Постанова

від 07.05.2009 по справі 7/106-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/106-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

07.05.09                                                                                           Справа  № 7/106-38

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                           Д.Новосад

суддів                                      О.Михалюк

                                           Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ПП «Захід-Приватбудінвест»,    м. Луцьк № б/н від 13.03.09  

на рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09

у справі  № 7/106-38

за позовом: ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект», м. Луцьк  

до відповідача: ПП «Захід-Приватбудінвест», м. Луцьк

про          стягнення 114 470, 82 грн.  

За участю представників сторін:

від позивача: Солярчук Б.Д. - представник (довіреність № 150/1-12 від 06.05.09); Романюк Т.В. - представник (довіреність № 7/3-14 від 14.01.09);    

від відповідача: Гуріна Л.В. - представник (довіреність № б/н від 01.06.08).

Права та обов'язки, передбачені ст.cт. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не поступило.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38 (суддя М. Шум) позов ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект»до ПП «Захід-Приватбудінвест»про стягнення 114 470, 82 грн. задоволено повністю: стягнено з ПП «Захід-Приватбудінвест»на користь ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект»112 985, 00 грн. основного боргу, 1 188, 66 грн. пені, 297, 16 грн. 3 % річних, 1 144,71 грн. витрат по оплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З даним рішенням не погоджується відповідач у справі –ПП «Захід-Приватбудінвест», оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування господарським судом Волинської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права, а також неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає про неналежність виконання позивачем договірних зобов'язань, передбачених п.п. 3.2, 3.3 договору № 92 від 09.07.07, наголошуючи при цьому на непереданні позивачем відповідачу належного проекту. Крім цього, скаржник посилається на недоліки та недоробки проектної документації, встановлені спеціалістом ПП «Захід-Приватбудінвест». Посилається скаржник також на положення ст.ст. 853, 854, 857, 858 ЦК України, а також на порушення місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм ст. 4, 4-2, 4-3, 4-4, 77 ГПК України, в порушення яких місцевим господарським судом було винесено рішення за відсутності представника відповідача.

Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить  рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38 скасувати, прийняти нове рішення про відмову ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект»у позові.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.09 подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 07.05.09.

Позивач - ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект»- проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38 вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги відповідача - відмовити.

В судовому засіданні 07.05.09 представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38 слід залишити без змін.          

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами, у відповідності до п. 1.1 укладеного між сторонами у справі договору № 92 на виготовлення проектної документації (науково-технічної продукції) від 09.07.07, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання проектних робіт по об'єкту: «Житловий комплекс в м.Ковелі на вул. Кониського, 11». Порядок розрахунків погоджений  сторонами у п. 2.5 договору № 92, в якому, зокрема, передбачено здійснення розрахунку згідно календарного плану шляхом перерахування відповідачем авансу в розмірі 90 200, 00 грн. протягом 10 днів після укладення договору, а остаточний розрахунок - не пізніше 10 днів після повідомлення відповідача про закінчення робіт. Загальна вартість робіт, у відповідності до п. 2.2 договору, встановлена сторонами у розмірі 180 396, 00 грн.

Вірно проаналізовано господарським судом першої інстанції при розгляді спору між сторонами також додаткову угоду № 1 від 18.03.08, укладену між сторонами з метою доповнення умов договору № 92, якою, зокрема, строк дії договору № 92 від 09.07.07 продовжено до липня 2008 року, розмір вартості виконаних робіт збільшено до 225 975, 00 грн., а також передбачено, що фактично початком проектування слід рахувати з дня перерахування авансу в розмірі 62 990, 00 грн.

Колегія суддів вважає, що при розгляді спору місцевий господарський суд вірно застосував ст. 144 ГК України щодо угоди, як підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків суб'єктів господарювання, ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України щодо визначення поняття зобов'язання, а також ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України щодо обов'язку належного виконання зобов'язань сторонами.

Беручи до уваги вірне визначення господарським судом першої інстанції правової природи укладеного між сторонами договору, як договору підряду на проектні та пошукові роботи, колегія суддів погоджується також з застосуванням до договірних правовідносин положень ч. 1 ст. 887 ЦК України щодо законодавчого визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт та обов'язків сторін за даним договором.  

Розглядаючи спір між сторонами господарський суд Волинської області вірно встановив факт перерахування відповідачем позивачу на виконання умов договору № 92 та додаткової угоди № 1 50 000, 00 грн. та 62 990, 00 грн., а також факт виготовлення позивачем проекту робіт по об'єкту: «Житловий комплекс в м. Ковелі на вул. Кониського, 11».

Розглядаючи спір між сторонами місцевим господарським судом також вірно застосовано до спірних правовідносин норми ч. 1 ст. 889 ЦК України, якою передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. Проаналізовано в оскаржуваному рішенні також порядок, встановлений сторонами у договорі, а саме у п. б п. 2.5 договору № 92, згідно з яким  замовник зобов'язався здійснити остаточний розрахунок по договору не пізніше 10 днів після повідомлення позивача про закінчення робіт. Часом повідомлення позивачем відповідача місцевий господарський суд визначив 29.10.08, коли відповідачем було одержано лист позивача за № 439/1-12. Факт одержання зазначеного повідомлення документально підтверджений наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 98134385. Докази реагування на дане повідомлення відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Щодо посилань скаржника, викладених ним в апеляційній скарзі, на недотримання позивачем договірних строків виконання робіт, а також на ненадання ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект», в порушення п.п. 3.2., 3.3. Договору, замовникові належного проекту, то колегія суддів зазначає, що таким посиланням дано належну оцінку місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні. Зокрема, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком, зробленим судом першої інстанції, про документальну недоведеність відповідачем вказаних посилань. Колегія вважає за необхідне звернути увагу, що договором № 92 та додатком до нього не встановлено, що повідомлення виконавцем замовника про закінчення робіт повинно здійснюватися саме рекомендованим листом з повідомленням, а в матеріалах справи міститься також витяг із звіту телефонних розмов позивача за липень-жовтень 2008 року, з якого вбачається неодноразове звернення до відповідача по телефону (як за робочими номерами, так і за номерами мобільних операторів), а також витяг з журналу вихідної кореспонденції, з якого вбачається факт надіслання позивачем відповідачу листа з вимогою розрахунку за виконані роботи 29.08.08.

Вищевикладене свідчить про відсутність волевиявлення відповідача щодо одержання від позивача виконаного проекту робіт по об'єкту: «Житловий комплекс в м. Ковелі на вул. Кониського, 11». Вказане також підтверджується, про що вірно наголошено господарським судом першої інстанції, фактом неподання відповідачем будь-яких доказів звернення до позивача з листами, претензіями чи нагадуваннями щодо, які б вказували на порушення позивачем стоків, передбачених договором № 92.

Колегія судів також зазначає про те, що оскільки зобов'язання щодо передачі проекту робіт врегульовані п.п. 2.5, 3.1-3.6 договору № 92, то обов'язки щодо оплати виконаних робіт не можуть ставитися в залежність від фактичного прийняття робіт замовником, особливо враховуючи документально підтверджену матеріалами справи відсутність його волевиявлення щодо такого прийняття.

Щодо посилань скаржника на недоліки виконаних позивачем робіт, то колегія суддів зазначає про неналежність висновку спеціаліста (арк.спр. 69), як доказу невідповідності виконаних робіт умовам договору, оскільки умовами договору (п. 5.5) передбачено порядок внесення виправлень в проектну документацію, однією з умов чого визначено зауваження експертних органів до документації. Вказане також законодавчо визначено вірно застосованою господарським судом Волинської області ч. 2 ст. 891 ЦК України.

На підставі наведеного колегія суддів вважає висновок про обґрунтованість та документальну підтвердженість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 112 985, 00 грн. заборгованості за договором № 92 таким, що відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи та ґрунтується на нормах чинного матеріального законодавства.

Погоджується колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду також з висновком про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача   1 188, 66 грн. пені за період з 09.11.08 по 10.12.08 та 297,16 грн. 3% річних, оскільки такий висновок ґрунтується на договірних положеннях (п. 4.3 договору № 92) та нормах ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України.

Щодо посилань скаржника, викладених ним в апеляційній скарзі, на те, що господарським судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені двічі, то колегія суддів зазначає, що 3% річних за своєю природою є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Посилання відповідача на незастосування місцевим господарським судом норм ст.ст. 853, 854, 857, 858 ЦК України також є безпідставним, оскільки, згідно ч. 4 ст. 837 ЦК України, до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення параграфу 1 застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього кодексу про ці види договорів. Натомість, спірні правовідносини врегульовані параграфом 4 глави 61 ЦК України, норми якого вірно застосовано господарським судом Волинської області при розгляді спору між сторонами.

Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм ст. 4, 4-2, 4-3, 4-4, 77 ГПК України, оскільки виніс рішення за відсутності представника відповідача, а не відклав розгляд справи за клопотанням ПП «Захід-Приватбудінвест», то колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Посилання відповідача у клопотанні № 6 від 02.03.09 на недоліки проектної документації з посиланням на пояснення спеціаліста, є такими, що не підтверджені жодними належними, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами, а сама вимога щодо відкладення поставлена відповідачем в залежність від результату розгляду спору по суті місцевим господарським судом. Таким чином, колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що спрямоване на затягування судового процесу. Беручи до уваги наведене, а також достатність наявних в матеріалах справи доказів для вирішення спору по суті, неподання відповідачем жодних інших доказів в спростування висновків місцевого господарського суду при розгляді апеляційної скарги та зважаючи на норми ч. 1 ст. 69 ГПК України щодо строку вирішення спору, колегія суддів вважає дії господарського суду першої інстанції обґрунтованими.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПП «Захід-Приватбудінвест»на рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38, оскільки місцевим господарським судом правильно встановлено обставини справи, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Волинської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Волинської області від 02.03.09 у справі № 7/106-38 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скеровуються до господарського суду Волинської області.

Головуючий-суддя                              Д.Новосад

Суддя                                         О.Михалюк

Суддя                                         Г.Мельник