

Держсільгоспінспекцією 16.07.2012року винесено припис №000014 з вимогою про усунення порушень чинного законодавства та повернення земельної ділянки її власнику (а.с.16);

23.08.2012року проведено повторну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства яким підтверджується, що станом на вказану дату ТОВ "Аргон" не вжило заходів до усунення порушень, виявлених 12.07.2012р. Держсільгоспінспекцією (а.с.21-22);

Протоколом про адміністративне правопорушення від 23.08.2012року за №000019, з якого вбачається, що ТОВ "Аргон" у такий спосіб порушило вимоги статей 125 та 126 Земельного кодексу України (а.с.19);

Постановою про накладення адміністративного стягнення №00010 у зв'язку з порушенням ТОВ "Аргон" в особі директора Гомжина Віктора Миколайовича вимог ст.ст.125 та 126 Земельного кодексу України та ст. 53 1 КУпАП (а.с.18);

Приписом від 23.08.2012р. за №000278, внесеним Держсільгоспінспекцією за результатами перевірки на адресу ТОВ "Аргон" з вимогою про усунення порушень чинного законодавства та повернення земельної ділянки її власнику (а.с.20).

Вищезазначені документи містять докази його отримання директором Товариства Гомжиним В.М.

Нараховану Держсільгоспінспекцією шкоду у сумі 4228,41 грн. (а.с.12) відповідач сплатив у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Конституцією України проголошено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади (ст. 13).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення, у тому числі, питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (підпункт 7); також місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону( ст. 17 Земельного кодексу України).

Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України встановлені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування і пунктом „в" вказаної норми передбачено, що Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, відтак місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що прокурор вірно визначив позивача у даній справі.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування", «Про оренду землі» та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року (зі змінами та доповненнями) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що земельна ділянка площею 0,1905га, яка використовується відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, для розміщення та обслуговування споруд столярні, компресорної, лазні та ствола (стовбура) в районі породного відвалу шахти №56 ім. Дзержинського - на землях промисловості Матвіївської сільської ради, без належних на те повноважень з боку відповідача.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою відповідно статті 141 Земельного кодексу України є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульований статтею 149 Земельного кодексу України. Порядок припинення користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства врегульований статтею 144 Земельного кодексу України.

Таким чином припинення права користування земельною ділянкою є примусовими діями, які позбавляють певну особу відповідних прав користування землею до закінчення строку дії договору, у даному випадку відповідачем використовується спірна земельна ділянка без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного рішення господарського суду Луганської області від 20 вересня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 23.09.2013року) у справі №913/1834/13 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається, відтак апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргон», м. Антрацит, с. Вишневе Луганської області задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на апелянта.

Результати апеляційного провадження у справі №913/1834/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргон», м. Антрацит, с. Вишневе Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 20 вересня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 23.09.2013року) у справі №913/1834/13- відмовити.

Рішення господарського суду Луганської області від 20 вересня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 23.09.2013року) у справі №913/1834/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Геза Т.Д.

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1- Прокурору м. Свердловська, 1- Прокурору Дон. обл.1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .