Ухвала

від 24.01.2014 по справі 16/194-08-5356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" січня 2014 р.Справа № 16/194-08-5356

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідачів: не з'явились;

Від заявника : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вх. № 2-83/14 від 13.01.2014р.) про роз'яснення рішення суду в порядку, передбаченому ст. 89 ГПК України, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси, військової частини А3571 про стягнення 21 884,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2009р. по даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" було задоволено, вирішено стягнути з квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" заборгованість в сумі 20 418,99 грн., держмито в сумі 204,19 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 110,09 грн., вирішено стягнути з військової частини А-3571 на користь позивача заборгованість в сумі 1 465,46 грн., держмито в сумі 14,65 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 7,91 грн.

На виконання вказаного судового рішення, 27.03.2009р. господарським судом Одеської області було видано наступні накази, які було надіслано на адресу стягувача:

- про стягнення з квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" заборгованості в сумі 20 418,99 грн., держмита в сумі 204,19 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 110,09 грн.;

- про стягнення з військової частини А-3571 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" заборгованості в сумі 1 465,46 грн., держмита в сумі 14,65 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 7,91 грн.

06.07.2012р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" про внесення виправлень до рішення суду від 16.03.2009р. та виданого на його примусове виконання наказу від 27.03.2009р. про стягнення заборгованості з військової частини А-3571 в порядку, передбаченому ст.ст. 89, 117 ГПК України. В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що правильним найменуванням одного із відповідачів по справі є „військова частина А 3571".

Ухвалою від 08.08.2012р. господарським судом було задоволено вищезазначену заяву позивача, виправлено допущені описки, по тексту рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2009р. по справі № 16/194-08-5356 найменування відповідача військової частини А-3571 було викладено в наступній редакції: „військова частина А 3571"; внесено виправлення до наказу господарського суду Одеської області від 27.03.2009р. по даній справі про стягнення грошових коштів із військової частини А-3571 на користь позивача шляхом визначення правильним найменуванням боржника „військова частина А 3571".

В свою чергу, 08.07.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулось до суду із заявою про внесення виправлень до рішення суду від 16.03.2009р. та виданого на його примусове виконання наказу від 27.03.2009р. про стягнення заборгованості з військової частини А 3571 в порядку, передбаченому ст.ст. 89, 117 ГПК України. В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що правильним найменуванням одного із відповідачів по справі є „військова частина А3571", у зв'язку з чим, внаслідок неправильного визначення найменування боржника за судовим рішенням та виконавчим документом позивач позбавлений можливості стягнути присуджені до стягнення за рішенням суду грошові кошти через органи Державної казначейської служби України.

Ухвалою від 25.07.2013р. господарським судом було задоволено вищезазначену заяву позивача, виправлено допущені описки, по тексту рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2009р. по справі № 16/194-08-5356 найменування відповідача військової частини А 3571 було викладено в наступній редакції: „військова частина А3571"; внесено виправлення до наказу господарського суду Одеської області від 27.03.2009р. по даній справі про стягнення грошових коштів із військової частини А 3571 на користь позивача шляхом визначення правильним найменуванням боржника „військова частина А3571".

13.01.2014р. до суду надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про роз'яснення рішення суду від 16.03.2009р. в порядку, передбаченому ст. 89 ГПК України, у відповідності до якої заявник просить суд роз'яснити вказане судове рішення шляхом зазначення банківських реквізитів військової частини А3571 (боржника), які діють на теперішній час. В обґрунтування поданої заяви Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області посилається на той факт, що у наказі суду від 27.03.2009р. про стягнення із військової частини А3571 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" грошових коштів в загальній сумі 1 488,02 грн. було вказано наступні банківські реквізити боржника - військової частини А3571: р/р 35216021003305 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08419537, проте на теперішній час Управління Державного казначейства України в Одеській області, правонаступником якої є Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, є припиненою юридичною особою. У зв'язку з викладеним, за переконанням заявника, який відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження" здійснює виконання судових рішень про стягнення грошових коштів із бюджету та бюджетних установ, існує необхідність роз'яснення рішення суду від 16.03.2009р. по даній справі із зазначенням банківських реквізитів військової частини А3571, які діють на теперішній час.

Розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про роз'яснення рішення суду в порядку, передбаченому ст. 89 ГПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

У п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" № 6 від 23.03.2013р. (з наступними змінами та доповненнями) здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Так, в резолютивній частині рішення суду від 16.03.2009р. по даній справі, а також у виданому на його примусове виконання наказі суду від 27.03.2009р. про стягнення із військової частини А3571 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" грошових коштів в загальній сумі 1 488,02 грн. господарським судом було зазначено чинні на момент прийняття рішення банківські реквізити боржника, які були зазначені у наявних в матеріалах справи документах.

Перш за все, суд звертає увагу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на той факт, що за вказаним рішенням суду в частині, яку просить роз'яснити заявник, стягнення грошових коштів повинно здійснюватись не із конкретного банківського рахунку, а із юридичної особи - військової частини А3571 із використанням всіх грошових коштів даної установи, на які відповідно до вимог чинного законодавства можливо звернути стягнення, в т.ч. тих, що знаходяться на її розрахункових рахунках.

По-друге, відповідно до ст. 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції Закону України від 18.09.2008р., чинній на час видачі господарським судом наказів на примусове виконання рішення від 16.03.2009р. по даній справі) у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

При цьому, в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції Закону України від 16.01.2014р., чинній на момент розгляду даної заяви господарським судом) у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків, крім випадку ухвалення постанови про накладення на особу адміністративного стягнення за неповагу до суду) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Таким чином, з вищенаведених положень Закону України „Про виконавче провадження", якими встановлено обов'язкові вимоги щодо оформлення виконавчих документів, вбачається, що зазначення банківських реквізитів боржника-юридичної особи у будь-якому виконавчому документі не є обов'язковим, оскільки такого боржника можливо достеменно ідентифікувати за його місцезнаходженням та ідентифікаційним кодом.

З огляду на викладене, зміна банківських реквізитів боржника-юридичної особи не є обставиною, яка свідчить про незрозумілість рішення суду, незалежно від того, чи є боржник суб'єктом приватного права або, як у даному випадку, державною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для роз'яснення рішення суду від 16.03.2009р. по даній справі в частині стягнення із військової частини А3571 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" грошових коштів в загальній сумі 1 488,02 грн.

Крім того, про неправомірність вимог Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, викладених у заяві про роз'яснення рішення суду, свідчить також і те, що заявник фактично просить суд внести до виконавчого документу, виданого на виконання рішення суду від 16.03.2009р. по даній справі, нові відомості щодо банківських реквізитів військової частини А3571, які не існували на момент прийняття даного судового акту.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про необгрунтованість вимог Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо роз'яснення рішення суду від 16.03.2009р. по даній справі, у зв'язку з чим, у задоволенні відповідної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 2-83/14 від 13.01.2014р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2009р. по справі № 16/194-08-5356, поданої в порядку ст. 89 ГПК України, Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області - відмовити.

Суддя С.П. Желєзна