Рішення

від 14.05.2009 по справі 14/66пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/66пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.05.09 р.                                                                                                       Справа № 14/66пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ»,                   ЄДРПОУ 20312434, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», ЄДРПОУ 30982361,

                           м.Дніпропетровськ

про спонукання виконати дії та стягнення 49389 грн. 81 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Курова А.В.-по дов.

від відповідача: Шуманов О.М.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                              Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались

                                              перерви з 23.04. по 29.04.2009р., з 29.04. по 14.05.2009р.          

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Дніпропетровськ, про:

-          спонукання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлове приміщення в будівлі магазину літ.А-2 загальною площею 100 кв.м. на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Пухова, 8;

-          стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 49389,81 грн., у тому числі основний борг в сумі 44400,00 грн., інфляція в сумі 2954,94 грн., три проценти річних в сумі 225,35 грн. та неустойка в сумі 1809,52 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення орендованого згідно договору оренди від 09.07.2008р. майна та несплату орендних платежів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 23.04.2009р., позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на ті обставини, що договір оренди від 09.07.2008р., на підставі якого в нього знаходилось спірне майно, припинив свою дію 31.01.2009р. Проте, за твердженням відповідача, незважаючи на припинення дії договору позивач відмовився прийняти у нього спірне майно. Обгрунтовуючи свої заперечення проти вимог про стягнення заборгованості в сумі 44400,00 грн. відповідач посилається на безпідставність її нарахування за лютий 2009р., внаслідок припинення договору оренди від 09.07.2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 09.07.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписом ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1.1 договору від 09.07.2008р. позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування об'єкт оренди: нежитлове приміщення в будівлі магазину літ.А-2 площею 100 кв.м., що складає 7/100 ідеальної частки на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Пухова, 8.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи акту №1 від 17.04.2009р. (а.с.83), об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення в будівлі магазину літ.А-2 площею 100 кв.м., що складає 7/100 ідеальної частки на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Пухова, 8, було передано позивачем в оренду відповідачу 02.09.2008р.

Вказані обставини з боку сторін не заперечуються.

Таким чином, за висновками суду, позивач повністю виконав свої зобов'язання щодо передачі відповідачу в оренду нежитлового приміщення за укладеним між сторонами договором оренди від 09.07.2008р.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 11.1 договору від 09.07.2008р. встановлено, що договір набирає сили з дати його підписання сторонами та скріплення печатками, та припиняється по закінченні строку оренди, а стосовно обов'язків, пов'язаних з розрахунками та передачею об'єкту оренди – після повного виконання.

Строк оренди згідно п.2.2 договору від 09.07.2008р. становить 7 років.

Відповідно до п.11.2.6 договору від 09.07.2008р. останній припиняється достроково у випадку збитковості діяльності відповідача в об'єкті оренди, за вимогою відповідача (одностороннє розірвання) за умови письмового повідомлення позивача не пізніше ніж за 90 календарних днів до дати розірвання.

Як встановлено судом, 01.11.2008р. відповідачем на адресу позивача направлено лист №04/11-08 від 01.11.2008р. (а.с.46), згідно з яким повідомлено позивача про одностороннє розірвання договору оренди від 09.07.2008р. на підставі п.11.2.6 цього договору.

Згідно з наданою до матеріалів справи копією опису вкладення (а.с.47) вказаний лист направлений на адресу позивача 13.01.2009р.

За приписом п.4.1.2 наказу Мінтрансзв'язку України від 12.12.2007р. №1149 „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів” у межах області та між обласними центрами України нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку дорівнює 4 дні. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативний строк пересилання збільшується на один день.

Таким чином, враховуючи, що лист №04/11-08 від 01.11.2008р. направлений на адресу позивача 13.01.2009р., суд дійшов висновку, що позивач мав отримати вказаний лист в строк не пізніше 17.01.2009р.

За таких обставин, як встановлено судом, з урахуванням п.11.2.6 договору від 09.07.2008р., останній припиняє свою дію 17.04.2009р.

При цьому, посилання позивача та твердження відповідача щодо припинення 31.01.2009р. дії договору від 09.07.2008р. суд вважає недоведеними.

Зокрема, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не доведено факту направлення листа №04/11-08 від 01.11.2008р. на адресу позивача раніше ніж 13.01.2009р.

В свою чергу, позивачем до матеріалів справи також не надано відповідних доказів, які б підтверджували отримання ним 31.01.2009р. листа відповідача про розірвання договору.

Одночасно, як вказувалось вище, згідно п.11.2.6 договору від 09.07.2008р. останній припиняється достроково у випадку збитковості діяльності відповідача в об'єкті оренди, за вимогою відповідача (одностороннє розірвання) за умови письмового повідомлення позивача не пізніше ніж за 90 календарних днів до дати розірвання.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору, відлік 90 календарних днів до дати розірвання договору починається саме від дня повідомлення позивача.

Посилання відповідача на надані до матеріалів справи копії витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та відмітку на листі про його відправлення шляхом відправлення факсу, суд до уваги не приймає, враховуючи відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували отримання цього листа позивачем.

Одночасно, зазначення відповідачем на своєму примірнику листа дати, номеру телефону та прізвища особи, яка нібито прийняла цей факс, не може бути належним доказом повідомлення позивача про розірвання договору.

Посилання відповідача на надані до матеріалів справи копії витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції та відмітку на листі про його відправлення шляхом відправлення факсу, суд до уваги не приймає, враховуючи відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували отримання цього листа позивачем.

Одночасно, зазначення відповідачем на своєму примірнику листа дати, номеру телефону та прізвища особи, яка нібито прийняла цей факс, не може бути належним доказом повідомлення позивача про розірвання договору.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі виключно у разі припинення договору найму.

Одночасно, згідно п.8.1 договору від 09.07.2008р. протягом 30 днів після припинення дії цього договору, відповідач зобов'язаний звільнити об'єкт оренди від свого майна, передати (повернути) об'єкт оренди позивачу, передати всі ключі та погасити всі заборгованості.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.785 Цивільного кодексу України, а також умови підписаного між сторонами договору, обов'язок відповідача повернути позивачу орендоване майно виникає протягом 30 днів після припинення дії цього договору.

Як встановлено судом вище, договір від 09.07.2008р. припинив свою дію 17.04.2009р., внаслідок чого порушене право позивача вимагати від відповідача повернення орендованого майна виникає з 18.05.2009р.

Таким чином, враховуючи, що за умовами договору від 09.07.2008р. відповідач повинен був повернути об'єкт оренди позивачу протягом 30 календарних днів з моменту припинення дії договору, суд дійшов висновку про відсутність порушеного з боку відповідача права позивача вимагати звільнення та повернення нежитлового приміщення в будівлі магазину літ.А-2 загальною площею 100 кв.м. на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Пухова, 8, та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

З урахуванням викладеного, позов в частині вимог про спонукання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлове приміщення в будівлі магазину літ.А-2 загальною площею 100 кв.м. на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Пухова, 8, підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України орендною платою є фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, в пункті 4.1 договору від 09.07.2008р. передбачено, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди за 1 місяць з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди до дати передачі (повернення) об'єкта оренди позивачу становить 11100,00 грн. без ПДВ за весь об'єкт оренди.

В подальшому, з 01.01.2010 року та на початку кожного наступного року, розмір орендної плати на поточний календарний рік орендного користування може бути збільшений (право позивача), шляхом множення розміру орендної плати встановленому у минулому календарному році на офіціально оприлюдненій Державним комітетом статистики індекс інфляції за минулий календарний рік, але на більш ніж 15%.

Визначений у такий спосіб розмір орендної плати є базовим для сплати у поточному році та базовим для індексації у наступному році. Така індексація (збільшення розміру орендної плати) відбувається автоматично шляхом надання позивачем відповідачу розрахунку з новим розміром орендної плати. Це не потребує додаткової згоди відповідачу. Новий розмір орендної плати починає нараховуватися після спливу 14 календарних днів з моменту вручення відповідачу вказаного розрахунку.

Орендар зобов'язаний здійснювати перерахування сум орендної плати наступним чином: за перший та два останні місяці оренди – протягом 10 банківських днів з дати передачі об'єкта оренди відповідачу, за наступні місяці - до 05 числа кожного поточного місяця за поточний (п.4.3 договору).

Згідно п.4.6 договору від 09.07.2008р. орендну плату та відшкодування вартості комунальних послуг відповідач повинен сплачувати за період користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди в користування відповідачу до дати підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди позивачу, включаючи обидві такі дати.

За висновками суду, відповідачем не виконані свої зобов'язання з перерахування позивачу орендної плати за договором від 09.07.2008р. в сумі 44400,00 грн. за період з листопада 2008р. по лютий 2009р.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2009р. (в графі позивача) заборгованість відповідача перед позивачем по орендній плати складає 44400,0 грн. Одночасно, в графі відповідача значиться заборгованість перед позивачем в сумі 44172,91 грн. Вказана різниця виникла внаслідок відображення відповідачем оплати в сумі 227,09 грн. 23.12.2008р.

Проте, як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи рахунком-фактурою №СФ-0000112 від 30.11.2008р. сума 227,09 грн. є компенсацією за телефонний зв'язок за 09-10 місяці 2008р., проте, не є орендною платою.

Вказаний акт звірки підписаний повноважними представниками сторін, підпис останніх засвідчений фірмовими печатками підприємств.

При цьому, заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування орендної плати за лютий 2009р., внаслідок припинення 31.01.2009р. дії договору оренди від 09.07.2008р. судом до уваги не приймаються з підстав, що були викладені вище.

Крім цього, згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення за період з листопада 2008р. по лютий 2009р. інфляцію в сумі 2954,94 грн. та три проценти річних в сумі 225,35 грн. за період з 06.11.2008р. по 01.03.2009р.

Одночасно, в п.9.1договору від 09.07.2008р. передбачено, що у випадку прострочення сплати сум орендної плати, відповідач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежів.

За таких обставин, позивачем за період з 06.11.2008р. по 01.03.2009р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 1809,52 грн.

За висновками суду, розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Посилання відповідача на порушення позивачем правил підсудності при зверненні до суду з позовними вимогами у цій справі є безпідставними.

Згідно із ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може  бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Як вказувалось вище, позивачем заявлені позовні вимоги про спонукання відповідача звільнити та повернути передане в оренду майно, а також вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі, інфляції, трьох процентів річних та неустойки.

Таким чином, фактично заявлені позивачем позовні вимоги стосуються договору оренди від 09.07.2008р.

Згідно із ч.2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ у спорах про витребування майна з чужого незаконного володіння -  такі спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Одночасно, діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право господарського суду розділяти позовні вимоги, зокрема, розглянути одну частину позовних вимог, а другу передати на розгляд іншого господарського суду.

З урахуванням викладеного, будь-яких порушень правил підсудності при зверненні позивача до суду з позовом по цій справі не встановлено.

Враховуючи вказані висновки суду, клопотання позивача про передачу справи на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 49389,81 грн., у тому числі основний борг в сумі 44400,00 грн., інфляція в сумі 2954,94 грн., три проценти річних в сумі 225,35 грн. та неустойка в сумі 1809,52 грн., повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, останні підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ», м.Донецьк без номера та дати, що надійшло на адресу суду 23.04.2009р., про вжиття заходів до забезпечення позову судом залишено без задоволення як безпідставне.

Зокрема, за висновками суду, позивачем не доведено наявності обставин, які свідчать про можливе утруднення виконання судового рішення по цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                          ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Дніпропетровськ про спонукання Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Дніпропетровськ звільнити та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ», м.Донецьк нежитлове приміщення в будівлі магазину літ.А-2 загальною площею 100 кв.м. на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Пухова, 8.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Дніпропетровськ про стягнення заборгованості в сумі 49389 грн. 31 коп., у тому числі основний борг в сумі 44400 грн. 00 коп., інфляція в сумі 2954 грн. 94 коп., три проценти річних в сумі 225 грн. 35 коп. та неустойка в сумі 1809 грн. 52 коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «КІНГ», м.Донецьк основний борг в сумі 44400 грн. 00 коп., інфляцію в сумі 2954 грн. 94 коп.,  три проценти річних в сумі 225 грн. 35 коп. та неустойку в сумі 1809 грн. 52 коп., всього заборгованість в сумі 49389 грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 494 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.05.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.05.2009р.

               Суддя                                                                                                            Левшина Г.В.