Ухвала

від 12.05.2009 по справі 3/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"12" травня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/49

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Фуд Холдинг»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд»           

про стягнення заборгованості в розмірі 24257 грн. 20 коп.

                                                                                                               Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача  :  не з'явився;

від відповідача :  не з'явився;

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Степ Фуд Холдинг» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд»про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 19006 грн. 46 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 2163 грн. 69 коп., 3 % річних в розмірі 406 грн. 69 коп. та пені в розмірі 2680 грн. 36 коп..

Позивач в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4806788; причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно акту про залік взаємних вимог від 30.03.2009 року та на підставі ст.601 ЦК України сторони провели взаємозалік зустрічних однорідних вимог. Відповідно до абзацу третього п.1 Акту з моменту підписання даного Акту про залік взаємних вимог зобов'язання на суму 19006 грн. 46 коп. припиняються. Відповідач в частині стягнення основного боргу в сумі 19006 грн. 46 коп. провадження по справі просить припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідач також зазначає, що згідно п.5.2 Договору поставки №23 від 02.04.2008 року, укладеного між сторонами, оплата наступних партій проводиться по мірі реалізації товару кожні 5 банківських днів. При цьому, кожну партію товару (в цілому) покупець зобов'язаний оплатити не пізніше 30 календарного дня з дня фактичної передачі конкретної партії товару. Відтак відповідач стверджує, що кінцевий термін оплати згідно видаткової накладної №26685 від 08.04.2008 року настав 07.06.2008 року; заборгованість за вказаною вище накладною погашена відповідачем 06.06.2008 року, тобто з дотриманням терміну оплати. Відповідач просить відмовити позивачу в стягненні 147 грн. 75 коп. пені, 3% річних –18 грн. 44 коп., збитків від інфляції - 169 грн. 50 коп., які нараховані за видатковою накладною №26685 від 08.04.2008 року в зв'язку з їх безпідставністю.

В частині стягнення пені в сумі 2532 грн. 61 коп., 3% річних в сумі 388,25 грн., втрат від інфляції в сумі 1994,19грн.  відповідач визнав позовні вимоги.  Оскільки основна заборгованість в сумі 19006 грн. 46 коп. відповідачем погашена до прийняття господарським судом рішення по справі, враховуючи скрутну фінансову ситуацію і спад на ринку оптової та роздрібної торгівлі, керуючись ст.233 ГКУ, ст.22, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню із сторони, яка порушила зобов'язання.

Відповідач в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4806770; причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ Фуд Холдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд»укладено договір поставки №23 (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продовольчі товари (надалі - Товар), у асортименті, кількості, якості та за цінами відповідно до умов передбачених даним Договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними  №26685 від 08.04.2008 року на суму 8031 грн. 60 грн., №26814 від 21.04.2008 року на суму 4819 грн. 20 коп., №26888 від 24.04.2008 року на суму 558 грн. 00 коп., №27115 від 22.05.2008 року на суму 2844 грн. 00 коп., №27197 від 26.05.2008 року на суму 2622 грн. 00 коп., №27332 від 05.06.2008 року на суму 5376 грн. 00 коп., №27459 від 17.06.2008 року на суму 4800 грн. 00 коп., №27786 від 11.07.2008 року на суму 4752 грн. 00 коп..

Відповідач, відповідно до вищевикладеного, в повному обсязі, проте з простроченням виконання згідно умов Договору свого зобов'язання, сплатив заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 8031 грн. 60 коп. згідно накладної №26685 від 08.04.2008 року, у розмірі 4819 грн. 20 коп. згідно накладної №26814 від 21.04.2008 року, у розмірі 558,00 грн. згідно накладної №26888 від 24.04.2008 року.

При цьому, відповідач 08.10.2008 року здійснив частково повернення поставленого позивачем згідно умов Договору товару: відповідно до накладної на повернення товару №ХВ-0000003 від 08.10.2008 року на суму 266 грн. 98 коп. згідно накладної № 27197 від 26.05.2008 року на суму 2622,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до накладної №27197 від 26.05.2008 року становить 2355 грн. 02 коп.; відповідно до накладної на повернення товару № ХВ-0000004 від 08.10.2008 року на суму 1120 грн. 56 коп. згідно накладної № 26685 від 08.04.2008 року на суму 8031 грн. 60 коп., однак накладна №26685 від 08.04.2008 року відповідачем повністю (з простроченням платежу) оплачена 06.06.2008 року, тому відповідно суму переплати в розмірі 1120,56 грн. (накладна на повернення Товару № ХВ-0000004 від 08.10.2008 року), здійснену Відповідачем згідно накладної №26685 від 08.04.2008 року, позивач відмінусував від заборгованості відповідно до накладної №27115 від 22.05.2008 року на суму 2844,00 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем згідно накладної №27115 від 22.05.2008 року становить 1723 грн. 44 коп..

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки 02.04.2008 року становить 19006 грн. 46 коп..

30.03.2009 року сторонами відписано Акт про залік взаємних вимог, відповідно до якого сторони здійснили залік зустрічних однорідних вимог за Договором поставки №23 від 02.04.2008 року в сумі 19006 грн. 46 коп. та Договором б/н від 27.03.2009 року сумі 19006 грн. 46 коп..

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відтак провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19006 грн. 46 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5. Договору товар (його частина) вважається фактично переданим з моменту підписання повноважними представниками Сторін видаткової накладної.

Згідно п.5.2. Договору (узгоджена редакція протоколу погодження розбіжностей до Договору №23 від 02.04.2008 року) покупець здійснює оплату за поставлену продукцію на розрахунковий рахунок постачальника на підставі видаткової накладної протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського Кодексу України до відносин поставки, не врегульованих Господарським Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за даним Договором Сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ врахованої від несплаченої суми, за кожний день прострочки платежу.

Позивачем на суму боргу нараховано пеню у розмірі 2680 грн. 36 коп.; розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Відповідачем невірно зазначено, що кінцевий термін оплати згідно видаткової накладної №26685 від 08.04.2008 року настав 07.06.2008 року, оскільки це суперечить умовам п.5.2. Договору.   

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу нараховано 3% річних в розмірі 406 грн. 69 коп. та інфляційні нарахування в розмірі 2163 грн. 69 коп.; розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, мотивуючи складною ситуацією на ринку оптової та роздрібної торгівлі. Суд не вбачає підстав до задоволення вищевказаного клопотання, оскільки відповідачем не надано достатніх доказів в обґрунтування поданого клопотання.    

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахування в розмірі 2163 грн. 69 коп., 3 % річних в розмірі 406 грн. 69 коп. та пені в розмірі 2680 грн. 36 коп. є доведеним, обґрунтованим, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19006 грн. 46 коп.  припинити.

3. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд» (33009, м.Рівне, вул. Князя Володимира, буд.112 а, код ЄДРПОУ 32230375, р/р 260022925 в РОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 333227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Фуд Холдінг»(03083, м.Київ, проспект Науки, 63, код ЄДРПОУ 33692141, р/р 26008010038113 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) 2680 грн. 36 коп. пені; 2163 грн. 69 коп. інфляційних втрат; 406 грн. 69 коп. трьох відсотків річних; а також витрати на сплату державного мита в розмірі 242 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп..

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано “15”  травня  2009 року.