Рішення

від 27.12.2013 по справі 1307/2-22/11

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1307/2-22/11

Провадження №2/443/7/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Цюмрака М.Д.,

при секретарі Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Жидачеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третьої особи державного нотаріуса Жидачівської нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, а також про визнання недійсним свідоцтва про право на спадшину, виданого на ім`я ОСОБА_3 та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третьої особи державного нотаріуса Жидачівської нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, а також про визнання недійсним свідоцтва про право на спадшину, виданого на ім`я ОСОБА_3 , мотивуючи свої вимоги тим, що заповіт, складений її сином ОСОБА_4 18.11.2008 року слід визнати недійсним, оскільки під час складання заповіту син був тяжко хворий на онкологічну хворобу, тому не міг в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними і, перебуваючи в такому стані, заповів все своє майно, в тому числі і житловий будинок, який позивачка з чоловіком подарували синові, одній із дочок позивачки - відповідачці ОСОБА_3 .

Позивачка ОСОБА_1 просить визнати заповіт сина та свідоцтва про право власності в порядку спадкування, видані на ім`я ОСОБА_3 недійсними та визнати за нею право власності на все спадкове майно, яке залишилося після смерті сина, як за єдиним спадкоємцем першої черги.

ОСОБА_2 в свою чергу звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що в ході розгляду даної справи вона дізналася, що іі мати ОСОБА_1 , яка являється спадкоємцем першої черги після смерті сина, відмовилась в державного нотаріуса від своєї частки у спадковому майні, тому позивачка, як спадкоєемець другої черги, просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її брата, а також визнати заповіт, залишений братом на користь ОСОБА_3 недійсним, оскільки брат перед смертю був у тяжкому стані, а тому не розумів значення своїх дій, залишивши заповіт на користь ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої вимоги повністю підтримала і суду пояснила, що вона з чоловіком 19.06.2008 року подарували синові ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в якому вона з чоловіком та сином проживали і в якому вона проживає в даний час. Цей житловий будинок позивачка побудувала з чоловіком при допомозі зятя ОСОБА_5 . Крім цього будинку вона з чоловіком за власні кошти та кошти зятя побудували ще один будинок в АДРЕСА_2 , земельну ділянку під будівництво якого було оформлено на сина. Син проживав разом з батьками, так як не був одруженим, своєї сім`ї не мав і помер у віці 51 рік.

Син захворів на онкохворобу, був тяжко хворим, у зв`язку з чим був визнаний інвалідом першої групи і позивачка здійснювала за ним догляд.

18 листопада 2008 року секретарем Вільхівецької сільської ради від імені сина посвідчений заповіт, згідно якого все своє майно він заповів своїй сестрі ОСОБА_3 , тобто заповіт складений за дев`ять днів до його смерті. Позивачка вважає, що заповіт слід визнати недійсним, оскільки на час складання заповіту син був тяжко хворий, страждав на поведінкові та психічні розлади здоров`я внаслідок хвороби, тому не міг у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними. У нього почастішали випадки несприйняття дійсних подій внаслідок вживання ліків і, перебуваючи в такому стані, підписав заповіт.

Позивачка просить визнати заповіт недійсним та визнати за нею право власності на все майно сина, оскільки вона являється єдиним спадкоємцем першої черги після його смерті.

ОСОБА_5 , який в судовому засіданні представляв інтереси ОСОБА_1 позовні вимоги своєї довірительки повністю підтримав, просив призначити по справі судово-психіатричну експертизу. Крім того він пояснив, що житлові будинки у АДРЕСА_3 фактично будував він. В той час він служив у військовій частині, де отримував на той час добру зарплату, а тому за допомогою батьків дружини побудував житлові будинки в с.Тейсарів. ОСОБА_6 на той час мала 14 років і ще не була одружена, тому ні вона, ні її довірена особа ОСОБА_7 , який на той час ще не був одружений з ОСОБА_8 , не допомагали в будівництві. Один будинок по вул.Партицького було оформлено 1/2 частину на його дружину, а другу 1/2 частину на її батька ОСОБА_9 . Оскільки на батька вже було виділено земельну ділянку під забудову житлового будинку по АДРЕСА_3 , тому ще одну земельну ділянку під будівництво ще одного житлового будинку батькові не виділили б, тому заяву на виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку подав ОСОБА_4 , якобу було виділено земельну ділянку по АДРЕСА_3 , де представник ОСОБА_1 . ОСОБА_5 побудував житловий будинок, який ще незавершений будівництвом, а тому не був оформлений на ім"я ОСОБА_10 .

ОСОБА_2 також звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності за нею на спадкове майно, яке залишилося після смерті брата, оскільки брат, будучи хворим і, нерозуміючи значення своїх дій, склав заповіт в користь ОСОБА_3 , а також просить суд визнати за нею право забудівника на незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 , який залишився після смерті брата. Крім того ОСОБА_2 підтвердила показання ОСОБА_5 відносно будівництва житлових будинків.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свій позов підтримала і суду пояснила, що її брат ОСОБА_4 захворів на онкохворобу. Він довший час лікувався і вона, як лікар, надавала йому всяку допомогу, як медичну так і матеріальну, відвідувала його в медичних установах, де брат лікувався.

За десять днів до смерті брат підписав заповіт, згідно якого все своє майно заповів відповідачці ОСОБА_3 . Оскільки в той час брат тяжко страдав від болю і отимував сильнодіючі препарати, щоб приглушити біль, тому не міг розуміти значення своїх дій. Позивачка вважає, що оскільки заповіт недійсний, а мати відмовилась від спадщини, написавши про це в нотаріальній конторі заяву, тому позивачка на рівні з ОСОБА_3 повинні отримати спадщину після смерті брата як спадкоємці другої черги. В даний час її мати ОСОБА_1 дуже хворіє, не може самостійно рухатися, а тому позивачка доглядає за нею, користується всіма речами, які належали її брату ОСОБА_4 і фактично проживає у його будинку по АДРЕСА_1 , здійснюючи догляд за мітр"ю.

Відповідачка ОСОБА_3 з позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не згідна і вважає, що в їх задоволенні слід відмовити тому що брат, коли підписував заповіт на все своє майно в її користь, був при ясній пам"яті, повністю розумів значення своїх дій. Брат по своїй ініціативі попросив покликати до нього додому секретаря сільської ради для скаладання заповіту. Брат бачив як відповідачка із своїм чоловіком повністю утримували підсобне господарство, яке було у матері в с.Тейсарів, працювали в полі, на городах, косили, збирали врожаї, а ОСОБА_2 участі в цьому не приймала, тому брат заповіт склав на користь ОСОБА_3

ОСОБА_3 просить суд в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 дав суду пояснення, аналогічні поясненням позивачки, а також додав, що в листопаді 2008 року, це було в неділю, він підстригав брата своєї дружини ОСОБА_10 у хворого вдома в с.Тейсарів, де той повідомив ОСОБА_11 , що подарував його дружині обидві хати. Після його смерті представник разом із дружиною переписали гроші, землю на ім"я дружини, а хати ще не переоформили.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_12 дав суду пояснення, аналогічні ОСОБА_3 і додав, що позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житлові будинки, які її син заповів ОСОБА_3 , але на незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_3 немає правовстановлюючих документів, тому даний будинок не може спадкуватися.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_13 та її представника ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представників ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , свідків, дослідивши матеріали справи, дав їм оцінку і вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення виходячи з таких міркувань.

З пояснення свідка ОСОБА_14 вбачається, що вона працює секретарем Вільхівецької сільської ради і її, як секретаря сільської ради 18.11.2008 року було викликано до ОСОБА_10 додому, оскільки він був дуже хворий, для складання заповіту. При складанні заповіту вона помилилася. ОСОБА_4 просив заповісти ОСОБА_3 житловий будинок по АДРЕСА_2 , земельний пай і грошові заощадження, а за будинок по вул.Партицького він не говорив, але свідок машинально записала в заповіті, що ОСОБА_4 заповідає все майно, яке йому належатиме на день смерті і на яке буде мати право так як звичайно громадяни завжди вказують в заповіті, а тому і вона, помилившись, так вказала.

З пояснення свідка ОСОБА_15 вбачається, що він, як державний нотаріус, оформляв спадщину після смерті ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 , оскільки від імені ОСОБА_4 був заповіт на користь ОСОБА_3 .

Свідок пояснив, що громадянин, який подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини повинен вказати на яке майно претендує. Якщо у спадкодавця не було свідоцтва про право власності на житловий будинок, то нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право власності на дланий будинок в порядку спадкування. Якщо немає у заявника такого документа як свідоцтво про право власності, то нотаріус сам таке свідоцтво не витребовує у відповідних органах.

З пояснення свідка ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_10 свідок знала, оскільки вона, як лікар, направляла його на обстеження до Львова. Після того він лікувався у м.Стрию. Після лікування в ОСОБА_17 приїхав в Жидачівську ЦРЛ і став на облік як онкохворий і в нього вже була четверта стадія раку. За два дні до смерті хворий приймав сильнодіючі обезболюючі лікарства типу наркотики. У хворого був рак прямої кишки з метастазами у шлунок. Крім того хворому кололи диклофен, а чи впливає дане лікарство на психіку, свідок не знає. Свідок пояснила, що інтоксикація може впливати на психічний стан хворого, а може не впливати, все залежить від стану хворого, від його організму.

З пояснення свідка ОСОБА_18 вбачається, що вона працює фельдшером Тейсарівського ФАП і пригадує, що на просьбу когось із родичів вона три дні перед смертю ОСОБА_10 колола йому морфій, так як у нього були сильні болі. Він був дуже ослаблений, говорив дуже тихо, був тяжко хворим. Перед тим, у Львові, в онкодиспансері, хворий отримував сильну хімієтерапію у зв"язку з онкозахвлрюванням.

Допитаний в якості свідка судово-психіатричний експерт ОСОБА_19 суду пояснив, що експерти роблять свій висновок за сукупністю всіх доказів, як медичних документів так і пояснень свідків. 17.11.2008 року ОСОБА_4 був виписаний з онкодиспансера з деяким покращенням його стану, однак на 18.11.2008 року його стан погіршився, бо у нього був рак прямої кишки четвертої стадії з метастазами у печінку.

З вивченої історії хвороби свідок та інші експерти виявили, що при поступленні в онкодиспансер його стан був важким, була сильна інтоксикація через те, що майже не працювала печінка. Однак в стаціонарі йому постійно крапали лікарства щоб зняти інтоксикацію, а коли виписали із стаціонарного відділення додому, то його стан різко погіршився,через що наступила термінальна стадія, тобто порушення свідомості, в результаті чого хворий не розумів значення своїх дій і не міг ними керувати. Свідок пригадує, що хворому був приписаний морфій. У нього була астенія, був лежачим.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він був головою судово-психіатричної експертної комісії і на розгляд комісії була предоставлена медична документація, матеріали цивільної справи, а також для складання висновку бралася до уваги сучасна медична література про психічний стан важкоонкологічно хворих. Доповідачем був експерт Королюк. Із медичної карти вияснили, що в ОСОБА_4 було виявлено метастази в печінці, а це важка форма інтоксикації, сильні болі. Оскільки у хворого була масивна інтоксикація через раковий розпад, тому в цьому випадку відбувається значна зміна свідомості. Фактично таких хворих висисують додому помирати, що в даному випадку було і зроблено стосовно хворого ОСОБА_4 .

Свідок не зміг відповісти які саме знеболювальні препарати давали хворому ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_21 , який також був членом експертної комісії, дав суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_20 а токож додав, що 26.11.2008 року хворому ОСОБА_4 кололи морфін, а до того отримував хіміотерапію. Акт підписали всі члени комісії.

З пояснення свідка ОСОБА_22 вбачається, що він працює лікарем психітром та був членом комісії, яка складала Акт експертизи. Експерти мали в розпорядженні ті медичні документи, які вказані в Акті. Акт підписали всі члени комісії і з таким актом всі члени комісії були згідні. Свідок особисто медичну карту хворого не дивився.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона з батьком ОСОБА_7 та із братом провідували маминого брата ОСОБА_4 , який лежав хворий. Батько його підстригав і він тоді сказав, що дарує мамі два будинки і, здається, сказав, що склав заповіт. Свідок про цю розмову матері не говорила, оскільки думала, що мати про це знає. Це відбувалося в листопаді 2008 року. Під час даної розмови ні ОСОБА_1 , ні лікаря не було.

Свідок пояснила, що коли її дядько ОСОБА_4 лікувався у Львові в онкодиспансері, то вона його там не провідувала.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що одного разу, це було в неділю, а якого року і якого місяця свідок не пам"ятає, він з батьком ОСОБА_11 та сестрою ОСОБА_23 провідали материного брата ОСОБА_4 , який вдома у с.Тейсарів лежав хворий. Дядько ппвідомив, що склав заповіт на користь матері свідка, тобто ОСОБА_3 . Свідок матері про цю розмову не говорив.

Із договору дарування від 19.06.2008 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_9 подарували своєму синові ОСОБА_4 житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 216.0 кв.м., житловою площею 131.9 кв.м.

Крім подарованого батьками будинку ОСОБА_4 мав свій незавершений будівництвом будинок в АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка № 60 від 21.01.09 р., яка знаходиться в спадковій справі №39, а також довідка № 95 від 23.01.2011 року виконкому Вільхівецької сільської ради.

З пояснень позивачів та відповідачки вбачається, що житловий будинок, який побудував ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 незавершений будівництвом .

Із заповіту, складеного 18.11.2008 року ОСОБА_4 вбачається, що на випадок своєї смерті він зробив таке розпорядження: що все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день його смерті і на що за законом матиме право, заповідає сестрі ОСОБА_3 .

Із свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 51 рік.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати заповіт недійсним так як ОСОБА_4 складав його будучи тяжко хворим, та просили призначити судово психіатричну експертизу, тому судом така експертиза була призначена.

Згідно Акту №1011 амбулаторної посмертної судово-пстхіатричної експертизи, проведеної експертами комунального закладу Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на час складання заповіту 18.11.3008 року у ОСОБА_10 спостерігався синдром порушеної свідомості по типу оглушення (обнубуляції) інтоксикаційного ґенезу термінальної стадії важкого онкологічного захворювання, тому у вказаний період часу він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідачка ОСОБА_3 , будучи назгідною з таким висновком, заявила клопотання про призначення повторної (додаткової) судово-психіатричної експертизи, оскільки вважає висновок експертів № 1011 неповним, необґрунтованим, винесений без врахування медичних документів, а саме: 1).Копії медичної картки ОСОБА_10 згідно листа Жидачівської ЦРЛ від 09.10.2010 року №086; 2). Копії листа Львівського державного онкологічного регіонального лікувально- діагностичного центру від 08.10.2010 року №743; 3). Копії листа Стрийської ЦРЛ Львівської області від 18.10.2010 року.

Суд задоволив клопотання ОСОБА_3 і призначив таку експертизу, однак згідно Акту №605 додаткової амбулаторної, посмертної судово-психіатричної експертизної вбачається, що з представлених матеріалів цивільної справи, медичної документації та показів свідків, комісяі прийшла до висновку, що на час складання заповіту 18 листопада 2008 року у ОСОБА_10 спостерігався синдром порушеної свідомості по типу оглушення (обнубуляції) інтоксикаційного генезу термінальної стадії важкого онкологічного захворювання, тому у вказаний період часу він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Із заяви ОСОБА_1 , поданої 31.01.2009 року державному нотаріусу Жидачівської нотаріальної контори вбачається, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті її сина ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак вона цією заявою повідомляє, що спадщину не приймає і на її оформлення не претендує. Відмовляється від належної їй за законом обов"язкової частки в спадщині в користь сестри померлого - ОСОБА_3 .

Заяву того ж самого числа аналогічного змісту подав батько померлого ОСОБА_10 .

Згідно ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК україни. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Дана стаття гласить, що відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Отже ОСОБА_1 та ОСОБА_9 скористалися своїм правом і відмовилися від своїх часток в спадщині на користь дочки ОСОБА_3 в шестимісячний термін після смерті сина.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його дружина ОСОБА_1 після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, який склав її син ОСОБА_4 на користь сестри ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_13 звернулася до суду ще з одним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її сина ОСОБА_4 оскільки вона єдиний спадкоємець першої чарги та визнання свідоцтва про право власності в порядку спадкування, видані на ім"я ОСОБА_3 недійсними.

Суд вважає, що такі вимоги ОСОБА_13 незаконні, оскільки вона разом із своїм чоловіком на протязі шести місяців з часу смерті сина добровільно відмовилися від спадщини на користь дочки ОСОБА_3 , подавши про це заяву нотаріусу, тому її позов щодо визнання за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті сина задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_13 та ОСОБА_2 відносно визнання заповіту недійсним та визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані на ім"я ОСОБА_3 підлягають до задоволення, оскільки згідно Акту №1011 амбулаторної посмертної судово-пстхіатричної експертизи, на час складання заповіту 18.11.3008 року у ОСОБА_10 спостерігався синдром порушеної свідомості по типу оглушення (обнубуляції) інтоксикаційного ґенезу термінальної стадії важкого онкологічного захворювання, тому у вказаний період часу він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Аналогічний висновок дала комісія спеціалістів в Акті №605 амбулаторної, посмертної судово-психіатричної експертизи/додаткової/.

Крім того ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 суду ствердили, що ОСОБА_4 декілька тижнів перед смертю сильно страдав, мав сильні болі, а тому йому давали сильнодіючі лікарства, щоб він не відчував біль. Крім того тривалий час в онкодиспансері отримував хіміотерапію. Такі пояснення сторін та висновки експертів в сукупності дають суду підставу вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи в такому стані, дійсно не розумів значення своїх дій під час складання заповіту, а тому такий заповіт слід визнати недійсним, а якщо недійсний заповіт, то і недійсні свідоцтва про право на спадщину, видані на ім"я відповідачки ОСОБА_3 на підставі заповіту.

Оскільки єдиний законний спадкоємець першої черги ОСОБА_1 - мати ОСОБА_10 відмовилася від прийняття спадщини, а заповіт, складений на користь спадкоємця другої черги ОСОБА_3 , суд визнає недійсним, тому до спадкування залучаються спадкоємці другої черги по закону, тобто сестри помершого - позивачка ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, 1261, 1268, 1270 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно визнання заповіту недійсним та визнання недійсним свідоцтва про право власності в порядку спадкування задоволити.

Визнати заповіт, складений від імені ОСОБА_10 , який посвідчений 18.11.2008 року секретарем Вільхівецької сільської ради Жидачівського району Львівської області в користь ОСОБА_3 недійсним.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14.10.2009 року державним нотаріусом Жидачівської нотаріальної контори Матусек В.В. на ім"я ОСОБА_3 на три грошові вклади, що знаходятьсяв філії-Жидачівському відділенні № 6313/04 с.Вільхівці ВАТ "Ощадбанк" на рахунках №1093/4762 та № НОМЕР_1 , а також двох компенсаційних рахунках, що знаходяться в філії-Жидачівському відділенні №6313/04 с.Вільхівці ВАТ"Ощадбанк" на рахунках НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , належних ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14.10.2009 року державним нотаріусом Жидачівської нотаріальної контори Матусек В.В.на ім"я ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 1.7001 га, кадастрові номера: 4621585900:04:000:0024 - сінокос та 4621585900:05:000:0010 - рілля, відведеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільхівецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю, серії III - ЛВ №060925, виданого 09.12.2002 р.недійсними.

Визнати за ОСОБА_2 , 1958 р.н. право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , а також перевести на неї права забудівельника на 1/2 частину незавершеного будинковолодіння по АДРЕСА_2 , які залишилися після смерті її брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позові ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на будинковолодіння по АДРЕСА_1 та на незавершений будівництвом будинок по АДРЕСА_2 після смерті її сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з часу його оголошення, шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.

Головуючий - суддя М.Д.Цюмрак.

ПРИМІТКА: оригінал рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.