Постанова

від 07.05.2009 по справі 31/262

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/262

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.09                                                                                           Справа  № 31/262

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», б/н від 20.12.2008 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2008 р.

у справі № 31/262 (суддя –Артимович В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вока»(надалі –ТзОВ «Вока»), м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(надалі –ТзОВ «Трускавецьінвест», м. Трускавець, Львівська область

про стягнення 58 152,66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Рибак О.І. –представник (довіреність за №46/ВК-ЮР від 03.01.2007 р.);

від відповідача: Войтович О.В. –представник (довіреність б/н від 24.12.2008 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2008 р. у справі №31/262 задоволено позовні вимоги ТзОВ «Вока», м. Львів (надалі –Позивач) до ТзОВ «Трускавецьінвест», м. Трускавець, Львівської області (надалі –Відповідач) про стягнення 58 152,66 грн. Стягнуто з Відповідача на користь ТзОВ «Вока»основний борг в сумі 46 737,59 грн., пеню в сумі 3304,74 грн., три відсотки річних в сумі 2127,93 грн., інфляційних нарахувань в сумі 5 982,40 грн., державного мита в сумі 581,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. Стягнуто також із ТзОВ «Вока»в дохід державного бюджету державне мито в сумі 63,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано неналежним виконанням Відповідачем покладених на нього згідно Договорів поставки зобов'язань по повній та своєчасній оплаті за отриманий товар, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 46 737,59 грн., яка не сплачена в добровільному порядку. За неналежне виконання зобов»язання Позивачем нараховано згідно умов Договорів пеню в розмірі 3 304,74 грн. та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних в сумі 2 127,93 грн., інфляційних нарахувань в сумі 5 982,40 грн. Доказів погашення заборгованості суду не подано, а відтак місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач –ТзОВ «Трускавецьінвест», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, б/н від 20.12.2008 р. та доповнення до неї, б/н від 24.02.2009 р., за вих. №271 від 20.03.2009 р. та б/н від 06.05.2009 р., в яких покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Судом не взято до уваги, що частина товарно-матеріальних цінностей на суму 223 093,33 грн. поставлено поза межами дії Договору №66-1/ВК від 18.072007 р., відповідно нарахування пені на суму заборгованості є безпідставним. Також Скаржник вказує, що претензія з вимогою датована 05.06.2008 р., відповідно нарахування інфляційних та 3% річних повинно здійснюватись з 13.06.2008 р.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення Господарського суду Львівської області як незаконного та прийняття нового, яким просить зменшити розмір боргу.

Позивач –ТзОВ «Вока» у відзиві на апеляційну скаргу, за вих. №125/ВК-ЮР від 24.02.2009 р. та у доповненнях до останнього, за вих. №127/ВК-ЮР від 12.03.2009 р., за вих. №128/ВК-ЮР від 31.03.2009 р., за вих. №129/ВК-ЮР від 14.04.2009 р. покликається на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, зазначаючи при цьому, що основні умови співпраці щодо поставки товару відображено у Договорі поставки №66-1/ВК-ЮР від 18.07.2007 р. Відповідно до вказаного Договору Постачальник виставляв Покупцю рахунки, які були підставою оплати та в яких є посилання на договір поставки №66-1/ВК-ЮР від 18.07.2007 р. Після цього здійснювалась поставки, підтвердженням якої є накладні на кожну партію. В кожній накладній є посилання на рахунок, відповідно до якого здійснювалась оплата за товар (чи мала здійснюватися така оплата), в свою чергу в кожному з рахунків є посилання на договір, відповідно до якого даний рахунок виставлявся до оплати та відповідно до якого здійснювалась поставка. Таким чином, твердження Скаржника про те, що поставка товару на суму 223 093,33 грн. була здійснена ТзОВ «Вока»на користь ТзОВ «Трускавецьінвест»поза межами вказаного Договору не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу. Тому нарахування заборгованості Відповідача за поставлений товар відповідно до Договору №66-1/ВК-ЮР від 18.07.2007 р. відбулось зі спливом десятиденного терміну, який починався з дня отримання Боржником товару. Відповідно до цього, правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляційних процесів. Враховуючи наведене, Позивач рішення місцевого господарського суду вважає вірним, прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак таке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

В судовому засіданні 07.05.2009 р. представники сторін підтримали свої доводи і заперечення, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та доповненнях до неї та у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

25.06.2007 р. ТзОВ «Трускавецьінвест»(«Покупець») та ТзОВ «Вока»(«Постачальник») укладено договір поставки №25/06 (а.с.13-16).

У відповідності до п. 1.1. Договору «Постачальник»зобов»язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором , поставити «Покупцю»товар згідно Специфікації та/або накладної, а «Покупець»зобов»язується в порядку та умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити даний товар.

Пунктами 5.2. та 5.3. Договору поставки №25/06 визначено, що «Покупець»здійснює 70% передоплати вартості товару протягом 3-ох днів з моменту отримання рахунку-фактури, встановленого «Постачальником». У рахунку-фактурі має обов»язково міститися посилання на цей договір та номер і дату специфікації, за якою здійснювалась поставка товару, і проводяться розрахунки «Покупцем». Залишок суми сплачується по факту отримання «Покупцем»Товару протягом 10-ти днів.

На виконання умов вищезазначеного договору Позивачем поставлено Відповідачу товарно-матеріальні цінності по накладній №000-09533 від 03.07.2007 р. на суму 31 107,66 грн. Відповідачем 12 та 13 липня 2007 р. здійснено оплату за отриманий 03.07.2007 р. товар у сумі 32028,66 грн., однак не дотримано, як вбачається з матеріалів справи умов договору щодо передоплати.

В подальшому 18.07.2007 р. ТзОВ «Трускавецьінвест»(«Покупець») та ТзОВ «Вока»(«Постачальник») укладено договір поставки № 66-1/ВК-ЮР (а.с.17-20).

Згідно з п. 1.1. Договору №66-1/ВК-ЮР «Постачальник»зобов»язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити «Покупцю»товар згідно специфікації та/або накладної, а «Покупець»зобов»язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар.

У відповідності до п. п. 5.2.-5.3. Договору встановлено, що «Покупець»здійснює 50% передоплати вартості товару протягом 3-ох днів з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого «Постачальником». У рахунку-фактурі має обов»язково міститися посилання на цей Договір та номер і дату специфікації, за якою здійснюється поставка товару і проводяться розрахунки Покупцем. Залишок суми сплачується по факту отримання Покупцем товару протягом 10-ти днів.

На виконання умов Договору поставки №66-1/ВК-ЮР Позивачем поставлено Відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 487 913,10 грн.

Однак, Відповідачем не дотримано вимог Договорів в частині своєчасної оплати та попередньої оплати, в зв»язку з чим виникла заборгованість в сумі 46 737,59 грн.

05.06.2008 р. Позивачем надіслано претензію за вих. №76/ВК-ЮР від 05.06.2008 р. Відповідачу, в якому останній вказує, що з причин невідомих для ТзОВ «Вока»- ТзОВ «Трускавецьінвест»не дотримувалось умов договору щодо порядку проведення розрахунків та не здійснювало вчасної проплати за отримані товари, сплатило лише частину заборгованої суми у розмірі 441 175,51 грн., а відтак розмір основної заборгованості станом на 05.06.2008 р. становить 46 737,59 грн. Відповідно до цього, пропонує Товариству сплатити в добровільному порядку суму основного боргу в розмірі 46 737,59 грн., пеню –772,14 грн., 811,48 грн. –три відсотки річних, 5 842,18 грн. витрат від інфляції, згідно розрахунку доданого до претензії (а.с.70-74).

Відповідачем надіслано Позивачу відповідь на претензію, за вих. №104 від 04.08.2008 р., в якій вказує, що такий співпрацює з ТзОВ «Вока»тривалий час і відповідно просить розтермінувати проплату по виниклій заборгованості. Гарантує, що основна сума заборгованості буде погашена до 15.09.2008 р. (а.с.75).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем заборгованість не сплачена в зв»язку з чим, Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення такої та штрафних санкцій в примусовому порядку (а.с.6-8).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку в натурі.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за поставлений товар правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 46 737,59 грн. боргу за поставлений товар згідно Договорів.

У відповідності до вимог п.9.1. та п. 9.2. Договорів поставки за № 25/06 від 25.06.2007 р. та №66-1/ВК-ЮР від 18.07.2007р. сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов»язань за цим Договором згідно з діючим законодавством. У випадку порушення термінів розрахунків за поставлений товар, Покупець зобов»язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки , але не більше 0,5% від вартості несплаченого товару.

Місцевим господарським судом вірно взято до уваги, те, що для стягнення пені ст. 258 Цивільного кодексу України встановлена скорочена позовна давність. У відповідності до вимог ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Така заява, як вбачається з матеріалів справи і констатовано в рішенні місцевого господарського суду не подавалась, а відтак правомірно місцевим господарським судом не застосовано наслідки спливу однорічного строку стягнення пені щодо частини позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про стягнення пені в сумі 3 304,74 грн., згідно розрахунку Позивача, оскільки така сума є документально обґрунтованою (а.с.9-10, а.с.149-151, а.с.152-154).

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що зобов»язання Відповідача по здійсненню розрахунків за отриманий товар від Позивача по договорах поставок № 25/06 від 25.06.2007 р. та № 66-1/ВК-ЮР від 18.07.2007 р. не виконанні в строк, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позову також в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 2 127,93 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 5982,40 грн. за час прострочення у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з розрахунками Позивача, які є вірними та документально обґрунтованими (а.с.9-10, а.с.149-151, а.с.152-154).

Твердження Скаржника про те, що поставка товару на суму 223 093,33 грн. була здійснена поза межами договору не відповідає дійсності, з огляду на те, що з доданих до матеріалів апеляційного провадження рахунків (а.с.155-178), вбачається що поставки здійснювались на підставі договорів поставок №25/06 від 25.06.2007 р. та №66-1/ВК-ЮР від 18.07.2007 р.

Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.       Рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2008 р..2009 р. у справі №31/262 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Трускавецьінвест», б/н від 20.12.2008 р. - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.       Справу № 31/262 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.