Рішення

від 21.01.2014 по справі 23/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/49 21.01.14

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» докомунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» простягнення 11 908, 65 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Іващенко О.В. (довіреність № 91/2013/11/27-1 від 27.11.2013 року)

відповідача: юрист Семенова Т.В. (довіреність від 02.01.2014 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» 11 908, 65 грн. (у тому числі: 7 888, 87 грн. - основного боргу, 3 396, 85 грн. - інфляційні втрати та 622, 93 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.10.2003 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 року порушено провадження у справі № 23/49 та призначено її розгляд на 28.01.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010 року зупинено провадження у справі № 23/49 до остаточного розгляду справи № 8/586 Окружним адміністративним судом м. Києва.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 14.10.2013 року представник позивача подав клопотання про поновлення провадження у справі № 23/49.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року поновлено провадження у справі № 23/49 та призначено її розгляд на 02.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 року у зв'язку з відпусткою судді Кирилюк Т.Ю. справу № 23/49 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

У зв'язку з тим, що суддя Кирилюк Т.Ю. повернулась з відпустки, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 23/49 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 23/49 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 21.01.2014 року.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Ухвалою суду від 21.01.2014 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник Позивача у судовому засіданні 21.01.2014 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував, зазначаючи про те, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснювались за тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією, заборгованість останнім сплачена у повному обсязі, з урахуванням наведеного, Відповідач зазначив про відсутність підстав для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9793058 від 01.10.2003 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 9793058 від 01.10.2003 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 9793058 від 01.10.2003 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Договір № 9793058 від 01.10.2003 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.11.2006 року по 01.11.2009 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 24 783, 61 грн.

Додатком № 2 до договору № 9793058 від 01.10.2003 року сторони погодили, що Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач за період з 01.11.2006 року по 01.11.2009 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості, яка на момент звернення Позивача до суду з позовом складала 7 888, 87 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі Відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 7 888, 87 грн. Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач заперечував проти вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 622, 93 грн. за період з грудня 2006 року по жовтень 2009 року підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 324, 00 грн., оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 946, 93 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру позовних вимог та наявної на момент звернення Позивача до суду заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» (04075, м. Київ, вулиця Червонофлотська, 16, ідентифікаційний код 32454080) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири) грн. 00 коп. - інфляційні втрати, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 93 коп. - 3 % річних, 128 (сто двадцять вісім) грн. 67 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 56 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.01.2014 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк