Ухвала

від 31.01.2017 по справі 3/75-64/269

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ УХВАЛА           31 січня 2017 року Справа № 3/75-64/269 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. – головуючий (доповідач), судді Бондар С.В., Карабань В.Я., Могил С.К.,           Палій В.В., розглянувши матеріали заяви про повернення судового збору комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, м.  Київ (далі – Підприємство), за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2012 зі справи № 3/75-64/269 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м.  Київ (далі - Товариство), до Підприємства про стягнення суми, третя особа – публічне акціонерне товариство "Київенерго", м. Київ, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2012 відмовлено у допуску справи № 3/75-64/269 до провадження Верховного Суду України. Підприємство звернулося із заявою від 15.12.2016 №  43-1453 про повернення судового збору у розмірі 12 505,03 грн., сплаченого за платіжним дорученням від 17.05.2012 №  1399 за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2012 у справі № 3/75-64/269. Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на таке. Пунктом 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 № 2 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України", доповненим абзацом згідно з  постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013           № 9 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", встановлено, що порядок і розміри справляння судового збору із заяв про перегляд судових рішень, а також повернення сплачених сум судового збору з цих заяв визначено Законом України "Про судовий збір" (далі – Закон), зокрема, абзацом третім частини першої, пунктом 1 частини другої статті 3, пунктом 11 частини другої статті 4, статтею 5, пунктами 1, 2 і 4 частини першої статті 7 Закону. Розподіл зазначених сум між сторонами здійснюється за загальними правилами частин першої - четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), а повернення - статті 7 Закону та з урахуванням наведеного в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України". Порядок та підстави повернення судового збору врегульовані статтею 7 Закону, якою не передбачено повернення сум судового збору, сплачених за подання заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з відмовою в допуску справ до провадження, про що зазначається у відповідній ухвалі Вищого господарського суду України. У даному випадку заява Підприємства була переглянута з винесенням ухвали про відмову в допуску справи до провадження Верховного Суду України, а тому відсутні підстави для повернення судового збору. Враховуючи викладене, керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 86, 88 ГПК України, Вищий господарський суд України УХВАЛИВ: Відмовити комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва у задоволенні заяви про повернення судового збору за подання заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2012 у справі №  3/75-64/269.   Суддя                                                                                          В. Селіваненко Суддя                                                                                          С.  Бондар Суддя                                                                                         В. Карабань Суддя                                                                                         С. Могил Суддя                                                                                          В. Палій