Постанова

від 14.05.2009 по справі 36/417-35/354-11/242

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/417-35/354-11/242

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.05.2009                                                                                           № 36/417-35/354-11/242

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача –                     Жидейкіна Н.Д.

від відповідача – 1                    Головіна О.І.

від відповідача – 2                     Розумяк Г.М.

від третьої особи

з самостійними вимогами на предмет спору – не з'явився

від третьої особи – 1           Безносик А.О.

від третьої особи - 2           не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2009

 у справі № 36/417-35/354-11/242 (суддя  

 за позовом                               КП "Київжитлоспецексплуатація"

 до                                                   Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації

                                                  Шевченківської районної у м. Києві ради

 третя особа відповідача             Київська міська рада           

третя особи з самостійними вимогшами на предмет спору                              Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м.Києва

 про                                                   повернення нерухомого майна

за позовом третьої особи з самостійнимивимогами на предмет спору

Управління Пенсійного Фонду  України у Шевченківському районі міста Києва

до                    1. Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”

                              2. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійними вимогами на предмет спору, на стороні Управління Пенсійного Фонду  України у Шевченківському районі міста Києва

                                                      Пенсійний Фонд України

третя особа, яка не заявляє самостійними вимогами на предмет спору, на стороні відповідачів                              

                                                      Київська міська рада

про                                                 визнання права оперативного управління об'єктом державної власності та зобов'язання зняти нерухоме майно з балансу

ВСТАНОВИВ:

 Позивач, КП „Київжитлоспецексплуатація” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до  Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та  Шевченківської районної у місті Києві ради про повернення нерухомого майна. Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі міста Києва в свою чергу як третя особа з самостійними вимогами на предмет спор звернулося з позовом до Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” та Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права оперативного управління об'єктом державної власності та зобов'язання зняти нерухоме майно з балансу.

          Рішенням  Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року у первісному позові було відмовлено повністю, позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволений повністю, визнано за Управлінням Пенсійного Фонду у Шевченківському районі м. Києва право оперативного управління об'єктом державної власності – нежилою адміністративною будівлею № 29 літ „А” площею 799,8 кв.м.  за адресою м. Київ, вул. Воровського та зобов'язано КП „Київжитлоспецексплуатація”  зняти вказане майно з балансу. Стягнуто з КП „Київжитлоспецексплуатації” та Шевченківської   районної в місті Києві державної адміністрації по 42,50 грн. державного мита з кожного та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач, та третя особа Київська міська рада звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, в яких просять скасувати рішення повністю та постановити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києві відмовити повністю.

          Представником відповідача -1 надано суду відзиви на апеляційні скарги, в яких він вказує, що рішення суду першої інстанції є законними та правомірними, а тому просить в задоволенні апеляційних скарг відмовити, а рішення суду залишити без змін.

          Іншими представниками сторін відзиви на апеляційні скарги суду не надані.

          Представники Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва та Пенсійного фонду України в судове засідання не з'явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

          Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, які були присутні в судовому засіданні 14.05.2009 року, встановив наступне:

На виконання Постанови Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 року „Про порядок введення в дію Закону Української РСР „Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування” та Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 року „Про введення в дію Закону України „Про власність”, відповідно до ст. 7 Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і районне самоврядування”, Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” визначено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю і зобов'язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 26 від 13.01.1992 року „Про формування комунального майна міста та районів”, пунктами 1-3 якого затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (додаток № 1) та переданого до комунальної власності районів (додатки №№ 2-15).

Спірні нежилі будинки перебували у власності територіальної громади Радянського району м. Києва відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992  року № 26 „Про формування комунального майна міста та районів”.

Даний факт не заперечується жодною із сторін спору.

В 2001 році відбулася адміністративно-територіальна реформа, в результаті якої Старокиївський, Шевченківський та Радянський райони м. Києва були об'єднані в Шевченківський район.

Рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 „Про районні у місті Києві ради” та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 року № 1625 „Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій” були створені Шевченківська районна у м. Києві рада та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація.

Вище зазначеним рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 „Про районні у місті Києві ради” було утворено Шевченківську районну у м. Києві раду на базі Радянської, Старокиївської та Шевченківської районних у м. Києві рад, що були реорганізовані відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київради від 27.04.2001 року № 280/1257.

В свою чергу 04.10.2001 року  Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення № 21 „Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у м. Києві ради”, яким новоутворену Шевченківську районну у м. Києві раду визначено правонаступником прав і обов'язків реорганізованих Старокиївської, Шевченківської та Радянської районних у м. Києві рад в частині майна, яке знаходиться на території, віднесеній до Шевченківського району м. Києва, також майна, яке раніше належало до комунальної власності Старокиївського, Радянського, Шевченківського районів м. Києва, та майна, яке буде передане відповідно до нового адміністративно-територіального устрою новоутвореній Шевченківській районній у м. Києві раді.

Дане рішення не оскаржувалося в установленому законом порядку та на даний час є чинним.

Однак, Київська міська рада своїми рішеннями від 29.11.2001 року № 151/1585 „Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва” та від 27.12.2001 року та № 208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” віднесла спірне майно до об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Київська міська державна адміністрація на виконання вищезазначених рішень, розпорядженням від 22.02.2002  року № 347 „Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва” спірне майно закріпило за Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” на праві повного господарського відання.

Проте, як вбачається з вище зазначеного, на момент прийняття Київською міською радою рішень від 29.11.2001 року № 151/1585 і від 27.12.2001 року № 208/1642 та на момент прийняття Київською міською державною адміністрацією розпорядження від 22.02.2002  року № 347, спірне майно відповідно до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 04.10.2001 року №21, перебувало у комунальній власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог, та в апеляційній скарзі посилається на п.8 рішення Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 „Про районні у місті Києві ради”, яким передбачено, що районні у м. Києві ради, утворені згідно з цим рішенням, є правонаступниками прав і обов'язків в частині майна, переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до нового адміністративно-територіального устрою.

Проте колегія суддів не погоджується з даним твердженням, оскільки зазначене рішення було доповнено п.8 вже після прийняття Шевченківською районною в м. Києві радою рішення від 04.10.2001 року № 21 „Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у м. Києві ради”.

Статтями 6 та 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, у містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 30 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції ради належить прийняття рішення щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до п. 31 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Статтею 41 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати  питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 6 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” чітко встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Частиною 4 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що міські ради мають право здійснювати управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, лише якщо таке рішення приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, тільки тоді міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про столицю України -місто-герой Київ” Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, а тому на підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підзвітна та підконтрольна раді.

Необхідною умовою передачі нерухомого майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району до комунальної власності територіальної громади м. Києва є відповідне рішення районної у м. Києві ради про надання згоди на таку передачу.

Таким чином, з вище викладеного вбачається, що межі повноважень (компетенція) виконавчого органу ради у сфері управління комунальною власністю визначаються відповідною радою, а отже повноваження районної у місті Києві державної адміністрації щодо погодження передачі майна із комунальної власності територіальної громади району міста Києва у комунальну власність територіальної громади міста має визначатись відповідною районною у м. Києві радою.

Повноваження щодо управління майном, яке належить територіальній громаді Шевченківського району, не делеговані іншому органу і здійснюються безпосередньо радою. Рішення щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності Шевченківського району приймаються в установленому законом порядку на пленарних засіданнях (сесіях) депутатів Шевченківської районної у м. Києві ради.

Таким чином, вилучення спірного майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району і його передача у комунальну власність громади міста Києва можлива лише за згодою Шевченківської районної у м. Києві ради.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень наданих стронами при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції, Шевченківською районною у м. Києві радою рішення щодо передачі спірного майна із комунальної власності територіальної громади району і його передача у комунальну власність громади міста Києва не приймалось.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

До комунальної власності територіальної громади міста Києва спірне майно у встановленому порядку не передавалось.

Рішення Шевченківської районної у місті Києві ради, пов'язані зі спірним майном, не оскаржувались у встановленому порядку та є чинними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час адміністративно-територіальної реформи спірні об'єкти нерухомого майна передавались ліквідаційними комісіями районів м. Києва Головному управлінню з питань майна Київської міської державної адміністрації та міській комісії з питань ліквідації, а також утворення органів виконавчої влади районів.

А отже, судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано було відмволено в задоволенні первісного позову.

В свою чергу, як зазначалося в описовій частині даної постанови, 06.09.2007 року Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва в межах справи № 36/417-35/354, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом про визнання права оперативного управління об'єктом державної власності - нежилою адміністративною будівлею № 29 літ. „А” площею 799,8 кв.м., яка розташована на вул. Воровського у Шевченківському районі м. Києва та зобов'язання відповідача зняти вказане майно з балансу.

Статтею 137 Господарського кодексу України встановлено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Як вбачається з матеріалів справи, за актом прийому-передачі приміщення дитячого закладу № 13, складеного комісією за участю представників Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України та представників Радянського районного у м. Києві відділу народної освіти, який затверджено Головою Радянської районної державної адміністрації м. Києва 28.12.1995 року, Відділ народної освіти Радянської районної державної адміністрації у м. Києві передав, а Радянський районний відділ Київського міського управління Пенсійного фонду України прийняв приміщення дитячого закладу № 13 площею 799,8 кв.м., яке розташоване по вул. Воровського, 29-А у м. Києві.

Передачу вищевказаного приміщення на баланс Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України було здійснено на виконання Розпорядження Радянської районної державної адміністрації м Києва від 14.11.1995 року № 74.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України „Про власність” майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Законом України „Про пенсійне забезпечення” визначений правовий статус Пенсійного фонду України статтею 8 якого визначено за Пенсійним фондом України статус самостійної фінансово-банківської системи.

Правовою основною діяльності Пенсійного фонду України є Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1994 року № 345, яке було чинне на момент предання спірного приміщення.

Пунктом 1 вказаного Положення встановлено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 13 Положення від 01.06.1994 року № 345 визначено, що Пенсійний фонд, Кримське, обласні, Київське та Севастопольське міські управління, відділи ПФУ у районах, містах і районах у містах утворюють систему органів, що здійснюють управління фінансами пенсійного забезпечення.

24.10.2007 року постановою Кабінету Міністрів України № 1261 затверджено Положення про Пенсійний фонд України.

Згідно з п. 1 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 15 вказаного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Згідно з пп. 16 п. 4 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 року до компетенції Пенсійного фонду України віднесено здійснення відповідно до законодавства функцій з управління майном, що перебуває в державній власності.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 39 Закону України „Про власність”, ст.128 Цивільного кодексу УРСР з моменту складання та затвердження акту приймання-передачі приміщення дитячого закладу № 13, а саме з 28.12.1995 року, нежила адміністративна будівля  29-А по вул. Воровського у місті Києві набула статусу державної власності.

При цьому, у Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України виникло право оперативного управління зазначеною адміністративною будівлею.

Наказом Київського міського управління Пенсійного фонду України № 56 від 09.08.2001 року „Про утворення у місті Києві районних управлінь Київського міського управління Пенсійного фонду України” у місті Києві було утворено Шевченківське управління Київського міського управління Пенсійного фонду України на базі Старокиївського. Радянського та Шевченківського районних у місті Києві управлінь Київського міського управління Пенсійного фонду України.

Згідно з підготовленими ліквідаційними комісіями ліквідаційними та передавальними актами, Шевченківське районне управління Київського міського управління Пенсійного фонду є правонаступником ліквідованого Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України.

Посилання  позивача КП „Київжитлоспецексплуатація” на ту обставину, що на час винесення Розпорядження № 74 від 14.11.1995 року дія Указу Президента України № 760/95 від 21.08.1995 року, яким визначались повноваження районних у місті Києві державних адміністрацій щодо розпорядження майном, яке є комунальною власністю районів, була зупинена Постановою Верховної Ради України № 406/95-ВР від 31.10.1995 року є безпідставними, оскільки чинність Указу Президента України № 760/95 від 21.08.1995 року була додатково підтверджена Указом  Президента України № 1079/95 від 18.11.1995 року. А отже, приймаючи розпорядження № 74 від 14.11.1995 року Голова Радянської районної державної адміністрації діяв в межах наданої йому компетенції.

Таким чином, позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Управління Пенсійного Фонду  України у Шевченківському районі міста Києва про визнання права оперативного управління об'єктом державної власності та зобов'язання зняти нерухоме майно з балансу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права,  правомірно відмовлено в задоволені первісного позову, та правомірно задоволено позовні вимоги третьої особи з  самостійними вимогами на предмет спору Управління Пенсійного Фонду  України у Шевченківському районі міста Києва, а тому апеляційні скарги Київської міської ради та Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” не підлягає задоволенню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційні скарги Київської міської ради та Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року у справі №  36/417-35/354-11/242 – без змін.

2.          Матеріали справи №  36/417-35/354-11/242 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді