Рішення

від 30.03.2009 по справі 50/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/144

30.03.09

За позовомУправління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві

до Музею театрального, музичного та кіномистецтва України

простягнення 29 901,62 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивачаПереходько В.О.(дов. № 24/1-1-2633/Нз від 28.07.2008)

від відповідача Дробот І.Б. (директор)

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві до Музею театрального, музичного та кіномистецтва України про стягнення 29 901,62 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договорами по наданню охоронних послуг від 01.01.2008 № 147-Д/2008/Гл, № 105-Доб/2007/ГолЦ та № 106-Доб/2007/ГолЦ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2009 порушено провадження у справі № 50/144 та призначено її до розгляду на 18.03.2009.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача  і дав пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 30.03.2009.

В судове засідання 30.03.2009 з'явились  представники позивача  і відповідача, дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, а також надав докази часткової оплати наданих послуг.

Представник відповідача надав додаткові пояснення по суті спору в яких повністю визнає заявлені позовні вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (далі –позивач, виконавець за договорами) та Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України (далі –відповідач, замовник за договорами) було укладено договір № №147-Д/2008/Гл на надання послуг охорони підрозділом Державної служби охорони при ГУ МВС України (далі договір 1), договір № 105-Доб/2007/ГолЦ на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони (далі-договір 2), та договір №106 - Доб/2007/ГолЦ на надання послуг охорони майна (далі-3оговір 3).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеними договорами щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми договорів та чинного законодавства України .

За умовами договору 1 позивач прийняв на себе обов'язки з припинення порушень правопорядку на об'єкті, що зазначений у дислокації (додаток № 1 до договору 1), та розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 121, а відповідач зобов'язувався здійснювати оплату наданих позивачем послуг охорони (п.2.2. договору 1) щомісячно відповідно до визначених сторонами тарифів та кількості годин охорони за місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа поточного місяця, а також відповідно до умов договору 2 та договору 3 позивач зобов'язався  здійснювати охорону майна, спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті, що зазначений у дислокації, а саме: спостереження за тривожною сигналізацією 1 КТС, (додаток № 1 до договору 2) та охорона майна відповідача (додаток № 1 до договору 3) в приміщеннях Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська,121, а відповідач зобов'язувався здійснювати оплату наданих позивачем послуг охорони (п.3.2. договору 2 та договору 3) щомісячно відповідно до визначеної сторонами тарифів та кількості годин охорони за місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця в якому надаються послуги охорони.

Розрахунок вартості послуг за одну годину охорони було узгоджено на підставі протоколу погодження договірної ціни (додатком № 4 до договору 1,2,3).

Як встановлено судом, Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві виконало свої зобов'язання за вищевказаними договорами шляхом надання послуг охорони об'єкту на загальну суму 29 901,62грн. в період з жовтня по грудень 2008 року, що підтверджується підписаними обома сторонами актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав. Тобто на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 29 901,62грн., що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг:

-    № Гол-001523 за листопад 2008 на суму 8 840,00 грн.,

-          № Гол-001420 за жовтень 2008 на суму 8 976,00 грн.,

-          № Гол-001629 за грудень 2008 на суму 8 976,00грн.,

-          № С8-0011334 за грудень 2008 на суму 191,12 грн.,

-          № С8-0010334 за листопад 2008 на суму 191,12грн.,

-          № С8-0009311 за жовтень 2008 на суму 191,12грн.,

-          № С8-0011333 за грудень 2008 на суму 845,42 грн.,

-          № С8-0010333 за листопад 2008 на суму 845,42 грн.,

-          № С8-0009312 за жовтень 2008 на суму 845,42 грн.,

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 29 901,62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі  29 901,62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами від 01.01.2008 № №147-Д/2008/Гл про надання послуг охорони підрозділом Державної служби охорони при гумус України, № 105-Доб/2007/ГолЦ про надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони та №106 - Доб/2007/ГолЦ про надання послуг охорони майна у розмірі 29 901,62 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, в судовому засіданні 30.03.2009 позивач надав довідку про те, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково сплачено суму основної заборгованості, яка виникла відповідно до укладених договорів в розмірі 19 234,78 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку позивача.

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем частини основного боргу, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами шляхом перерахування частини основного боргу і між ними у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 19 234,78 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 19 234,78 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

   3. Стягнути з Музею театрального, музичного та кіномистецтва України (01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, 21/24; код ЄДРПОУ 32071418; р/р № 35413001001623, р/р № 35423002001623 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, або з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 08596920; р/р № 26000026290, р/р № 2600637690 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478) основний борг в сумі 10 666 (десять тисяч  шістсот шістдесят шість)грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк  Л.Д.

                                                                                                                    Дата підписання рішення 30.04.2009