Постанова

від 14.05.2009 по справі 16/9-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/9-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2009 року                                                                           Справа№  16/9-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаренко В.В., довіреність №2  від 01.11.08,  представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Сіті",  м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2009 року у справі № 16/9-09

за позовом  дочірнього підприємства "Асканія Дістріб`юшн Дніпро", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "НВ  Сіті" м.Дніпропетровськ

про  стягнення 2 002 грн. 71 коп.

                                          В С Т А Н О В И В:

   Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2009 року у справі №16/9-09 (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги дочірнього підприємства "Асканія Дістріб`юшн Дніпро" до товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Сіті" про стягнення 2002 грн. 71 коп. задоволені частково.

   Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “НВ Сіті” на користь дочірнього підприємства “Асканія Дістріб'юшн Дніпро” 1 732 грн. 28 коп. –боргу, 147 грн. 16 коп. –пені, 120 грн. 97 коп. –річних, 101 грн.  88 коп. –витрат по сплаті державного мита та 117 грн. 86 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Рішення мотивовано тим, що в порушення умов договору від 01.01.2008 року № 50014 та вимог ст.526 ЦК України відповідач не своєчасно та не повністю розрахувався за отриманий від позивача за видатковими  накладними №16 від 04.01.2008 року, №221 від 11.01.2008 року, № 5258 від 11.07.2008 року та № 5552 від 25.07.2008 року товар. Сума боргу становить  1732 грн.28 коп.                                

        Посилаючись на норми ст.625 Цивільного кодексу України, суд стягнув суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та річних.

        Розмір пені суд обмежив відповідно до вимог ст. 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в розмірі подвійної облікової  ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня.

   Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "НВ  Сіті" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2009 року, провадження у справі припинити.

        Вважає, що договір від 01.01.2008 року №50014 є неукладеним, оскільки сторонами не були узгоджені істотні умови щодо ціни, асортименту та строків поставки товару. Тому у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати відповідно до вимог ст. 530 ЦК України.

        У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає висновки оскаржуваного судового рішення законними та обґрунтованими. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення від 11.02.2009 року у справі №16/9-09  залишити без змін.    

        Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представника позивача,  колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

        Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

        Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2008 року між сторонами було укладено договір  №50014 (надалі –Договір), згідно із пунктами 1.1та 1.2 якого постачальник (позивач) зобов'язувався у порядку і строки, встановлені договором передати товар (продукти харчування, побутову хімію та супутні товари) у власність покупця (відповідача), а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених Договором. (а.с.5-12)

          Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору поставка товару по Договору здійснюється партіями; кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється у відповідній партії, зазначаються у видатковій накладній, складеній на підставі специфікації до Договору.

          На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу продукти харчування (надалі - товар) на загальну суму 2 238 грн. 48 коп., що підтверджується видатковими накладними від 04.01.2008 року №16, від 11.01.2008 року №221, від 11.07.2008 року №5258 та від 25.07.2008 року №5552 (а.с. 20-23).

         Наявність вищезгаданих видаткових накладних, навіть за відсутності специфікації до договору, спростовує доводи скаржника про неузгодженість  істотних умов договору щодо ціни та асортименту товару, що також зазначено і в рішенні господарського суду. Тому підстав вважати договір неукладеним колегія суддів не вбачає.  

Відповідно до пункту 3.4.1 Договору покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45-ти календарних днів з дня поставки.

         Відповідач, в порушення умов п.3.4.1 договору та вимог ст.526 ЦК України зобов*язання виконав частково. Доказів оплати боргу в розмірі 1 732 грн. 28 коп. господарському суду не надав.

         Відповідно до встановлених обставин та ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, п. 7.1. Договору, ст. 3 Закону України від 22.11.1996 року           № 543/ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та з урахуванням подвійної облікової  ставки НБУ, господарський суд правомірно стягнув з відповідача  заборгованість перед позивачем в розмірі  1732 грн. 28 коп., річні за період прострочення платежів 120 грн. 97 коп. та пеню в сумі 147 грн. 16 коп.

        Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем доводи апеляційної скарги  не доведені. Передбаченими ст.22 ГПК України правами скаржник не скористався.

     Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

         Керуючись ст. ст. 101-105  Господарського процесуального кодексу  України, суд -                                                                                                        

ПОСТАНОВИВ :

        Апеляційну скаргу  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2009 року у справі № 16/9-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

  Головуючий суддя:                                                                Т.А. Верхогляд                                                                                                                                                  

  Суддя:                                                                                       І.Л. Кузнецова       

  Суддя:                                                                                      І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі  22.05.2009 року.