Постанова

від 14.05.2014 по справі 911/4614/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 911/4614/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Шевченка Е.О.

за участю секретаря судового засідання Волуйко Т.В.

представників сторін:

від позивача - Симончук М.В., дов. № 402/11.5.2 від 01.10.2012 р.;

від відповідача - Шевчук А.С., дов. № 01/24-2014-1 від 24.01.2014 р.;

від третьої особи-1 - не з'явилися;

від третьої особи-2 - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 01.04.2014 року

у справі № 911/4614/13 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛГ ВІДІ

Логістікс»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ

АВТОСІТІ ОДЕСА»;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія

«Укравтопром»

про стягнення 15 416 900, 24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року зупинено провадження у справі № 911/4614/13 до завершення розгляду справ Господарського суду міста Києва:

№ 910/719/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним договору кредиту від 04.03.2008 року №100.2.3-01/50к-08,

№ 910/718/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укравтопром» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним договору кредиту від 11.07.2007 року № 10-0604/296к-07,

№ 910/716/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним договору кредиту від 25.12.2007 року №100.2.3-01/71к-07.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року по справі № 911/4614/13 скасувати, справу передати до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 24.04.2014 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 року було подовжено розгляд розгляду спору та відкладено на 14.05.2014 року.

25.04.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛГ ВІДІ Логістікс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

14.05.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛГ ВІДІ Логістікс» надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року по справі № 911/4614/13 скасувати, справу передати до Господарського суду Київської області.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛГ ВІДІ Логістікс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи надсилалась сторонам за адресами вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами справи та без участі третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

17.03.2014 року ТОВ «БЛГ ВІДІ Логістікс» подало клопотання до суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 911/4614/13 у зв'язку з розглядом пов'язаних з нею інших справ № 910/718/14, № 910/719/14 та № 910/716/14.

Згідно з п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11, якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі - позивач, кредитор, ПАТ «ВТБ Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Укравтопром» (далі - третя особа-2, ТОВ «Компанія Укравтопром») укладено договір кредиту № 10-0604/296к-07.

25.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автосіті Одеса» (далі - третя особа 1, ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса») укладено договір кредиту № 100.2.3-01/71к-07.

04.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» укладено договір кредиту № 100.2.3-01/50к-08.

26.01.2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛГ ВіДі Логістик» (далі - поручитель, відповідач, ТОВ «БЛГ ВіДі Логістик») укладено:

- договір поруки № 100.2.3-13/6п-11, яким забезпечено виконання зобов'язання ТОВ «Компанія Укравтопром» за договором кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року.

- договір поруки № 100.2.3-13/7п-11, яким забезпечено виконання зобов'язання ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» за договором кредиту № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року.

- договір поруки № 100.2.3-13/8п-11, яким забезпечено виконання зобов'язання ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» за договором кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.

За умовами договорів поруки, поручитель поручається за зобов'язаннями позичальників по сплаті нарахованих процентів, що виникли на підставі кредитних договорів або можуть виникнути на підставі них у майбутньому, у мажах 5 млн. євро.

Предметом спору у даній справі є вимога ПАТ «ВТБ Банк» як кредитора про стягнення з ТОВ «БЛГ ВіДі Логістик» як поручителя за договорами поруки від 26.01.2011 року суми заборгованості, яка виникла внаслідок порушення позичальниками, умов договорів кредиту: ТОВ «Компанія Укравтопром» договору кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року, та ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» договорів кредиту № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року та № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.

Предметом спору у пов'язаній справі № 910/718/14, є вимога ТОВ «Компанія Укравтопром» про визнання недійсними договору кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року.

Предметом спору у пов'язаній справі № 910/716/14, є вимога ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» про визнання недійсними договору кредиту № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року.

Предметом спору у пов'язаній справі № 910/719/14, є вимога ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» про визнання недійсними договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.

Внаслідок порушення умов вказаних договорів кредиту виникла підстава для стягнення заборгованості позичальників з поручителя у даній справі в межах суми поруки.

Основними зобов'язаннями у даному випадку є договори кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року, № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року та № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Як зазначено вище, основні зобов'язання забезпечені договорами поруки від 26.01.2011 року.

Частиною 2 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Таким чином, визнання недійсним договору кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року, договору кредиту № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року та договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року, спричиняє припинення договорів поруки від 26.01.2011 року за № 100.2.3-13/6п-11, № 100.2.3-13/7п-11, № 100.2.3-13/8п-11.

Отже, у випадку визнання недійсним договору кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року, договору кредиту № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року та договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року, стягнення коштів у даній справі за договорами поруки буде безпідставним.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав та їх обґрунтованість для зупинення провадження по даній справі № 911/4613/13 до вирішення пов'язаних справ № 910/718/14, № 910/716/14, № 910/719/14.

Крім того, твердження апелянта щодо можливості визнання договору кредиту № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007 року, договору кредиту № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 року та договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року недійсними в даній судовій справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

По-перше, суд має право, а не обов'язок, по-друге, у випадку розгляду іншим судом вимоги про визнання недійсним договору, пов'язаного з предметом даного спору, суд позбавляється даного права, оскільки з одного питання не може бути винесено два рішення.

Таким чином, суд має право застосувати п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України лише в тому випадку, коли дане питання не розглядалося та не розглядається іншим судом.

Для даних випадків підлягає застосуванню ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, що і було зроблено судом першої інстанції.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року по справі № 911/4614/13, прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 79, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року по справі № 911/4614/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/4614/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 16.05.2014 року.