Рішення

від 04.02.2009 по справі 3/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2009 р.                     Справа № 3/75.

За позовом Дочірнього підприємства «Укрброксервіс» від товариства з обмеженою відповідальністю «Сава, Морозов і Компанія», м. Чернівці

до Державного підприємства «Лужанський експериментальний завод», смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області

про стягнення – 106669,15 грн.

Суддя Гончарук О.В.

Представники:

Від позивача – Савицький Ю.В. – директор

Від відповідача – Зінчук П.Ф. – довіреність №669 від 30.12.2008 року

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Укрброксервіс» від товариства з обмеженою відповідальністю «Сава, Морозов і Компанія» звернулося до державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» з позовом про стягнення  57177,06 грн. заборгованості, яка складається з 55876,54 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції за період з 31.12.2007 року по 30.10.2008 року та 1300,52 грн. 3% річних за період з 31.12.2007 року по 30.11.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання, з боку відповідача, умов укладеної між сторонами та затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 року мирової угоди у справі 4/538/б.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.12.2008 року порушено провадження у справі.

Ухвалою від 12.01.2009 року розгляд справи відкладено на 04.02.2009 року.

На день вирішення спору 04.02.2009 року представник позивача наполягає на задоволенні поданої ним у минулому судовому засіданні заяви про збільшення позовних вимог до 57905,70 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції за період з 31.12.2007 року по 31.12.2007 року, 1420,30 грн. 3% річних за період з 31.12.2007 року по 30.12.2008 року та на 47343,15 грн. – суму основного боргу за 2008 рік.

Представник відповідача проти такого збільшення позовних вимог заперечує, оскільки вважає, вимогу про сплату боргу за 2008 рік окремою матеріально-правовою вимогою, не пов'язаною з заявленою в первісному позові, і, відповідно борг за 2008 рік – новим предметом позову.

Суд, оцінивши подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, встановив, що вона подана з дотриманням вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає задоволенню.

Відтак, сума позову у справі становить 106669,15 грн.

За таких обставин, представником відповідача, висловлено заперечення щодо розрахунків суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції та розрахунків 3% річних. Представником позивача, з огляду на вказані факти, заявлено клопотання про відмову від позову в частині стягнення 5,03 грн. інфляційних втрат та 0,01 грн. 3% річних, що приймається судом до розгляду.

Щодо решти позовних вимог, то представник позивача наполягає на їх задоволенні, посилаючись при цьому, на обставини зазначені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 року у справі № 4/538/б про банкрутство державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» затверджено мирову угоду від 31.03.2006 року, провадження у справі про банкрутство припинено.

Мировою угодою від 31.03.2006 року передбачено рівні умови погашення боргів боржника для всіх кредиторів шляхом їх розстрочення на п'ять років рівними частинами до 31 грудня кожного року. Мирова угода укладена в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ухвали господарського суду Чернівецької області від 18.02.-14.03.2003 року у справі № 4/538/б борг відповідача перед позивачем складає 237905,29 грн.

Відповідно кожного року (протягом п'яти років) до 31 грудня відповідач повинен, на умовах мирової угоди, перераховувати позивачу по 47581,06 грн. за мінусом 237,91 грн. винагороди арбітражного керуючого Стрєльнікова В.В.

Однак, станом на день розгляду справи непогашений борг відповідача за 2007 та 2008 роки становить 105243,82 грн. (5790,67 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції за період з 31.12.2007 року по 31.12.2008 року та 47343,15 грн. основної заборгованості за 2008 рік).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення 57900,67 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції за період з 31.12.2007 року по 31.12.2008 року та 47343,15 грн. основної заборгованості за 2008 рік.

За таких умов правомірним є також нарахування трьох процентів річних у розмірі 1420,29 грн. за період з 31.12.2007 року по 31.12.2008 року.

Інших доказів в підтвердження повного або часткового погашення суми заборгованості чи в спростування позовних вимог від сторін не надійшло.

Таким чином, позовні вимоги в цілому, підтверджуються належними доказами і відповідають вимогам чинного законодавства України у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 4 частини першої статті 81, статтями 22, 43, 49, 78, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти до розгляду збільшені позовні вимоги.

2.          Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 5,03 грн. інфляційних та 0,01 грн. 3% річних.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з державного підприємства «Лужанський експериментальний завод», (вул. Центральна, 58, смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, код 00333380) на користь дочірнього підприємства «Укрброксервіс» ТОВ «Сава, Морозов і Компанія», (м. Чернівці, вул. Буковинська, 37/1, код 21436533) 106664,11 грн. боргу, 1066,64 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 5,03 грн. інфляційних та 0,01 грн. 3% річних.

6.          З набранням судовим рішенням законної сили, видати наказ.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 04.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 ГПК України рішення підписано 05.02.2009 року.

Суддя                                             О.В. Гончарук.