Постанова

від 22.01.2014 по справі 908/2693/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.01.2014р. справа №908/2693/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача Дзюба М.О. - за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "АТК-ДНІПРО", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 01.10.2013 р. (підписано 04.10.2013р.) у справі№ 908/2693/13 (суддя Топчій О.А.) за позовомПриватного підприємства "ПОЛЛУКСТРЕЙД", м. Слов'янськ Донецької області до Приватного підприємства "АТК-ДНІПРО", м. Запоріжжя простягнення 122 714,33 грн. В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "ПОЛЛУКСТРЕЙД", м. Слов'янськ Донецької області (Позивач) із позовом до Приватного підприємства "АТК-ДНІПРО", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 122 714,33 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке судовою колегією задоволено.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права України, а також судом першої інстанції було невірно надано правову оцінку доказам по справі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що поставку товару за накладною № 63 від 31.05.2013р. здійснено поза межами Договору № 254 від 23.05.2013р., оскільки, як зазначено у вказаній накладній її було здійснено у м. Слов'янськ, а не на встановлену п. 3 Специфікації № 3 до Договору адресу.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. змінено склад судової колегії, суддю Шевкову Т.А. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 23.05.2013 року укладено договір поставки №254 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався у відповідності до укладеного договору передати, а відповідач - прийняти товар та оплатити за нього визначену договором грошову суму (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, умови передачі товару: СРТ (склад відповідача), Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Привільне, вул. Центральна, 14 (тлумачення ІНКОТЕРМС 2010).

Згідно п. 1.4 Договору, моментом виконання зобов'язання позивача з передачі товару є момент вручення товару відповідачу, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на екземплярі належним чином оформленої видаткової накладної.

Ціна товару зазначається у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору).

Сторонами до Договору №254 від 23.05.2013 р. укладено специфікації № 1 від 23.05.2013р., № 02 від 29.05.2013р. та № 3 від 31.05.2013р., якими погоджені найменування, одиниця виміру, кількість та вартість товару.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що відповідач проводить оплату вартості отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту виконання позивачем зобов'язань щодо передачі товару.

У відповідності до вказаних специфікацій, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 417 325,10грн., що підтверджується видатковими накладними №55 від 23.05.2013р. на суму 153 525,50 грн., № 59 від 29.05.2013 р. на суму 124 087,60 грн. та № 63 від 31.05.2013 р. на суму 139 712,00 грн., ці накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар та його фактичне отримання.

Поставлений за означеними видатковими накладними товар прийнято уповноваженою відповідачем особою на підставі довіреності №221 від 23.05.2013р.

Відповідач свої зобов'язання оплатити отриманий за договором товар виконав не в повному обсязі, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 119 712,00 грн., доказів оплати якої судовій колегії не надано.

За приписами ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо поставки спірного товару поза межами Договору № 254 від 23.05.2013р., оскільки вищезазначена накладна про приймання товару містить посилання на зазначений Договір, підписана уповноваженою відповідачем особою, що підтверджується копією довіреності, яка підписана керівником та головним бухгалтером відповідача, а також засвідчена печаткою підприємства.

Таким чином, підписавши видаткову накладну та скріпивши свій підпис печаткою підприємства відповідач визнав, що господарська операція оформлена правильно та здійснена в межах умов спірного Договору, а товар, вказаний у Специфікації № 3 до Договору входить до загального обсягу товару, поставленого за Договором № 254 від 23.05.2013р.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 6.2 Договору, в разі невиконання будь-якою із сторін зобов'язань за Договором, сторона, що порушила зобов'язання виплачує іншій стороні неустойку (пеню), із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день непоставки продукції або суми нездійсненої оплати.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 752,40грн. та пені в розмірі 2 249,93грн., судова колегія також вважає його обґрунтованим.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2013 року у справі № 908/2693/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АТК-ДНІПРО", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2013 року у справі № 908/2693/13 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС