Постанова

від 03.02.2009 по справі 38/41

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/41

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.02.2009                                                                                           № 38/41

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Коротун  О.М.

          Пашкіної С.А.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від позивача: Ящук О.О., довіреність б/н від 04.11.2008

від відповідача: Ланге В.Ф., довіреність №2-03 від 03.03.2008

                           Ярміло В.Л., довіреність б/н від 01.10.2008

                           Ракк К.Ю., довіреність №1-03 від 03.03.2008

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Євро Стиль"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.12.2008

 у справі № 38/41 (Власов Ю.Л.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївІМКО Інтернешенел"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Євро Стиль"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбріна"

 про                                                   стягнення 858939,57 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду  міста Києва передано вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ ІМКО Інтернешнл” (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Стиль”  (далі-відповідач) про  стягнення  450000,00грн.  упущеної вигоди та 408939,57грн. неустойки.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №38/41 від 09.12.2008 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача  на користь позивача  збитки в сумі 450000,00грн.; 408939,57грн. штрафних санкцій, 8589,40грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на  порушенні відповідачем умов договору  підряду №5-03/м від 16.03.2007 щодо належного виконання  ремонтних робіт,  внаслідок чого позивач недоотримав вигоду у вигляді орендної плати в сумі 454500,00грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати вищезазначене рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, судові витрати покласти на позивача.

В апеляційній скарзі відповідач  посилається на необґрунтованість  судового рішення та вважає його таким, що  прийнято всупереч чинному законодавства, що є підставою для його скасування.

Зокрема відповідач  наполягає на тому, що  прострочення виконання зобов'язання відповідачем було допущено у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за договором, а тому  вина відповідача у понесених позивачем збитках  відсутня. Крім того, відповідачем зазначено, що висновок експерта, не може бути належним доказом у даній справі, оскільки  при його складанні експертом було  допущено безліч грубих помилок та неточностей, що підтверджується наявними  у матеріалах справи доказами.  Відповідач також заперечує проти стягнення штрафних санкцій, оскільки  роботи за договором виконані відповідачем у повному обсязі, а позивачем не виконано своїх зобов'язань щодо їх оплати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 03.02.2009.  

У  судове засідання з'явилися представники  сторін. Представник відповідача повністю підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача проти апеляційної  скарги заперечив  з підстав, викладених у письмових поясненнях, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

У наданих суду письмових поясненнях на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що  доводи відповідача  необґрунтовані та  спростовуються матеріалами справи, зокрема висновком  будівельно-технічної експертизи.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Омбріна” (далі-третя особа) 08.03.2007 було  укладено договір оренди №08/03-1 нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач  надає у   користування третій особі приміщення,  розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 (далі-договір оренди).

Згідно  підпункту 2.1. пункту 2 вказаного договору  орендна плата нараховується та сплачується третьою особою через два повних календарних місяці з дати підписання акту прийому-передачі приміщення. Орендна плата складається з фіксованої плати за оренду приміщення та витрат на утримання приміщення. Сума витрат на утримання приміщення відображується у додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до підпункту  2.1.3. пункту 2 договору оренди протягом усього терміну дії договору щомісячна орендна плата становить 50500,00 грн.

Орендна плата за користування приміщенням сплачується третьою особою щомісячно не пізніше 5 числа місяця, слідуючого за періодом оплати (підпункт 2.2 пункту 2 договору оренди).

Згідно  підпункту 3.1.1. пункту 3 договору оренди позивач зобов'язаний виконати ремонтні роботи в приміщенні згідно з проектною документацією, узгодженою з третьою особою.

Підпунктом 3.1.2 пункту 3  договору  оренди визначено, що позивач зобов'язаний не пізніше трьох місяців з моменту підписання договору передати, а третя особа прийняти приміщення з виконаними ремонтними роботами згідно додатку №1, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Позивач зобов'язаний передати третій особі приміщення у стані, придатному для використання за призначенням, після загальних будівельних робіт (підпункт 3.1.3 пункту 3  договору оренди).

Між позивачем та третьою особою 08.10.2007 було укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої сплата витрат  на утримання приміщення встановлюється у гривнях в розмірі 101000,00грн. за місяць (пункт 1).

Згідно акту від 01.07.2007 прийому-передачі приміщення за договором оренди позивач передав, а третя особа прийняла  у тимчасове користування орендоване приміщення з недоліками, а саме:  незакінченими роботами  по налаштуванню системи вентиляції та кондиціювання; незакінченими роботами  по влаштуванню тепловузлу; незакінченими роботами  по влаштуванню системи охоронної та пожежної безпеки; незакінченими роботами по влаштуванню вхідної групи; незакінченими роботами по благоустрою прилеглої території.

Між позивачем та третьою особою 02.07.2007 була укладена додаткова угода №1 до договору оренди, відповідно до якої позивач гарантував закінчити всі загально-будівельні роботи до 14.07.2007. Сторонами було встановлено, що у випадку порушення строків виконання робіт орендна плата нараховується та сплачується третьою особою пізніше строку, передбаченого підпунктом 2.1.1. пункту 2 договору  оренди на строк затримки виконання вказаних робіт.

16.03.2007 між позивачем та відповідачем  було укладено договір підряду №5-03/м (далі-договір підряду), відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати роботи по ремонту приміщення  ресторану  (загально-будівельні роботи, опалення, водопровід та каналізація, електромонтажні роботи), згідно затвердженої проектної документації, ДБН, ТУ  по вул.Велика .Житомирська №2, а позивач  прийняти якісно виконані роботи та розрахуватися з відповідачем (підпункт 1.1 пункту 1 договору підряду).

Згідно підпункту  2.1 пункту 2  договору підряду термін виконання робіт становить 47 календарних днів з моменту отримання передоплати. У випадку  непередбачених затримок та збільшення обсягів робіт термін їх виконання за узгодженням сторін продовжується та оформлюється  додатковою угодою до договору (підпункт 2.2 пункту 2 договору підряду). Відповідач зобов'язувався  почати роботи не пізніше 3-х діб з моменту отримання передоплати (підпункт 2.3 пункту 2 договору підряду).

Згідно підпункту  3.3 пункту 3  договору  підряду передоплата становить 100% вартості матеріалів і 30% вартості робіт, а подальші розрахунки здійснюються за фактично виконані обсяги робіт щомісяця згідно акта приймання виконаних робіт, наданого відповідачем позивачу не пізніше 25 числа звітного місяця. Позивач приймає виконані роботи і підписує форму КБ-2 не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітним. Позивач  оплачує виконані роботи протягом 5 банківських днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до підпункту  4.1.5 пункту 4  договору підряду відповідач зобов'язався здати виконані роботи відповідно до ДБН і держстандартами України. Після закінчення виконання всіх робіт відповідач повинен передати позивачу оформлену згідно діючих нормативних актів і ТУ, виконавчу документацію.

Посилаючись на те, що  відповідач свої зобов'язання за договором виконав несвоєчасно та неналежним чином, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами,  на виконання  умов договору підряду позивач до 27.03.2007 сплатив відповідачу передоплату в загальній сумі 422150,00грн., отже відповідач повинен був виконати роботи за договором включно до 13.05.2007.

Відповідач обумовлені договором роботи виконав з порушенням визначеного договором строку, що підтверджується матеріалами справи та також не заперечується відповідачем.   Так 02.06.2007 сторонами була підписана довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання передачі цих робіт на суму 160105,20грн. В подальшому 02.07.2007 сторонами була підписана довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання передачі цих робіт на суму 28857,20грн. 10.09.2007 сторонами була підписані довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання передачі цих робіт на суму 14974,80 грн. та 94575,60 грн.

Згідно підпункту  5.2.1 пункту 5 договору підряду за зрив виконання робіт з вини відповідач зобов'язувався  сплатити позивачу штраф у розмірі 1% за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 224 ГК України  передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі змісту статті 225 ГК України вбачається, що до складу збитків, що підлягають відшкодуваню особою, яка допустила  господарське правопорушення,  включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який  сторона, яка зазнала  збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до частини третьої  третя статті 219 ГК України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Частиною третьою статті 220 ГК України визначено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно частини першої статті 221  ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів господарсько-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу господарського  правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарська  відповідальність не настає.  Аналогічна позиція викладена у численних постановах  Вищого господарського суду України та  Верховного Суду України, зокрема у постанові останнього  від 03.04.2007 у справі №2-14/144.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, згідно статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Як вбачається з матеріалів справи,   в процесі виконання  ремонтних робіт за договором підряду, відповідач неодноразово звертався до позивача з повідомленням про неможливість  закінчити роботи за договором у зв'язку з  обставинами, незалежними від відповідача та вимагав  вжити необхідні заходи для надання можливості закінчити роботи.

Так листом №17 від 06.06.2007  відповідач звернувся до позивача з повідомленням, що позбавлений можливості надалі виконувати роботи до моменту, коли в приміщенні будуть виконані роботи з встановлення вентиляції та кондиціювання.

Листом №18 від 13.06.2007 відповідач звернувся до позивача з вимогою  провести повний розрахунок за фактично виконані  роботи згідно умов договору та актів виконаних робіт, переданих до розгляду позивачеві 04.05.2007. Відповідач вимагав здійснити розрахунок в строк до 20.06.2007 та  попередив позивача, що якщо оплата за фактично виконані роботи не  буде проведена, відповідач з 28.06.2007 призупинить роботи  на підставі підпункту 6.2  пункту 6 договору.

Листом №19 від 13.06.2007 відповідач звернувся до позивача з вимогою  в негайному порядку забезпечити  проектно-кошторисною документацією для подальшого ведення робіт у приміщенні ресторану, оскільки відповідно до підпункту  4.1.8 пункту 4 договору відповідач  не має права без погодження з позивачем та Проектним інститутом вносити будь-які зміни в проектні рішення.

Листом №21 від 09.07.2007 відповідач знову звернувся до позивача та  повідомив останнього, що позбавлений можливості продовжувати роботи, допоки позивач не забезпечить гідроізоляцію зовнішніх стін приміщення, оскільки  в приміщеннях   виявлено затікання води.

У зв'язку з відсутністю відповіді позивача на вищезазначені листи листом  № 22 від 17.07.2007 відповідач  повідомив позивача, що встановлення та підключення щитка живлення в приміщення електрощитової  неможливе   з-за   затікання   води   зі   стелі.   Тобто,   встановлення електрощита   та   введення   його   в   експлуатацію   неможливе   до   забезпечення позивачем  гідроізоляції, адже це заборонено правилами техніки безпеки.

Крім того, відповідач  зауважив, що підключення та перевірка системи опалення неможливе у зв'язку з відсутністю теплопункту.

Листом №103 від 24.07.2007  позивач запропонував відповідачеві виконати додаткові роботи, а саме: підняти вхідні двері, розширити двері у барі, підсилити несучу стіну у барі, поставити цегляну шахту для вентиляції, - але не оплатив не тільки їх, але й роботи по основному договору. У зв'язку з чим, відповідач листом №24 від 16.08.2007 звернувся до позивача з повідомленням, що кошти для завершення робіт все ще відсутні.

Листом  №26 від 14.09.2007 відповідач знову звернувся до позивача та повідомив, що обладнання, необхідне для завершення робіт, все ще не передане відповідачеві.

З листа відповідача №27 вбачається, що станом на 23.10.2007 позивачем все ще не було надано документацію та обладнання теплопункту, що позбавило відповідача можливості завершити роботи з підключення систем опалення, водопостачання та каналізації на об'єкті.

Відповідачем  не було надано суду доказів, спростування вищезазначеного, отже апеляційний господарський суд дійшов висновку, що  відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання за договором підряду  у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання позивачем, зокрема, щодо  своєчасного забезпечення проектно-кошторисною документацією, своєчасної оплати виконаних робіт, що відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 договору підряду  є підставою для призупинення робіт за договором.

В обґрунтування своїх вимог  щодо стягнення  упущеної вигоди  та визначення її розміру, позивач посилається  лише  на договір оренди, додаткову угоду до договору оренди від 08.10.2007,  укладені між позивачем та третьою особою, а також на акт прийому-передачі приміщення.

Проте, зазначені докази не можуть бути  визнані судом належними у розумінні статті 34 ГПК України, оскільки  відповідно до приписів статті 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.  

Визначаючи суму збитків  у розмірі орендної плати, зазначеної у договорі оренди, та витрат на утримання приміщення, зазначених у додатковій угоді до договору оренди, позивачем було здійснено лише теоретичне  (умовне) обґрунтування можливості отримання прибутку, що не може бути підставою для його стягнення у зазначеному розмірі.

Крім того, слід зазначити, що  позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди за три місяці,  починаючи з вересня 2007 року по листопад 2007 року, в той час, як  додаткову угоду до договору оренди з визначенням  розміру витрат на утримання приміщення було укладено між позивачем та третьою особою лише 08.10.2007.

 Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

Як  вбачається з матеріалів справи,  зокрема акту прийому-передачі приміщення за договором оренди, який було складено 01.07.2007,  позивачем було передано третій особі приміщення  з недоліками, а саме: незакінченими роботами  по налаштуванню системи вентиляції  та кондиціювання; незакінченими роботами  по влаштуванню  тепловузлу;  незакінченими роботами по влаштуванню системи  охоронної  та пожежної безпеки; незакінченими роботами по влаштуванню вхідної групи; незакінченими  роботами  по благоустрою прилеглої території.

Тобто,  приміщення третій особі було передано з незакінченими роботами, які   виконувалися не лише  відповідачем, але й іншими особами (Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД „Єврокомфорт” – роботи по на лаштуванню системи вентиляції та кондиціювання за договором №2ВК/7 від 13.03.2007; Товариством з обмеженою відповідальністю  ВКЦ „Сервіт”  - роботи  по улаштуванню теплового  пункту, за договором №33 від 11.06.2007; Товариством з обмеженою відповідальністю „Архіс” – роботи  по встановленню  пожежної сигналізації і системи оповіщення людей про пожежу  у приміщені).

Таким чином,   звертаючись до відповідача з вимогою про відшкодування  збитків,  позивачем не доведено належними засобами доказування  наявність  причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача  та збитками позивача у розмірі заявленому до стягнення.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком  місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому,  апеляційний господарський суд критично оцінює  посилання  суду на висновок  судової будівельно-технічної експертизи №4331/4332/4333, який відповідно до приписів статті 42 ГПК України є рівноцінним з іншими доказами та не є обов'язковим для суду, оскільки  не має заздалегідь установленої сили та оцінюється судом  сукупно з іншими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту   висновку  експерта, на розгляд експертизи були поставлені лише питання щодо черговості  проведення будівельних робіт  та визначення  обсягів виконаних  ремонтних робіт  відповідачем та іншими  особами за договорами укладеним  з позивачем.

           За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Стиль”  підлягає  задоволенню.

 Відповідно до приписів статті 49 ГПК України судові    витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49,   101 – 105,  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Стиль” на рішення  господарського суду  міста Києва  від 09.12.2008 у справі  №38/41 задовольнити.

 2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2008  у справі  №38/41 скасувати повністю.

 3. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.  

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ ІМКО Інтернешнл” (01025, м. Київ, вул. В. Житомирська, 2, 01054, м. Київ, вул. Гончара, 65, код ЄДРПОУ 21637233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Стиль” (03035, м.Київ. вул. Урицького, 37-А, кв.147, 04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, код ЄДРПОУ 33544282) 4294(чотири тисячі двісті дев'яносто чотири)грн.70коп. - державного мита за  розгляд справи в апеляційному порядку.

5. Видачу наказу на  виконання  даної постанови  доручити  господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №38/41 повернути  до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Коротун  О.М.

                                                                                          Пашкіна С.А.

 05.02.09 (відправлено)