Постанова

від 23.01.2014 по справі 803/2800/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/2800/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Олексюка С.М.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання нечинними податкових повідомлень,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» (далі - позивач, підприємство, ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс») звернулося в суд з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів (далі - відповідач, митниця) про визнання нечинними податкових повідомлень Волинської митниці від 25 грудня 2007 року №3 та №4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 12 червня 2007 року по 14 вересня 2007 року працівниками Волинської митниці (правонаступником якої є Ягодинська митниця Міндоходів) було проведено перевірку стану дотримання ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» законодавства з питань митної справи за період з 01 квітня 2004 року по 31 травня 2007 року, за результатами якої складений акт №18/7/201000000/0032895297 від 14 вересня 2007 року. Під час перевірки контролюючим органом було встановлено заниження Товариством митної вартості товару на суму 80 553,84 грн та несплату податків і зборів (обов'язкових платежів) в сумі 30 771,57 грн внаслідок декларування витрат на транспортування в неповному обсязі.

На підставі цього акта відповідачем були прийняті податкові повідомлення від 25 грудня 2007 року №3 яким визначено грошове зобов'язання за митом у розмірі 18 124,64 грн, в тому числі за основним платежем 12 083,09 грн та за штрафними санкціями 6 041,55 грн, а також податкове повідомлення №4 від 25 грудня 2007 року яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 791,09 грн, в тому числі за основним платежем 18 257,38 грн та за штрафними санкціями 9 263,71 грн.

Підприємство вважає вищезазначені податкові повідомлення неправомірними з тих підстав, що відповідно до частини другої статті 267 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до зовнішньоекономічних контрактів №5 від 16 лютого 2006 року та №1 від 22 січня 2007 року транспортну компанію для доставки товару вибирав продавець, а транспортні послуги оплачувалися окремо від товару попередньою оплатою на підставі рахунків або по факту на підставі актів виконаних робіт.

При митному оформленні товару позивачем додано вартість послуг по транспортуванню товару до місця ввезення на територію України. В обґрунтування такої вартості митним органам в якості документального підтвердження надано акти виконаних робіт, складені з постачальником, в яких чітко зазначений розподіл вартості транспортування товару до ввезення та після ввезення на територію України. Однак, під час перевірки відповідач включив усю вартість транспортування (як до, так і після митного кордону) до складу митної вартості.

Крім того, митницею з метою перевірки достовірності задекларованих ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» витрат на транспортування отримані відповіді лише від двох з п'яти перевізників - ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва Авто». Однак відповідач безпідставно включив повну вартість транспортування по всіх п'яти перевізниках, при цьому не спростував митну вартість, заявлену товариством при розмитнені товару.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати нечинними податкові повідомлення Волинської митниці від 25 грудня 2007 року №3 та №4 (т.1 а.с.5).

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Волинської митниці від 25 грудня 2007 року №3 та №4. Звертав увагу суду на той факт, що митниця до проведення перевірки підійшла формально, оскільки не направляла запиту безпосередньо до особи, яка підбирала перевізників та оплачувала їх послуги - австрійської компанії «Шауманн Агри Австрия ГБМХ & Ко КГ». В актах, які складалися між позивачем та цим контрагентом наявне чітке розмежування між транспортними витрати до і після митного кордону України. Вказані акти підписані обома сторонами, скріплені їх печатками, а відомості в них належними та допустимими доказами не спростовані.

Щодо відомостей отриманих від ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва Авто» пояснив, що наведена в них вартість транспортування не відповідає ринковим цінам, оскільки вартість транспортування з Чопа до Ковеля (близько 800 км) не може становити 137,20 євро та 233,30 євро відповідно. Крім того, митницею не враховано, що до транспортних витрат включається не тільки витрати на перевезення, але й на експедування товару, яке проводилося у даному випадку на замовлення австрійської компанії «Шауманн Агри Австрия ГБМХ & Ко КГ».

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, у письмовому відзиві на позов від 16 квітня 2008 року №13/14-2455 (т.1 а.с.58-60) та його представник у судовому засіданні, а також в додаткових пояснення від 23 січня 2014 року (т.2 а.с.14-16) проти задоволення адміністративного позову заперечують з тих підстав, що стаття 267 Митного кодексу України передбачає, що додавання до митної вартості витрат на транспортування товару робиться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджується документально та піддаються обчисленню.

Під час проведення перевірки митницею направлено запити до Рівненської та Ужгородської митниці щодо необхідності отримання від суб'єктів господарювання, які здійснювати перевезення імпортованого позивачем товару завірених копій первинних документів. В результаті отримані відомості від ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва Авто», які не відповідають задекларованій підприємством вартості транспортування товару.

З огляду на відсутність документів, які підтверджують вартість транспортування товарів, імпортованих згідно ВМД №201000003/6/002122 від 21 червня 2006 року, №201000003/6/002563 від 17 липня 2006 року, №201000003/6/003289 від 30 серпня 2006 року, №201000003/6/004177 від 30 жовтня 2006 року по митній території України, відповідно до частини третьої статті 267 Митного кодексу України, кошти перераховані товариством за надані послуги по транспортуванню товару з м. Тауфкірхен (Австрія) до м. Ковель (Україна) включені до митної вартості у повному обсязі.

Окремо зазначив, що після повернення даної справи на новий розгляд Ягодинська митниця Міндоходів ініціювала звернення до компетентного митного органу Австрії з метою отримання від фірми «Schaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) документального підтвердження вартості транспортування товарів. Однак вказаний запит здійснити вже неможливо, оскільки для цього необхідні вантажно-митні декларації, які зберігаються лише 5 років та наразі знищені.

На підставі вищевикладеного представник Ягодинської митниці Міндоходів просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 12 червня 2007 року по 14 вересня 2007 року працівниками Волинської митниці (правонаступником якої є відповідач у справі - Ягодинська митниця Міндоходів) проведено перевірку стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» законодавства України з питань дотримання митної справи за період з 01 січня 2004 року по 31 травня 2007 року, за результатами якої складений акт №18/7/201000000/0032895297 від 14 вересня 2007 року (т.1 а.с.13-23).

Під час перевірки митницею встановлено, що підприємством імпортовано 180,78 тон мінеральних кормових добавок для великої рогатої худоби вартістю 132 096,00 євро. ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» за надані транспорті послуги з перевезення товару перераховано на рахунок «SCHAUMANN AGRI AUSTRIA GmbH & CO KGJAKOB» (Австрія) кошти в сумі 21 816,00 євро (141 135,92 грн). Згідно міжнародних автомобільних накладних (CMR) перевезення імпортованих товарів забезпечували суб'єкти господарювання, у тому числі й приватні підприємці, що знаходяться в зоні діяльності Рівненської, Ужгородської митниць та Словенії. Відповідно до наданої інформації замовниками перевезень (експедиторами) виступали іноземні фірми: «Express Interfracht Intennationale Spedition GmBH» (Австрія), Представництво фірми «Інко-С» США в Угорщині, «Russia Fachspedition Dr. Lassmann GesmbH» (Австрія) (т.1 а.с.15-16).

З метою перевірки достовірності задекларованих підприємством витрат на транспортування, митницею направлено листи до Рівненської митниці та Ужгородської митниці щодо необхідності отримання від суб'єктів господарювання, які здійснювали перевезення імпортованого товару завірених копій первинних документів. Станом на 14 вересня 2007 року (день складання акту) відповідачем було отримано документи лише від двох перевізників з п'яти, а саме ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва Авто» (т.1 а.с.16).

Згідно отриманих від перевізника ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» документів вартість транспортування по ВМД №201000003/7/000784 від 20 лютого 2007 року склала 2 050 євро (13 594,90 грн). Відповідно до рахунку від 20 лютого 2007 року №44059 вартість транспортування по митній території України склала 164,64 євро. Одночасно перевіркою документів первинного обліку ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» встановлено, що витрати понесені на транспортування товару згідно зазначеної ВМД становлять 2 955 євро (т.1 а.с.17, 63).

Відповідно до отриманих від перевізника ДП «Барва-Авто» документів вартість транспортування товару, імпортованих по ВМД №201000003/6/001120 від 06 квітня 2006 року склала 1000 євро, з них по митній території України 233,60 євро (т.1 а.с.17, 67-72).

При цьому в акті перевірки митниця зазначила, що станом на 14 вересня 2007 року відповідь від перевізників «Експресс-Транспорт і Логістика», ПП Попович, ПП Міндо не надійшла (т.1 а.с.17).

Таким чином митниця дійшла висновку про відсутність документів, які підтверджують вартість транспортування товарів, імпортованих згідно ВМД №201000003/6/002122 від 21 червня 2006 року, №201000003/6/002563 від 17 липня 2006 року, №201000003/6/003289 від 30 серпня 2006 року, №201000003/6/004177 від 30 жовтня 2006 року по митній території України, а тому на підставі частини третьої статті 267 Митного кодексу України кошти перераховані ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» за надані послуги по транспортуванню товару з м. Тауфкірхен (Австрія) до м. Ковель (Україна) підлягають включенню до митної вартості у повному обсязі (т.1 а.с.18).

Не погоджуючись з цими висновками ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» звернулося до Волинської митниці з запереченнями до акту №18/7/201000000/0032895297 від 14 вересня 2007 року (т.1 а.с.181-182), яка листом від 31 жовтня 2007 року №11/29-7743 повідомила позивача про необхідність надати документи, які стали підставою для складання актів виконаних робіт та підтверджують вартість зазначених у актах виконаних робіт транспортних послуг, як до пункту перетину митного кордону України, так і по території України (т.1 а.с.183).

У відповідь ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» надало лист компанії «Shaumann Agri Austria GmbH & Co. KG», в якому зазначено, що вартість транспортування була визначена підприємством на основі загальноприйнятих правил митних органів Європейського Союзу і була розрахована за допомогою таблиці, що додається. Ці тарифи використовуються у випадку, якщо неможливо отримати достовірну інформацію про вартість транспорту до митного кордону або у випадку, коли вартість транспорту включена в ціну товару (т.1 а.с.185).

На підставі вищенаведених висновків та встановлених під час перевірки обставин Волинська митниця прийняла податкові повідомлення від 25 грудня 2007 року №3 яким визначено грошове зобов'язання за митом у розмірі 18 124,64 грн, в тому числі за основним платежем 12 083,09 грн та за штрафними санкціями 6 041,55 грн, а також податкове повідомлення №4 від 25 грудня 2007 року яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 791,09 грн, в тому числі за основним платежем 18 257,38 грн та за штрафними санкціями 9 263,71 грн (т.1 а.с.7-12).

Надаючи оцінку цим податковим повідомленням, а також господарським операціям, які проведені між ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» та фірмою «Shaumann Agri Austria HmbH & CO KG» суд зазначає наступне.

Спірні відносини виникли протягом 2006-2007 років з приводу визначення митної вартості на товар, що імпортувало ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс», а відтак врегульовані Митним кодексом України від 11 липня 2002 року № 92-IV (далі за текстом - в редакції чинній момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При цьому у частині третій статті 267 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню зокрема витрати на транспортування після ввезення.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що за загальним правилом до складу митної вартості включаються тільки витрати на транспортування товару до місця перетину митного кордону України. Транспортні витрати після ввезення на митну територію України включаються до складу такої вартості лише якщо неможливо розмежувати або обчислити транспортні витрати до і після перетину митного кордону України.

Як слідує з матеріалів справи 16 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» (покупець) та фірмою «Shaumann Agri Austria HmbH & CO KG» (Австрія) (продавець) у місті Ковелі укладений зовнішньоекономічний контракт №5. У пункті 1.1 контракту сторонами визначено, що продавець продає, а покупець купляє на умовах Інкотермс-2000 EXW м. Тауфкірхен мінеральні кормові добавки для КРС та свиней, консерванти в загальній кількості 321,3 тон в асортименті та за цінами, які визначені в специфікації до контракту. Згідно пункту 6.2 контракту зазначено, що продавець залишає за собою право обирати транспортну компанію для доставки товару (т.1 а.с.32-36). Аналогічний за змістом контракт був укладений між сторонами 22 січня 2007 року (т.1 а.с.43-47).

В акті перевірки №18/7/201000000/0032895297 від 14 вересня 2007 року зазначено і ця обставина не заперечуються сторонами, що по вищенаведеним зовнішньоекономічним контрактам ТзОВ «Ковель-Агро-Буд» імпортувало 170,78 тон мінеральних добрив загальною вартістю 132 09,00 євро. Перевезення товару організовувала фірма «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія), тобто вона безпосередньо підбирала експедиторів та перевізників. ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» оплатило вказані послуги на підставі рахунків та актів наданих фірмою «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) (т.1 а.с.15-16).

Оплата транспортних послуг здійснювалася на підставі рахунків та супроводжувалася складанням між сторонами актів виконаних робіт від 19 лютого 2007 року, 26 грудня 2006 року, 30 жовтня 2006 року, 30 серпня 2006 року, 17 липня 2006 року, 31 липня 2006 року, 21 червня 2006 року. У вказаних актах чітко розмежована вартість транспортних послуг до пункту перетину митного кордону у м. Чоп та по території України, вони підписані обома сторонами, скріплені їх печатками і саме на підставі цих документів позивачем формувалася митна вартість товару, що імпортувався (т.1 а.с.24-30).

На думку суду вищенаведені документи є належним документальним підтвердженням вартості транспортних послуг як до, так і після перетину митного кордону України.

При цьому суд не приймає до уваги посилання митного органу на документи, які отримані від перевізників ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва-Авто», оскільки вони не є вичерпними доказами, що можуть підтвердити недостовірність укладених між ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» та фірмою «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) актів про надання транспортних послуг (т.1 а.с.63-78).

Зокрема, перевезення згідно зовнішньоекономічних контрактів з фірмою «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) здійснювало п'ять перевізників - «Експрес-Транспорт і Логістика», ПП Попович, ПП Міндо, ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва-Авто». Митниця в ході перевірки отримала відповідь лише від двох з них - ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва-Авто», тому передчасно дійшла висновку про недостовірність вартості транспортування по всіх перевізниках.

Також під час перевірки митницею не враховано того факту, що перевезення здійснювалося на замовлення експедиторів «Express Interfracht Intennationale Spedition GmBH» (Австрія), Представництво фірми «Інко-С» США в Угорщині, «Russia Fachspedition Dr. Lassmann GesmbH» (Австрія) (т.1 а.с.15-16). Тобто, вартість, яка відображена безпосередньо перевізниками ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» та ДП «Барва-Авто» об'єктивно не може відповідати кінцевій вартості транспортних послуг, оскільки до неї не включені витрати на експедування товару.

В розглядуваному випадку це виявилося в тому, що ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» в рахунку №44059 від 20 лютого 2007 року зазначило загальну вартість транспортних послуг 2 050,00 євро, а Дочірнє підприємство «Барва-Авто» в акті виконання експортних робіт та надання послуг від 02 квітня 2006 року №29 - 1000 євро (т.1 а.с.63,68).

Одночасно у актах, які укладалися між позивачем та фірмою «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) вартість транспортування вказана 2 955,00 євро та 2 382,00 євро відповідно, тобто в цих документах закладена і вартість експедування, чого не було враховано митницею і вона передчасно дійшла висновку про їх недостовірність (т.1 а.с.24,30).

На думку суду, для того, щоб об'єктивно перевірити всі складові вартості транспортування товару (пошук та замовлення перевізників, експедування, безпосередньо вартість перевезення, простій на митному кордоні), який ввозився ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» митниці необхідно було надіслати відповідні запити не тільки до безпосередніх перевізників товару, але й до експедиторів та замовника транспорту - фірми «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія). Лише дані отримані від цих осіб є вичерпними доказами, які могли б підтвердити або спростувати вартість транспортування, яка вказана в актах від 19 лютого 2007 року, 26 грудня 2006 року, 30 жовтня 2006 року, 30 серпня 2006 року, 17 липня 2006 року, 31 липня 2006 року, 21 червня 2006 року.

Натомість, як слідує з усних пояснень представника Ягодинської митниці Міндоходів вона ініціювала звернення до компетентного митного органу Австрії з метою отримання від фірми «Schaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) документального підтвердження вартості транспортування товарів. Однак вказаний запит здійснити вже неможливо, оскільки для цього необхідні вантажно-митні декларації, які зберігаються лише 5 років та наразі знищені.

Одночасно суд встановив, що позивач самостійно звертався до фірми «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія) та отримав від неї лист, в якому було роз'яснено принцип визначення вартості транспортних послуг по митній території країн Європейського Союзу, однак на зазначений документ митниця уваги не звернула, а також не спростувала викладені в ньому відомості (т.1 а.с.185).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач належними, допустимими та вичерпними доказами не спростував вартість послуг з транспортування до митного кордону товару, який придбавався ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» у фірми «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія), а також не обґрунтував неможливість розмежувати транспортні витрати до та після митного кордону. Відтак висновки митного органу які викладені в акті перевірки №18/7/201000000/0032895297 від 14 вересня 2007 року є необґрунтованими, а прийняті на підставі нього податкові повідомлення від 25 грудня 2007 року №3 та №4 є протиправними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» імпорт товару здійснювався протягом 2006-2007 років і жодних претензій з боку митного органу з приводу достовірності або повноти документів під час декларування митної вартості товару не виникало. Так само від декларанта не витребовувалися додаткові документи під час безпосереднього розмитнення товару і такі документи були витребувані лише під час проведення перевірки у вересні 2007 року.

За правилами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач - Ягодинська митниця Міндоходів, як суб'єкт владних повноважень не в повній мірі довела правомірність оскаржуваних податкових повідомлень від 25 грудня 2007 року №3 та №4.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкові повідомлення від 25 грудня 2007 року №3 та №4 на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони винесені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Митним кодексом України і без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки Ягодинська митниця Міндоходів належними, допустимими та вичерпними доказами не спростувала вартість послуг з транспортування до митного кордону товару, який придбавався Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» у фірми «Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG» (Австрія), не обґрунтувала неможливість розмежувати транспортні витрати до та після митного кордону, не надала вичерпних доказів недостовірності укладених між сторонами актів про виконання транспортних послуг, тому суд дійшов висновку, що податкові повідомлення Волинської митниці від 25 грудня 2007 року №3 та №4 є протиправними та підлягають скасуванню, а позов (з урахуванням уточнень, наданих представником позивача у судовому засіданні) слід задовольнити у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» за подання даного позову сплатило державне мито у розмірі 3,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №411 від 26 лютого 2008 року (т.1 а.с.6).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс» з Державного бюджету України слід стягнути державне мито у розмірі 3,40 грн.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання нечинними податкових повідомлень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Волинської митниці від 25 грудня 2007 року №3 та №4.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковель-Агро-Альянс» (45060, Волинська обл., Ковельський район, село Воля-Ковельська, вул. Центральна, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 32895297) державне мито у розмірі 3,40 грн (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 28 січня 2014 року.