Рішення

від 14.04.2010 по справі 50/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/144

14.04.10

За позовом    військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону

                       України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства транспорту

                       та    зв’язку України; 2) 337 окремого загону механізації Державної

                       спеціальної служби транспорту (військова частина Т0420)

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»

про                  стягнення 14 761,22 грн.

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури    Кулик Є.В. –пом. ВП Київського гарнізону

Від позивача-1       Галушка О.В. (дов. № 178/15/14-10 від 18.01.2010)

Від позивача-2       Мануйленко С.О. (дов. № 408 від 29.07.2009)

Від відповідача      не прибув

В судовому засіданні 14.04.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги військового прокурора Сумського гарнізону  в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та 337 окремого загону механізації Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0420) до товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст» про стягнення 14 761,22 грн. заборгованості за договором № 4 від 03.03.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2010 порушено провадження у справі № 50/144 та призначено її до розгляду на 15.03.2010.

Представники прокуратури, позивача-1 та  відповідача в судове засідання 15.03.2010 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Проте, 27.02.2010 через відділ діловодства господарського суду м. Києва  представник прокуратури подав доповнення до позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31 339,69грн., в тому числі 29 436,41- основного боргу та 1 903,28 грн. - пені. Суд дане доповнення прийняв до уваги.

В судове засідання прибув представник позивача-2, дав пояснення по справі та  в повному обсязі підтримав заявлене через відділ діловодства суду клопотання військового прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Однак, прокурором та позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках. У зв'язку з наведеним суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

В зв’язку з неявкою представників прокуратури, позивача-1 та  відповідача розгляд справи було відкладено на 14.04.2010.

В судове засідання 14.04.2010 прибули представники прокуратури та позивачів, подали додаткові докази та надали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач не повідомив суд про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року, прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Згідно зі ст. ст. 4, 13 Закону України "Про оборону України", формування і проведення воєнної політики держави, законодавче регулювання питань сфери оборони та військового будівництва здійснюється виключно Верховною Радою України. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Державну спеціальну службу транспорту", Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим державним органом транспорту у складі Міністерства транспорту України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану. Безпосереднє керівництво Державною спеціальною службою транспорту здійснює Міністерство транспорту і зв'язку України.

Фінансування Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України, що визначено Законом України „Про Державну спеціальну службу транспорту".

Військова частина Т0420 - це один із структурних підрозділів Міністерства транспорту і зв'язку України, що фінансується також за рахунок бюджету. Збитки, які їй спричиняються, - це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Відповідно до вимог п. 1 декрету Кабінету Міністрів України № 8 від 15.12.1992, здійснення функцій щодо управління майном, яке є у загальнодержавній   власності,   покладено   на   Міністерства.   Згідно   з   п. 1 Положення “Про Міністерство транспорту та зв'язку України”, затвердженого Указом Президента України № 1009/2004 від 27.08.2004, Міністерство транспорту та зв'язку України  є центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває військова частина Т0420.

Судом встановлено, що 03.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(далі - відповідач, замовник за договором) та 337 окремим загоном механізації Державної спеціальної служби транспорт Міністерства транспорту та зв'язку України (військова частина Т0420) (далі-позивач, виконавець за договором)  було укладено договір № 4 (далі-договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України та укладеного договору.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручив, а виконавець забезпечує відповідно до умов договору надання послуг плашкоутом ПМ-70 (з технологічним обладнанням в кількості 1 комплект) для забезпечення переправи на дільницю № 3 острівного будівельного майданчика з будівництва залізнично-автомобільномостового переходу через р. Дніпро у м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця.

Згідно умов п.1.2. договору,  об’єктом виконання робіт являються дільниця           № 3 острівного будівельного майданчика з будівництва залізнично-автомобільномостового переходу через р. Дніпро у м. Києві. Адреса розташування об’єкта: м. Київ, залізнична дільниця Київ-Московський-Дарниця.          

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання виконавцю, визначені кошторисною документацією, яка є невід’ємною частиною договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4 договору термін виконання робіт : з 03 березня по 21 грудня 2009 року. Даний термін виконання робіт не є остаточним та може бути збільшений за попередньої домовленості сторін.

Згідно умов п.1.5. договору виконавець розпочав виконання робіт на протязі 2 днів з дня виконання замовником зобов’язань щодо надання фронту робіт і завершить виконання робіт до кінця року.

Сторони погодили, що ціна робіт визначається на основі договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, і становить 57 516,84грн., в тому числі ПДВ –9 586,14 грн. У разі необхідності виконання додаткових робіт, уточнення договірної ціни буде здійснюватися із підписанням додаткових угод до договору (розділ 2 договору)

В положеннях п.7.1 договору зазначено, що фінансування робіт здійснюється за власні кошти замовника.

Порядок оплати робіт сторони закріпили в положеннях розділу 8 договору, відповідно до якого розрахунки за виконані роботи повинні здійснюватися з урахуванням положень загальних умов, на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), проміжними платежами в міру виконання робіт, щомісячно. Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом 3 днів після виконання робіт, за 5 днів до завершення звітного періоду (до 25 числа кожного місяця). Замовник зобов’язаний підписати подані виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання замовником документів, зазначених в п.8.1. (п. 8.2. договору).

Згідно умов п. 8.3. договору, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні.

Відповідно до умов п.п. 10.1. та 10.2. договору, відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором та порядок урегулювання спорів визначаються положеннями загальних умов, інших нормативних документів, що регулюють ці питання. За несвоєчасну оплату наданих послуг за договором замовник сплачує неустойку на користь замовника у розмірі 0,5 відсотків вартості цих робіт за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої на період сплати неустойки.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач, відповідно до актів приймання виконаних робіт за період з березня по грудень 2009 року (форми КБ-2в) надав відповідачеві послуги згідно умов договору на загальну суму 68410, 78 грн.. Проте, відповідач,  в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України,  не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті  наданих послуг, частково оплатив виконані роботи на суму 38974, 37 грн. і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 29 436,41грн., що підтверджується  наявними в матеріалах справи доказами.

З метою досудового врегулювання спору 15.10.2009 на адресу відповідача була направлена претензії № 656  з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за договором. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 29 436,41грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29 436,41 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в сумі 1 903,28 грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.10.2) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 1 903,28 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за договором № 4 від 03.03.2009 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; код ЄДРПОУ 33144497) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь 337 окремого загону механізації 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України (військової частини Т0420) (41600, вул. Клубна, 87, м. Конотоп, Сумська обл.; код ЄДРПОУ 33093267) основний борг в сумі 29 436 (двадцять дев’ять тисяч чотириста тридцять шість)грн. 41 коп. та пеню у сумі 1 903 (одна тисяча дев’ятсот три) грн. 28коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; код ЄДРПОУ 33144497) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 313 (триста тринадцять) грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати  прокурору та сторонам.

         Суддя                                                                                                 Головатюк Л.Д.

                                                     Дата підписання рішення 23.04.2010