Ухвала

від 21.01.2014 по справі 2/0913/36/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/0913/36/11

Провадження № 22-ц/779/189/2014

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Витвицький В.В

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представників ТзОВ «МБТ» Березовського М.А., Сікомаса С.В.,

представника ОСОБА_5- ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ» м. Києва до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат Брошнів» смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідачів - ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 на заочне рішення Рожнятівського районного суду від 19 квітня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рожнятівського районного суду від 19 квітня 2011 року позов ТзОВ "МБТ" задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (цеху ОМЩ, розташованого по АДРЕСА_1), укладеного 26 жовтня 2006 року між ОСОБА_5 і Джесуром ОСОБА_7.

Зобов'язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_5 отримане згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2006 року нежитлове приміщення - цех ОМЩ, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 647820 грн. отримані згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення - цеху ОМЩ від 26.10.2006 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (цеху ОМЩ) від 15 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Зобов'язано ОСОБА_8 повернути ОСОБА_7 отримане згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2009 року нежитлове приміщення - цех ОМЩ.

Зобов'язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 269 122 грн. отримані згідно цього договору купівлі-продажу нежитлового приміщення - цеху ОМЩ від 15.05.2009 року.

Цим же рішенням вирішено питання судових витрат.

Додатковим заочним рішенням Рожнятівського районного суду від 04 травня 2011 року ТзОВ "МБТ" поновлено строк позовної давності.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2011 року за результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ «Сведбанк» рішення Рожнятівського районного суду від 19 квітня 2011 року залишено без зміни.

Після перегляду зазначених судових рішень у касаційному порядку, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2011 року вони залишені без зміни.

Після закінчення апеляційного та касаційного розгляду справи з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся представник ОСОБА_7.

В своїй скарзі він посилається на порушення судом норм матеріального права. Так, на думку апелянта, у позивача ТзОВ «МБТ» не було жодних підстав для звернення до суду з вимогою про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, оскільки ТзОВ «МБТ» не було стороною вказаних угод. Якщо позивач вважав, що його право переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності було порушено він вправі був звернутись з позовом про переведення на нього права покупця, внісши при цьому на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець виходячи з вимог ст. 362 ЦК України.

Також апелянт не погоджується з висновком суду щодо недобросовісності набувача, оскільки в матеріалах справи не міститься належних доказів з цього приводу, зокрема- щодо прав третіх осіб на спірне майно.

Вважає, що за таких обставин, виходячи з вимог ч.1 ст. 388 ЦК України, правових підстав для витребування майна у ОСОБА_8 як у добросовісного набувача немає.

Рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення яким, в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання ні ОСОБА_7, ні його представники не з'явилися, хоч належно повідомлялися судом про розгляд справи.

Представники ТзОВ «МБТ» доводи апеляційної скарги не визнали, а оскаржуване рішення суду вважають законним та обгрунтованим.

Інші учасники процесу, будучи належно повідомленим про розгляд справи, до суду не з'явилися, причини неявки не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу правомірності договорів купівлі - продажу від 26.10.2006 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та від 15.05.2009 року укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Предметом оспорюваних договорів є нежитлове приміщення цеху ОМЩ, площею 3 239,1 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги ТзОВ "МБТ" про визнання угод купівлі-продажу недійсними та застосування реституції, суд першої інстанції виходив з того, що цех ОМЩ, який був об'єктом спільної часткової власності, було відчужено без згоди його співвласників, чим їх було позбавлено переважного права перед іншими особами на викуп цього майна.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним правовстановлюючим документом на підставі якого ОСОБА_5 26.10.2006 року уклав з ОСОБА_7 оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме цеху ОМЩ було свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Брошнів -Осадською селищною радою 21.09.2006 року на підставі рішення виконкому Брошнів-Осадської селищної ради від 12.09.2006 року за №55 та зареєстроване Івано-Франківським ОБТІ 21.09.2006 року за № 161129112.

Однак постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2008 року рішення виконкому Брошнів-Осадської селищної ради від 12.09.2006 року за №55 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - цех ОМЩ, видане ОСОБА_5 було визнано недійсним.

Згідно з ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Виходячи з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ч.2 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власності. Частиною 1 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення - цех ОМЩ площею 3 239,1 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить до цілісного майнового комплексу та статутного фонду ТзОВ «Лісокомбінат Брошнів». Позивачу ТзОВ «МБТ» як співвласнику майнового комплексу ТзОВ «Лісокомбінат Брошнів» належить 22/10000 частки майнового комплексу.

Оскільки ні поділ, ні виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, відповідно до належних власникам часток майнового комплексу ТзОВ «Лісокомбінат Брошнів» не проводився, і нотаріально посвідчених договорів з цього приводу співвласники не укладали, то розпорядження частиною майнового комплексу - цехом ОМЩ, яке є об'єктом спільної часткової власності повинно було здійснюватись за згодою всіх співвласників майнового комплексу ТзОВ «Лісокомбінат Брошнів», в тому числі і ТзОВ «МБТ», яке станом на 21.07.2006 року було власником 22/10 000 часток майнового комплексу, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Зважаючи на те, що оспорюваними договорами купівлі продажу було порушено права позивача - ТзОВ «МБТ» , як співвласника майнового комплексу ТзОВ «Лісокомбінат Брошнів», то він вправі був просити відновлення попереднього становища сторін шляхом зобов'язання сторін оспорюваних правочинів повернути все отримане за цими правочинами.

Доводи апелянта про порушення вимог ст. 388 ЦК України в даному випадку є недоречними, оскільки набувачем майна за договором від 15.05.2009 року став не ОСОБА_7, а ОСОБА_8, який рішення суду не оскаржував. Що ж стосується ОСОБА_7, то на момент укладення ним договору з ОСОБА_8 він знав, що внаслідок порушення прав співвласника майнового комплексу ТзОВ «Лісокомбінат Брошнів»- ТзОВ «МБТ» правовстановлюючі документи, які були видані ОСОБА_5 на спірне майно вже були визнані недійсними.

Відповідно до ст.318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Рожнятівського районного суду від 19.04.2011 року вже переглядалося в апеляційній інстанції і касаційній інстанції і за результатами перегляду залишено без зміни.

Зважаючи на те, що в даний час апеляційна скарга представника ОСОБА_7 переглядається в порядку ст. 318 ЦПК, колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування раніше постановлених рішення Рожнятівського районного суду від 19 квітня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2011 року.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 318 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Рожнятівського районного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: П.І. Проскурніцький

В.М. Соколовський