Постанова

від 17.02.2009 по справі 30/347

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/347

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.02.2009                                                                                           № 30/347

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Пашкіної С.А.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від  позивача: Гущина Л.Ю., дов. №155/1/11-696 від 13.02.2009  

від відповідача : Яновицький Є.О., дов. №388 від 25.11.2008

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця трейдінг"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.12.2008

 у справі № 30/347 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               КП "Київжитлоспецексплуатація"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця трейдінг"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   розірвання договору та виселення

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передано вимоги Комунального підприємства „Київжилоспецексплуатація” (далі-позивач)  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця трейдінг”     (далі-відповідач)  про розірвання договору оренди №04/3051  укладеного між позивачем та відповідачем 29.10.2007 та про виселення відповідача з нежилого приміщення площею 1111,10 кв. м, розташованого в будинку № 4-а літера „А”  по  вул. Березняківській в місті Києві та повернення вказаного нежилого приміщення позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2008  у справі №30/347 позовні вимоги задоволено частково: в частині позовних вимог про розірвання договору оренди №04/3051  укладеного між сторонами 29.10.2007 відмовлено;  визнано недійсним договір   №04/3051 про передачу майна комунальної власності  територіальної громади міста Києва від 29.10.2007, укладений між сторонами; виселено  відповідача з нежилого приміщення площею 1111,10 кв. м, розташованого в будинку № 4-а літера „А”  по  вул. Березняківській в місті Києві та повернуто вказане приміщення   позивачеві; стягнуто з відповідача на користь  позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на    інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду  грунтується на  наявності доказів належного виконання відповідачем умов договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для його розірвання, а також на недотриманні сторонами  вимог статті 793 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) щодо нотаріального посвідчення договору, що є підставою для визнання  договору недійсним. Вимоги позивача щодо виселення відповідача визнано судом обґрунтованими, оскільки   відповідно до приписів статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана  повернути другій   стороні  все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції  відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2008  в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (з урахуванням  заяви про  уточнення вимог   апеляційної скарги).

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач    посилається на  порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків  суду дійсним обставинам  справи.  Зокрема, скаржник наполягає на  відсутності підстав для виселення його з орендованого приміщення, оскільки договором №04/3051  від  29.10.2007 сторонами було лише внесено зміни до договору оренди №174 від 16.09.2001, на підставі якого відповідачеві було передано в оренду спірне приміщення, тому  недійсність договору №04/3051  від  29.10.2007 не може бути підставою для виселення відповідача з орендованого приміщення. Крім того, відповідач  заперечує проти недійсності договору №04/3051  від  29.10.2007,  оскільки  він повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009   було  порушено апеляційне  провадження у даній справі,  розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2009.

До суду 17.02.2009 надійшла заява  позивача про відвід колегії суддів, яку  ухвалою в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 залишено без задоволення.

У судове засідання 17.02.2009 з'явилися представники сторін. Представник відповідача   повністю підтримав доводи, викладені  в апеляційній скарзі з урахуванням уточнень.  Представник позивача  проти апеляційної скарги  заперечив, проте письмово та нормативно обґрунтованих пояснень  щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, суду не надав та просив суд відкласти розгляд   апеляційної скарги  у зв'язку з відсутністю часу для  ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання  представника  позивача судом не задоволено, оскільки  приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України  (далі-ГПК України) не передбачено    такої підстави для відкладення розгляду справи, як відсутність часу для ознайомлення з матеріалами справи.  Крім того, з матеріалів справи вбачається, що  ухвалу про призначення  судового засідання на 17.02.2009 позивачем було отримано 03.02.2009 (повідомлення про вручення поштового відправлення №8064400), проте, представник позивача  не звертався до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.      

          Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний  господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників  сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Між Районним відділом освіти (Орендодавець) та відповідачем 16.09.2001 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №174, відповідно до якого Орендодавець передав відповідачеві  в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 1100,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4а  (далі-договір оренди).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” зазначене нежиле приміщення віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва та згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2002 №347 „Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва” закріплено за позивачем.  

У зв'язку з вищезазначеним, на підставі акту №93 від 28.09.2007, затвердженого начальником позивача, орендоване  майно було прийнято на баланс позивача.

Між позивачем та  відповідачем 29.10.2007  було укладено договір №04/3051  про передачу  майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (про внесення змін до договору оренди від 16.09.2001 №174) (далі-договір №04/3051), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) позивач  на  підставі частини 1 статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна», відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації №1334 від 08.09.2006 „Про закріплення та передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва”, протоколу засідання міської комісії по розгляду питань щодо використання нерухомого майна (приміщень, будівель, споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 09.07.2002 №5, пункту 23, договору оренди №174 від 16.09.2001 та акту приймання-передачі основних засобів форми 03-1 від 29.10.2007 №93 передав, а відповідач  прийняв в оренду нерухоме майно (нежилі приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4а літ. „А”, загальною площею 1100,70 кв. м.

Відповідно      до      підпункту       4.10          пункту 4 договору  №04/3051   відповідач   зобов'язався протягом місяця, починаючи з дати укладення договору, застрахувати об'єкт оренди на користь позивача на весь строк дії договору від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше, ніж експертна вартість об'єкта оренди.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору №04/3051 та чинного законодавства не було здійснено страхування спірного приміщення, позивач звернувся до суду з позовом про дострокове  розірвання договору №04/3051 та виселення відповідача з орендованого приміщення.

У відповідності до статті 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини  1 статті 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно частини 2 статті 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, істотними умовами договору оренди, зокрема, є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

У відповідності до пункту  5.10. типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774, обов'язком орендаря є протягом місяця після укладення договору оренди застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку/актом оцінки на користь, Орендодавця (для передачі Балансоутримувачу або Орендаря), який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Згідно частини  1 статті  628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно встановлено місцевим господарським  судом,  відповідачем було   укладено з Закритим акціонерним товариством „Європейський страховий альянс” договори страхування орендованого майна юридичних осіб №1010402 від 18.07.2007, №1015404 від 11.07.2008 та №1016163 від 16.09.2008.

У відповідності до умов вищезазначених договорів, об'єктом страхування є орендоване нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4а літ. А.

Таким чином, відповідачем   на   виконання умов     підпункту        4.10            пункту 4 договору  №04/3051  було застраховано об'єкт оренди, а тому зазначений факт повністю спростовує твердження позивача  щодо порушення  відповідачем умов договору, що є підставою для розірвання договору.

Враховуючи  вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд  погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо  необґрунтованості та недоведеності позовних вимог про розірвання договору та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 83 ГПК  України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Скориставшись  правом, наданим  статтею 83 ГПК України, місцевий господарський суд  визнав недійсним  договір   №04/3051 про передачу майна комунальної власності  територіальної громади міста Києва від 29.10.2007, укладений між сторонами, посилаючись на те, що сторонами при укладенні договору  не дотримано  вимоги статті 793 ЦК України щодо нотаріального посвідчення договору, що є підставою для визнання  його  недійсним.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищезазначеним з наступних підстав.

Відповідно до статті 793 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Зі змісту  договору  №04/3051  вбачається, що  сторонами було  визначено строк дії зазначено договору з 29.10.2007 по 27.10.2010 (підпункт 9.1 пункту 9) тобто менше ніж 3 роки,  тому він не потребує нотаріального посвідчення.

Таким чином,  висновок  місцевого господарського суду про те, що   договір   №04/3051 суперечить вимогам статті 793 ЦК України є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і  позивача, який  звертаючись з  позовними вимогами про виселення відповідача з орендованого приміщення повинен був довести належними засобами доказування у розумінні статті 34 ГПК України, що відповідач безпідставно користується  спірним приміщенням.

Проте,  вищезазначених доказів суду не надано, а наявними у справі матеріалами   підтверджується, що  відповідач  використовує спірне приміщення на підставі договору оренди №174 від 16.09.2001, строк дії  якого встановлено до 01.05.2011.

При цьому слід зазначити, що  договір №04/3051  про передачу  майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду  є договором про  внесення змін до договору оренди від 16.09.2001 №174 та відповідно до підпунктом 9.3 пункту 9 договору №04/3051    після закінчення  строку дії договору  №04/3051  його дія буде продовжена на підставі договору оренди  від 16.09.2001 №174.

 Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва   від 25.12.2008 у справі №30/347 в частині визнання недійсним договору №04/3051 від 29.10.2007, укладеного між сторонами та  виселення  відповідача з нежилого приміщення площею 1111,10 кв. м, розташованого в будинку № 4-а літера „А”  по  вул. Березняківській в місті Києві прийнято з порушенням норм  чинного законодавства, а тому  відповідно до вимог статті 104  ГПК,  тому в зазначеній частині   та в частині розподілу судових витрат   підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються між сторонами  відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33, 49,  99, 101-106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця трейдінг”  на рішення господарського суду  міста Києва  від 25.12.2008 у справі №30/347 задовольнити.

         2.  Рішення господарського суду  міста Києва   від 25.12.2008 у справі №30/347 в частині   визнання недійсним договору №04/3051 від 29.10.2007, укладеного між Комунальним підприємством „Київжилоспецексплуатація”  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця трейдінг”,   виселення  відповідача з нежилого приміщення площею 1111,10 кв. м, розташованого в будинку № 4-а літера „А”  по  вул. Березняківській в місті Києві  та повернення  приміщення Комунальному підприємству „Київжилоспецексплуатація”, а також в частині розподілу судових витрат   скасувати.

3.  Прийняти нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства  „Київжилоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська,51-А, код ЄДРПОУ 03366500, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг” (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 24935959)  42(сорок дві)грн.00коп.-державного мита за розгляд справи в апеляційному порядку.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №30/347 повернути до господарського суду    міста Києва.           

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.  

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Пашкіна С.А.

                                                                                          Коротун  О.М.

 23.02.09 (відправлено)