Постанова

від 14.10.2008 по справі 26/288

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/288

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.10.2008                                                                                           № 26/288

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Катан В.В. дов. від 13.10.2008р. № 176\1\1

 від відповідача -Скляр О.В. дов. від 11.04.2008р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр водоочищення"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2008

 у справі № 26/288  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулвер"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр водоочищення"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 53746,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 21.07.2008р. позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Вулвер» задоволені в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр водоочищення» на користь позивача 45000 грн. основного боргу, 3173,40 грн. пені, 474,72 грн. -3% річних, 5098,50 грн. збитки від інфляції, 5000 грн. на адвокатські послуги, 537,62 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано доведеністю з боку позивача факту належного виконання своїх зобов'язань за договором від 17.10.2007р. № 55, що підтверджується накладною № VU-0000006 від 29.01.2008р., за умови встановлення під час судового розгляду часткової оплати відповідачем отриманого товару. Суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений, але не оплачений в повному обсязі, товар (сума боргу – 45000 грн.), законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення 474,72 грн. -3% річних, 5098,50 грн. збитки від інфляції, суд з огляду на вимоги статей 526 та 625 Цивільного кодексу України визнав їх обґрунтованими та відповідно задовольнив, 3173,40 грн. пені згідно п. 7.3 договору також судом задоволені.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр водоочищення» частково не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва від 21.07.2008 у цій справі просить його скасувати в частині задоволення вимог про стягнення 5000 грн. витрат за послуги адвоката, а решту рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- рішення прийняте за відсутності представника відповідача, який не зміг з'явитись у судове засідання 14.07.2008р., а ухвалу від 14.07.2008р., якою розгляд справи було відкладено на 21.07.2008р., відповідач отримав лише 21.07.2008р. у другій половині дня, і відповідно не був присутній у судовому засіданні.

- не оспорюючи рішення суду від 21.07.2008р. у цій справі в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар та штрафні санкції, відповідач вважає безпідставним стягнення 5000 грн. витрат на оплату адвоката. Заявник наголошує на тому, що судом не з'ясовувався обсяг виконаних адвокатом робіт, не вирішено питання вартості послуг адвоката та їх обґрунтування. При цьому, заявник вважає, що вартість витрат на оплату послуг адвоката є неспіврозмірною та завищено.

Від позивача 15.09.2008р. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2008р. у цій справі, а скаргу без задоволення з мотивів у ньому викладених.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

                    Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.10.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки насосного обладнання № 55, відповідно до умов якого (п.1.1) постачальник –позивач зобов'язується поставити у зумовлений строк покупцеві – відповідачу товар (насосне обладнання) відповідно до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму. Згідно р. 6 згаданого договору оплата здійснюється частинами: 50 % від вартості товару, як передоплата, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, а 50 % вартості товару покупець перераховує протягом 3-х банківських днів з моменту поставки товару на склад постачальника, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника.

Факт поставки товару позивачем на суму 288000 грн. на виконання умов договору підтверджується накладною № VU-0000006 від 29.01.2008р. та  не заперечується відповідачем.

При цьому,  судом 1 інстанції на підставі банківських виписок було встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару, сума боргу становить 45000 грн. Наведене підтверджується матеріалами  справи та не заперечується відповідачем.

З огляду на викладені обставини, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 45000 грн. за отриманий згідно договору від 17.10.2007р. № 55 товар,  визнається апеляційним судом доведеним, і відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 45000 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч.1 статті 793 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті  526 ЦК України. встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та п. 7.3 договору від 17.10.2008р. № 55, умовами якого сторони погодили, що за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання, господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3173,40 грн. – пені.

Відповідно до приписів ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція визнає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача 474,72 грн. -3% річних, 5098,50 грн. збитки від інфляції, а тому суд дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

Стосовно стягнення 5000 грн. витрат на адвокатські послуги, власне що і оскаржує відповідач в апеляційній скарзі, колегія судів зауважує наступне:

Відповідно до вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою сторонами послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг; вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п.п. 10, 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Як вбачається з залученої до матеріалів справи угоди № 01-ГП-08р. від 2.06.2008р. (51 а.с.) клієнт – ТОВ «Вулвер» доручає, а адвокат – Катан Володимир Володимирович приймає на себе зобов'язання на представництво його інтересів та надання юридичної допомоги при веденні господарської справи за позовною заявою про стягнення заборгованості з ТОВ «Центр водопостачання» за договором поставки насосного обладнання № 55 від 17.10.2007р. у господарському суді м. Києва. Клієнт надає адвокату довіреність на представництво інтересів клієнта при веденні справи у господарському суді м. Києва та оплачує послуги у розмірі, вказаному у додатку № 1 цієї угоди (п.2, 3 угоди). До угоди залучений додаток № 1 від 2.06.2008р., у якому сторони погодили наступне: адвокат зобов'язується надати юридичну допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити гонорар юридичну допомогу надану йому адвокатом. Вартість наданої юридичної допомоги (гонорар) складає 5000 грн.

До матеріалів справи залучене платіжне доручення від 4.06.2008р. № 1155 (54 а.с.)  на 5000 грн., у якому зазначено: платник – ТОВ «Вулвер», одержувач – Катан В.В. призначення платежу – за ведення господарської справи ТОВ «Вулвер» угода № 01-ГП-08р.

Доводи заявника щодо неспіврозмірності суми адвокатського гонорару є необґрунтованими з огляду на наступне:

До відзиву, позивачем залучено наступні документи: додаток № 2 від 2.06.2008р. «фактори  обґрунтування вартості юридичної допомоги між сторонами» до угоди № 01-ГП-08р. про надання юридичної допомоги, та додаток № 3 від 21.07.2008р. до угоди № 01-ГП-08р. про надання юридичної допомоги, у якому міститься докладний перелік проведених адвокатом дій, консультацій та складених документів із значення їх вартості. Також позивачем залучено свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3186\10 видане Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 28.12.2006р. – Катан Володимиру Володимировичу.

Наведені документи спростовують доводи відповідача щодо неспіврозмірності суми адвокатського гонорару, тим паче, що заявник  взагалі не зазначає співрозмірний розмір плати за адвокатські послуги у даній справі. При цьому, судом враховується, що розмір витрат, які  підлягають відшкодуванню, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, складає 5000 грн., що становить менше 10% від ціни позову.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, як це передбачено вимогами статті 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилань заявника на прийняття судом рішення за його відсутності, з  матеріалів справи вбачається наступне:

Ухвалою від 2.07.2008р. господарський суд м. Києва порушив провадження у цій справі та призначив розгляд на 14.07.2008р. (ухвала скерована сторонам 2.07.2008р.) відповідачу ухвала скерована на дві адреси: юридичну: м. Київ, вул. Лабораторна, 11 та фактичну: м. Київ, вул. Черняховського, 16\30.

У судове засідання 14.07.2008р. представники відповідача не з'явились,  відзиву на позовну заяву на надали, у зв'язку з чим, суд на підставі статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 21.07.2008р. (ухвала скерована сторонам 15.07.2008р.).

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання 21.07.2008р., суд на підстав статті 75 ГПК України визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами. Ніяких клопотань про відкладення чи заяв від відповідача до матеріалів справи не залучено, не залучено їх і до апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2008р. у справі № 26\288 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Центр водоочищення» - без задоволення.

2. Справу № 26\288 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді