20/026-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"30" квітня 2009 р. Справа № 20/026-09
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі
1. Київської обласної ради
2. Київського обласного головного управління земельних ресурсів
до 1. Бориспільської районної державної адміністрації
2.Приватного підприємства «Курок Плюс»
про визнання недійсним розпорядження та укладеного на його підставі договору
оренди землі
секретар судового засідання: Павленко О.Є.
за участю представників:
від прокуратури: Сивець А.М.
від позивача 1: Соловйов А.С., довіреність від 01.04.2008 р. № 810/06
від позивача 2: не з'явились
від відповідача 1: не з'явились
від відповідача 2: Мельник І.О., довіреність від 26.02.2009 р.
Обставини справи:
Бориспільський міжрайонний прокурор (далі –прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної ради (далі –позивач 1) та Київського обласного головного управління земельних ресурсів (далі –позивач 2) до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач 1) та приватного підприємства «Курок Плюс» (далі –відповідач 2) про визнання недійсним розпорядження Бориспільської РДА від 17.10.2006 р. № 1188 та укладеного на його підставі з ПП «Курок Плюс»договору оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р., зареєстрованого за № 7636.
Ухвалою від 06.02.2009 р. за вказаною позовною заявою було порушено провадження у даній справі № 20/026-09.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що спірне розпорядження Бориспільської РДА про надання в оренду відповідачеві 2 земельної ділянки площею 8,0001 га, розташованої за межами села Гора Бориспільського району, прийняте з порушенням вимог чинного земельного законодавства, зокрема, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що надавалася в оренду ПП «Курок Плюс», а спірний договір оренди, окрім того, укладений з порушенням приписів Закону України «Про оренду землі»та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220.
Так, за твердженням прокурора, спірна земельна ділянка повинна використовуватися з дотриманням обмежень, встановлених Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ), а саме –коду 3.4, без зміни цільового використання та дотримання вимог екологічного зонування. Внаслідок того, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, на думку прокурора, вона не може мати такого цільового призначення, як будівництво об'єктів торгівлі громадського призначення.
Водночас, як стверджується в позовній заяві, укладений відповідачами договір оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р. не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі»та Типовому договору оренди землі, зокрема, в частині відсутності у договорі умов страхування об'єкту оренди та невірного визначення умов сплати та розміру орендної плати.
У зв'язку з викладеним прокурор, з урахуванням поданих в подальшому уточнень до позовної заяви, просить суд визнати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду, строком на 49 років, ПП «Курок Плюс»під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади Бориспільського району на території Гірської сільської ради за межами населеного пункту»від 17.10.2006 р. № 1188 недійсним; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р., зареєстрований за № 7636, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та ПП «Курок Плюс»відносно земельної ділянки, нормативно-грошова оцінка якої згідно даного договору оренди становить 7277303 грн.; зобов'язати кожну із сторін за договором оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р., укладеним між Бориспільською РДА та ПП «Курок Плюс», повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання зазначеного договору.
Розгляд справи відкладався.
Позивачем 1 в процесі розгляду даної справи було подано суду заяву (вх. № 2959 від 17.03.2009 р.) з клопотанням здійснювати розгляд справи за відсутності його представника, а вирішення спору здійснити на розсуд суду.
Позивач 2 в судові засідання своїх представників не направив, не реалізувавши своє процесуальне право участі у засіданнях суду.
Відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву від 26.02.2009 р. № 7-46-510, згідно з яким просить суд розглядати справу без присутності його представника та покладається на думку суду при вирішенні спору. Мотивованих заперечень проти позову відповідачем 1 суду не надано.
Відповідач 2 проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що Земельний кодекс України не ставить умови щодо обов'язкового знаходження земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення лише в межах населеного пункту. На думку підприємства, обов'язкова умова місцезнаходження в межах населеного пункту встановлена статтею 38 ЗК України лише для земель з цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, а не для земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Як вказує відповідач 2, Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ) також не відносить землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель населених пунктів. Відповідно до УКЦВЗ, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р. №14-1-7/1205, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення мають код 3 УКЦВЗ і не належать до земель населених пунктів, які мають код 1 УКЦВЗ. Тому, на думку підприємства, віднесення зазначеної земельної ділянки спірним розпорядженням від 17.10.2006 р. № 1188 до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення відповідає коду 3.4 класифікатора.
Крім того, відповідач 2 наголошує на відповідності спірного договору оренди вимогам Закону України «Про оренду землі»та Типового договору оренди землі.
Також відповідач 2 посилається на те, що заплановане ним на спірній земельній ділянці будівництво об'єктів включене до урядової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро-2012.
Представник прокуратури у судових засіданнях 27.02.2009 р., 17.03.2009 р., 03.04.2009., 21.04.2009 р. та 30.04.2009 р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача 2 у судових засіданнях 27.02.2009 р., 17.03.2009 р., 03.04.2009., 21.04.2009 р. та 30.04.2009 р. проти позову заперечував.
Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. строк розгляду справи був продовжений на один місяць до 06.05.2009 р.
У судовому засіданні 30.04.2009 р. за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Бориспільською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку законності надання приватному підприємству «Курок Плюс»в користування на умовах довгострокової оренди строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 8,0001 га на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.
Як встановлено перевіркою та підтверджено матеріалами справи, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду, строком на 49 років, ПП «Курок Плюс»під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади Бориспільського району на території Гірської сільської ради за межами населеного пункту»від 17.10.2006 р. № 1188 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Курок Плюс»площею 8,0001 га в довгострокову оренду під розміщення об'єктів торгівлі та інших споруд для обслуговування жителів територіальної громади району на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту.
Згідно з п. 3 даного розпорядження вказану земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
На підставі вказаного розпорядження від 17.10.2006 р. № 1188 Бориспільська районна державна адміністрація 25.10.2006 р. уклала з ПП «Курок Плюс»договір оренди зазначеної земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 7636, згідно якого нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 7277303 грн.
У відповідності із вказаним п. 3 розпорядження № 1188 від 17.10.2006 р. та пп. 2.2.1 оспорюваного договору оренди спірна земельна ділянка належить до земель державної власності і відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з цільовим призначенням (п. 2.2 договору оренди) - під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади Бориспільського району.
Як зазначає прокурор, земельна ділянка площею 8,0001 га, надана на умовах довгострокової оренди ПП «Курок Плюс»за межами с. Гора Бориспільського району, у відповідності до пояснювальної записки директора ТОВ «Відродження-2006»Касьянчука І.В.; вихідної земельно-кадастрової інформації; інформації Бориспільського районного відділу земельних ресурсів щодо умов відведення земельної ділянки ПП «Курок Плюс»від 30.08.2006 р.; технічного завдання на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренди ПП «Курок Плюс»; висновку відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Бориспільської РДА від 04.09.2006 р., які знаходяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням громади Бориспільського району ПП «Курок Плюс» на території Гірської сільської ради Бориспільського району, розробленого ТОВ «Відродження-2006»на підставі договору № 26-Ю від 23.08.2006 р., повинна використовуватись з дотриманням обмежень, встановлених Українським класифікатором цільового використання земельної ділянки, а саме - коду 3.4 (землі іншого призначення), без зміни цільового використання та дотримання вимог екологічного зонування. Проте, передбачене договором використання спірної земельної ділянки в комерційних цілях, а саме - під будівництво об'єктів торгівлі громадського призначення, є зміною її цільового призначення та умовою її використання відповідно до договору оренди.
Статтями 13, 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі охорони та використання земель, природних ресурсів і охорони довкілля відноситься розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Поряд з цим, склад та цільове призначення земель в Україні визначені главою 4 розділу II Земельного кодексу України. Так, стаття 19 ЗК України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Частина 2 цієї ж статті кодексу визначає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про землеустрій»цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законом порядку.
24.04.1998 р. листом Державного комітету земельних ресурсів України № 14-1-7/1205 було затверджено Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), який визначає поділ земель за цільовим призначенням.
Згідно з УКЦВЗ землі населених пунктів (код 1) поділяються на: 1.1. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 1.2. Для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; 1.3. Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду; 1.4. Для ведення підсобного сільського господарства; 1.5. Для ведення селянського (фермерського) господарства; 1.6. Для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності; 1.7. Для іншого сільськогосподарського призначення; 1.8. Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; 1.9. Житлових, житлово-будівельних, гаражно- і дачно-будівельних кооперативів; 1.10. Промисловості; 1.11. Комерційного використання; 1.12. Громадського призначення; 1.13. Змішаного використання; 1.14. Транспорту, зв'язку; 1.15. Природоохоронного призначення; 1.16. Оздоровчого призначення (для організації профілактики і лікування); 1.17. Рекреаційного призначення; 1.18. Історико-культурного призначення; 1.19. Для ведення лісового господарства; 1.20. Водогосподарських підприємств; 1.21. Іншого призначення.
Поряд з цим землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код 3) поділяються згідно з УКЦВЗ на: 3.1. Промисловості; 3.2. Транспорту, зв'язку (3.2.1. Залізничного транспорту, 3.2.2. Автомобільного транспорту, 3.2.3. Трубопровідного транспорту, 3.2.4. Морського транспорту, 3.2.5. Внутрішнього водного транспорту, 3.2.6. Повітряного транспорту, 3.2.7. Трамвайного і тролейбусного транспорту, 3.2.8. Метрополітену, 3.2.9. Зв'язку і телекомунікацій, 3.2.10. Інші землі транспорту та зв'язку); 3.3. Оборони; 3.4. Іншого призначення.
Як зазначалося вище, пунктом 3 оспорюваного розпорядження Бориспільської РДА № 1188 від 17.10.2006 р. спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Тобто за УКФВЗ спірна земельна ділянка віднесена розпорядженням № 1188 до земель коду 3.
Водночас пунктами 1 та 2 цього ж розпорядження встановлено цільове призначення надаваної в оренду земельної ділянки - під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади Бориспільського району на території Гірської сільської ради.
Проте використання земельної ділянки під будівництво об'єктів торгівлі є комерційним призначенням та за класифікатором УКЦВЗ відповідає наведеному вище для земель коду 1, тобто земель населених пунктів, а саме - землі комерційного використання (код 1.11), до яких належать землі: 1.11.1. Автотехобслуговування; 1.11.2. Оптової торгівлі та складського господарства; 1.11.3. Роздрібної торгівлі та комерційних послуг; 1.11.4 Ринкової інфраструктури; 1.11.5. Досліджень і розробок; 1.11.6. Іншої комерційної діяльності.
Таким чином віднесення земельної ділянки до категорії земель транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення не передбачає можливості здійснювати будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади.
Водночас згідно з приписами статті 38 Земельного кодексу України для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального призначення використовуються земельні ділянки в межах населених пунктів, які відносяться до земель житлової та громадської забудови.
Земельна ділянка, надана в довгострокову оренду ПП «Курок Плюс», знаходиться за межами населеного пункту, що підтверджується проектом щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням громади Бориспільського району ПП «Курок Плюс»на території Гірської сільської ради Бориспільського району, розробленого ТОВ «Відродження-2006», та матеріалами щодо погодження місця розташування земельної ділянки, яка пропонується для відведення під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Бориспільського району та влаштування відкритих автостоянок для ПП «Курок Плюс»на території Гірської сільської ради Бориспільського району, які містять акт вибору земельної ділянки від 12.04.2005 р. та висновки контролюючих органів, що підтверджують місцезнаходження вказаної земельної ділянки за межами населеного пункту.
З урахуванням викладеного, розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 17.10.2006 р. № 1188 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду, строком на 49 років, ПП «Курок Плюс»під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади Бориспільського району на території Гірської сільської ради за межами населеного пункту»прийняте з порушенням вимог чинного земельного законодавства щодо встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки, наданої в оренду відповідачеві 2.
Згідно вимог ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійним рішень органів державної влади та місцевого самоврядування про надання земельних ділянок громадян та юридичним особам, а також для визнання недійсними угод щодо таких земельних ділянок.
За таких обставин оспорювань розпорядження Бориспільської РДА підлягає визнанню недійсним судом.
Також слід зазначити, що статтею 6 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з приписами ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як зазначалося вище, на підставі розпорядження Бориспільської РДА № 1188 від 17.10.2006 р. Бориспільською РДА та ПП «Курок Плюс»був укладений договір оренди спірної земельної ділянки від 25.10.2006 р., зареєстрований в реєстрі за № 7636, який підлягає визнанню недійсним з огляду на наведені вище приписи статті 21 Земельного кодексу України.
При цьому посилання відповідача 2 на включення запланованих до будівництва на спірній земельній ділянці об'єктів до урядової програми з проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 суд не приймає до уваги, оскільки будівництво нового офісно-розважального готельного комплексу для розміщення учасників Євро-2012 та туристів, які перебуватимуть у цей час в Україні або ж торговельно-розважального комплексу з готелем, не відповідають призначенню використання спірної земельної ділянки –під будівництво об'єктів торгівлі, пов'язаних з обслуговуванням територіальної громади Бориспільського району на території Гірської сільської ради, як це передбачено розпорядженням Бориспільської РДА № 1188 від 17.10.2006 р.
Крім того, суд відзначає, що поданий відповідачем 2 суду лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 09.04.2009 р. № 14-17-11/3760 – відповідь на запит ПП «Курок Плюс»щодо статусу спірної земельної ділянки, копію якого долучено до матеріалів справи, не носить нормативного характеру.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними вказаного розпорядження та укладеного на його підставі договору оренди підлягають задоволенню судом.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Водночас п. 2 ч. 1 зазначеної статті ЦК України передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Оскільки згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі»у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається, то дія оспорюваного договору оренди припиняється на майбутнє, а земельна ділянка має бути звільнена та повернута в розпорядження орендодавця.
Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів пропорційно шляхом стягнення до Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 17.10.2006 р. № 1188.
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р., зареєстрований за № 7636, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (код 24209740) і приватним підприємством «Курок Плюс»(код 33820201) відносно земельної ділянки, нормативно-грошова оцінка якої згідно договору оренди становить 7277303,00 грн., та припинити його дію на майбутнє.
4. Зобов'язати приватне підприємство «Курок Плюс»(08344, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Кудрі, 2, код 33820201) повернути Бориспільській районній державній адміністрації Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 24209740) земельну ділянку площею 8,0001 га, одержану у тимчасове користування за договором оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р., зареєстрованим за № 7636.
5. Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, код 24209740) в доход державного бюджету України
на р/р 31118095700001, банк УДК в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області державне мито в сумі 42,50 грн. (сорок дві гривні п'ятдесят копійок)
та на р\р 31211259700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з приватного підприємства «Курок Плюс»(08344, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Кудрі, 2, код 33820201) в доход державного бюджету України
на р/р 31118095700001, банк УДК в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області державне мито в сумі 42,50 грн. (сорок дві гривні п'ятдесят копійок)
та на р\р 31211259700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення –12.05.2009 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3680587 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Господарське
Господарський суд Київської області
Бабкіна В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні