cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2014 р. Справа№ 911/4614/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Андрієнка В.В.
Ткаченка Б.О.
представники сторін:
від позивача: Колотко О.І. довіреність №477/11.5.2 від 15.11.2013;
від відповідача: Мильцева В.С. довіреність б/н від 16.01.2014,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
на ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2013 (суддя Конюх О.В.)
в справі № 911/4614/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістік"
про стягнення 1 928 800,23 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долара до гривні становить 15 416 900,24 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістікс" про стягнення заборгованості в розмірі 1 928 800,30 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 30.10.2013 становить 15 416 900,24 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2013 у справі № 911/4614/13 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістік" про стягнення 15 416 900,24 грн. повернуто без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" при зверненні до господарського суду Київської області з зазначеним позовом порушено правила об`єднання позовних вимог та об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з`ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги не пов'язані підставою їх виникнення.
Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно того, що вимоги не пов'язані між собою спільними доказами та підставою їх виникнення;
- судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясування прав і взаємовідносин сторін;
- суд дійшов помилкового висновку, що об`єднання позовних вимог суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" по справі №911/4614/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі №911/4614/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 справу №911/4614/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Андрієнко В.В., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 справу №911/4614/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Андрієнко В.В., Скрипка І.М. Розгляд справи призначено на 22.01.2014.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 справу №911/4614/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О. прийнято до свого провадження справу №911/4614/13. Ухвалено розглядати справу в судовому засіданні 21.01.2014.
В судовому засіданні 21.01.2014 представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2013 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Київської області.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2014 надав усні пояснення щодо апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Київським апеляційним господарським судом встановлено, що 10.12.2013 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістікс" про стягнення заборгованості в розмірі 1 928 800,30 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 30.10.2013 становить 15 416 900,24 грн., а саме:
- 1 102 782,03 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 30.10.2013, становить 8 814 536,77 грн. - заборгованість по сплаті процентів за кредитним договором від 11.07.2007 №10-0604/296к-07 із подальшими змінами та доповненнями;
- 315 052,95 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні встановленим НБУ станом на 30.10.2013, становить 2 518 218,23 грн. - заборгованість по сплаті процентів за кредитним договором від 25.12.2007 №100.2.3-01/71к-07 з подальшими змінами та доповненнями;
- 510 965,25 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 30.10.2013, становить 4 084 145,24 гривні - заборгованість по сплаті процентів за Кредитним договором від 04.03.2008 №100.2.3-01/50к-08 із подальшими змінами та доповненнями.
Тобто заявником в позові заявлено три вимоги майнового характеру.
В обґрунтування заявлених позовних вимог заявник стверджував, що
1) в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укравтопром" за кредитним договором від 11.07.2007 №10-0604/296к-07 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістікс" було укладено договір поруки від 26.01.2011 №100.2.3-13/6п-11, що забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укравтопром" умов кредитного договору щодо сплати процентів;
2) в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса" за кредитним договором від 25.12.2007 №100.2.3-01/71к-07 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістікс" було укладено договір поруки від 26.01.2011 №100.2.3-13/7п-11, що забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса" умов кредитного договору щодо сплати процентів;
3) в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса" за кредитним договором від 04.03.2008 №100.2.3-01/50к-08, між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістікс" було укладено договір поруки від 26.01.2011 №100.2.3-13/8п-11, що забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса" умов кредитного договору щодо сплати процентів.
Як стверджує заявник у позові, позичальники за зазначеними вище кредитними договорами не виконують свої зобов'язання по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, а оскільки за вказаними договорами поручителем є одна юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістікс", зобов'язання якого щодо погашення заборгованості по нарахованим процентам за всіма кредитними договорами обмежується спільним лімітом відповідальності в розмірі 5 000 000,00 Євро, то заявник об`єднав в одній позовній заяви три окремі вимоги.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" виникли з різних підстав, а саме: з трьох окремих укладених позивачем з різними боржниками кредитних договорів, кожен з яких окремо забезпечений трьома різними договорами поруки, укладеними позивачем з відповідачем; доводяться кожна окремо на підставі різних доказів і спільним між ними є лише позивач та відповідач, а оскільки кожний окремий договір є окремою підставою позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, що порушує вимоги частини першої ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.
Однак, з вказаним висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.
Частиною першою ст. 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька позовних вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до пункту 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на викладене та враховуючи те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" виникли з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів заявника, відповідачем за вказаними вимогами є одна й та сама юридична особа, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заявлені вимоги є однорідними і їх об`єднання не перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення спору.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. В той час, як суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", а отже, оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду, викладені в ухвалі місцевого суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для її скасування в силу вимог ст. 104 ГПК України, і направлення позовної заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістік" про стягнення 1 928 800,23 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долара до гривні становить 15 416 900,24 грн. до суду першої інстанції для прийняття її до розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2013 по справі №911/4614/13 - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2013 по справі №911/4614/13 - скасувати.
3. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВіДі Логістік" про стягнення 1 928 800,23 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долара до гривні становить 15 416 900,24 грн., направити до суду першої інстанції для прийняття її до розгляду.
4. Матеріали апеляційного оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2013 в справі № 910/4614/13 - повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді В.В. Андрієнко
Б.О. Ткаченко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2014 |
Оприлюднено | 28.01.2014 |
Номер документу | 36828620 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні