Рішення

від 23.04.2009 по справі 30/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09                                                                                           Справа№ 30/57

за позовом: ПП „Бенкет”, м.Львів          

до відповідача: ТзОВ „Торгова  компанія  „Інтермаркет”, м.Львів

про стягнення  360367,88  грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача:      Кацай Г.Л.

від відповідача:  н/з

Суть спору:

           Позов заявлено приватним підприємством „Бенкет”, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова  компанія  „Інтермаркет”, м.Львів   про  стягнення  347681,41  грн. основного боргу та  12686,47 грн. пені.

          Ухвалою господарського суду від 12.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.04.2009 року.

           Представник позивача в судове засідання з"явився, подав заяву про уточнення (збільшення)  позовних вимог від 21.04.2009р. №2 та просить стягнути з відповідача  440541,43 грн. заборгованості, в т.ч.: 426781,95 грн. основного боргу та 13759,48 грн. пені. Позов просить задоволити відповідно до поданого уточнення.

            Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин неявки  суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару  від 02.01.2008р. № ТП-131.

Згідно умов вищевказаних договорів позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договорами, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.3 договору, відповідач зобов”язувався оплатити  за отриманий товар протягом 50-ти днів  з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата  здійснена  частково, в результаті чого за період з 22.09.2008р. по 09.02.2009р.  виникла заборгованість в сумі 426781,95 грн., відповідно до поданої заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.6.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно заяви про збільшення позовних вимог  становить  13759,48 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню з врахуванням  заяви про збільшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г.   . ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів, вул. Галицька,4 (р/р 2600900601403 в ЛФ „Укрсімбанк”, м.Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 13827416) на користь приватного підприємства „Бенкет”, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 87/3 (р/р 26001053804138 в Західному ГРУ „Приватбанку”, МФО 325321, код ЄДРПОУ 34259621) –426781,95 грн. заборгованості, 13759,48 грн. пені, 4405,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя