Постанова

від 04.06.2019 по справі 803/2800/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2019 року

Київ

справа №803/2800/13-а

адміністративне провадження №К/9901/13517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 (суддя - Смокович В.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 (головуючий суддя - Довга О.І., судді: Ліщинський А.М., Запотічний І.І.)

у справі №803/2800/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ковель-Агро-Альянс до Волинської митниці ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ковель-Агро-Альянс (далі - ТОВ Ковель-Агро-Альянс ) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Волинської митниці ДФС України від 25.12.2007 №3 та №4.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підтвердження заявленої митної вартості було надано акти виконаних робіт, складені з постачальником, в яких чітко зазначений розподіл вартості транспортування товару до ввезення та після ввезення на територію України. Однак, під час перевірки відповідач включив усю вартість транспортування (як до, так і після митного кордону) до складу митної вартості.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2014, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Волинська митниця ДФС посилається на те що під час вирішення даного спору судами першої та апеляційної інстанції не враховано вимог частини десятої статті 267 Митного кодексу України, згідної якої використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Позивач не скористався своїм правом та не надав заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Волинською митницею проведено перевірку стану дотримання ТОВ Ковель-Агро-Альянс законодавства України з питань дотримання митної справи за період з 01.01.2004 по 31.05.2007, за результатами якої складено акт №18/7/201000000/0032895297 від 14.09.2007.

Під час перевірки митницею встановлено, що підприємством імпортовано 180,78 тон мінеральних кормових добавок для великої рогатої худоби вартістю 132 096,00 євро. ТОВ Ковель-Агро-Альянс за надані транспорті послуги з перевезення товару перераховано на рахунок SCHAUMANN AGRI AUSTRIA GmbH & CO KGJAKOB (Австрія) кошти в сумі 21816,00 євро (141135,92 грн.). Згідно міжнародних автомобільних накладних (CMR) перевезення імпортованих товарів забезпечували суб`єкти господарювання, у тому числі й приватні підприємці, що знаходяться в зоні діяльності Рівненської, Ужгородської митниць та Словенії. Відповідно до наданої інформації замовниками перевезень (експедиторами) виступали іноземні фірми: Express Interfracht Intennationale Spedition GmBH (Австрія), Представництво фірми Інко-С США в Угорщині, Russia Fachspedition Dr. Lassmann GesmbH (Австрія).

З метою перевірки достовірності задекларованих підприємством витрат на транспортування, митницею направлено листи до Рівненської митниці та Ужгородської митниці щодо необхідності отримання від суб`єктів господарювання, які здійснювали перевезення імпортованого товару завірених копій первинних документів. Станом на 14.09.2007 (день складання акту) відповідачем було отримано документи лише від двох перевізників з п`яти, а саме ТОВ Камаз-Транс-Сервіс та ДП Барва Авто .

Згідно отриманих від перевізника ТОВ Камаз-Транс-Сервіс документів вартість транспортування по ВМД №201000003/7/000784 від 20.02.2007 склала 2 050 євро (13594,90 грн.). Відповідно до рахунку від 20.02.2007 №44059 вартість транспортування по митній території України склала 164,64 євро. Одночасно перевіркою документів первинного обліку ТОВ Ковель-Агро-Альянс встановлено, що витрати понесені на транспортування товару згідно зазначеної ВМД становлять 2 955 євро.

Відповідно до отриманих від перевізника ДП Барва-Авто документів вартість транспортування товару, імпортованих по ВМД №201000003/6/001120 від 06.04.2006 склала 1000 євро, з них по митній території України 233,60 євро.

При цьому в акті перевірки митниця зазначила, що станом на 14.09.2007 відповідь від перевізників Експресс-Транспорт і Логістика , ПП ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_2 не надійшла.

Таким чином митниця дійшла висновку про відсутність документів, які підтверджують вартість транспортування товарів, імпортованих згідно ВМД №201000003/6/002122 від 21.06.2006, №201000003/6/002563 від 17.07.2006, №201000003/6/003289 від 30.08.2006, №201000003/6/004177 від 30.10.2006 по митній території України, а тому на підставі частини третьої статті 267 Митного кодексу України кошти перераховані ТОВ Ковель-Агро-Альянс за надані послуги по транспортуванню товару з м. Тауфкірхен (Австрія) до м. Ковель (Україна) підлягають включенню до митної вартості у повному обсязі.

Не погоджуючись з цими висновками ТОВ Ковель-Агро-Альянс звернулося до Волинської митниці з запереченнями до акту №18/7/201000000/0032895297 від 14.09.2007, яка листом від 31.10.2007 №11/29-7743 повідомила позивача про необхідність надати документи, які стали підставою для складання актів виконаних робіт та підтверджують вартість зазначених у актах виконаних робіт транспортних послуг, як до пункту перетину митного кордону України, так і по території України.

У відповідь ТОВ Ковель-Агро-Альянс надало лист компанії Shaumann Agri Austria GmbH & Co. KG , в якому зазначено, що вартість транспортування була визначена підприємством на основі загальноприйнятих правил митних органів Європейського Союзу і була розрахована за допомогою таблиці, що додається. Ці тарифи використовуються у випадку, якщо неможливо отримати достовірну інформацію про вартість транспорту до митного кордону або у випадку, коли вартість транспорту включена в ціну товару.

На підставі вищенаведених висновків та встановлених під час перевірки обставин, Волинська митниця прийняла податкові повідомлення від 25.12.2007 №3, згідно з яким визначено грошове зобов`язання за митом у розмірі 18124,64 грн., в тому числі за основним платежем 12083,09 грн. та за штрафними санкціями 6041,55 грн., а також податкове повідомлення №4 від 25.12.2007, згідно з яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 27791,09 грн., в тому числі за основним платежем 18257,38 грн. та за штрафними санкціями 9263,71 грн.

Відповідно до частини другої статті 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При цьому у частині третій статті 267 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню зокрема витрати на транспортування після ввезення.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що за загальним правилом до складу митної вартості включаються тільки витрати на транспортування товару до місця перетину митного кордону України. Транспортні витрати після ввезення на митну територію України включаються до складу такої вартості лише якщо неможливо розмежувати або обчислити транспортні витрати до і після перетину митного кордону України.

Відповідно до частини третьої статті 260 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Відповідно до положень статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Судами також встановлено, що 16.02.2006 між ТОВ Ковель-Агро-Альянс (покупець) та фірмою Shaumann Agri Austria HmbH & CO KG (Австрія) (продавець) у місті Ковелі укладений зовнішньоекономічний контракт №5. У пункті 1.1 контракту сторонами визначено, що продавець продає, а покупець купляє на умовах Інкотермс-2000 EXW м. Тауфкірхен мінеральні кормові добавки для КРС та свиней, консерванти в загальній кількості 321,3 тон в асортименті та за цінами, які визначені в специфікації до контракту. Згідно пункту 6.2 контракту зазначено, що продавець залишає за собою право обирати транспортну компанію для доставки товару. Аналогічний за змістом контракт був укладений між сторонами 22.01.2007.

Відповідно до вищенаведеним зовнішньоекономічним контрактам ТОВ Ковель-Агро-Буд імпортувало 170,78 тон мінеральних добрив загальною вартістю 13209,00 євро. Перевезення товару організовувала фірма Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG (Австрія), тобто вона безпосередньо підбирала експедиторів та перевізників. ТзОВ Ковель-Агро-Альянс оплатило вказані послуги на підставі рахунків та актів наданих фірмою Shaumann Agri Austria GmbH & CO KG (Австрія).

Оплата транспортних послуг здійснювалася на підставі рахунків та супроводжувалася складанням між сторонами актів виконаних робіт від 19.02.2007, 26.12.2006, 30.10.2006, 30.08.2006, 17.07.2006, 31.07.2006, 21.06.2006. У вказаних актах чітко розмежована вартість транспортних послуг до пункту перетину митного кордону у м. Чоп та по території України, вони підписані обома сторонами, скріплені їх печатками і саме на підставі цих документів позивачем формувалася митна вартість товару, що імпортувався.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що згідно наданих позивачем первинних документів, можливо встановити точний розмір витрат на транспортування товару до митного кордону України, а тому висновок Волинської митниці щодо неможливості виділити вартість транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України від витрат на транспортування цих товарів після ввезення в Україну є необґрунтованим.

Таким чином, судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов`язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги вищевказаних обставин не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС України залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду